Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.06.2019 року у справі №676/1412/18

Постанова

Іменем України

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 676/1412/18

провадження № 61-10973св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на

рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 14 листопада 2018 року у складі судді Бондар О. О. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом його звільнення, посилався на положення ст.ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України.

Позов мотивовано тим, що йому на праві власності належить нежитлове приміщення (камери схову) загальною площею 11.6 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Даним приміщенням не може користуватися, оскільки відповідач самовільно зайняла приміщення і відмовляється в добровільному порядку його звільняти.

У зв'язку з цим позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належними йому на праві власності нежитловим приміщенням загальною площею 11,6 кв. м, розташованим за вказаною вище адресою шляхом звільнення ОСОБА_2 цього приміщення.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належному ОСОБА_1 на праві приватної власності нежитловому приміщенні загальною площею 11,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення займаного нежитлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення (камери схову) загальною площею 11.6 кв. м., а тому на підставі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

03 червня 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року та постановити нове рішення, яким провадження по справі закрити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди постановляючи судове рішення, не звернули уваги на те, що 3 серпня 2011 року Кам'янець - Подільський міськрайонний суд у справі №2-922/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди, виніс заочне рішення про зобов'язання ОСОБА_2 повернути у володіння та користування ОСОБА_1 камеру схову площею 11,6 кв. м. по АДРЕСА_1, не чинить йому у користуванні камерою схову за вказаною адресою, та звільнити дане приміщення від її майна. Вказане рішення набрало законної сили. На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист. Проте ця обставина залишилась поза увагою

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

Відзив до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Рибак С. Й. 28 листопада 2007 року, зареєстровано в реєстрі за №3370 належить нежиле приміщення - камера схову, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 11.6 кв. м., що також вбачається з копії Витягу про державну реєстрацію прав Кам'янець-Подільського міжміського бюро технічної інвентаризації від 12.08.2011 року за №30946504.

Судами встановлено, що відповідно до пояснення ОСОБА_3, відібраного 26 квітня 2018 року поліцейським СРПП Кам'янець-Подільського відділу поліції вбачається, що 26 квітня.2018 року біля 11 год.30хв. приміщення камер схову, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 яким володіє ОСОБА_1, самовільно захопила ОСОБА_2 із своїм чоловіком, не допускаючи в приміщення ОСОБА_3.

Рішення Кам'янець-Подільської міської ради VII скликання від 07 серпня 2018 року за №18/58 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки орієнтовною площею 22 кв. м. (0,0022 га) за адресою АДРЕСА_1 за рахунок земель Кам'янець-Подільської міської ради з земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Позивач свій позов мотивував тим, що не може користуватися належною йому на праві власності камерою схову, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідачка самовільно зайняла приміщення і відмовляється в добровільному порядку його звільняти.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч.1, ч. 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Доводи касаційної скарги, що суд першої та апеляційної інстанції, не надали оцінку тому факту, що на сьогодні є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не заслуговує уваги, так як рішення, на яке посилається суд, містить інші підстави та предмет доказування (а. с. 152).

За вище наведених обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суд першої та апеляційної інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування судового рішення - відсутні, доводи касаційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої та апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів вважає, що під час дослідження доказів та встановлення фактичних обставин у справі, судом апеляційної інстанції не були порушені норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, а, тому рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судувважає, що доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, не ґрунтуються на нормах права та зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 14 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров