Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.09.2023 року у справі №350/1227/20
Постанова КЦС ВП від 28.09.2023 року у справі №350/1227/20

Постанова

Іменем України

28 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 350/1227/20

провадження № 61-7580св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» селища Перегінське Калуського (Рожнятівського) району Івано-Франківської області,

третя особа - Перегінська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2022 року у складі судді Пулика М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Баркова В. М., Девляшевського В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, в якому просив:

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46767785 від 08 травня 2019 року та внесений на його підставі запис про реєстрацію права власності № 31458102, дата державної реєстрації - 06 травня 2019 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824864726248), згідно з яким за відповідачем зареєстровано каплицю Великомученика Юрія Переможця, яка розташована за адресою: вул. Січових Стрільців 6В (вулиця Леніна) в смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області ;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11 квітня 2019 року, серія та номер ІФ 141191011823, зареєстровану Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, будучи настоятелем Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, не погоджується з набуттям Релігійною громадою Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області права власності на культову споруду, а саме - на каплицю Великомученика Юрія Переможця, розташовану за адресою: вул. Січових Стрільців 6 В (вулиця Леніна) в смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області , оскільки позивач та інші члени парафії позбавлені можливості та гарантованого права віросповідання та участі у релігійних обрядах.

Крім того, на будівництво зазначеної каплиці жертвувались кошти парафіян Української Греко-Католицької церкви впродовж кількох років починаючи з 1999 року. План технічної документації на каплицю почав розроблятися в 2003 році, а сама каплиця зводилася спільними матеріальними зусиллями всієї громади, шляхом надання офіри. А тому і оформлення за відповідачем права приватної власності на вказану каплицю є незаконним і таким, що позбавляє його права користування майном, створеним зусиллями громади, і суперечить інтересам всієї Української Греко-Католицької церкви та його інтересам як представника громади Української Греко-Католицької церкви у Рожнятівському районі.

Вказує, що реєстрація права власності на вищевказану каплицю за відповідачем проведена внаслідок вчинення останнім умисних незаконних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном, а відтак підлягає скасуванню.

Внесення недостовірних даних до декларації про готовність об`єкта до експлуатації зумовило реєстрацію її Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, що в свою чергу стало підставою для оформлення за відповідачем право власності на зазначену каплицю.

Такими незаконними діями відповідач одноособово привласнив собі майно, яке будувалося зусиллями громади Української Греко-Католицької церкви та було освячене єпископом Івано-Франківської Єпархії Української Греко-Католицької церкви Кир Софроном Мудрим 08 травня 2005 року, і є її надбанням.

Позивач зауважив, що він звертається до суду з цим позовом не як настоятель Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, а як окрема фізична особа, права якої порушуються.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2021 року залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перегінську селищну раду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.

Зокрема, суд першої інстанції послався на те, що позивачем не доведено порушення його права та законного інтересу при вчиненні дій щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень та внесення і запису про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15 травня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

20 червня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що відповідно до Декрету УГКЦ Івано-Франківської Єпархії № 529 від 24 листопада 2009 року іменовано позивача протоієрея ОСОБА_1 парохом парафії Святого Духа смт Перегінськ Перегінського деканату Івано-Франківської єпархії УГКЦ.

Згідно з Декретом УГКЦ Івано-Франківської Архієпархії від 23 січня 2012 року іменовано отця ОСОБА_1 настоятелем Богослужбової каплиці Святого Юрія в смт Перегінське Перегінського протопресвітеріату.

Згідно з довідкою УГКЦ Івано-Франківської Архієпархії № 250 від 09 листопада 2018 року Українська Греко-Католицька Церква Івано-Франківська Архієпархія підтверджує, що у відповідності до законодавства Церкви правлячим єпископом Івано-Франківської Єпархії УГКЦ Кир Софроном Мудрим надано благословення на будівництво каплиці Великомучиника Юрія Переможця, що знаходиться по вул. Січових Стрільців, 6 Е у смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області . Наріжний камінь Каплиці був освячений в листопаді 1999 року греко-католицькими священниками: о. деканом Іваном Когутом, о. Миколою Бойчуком та о. Іваном Іванейко . Будівництво каплиці Великомученика Юрія Переможця проводилося за рахунок пожертв численних вірних Української Греко-Католицької Церкви , які проживали як в смт Перегінське, так і за його межами. Освятив Каплицю Великомученика Юрія Переможця єпископ УГКЦ Кир Софрон Мудрий 08 травня 2005 року. З цього часу дана Каплиця приналежна релігійній громаді (парафії) Святого Духа сел. Перегінське Української Греко-Католицької Церкви, на території якої вона знаходиться.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» в сел. Перегінське Рожнятівського району, вул. Річна, 43 зареєстрована 31 грудня 2015 року, керівником є Семко Ю. В .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, об`єкт нерухомого майна - каплицю Великомученика Юрія Переможця , реєстраційний номер 182486726248, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт Перегінське, вул. Січ. Стрільців, 6 В зареєстровано 06 травня 2019 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ІФ 141191011823, яку видано 11 квітня 2019 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області. Номер запису про право власності - 31458102. Власники: Релігійна громада Української Православної церкви Київського Патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця», сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області ЄДРПОУ 40209919.

Як вбачається з копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації замовником об`єкта - каплиці Великомученика Юрія Переможця ( Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6 В є релігійна громада Української Православної церкви Київського Патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» (Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт Перегінське, Рожнятівського району, вул. Річна, 43); дата початку будівництва 15 жовтня 2007 року; дата закінчення будівництва 10 серпня 2015 року; строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію 2 кв. 2019 року; в графі - інформація про документ, що посвічує право власності чи користування земельної ділянкою, вказано - державний акт ІІ-ІФ019410 від 28 травня 1997 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12 травня 2021 року, у справі № 909/557/20 у задоволенні позову Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області до Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія переможця» сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області про скасування запису про реєстрацію права власності № 31458102 від 06 травня 2019 року відмовлено у зв`язку із недоведеністю позивачем порушення його прав та інтересів. Зокрема, господарський суд послався на відсутність доказів підтвердження будівництва спірної каплиці Релігійною громадою (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, а відтак встановив відсутність у позивача прав на вказану культову будівлю.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми прав

Звертаючись з цим позовом до суду, ОСОБА_1 посилався та те, що будучи настоятелем Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, він не погоджується з набуттям Релігійною громадою Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області права власності на каплицю Великомученика Юрія Переможця, розташовану за адресою: вул. Січових Стрільців 6 В в смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області , оскільки позивач та інші члени парафії позбавлені можливості та гарантованого права віросповідання та участі у релігійних обрядах.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб (частина перша статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення) (стаття 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

У відповідності до положень статті 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.Право власності релігійних організацій охороняється законом.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Встановлено, що як Релігійна громада (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, так і Релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області є юридичними особами.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 травня 2019 року № 165857373, об`єкт нерухомого майна - каплиця Великомученика Юрія Переможця , реєстраційний номер 182486726248, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6 В , зареєстровано 06 травня 2019 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ІФ 141191011823, яку видано 11 квітня 2019 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області. Номер запису про право власності - 31458102. Власники: Релігійна громада Української Православної церкви Київського Патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області ЄДРПОУ 40209919. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46767785 від 08 травня 2019 року.

Крім того, як вбачається з копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації замовником об`єкта - каплиці Великомученика Юрія Переможця ( Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6 В є релігійна громада Української Православної церкви Київського Патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» (Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт Перегінське, Рожнятівського району, вул. Річна, 43); дата початку будівництва 15 жовтня 2007 року; дата закінчення будівництва 10 серпня 2015 року; строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію 2 кв. 2019 року; в графі - інформація про документ, що посвічує право власності чи користування земельної ділянкою, вказано - державний акт ІІ-ІФ019410 від 28 травня 1997 року.

Також встановлено, що Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12 травня 2021 року, у справі № 909/557/20 у задоволенні позову Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області до Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія переможця» сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області про скасування запису про реєстрацію права власності № 31458102 від 06 травня 2019 року відмовлено у зв`язку із недоведеністю позивачем порушення його прав та інтересів. Зокрема, господарський суд послався на відсутність доказів підтвердження будівництва спірної каплиці Релігійною громадою (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, а відтак встановив відсутність у позивача прав на вказану культову будівлю.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається(частина дев`ята статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

З огляду на викладене відсутні підстави для визнання наявності майнових або інших прав та інтересів Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, настоятелем якої є позивач, на спірну каплицю.

При таких обставинах, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позові.

При цьому, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем його права на працю (здійснення перешкод у трудовій діяльності), оскільки ОСОБА_1 не перебуває з Релігійною громадою Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія переможця» сел. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області у трудових правовідносинах, а само по собі звернення останньої до суду у справі № 350/1862/19 з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням (спірною каплицею) шляхом виселення, не може розцінюватися як втручання в його трудову діяльність.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Верховний Суд встановив, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов