Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.03.2021 року у справі №592/7050/20

Постанова

Іменем України

17 грудня 2021 року

м. Київ

справа №592/7050/20

провадження № 61-3392св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2020 року у складі судді Костенко В. Г. та постанову Сумського апеляційного суду від 03 лютого 2021 рокуу складі колегії суддів: Левченко Т. А., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя.

Позов мотивований тим, що сторони з жовтня 2005 року по листопад 2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі. За період шлюбу ними було придбано:

земельна ділянка, загальною площею 0,0797 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:0712, що розташована за адресою: Сумська область, Сумський район, Нижньосироватська сільська рада, садівничий кооператив "Красносільський", для ведення садівництва;

садовий будинок, загальною площею 33,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на зазначеній земельній ділянці;

двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2, для придбання якої вона взяла в борг у своєї матері ОСОБА_3 23 000,00 дол. США, про що нею складено розписку від 30 грудня 2013 року;

автомобіль RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1;

шкіряний м'який куточок "Грізлі" темно-коричневого кольору (два крісла та диван), які були продані відповідачем за 25 000,00 грн, що підтверджується розміщеним 13 лютого 2020 року ним оголошенням про продаж;

велосипед Trek 3700, який було придбано для їх неповнолітнього сина - ОСОБА_4, що був вилучений відповідачем без погодження з нею та проданий за 8 500,00 грн, що підтверджується розміщеним 13 квітня 2013 року відповідачем оголошенням про продаж.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що вони не дійшли згоди щодо поділу спільно нажитого майна, просила:

визнати право власності за нею та відповідачем по 1/2 частині за кожним, на вищезазначену земельну ділянку, садовий будинок, двокімнатну квартиру, автомобіль RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1;

визнати спільно набутим за час шлюбу в інтересах сім'ї зобов'язанням за договором займу, укладеним 30 грудня 2013 року між нею та ОСОБА_3 на загальну суму 23 000 доларів США;

стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частину боргу, що становить 11 500 доларів США;

стягнути з ОСОБА_2 на її користь половину вартості проданого ним спільно набутого майна, а саме: м'якого куточку "Грізлі" в сумі 12 500,00 грн та велосипеда Trek в сумі 4 250,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Виділено ОСОБА_1 та визнано за нею право власності:

на 1/2 частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_2;

на 1/2 частину садового будинку, загальною площею 33,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0797 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:0712;

на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0797 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:0712, що розташована за адресою: Сумська область, Сумський район, Нижньосироватська сільська рада, садівничий кооператив "Красносільський", для ведення садівництва;

на 1/2 частину автомобіля RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Виділено ОСОБА_2 та визнано за ним право власності:

на 1/2 частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_2;

на 1/2 частину садового будинку, загальною площею 33,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0797 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:0712;

на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0797 га, кадастровий номер 5924785000:01:002:0712, що розташована за адресою: Сумська область, Сумський район, Нижньосироватська сільська рада, садівничий кооператив "Красносільський", для ведення садівництва;

на 1/2 частину автомобіля RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні правовідносини врегульовані положеннями статей 69, 70, 71, 72 СК України. Враховуючи вимоги закону та встановлені обставини між сторонами можливо поділити лише квартиру, садовий будинок з земельною ділянкою та транспортний засіб.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсації за м'який куточок, велосипед та частини грошових коштів за борговою розпискою суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх, належних і переконливих доказів на підтвердження обставин придбання у період шлюбу з відповідачем м'якого куточку "Грізлі", велосипеда Trek 3700 та їх вартості. В частині стягнення з відповідача 1/2 частини коштів, які були отримані позивачем від своєї матері, суд першої інстанції визнав недоведеними їх використання в інтересах сім'ї, а саме на придбання спірної квартири. Крім того суд першої інстанції вказав і на те, що позивач є боржником і нею було сплачено лише половину боргу, що не дає права на стягнення з відповідача заявленої суми.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2020 року в частині вирішення позову про компенсацію вартості частки шкіряного м'якого куточка "Грізлі" скасовано та ухвалено нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн в рахунок компенсації вартості частки шкіряного м'якого куточка "Грізлі".

В іншій оскаржуваній частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2020 року залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач в судовому засіданні апеляційного суду підтвердив продаж вказаного комплекту меблів після розірвання шлюбу без погодження із позивачем за ціною 16 000,00 грн. У свою чергу ОСОБА_1 погодилася із зазначеною вартістю належного їй на праві спільної сумісної власності майна, клопотань про призначення товарознавчої експертизи не заявляла. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 визнаний факт придбання під час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 вказаного шкіряного м'якого куточка, який був реалізований відповідачем одноособово, тому є правові підстави для його поділу шляхом компенсації позивачу частки вартості цього майна, що становить 8 000,00
грн.

В частині відмови у компенсації частки вартості велосипеда суд апеляційної інстанції визнав рішення суду першої інстанції непереконливими, оскільки спірний велосипед є особистим майном їх сина ОСОБА_4, а не спільно набутим майном подружжя, тому виходячи із заявлених позивачем підстав позову не підлягає поділу відповідно до статті 71 СК України.

В частині відмови у визнанні боргового зобов'язання за розпискою, складеною позивачем 30 грудня 2013 року, об'єктом спільної сумісної власності подружжя суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження використання позивачем вказаних грошових коштів саме в інтересах сім'ї, зокрема на придбання у 2017 році квартири. ОСОБА_3 зверталася до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в сумі 310
040,00 грн. Позов обґрунтовувала тим, що гроші позичала сім'ї ОСОБА_5 для придбання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2. Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 22 квітня 2019 року, що набрало законної сили, відмовив ОСОБА_3 у задоволенні вимог, з тих підстав, що позивачем не доведено отримання ОСОБА_2 від неї грошових коштів у борг.

Рішення суду першої інстанції в частині поділу квартири, садового будинку, земельної ділянки, та автомобіля RENAULT DUSTER сторонами не оскаржувалося, тому в цій частині рішення суду апеляційним судом не переглядалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року в частині відмови в задоволенні вимог про визнання спільно набутим майном за час перебування у шлюбі велосипеда Trek 3700 вартістю 8 500,00 грн та стягнення з відповідача половини вартості такого майна, а також визнання за відповідачем спільно набутим за час шлюбу в інтересах сім'ї зобов'язання за договором займу на загальну суму 23 000 доларів США та стягнення з відповідача половини такого боргу в сумі 11 500 доларів США, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не встановили, а матеріали справи не містять доказів, що велосипед Trek 3700 не є спільною власністю подружжя, а грошові кошти в сумі 23 000 доларів США не були одержані ОСОБА_1 в борг, та не були використані в інтересах сім'ї. Відповідачем не було спростовано презумпцію спільності майна подружжя, а суди не надали належної оцінки фактичним обставинам справи.

Аналіз доводів касаційної скарги свідчить, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання спільно набутим майном велосипеда Trek 3700 вартістю 8 500,00 грн та стягнення з відповідача половини вартості такого майна, а також визнання за відповідачем спільно набутим за час шлюбу в інтересах сім'ї зобов'язанням за договором займу на загальну суму 23 000 доларів США та стягнення з відповідача половини такого боргу в сумі 11 500 доларів США. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Аргументи учасників справи

У травні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржені судові рішення першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відзив мотивований тим, що суди з'ясували всі обставини справи. Позивач вводить в оману суд про не існуючі обставини існування фінансової заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_3. Крім того, позивачем не виконані вимоги статей 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України щодо надання доказів, на підставі яких суди встановлюють наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При складанні касаційної скарги позивач керувалась виключно своїми матеріальними бажаннями, особистими амбіціями, помилковими міркуваннями та теоретичними припущеннями.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У квітні 2021 року матеріали цивільної справи № 592/7050/20 надійшли до Верховного Суду та 07 квітня 2021 року передані судді-доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 березня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 752/7501/18, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 13 травня 2019 року у справі № 638/1962/17, від 06 березня 2019 року у справі № 754/11103/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 372/1558/16-ц та у постановах Верховного Суду України від 19 червня 2013 року у справі № 6-55цс13.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 25 жовтня 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

11 жовтня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 03 травня 2007 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, останнім придбано земельну ділянку площею 0,0797 га, кадастровий номер undefined, за цільовим призначенням для садівництва, що розташована в садівничому кооперативі "Красносільський", Нижньосироватської сільської ради, Сумського району Сумської області. Право власності на земельну ділянку було зареєстровано одноособово за ОСОБА_2

12 березня 2019 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на садовий будинок, загальною площею 33,6 кв. м., розташований за адресою: Сумська область, Сумський район, Нижньосироватська сільська рада, садівниче товариство "Красносільський".

02 лютого 2012 року сторонами було придбано автомобіль марки RENAULT DUSTER, реєстраційний номер. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, вартістю 171 500,00 грн, право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_2

30 грудня 2013 року ОСОБА_3 складено розписку про те, що вона надала в борг своїй дочці ОСОБА_1 на придбання в подальшому квартири 189 060,00 грн (23000 доларів США), що були нею отримані від продажу належної їй однокімнатної квартири. ОСОБА_1 складено розписку, яка була датована 30 грудня 2013 року, якою вона підтвердила отримання в борг від матері 189 060,00 грн, еквівалентно 23 000
доларів США.

22 квітня 2019 року Ковпаківським районним судом м. Суми ухвалено рішення у справі № 592/3465/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення боргу, яким відмовлено у задоволенні позову. Рішенням встановлено, що позивачкою ОСОБА_3 була надана ОСОБА_1 (прізвище "ОСОБА_1") позика в сумі 23
000 доларів США для придбання квартири, що підтверджується розпискою від 30 грудня 2013 року. Тобто між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникло грошове зобов'язання у вигляді позики. При ухваленні рішення про відмову у позові суд керувався тим, що позивачем не було доведено, що ці кошти отримував відповідач.

14 вересня 2020 року Ковпаківським районним судом м. Суми ухвалено рішення у справі № 592/6037/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення боргу за розпискою, яким задоволено позов. Рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 борг в сумі 306 932,00 грн. При ухваленні рішення суд встановив обставини отримання відповідачем коштів та часткового повернення у сумі 11 500
доларів США згідно розписок зазначених вище.

розписка складена 30 грудня 2013 року тобто за понад три роки до купівлі квартири позивачем 03 лютого 2017 року. Сума позики 189 060 грн., що еквівалентно 23 000 доларів США. Про те ця сума вочевидь менше суми купівлі квартири 702 100 грн, що на день купівлі становило 26 000,00 доларів США за курсом НБУ.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 03 лютого 2017 року, укладеним між ПАТ "АЛЬФА-СИСТЕМБУД" та ОСОБА_1, за погодженням із чоловіком ОСОБА_2, придбано двокімнатну квартиру за АДРЕСА_3, вартість якої становить 702 100,00
грн.

ОСОБА_1 з відповідачем придбали велосипед Trek 3700 для свого неповнолітнього сина, який ним і користувався.

01 грудня 2018 року ОСОБА_3 написала розписку про те, що отримала від ОСОБА_1 половину позики у сумі 11 500 доларів США, які позичила за розпискою від 30 грудня 2013 року. Борг залишається 11 500 доларів США.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Щодо вимог про визнання спільно набутим майном за час перебування у шлюбі велосипеда та стягнення половини вартості такого майна

Відповідно до частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно з статтею 174 СК України встановлено, що майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Суди встановили, що у 2014-2015 році ОСОБА_1 з відповідачем придбали велосипед Trek 3700 для свого неповнолітнього сина, вартістю 8500 грн, який ним і користувався.

У частині 3 статті 12, частинах 1 , 5 , 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частині 3 статті 12, частинах 1 , 5 , 6 статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання спільно набутим майном велосипеда та стягнення половини вартості такого майна, оскільки спірний велосипед є особистим майном сина позивача та відповідача - ОСОБА_4.

Щодо вимог про визнання боргового зобов'язання за розпискою, складеною позивачем 30 грудня 2013 року об'єктом спільної сумісної власності подружжя

Відповідно до частини 4 статті 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладений договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року у справі № 754/8160/16-ц (провадження № 61-17199св19) зроблено висновок, що: "для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (частина 3 статті 65 СК України). Тлумачення частини 4 статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов'язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім'ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов'язану особу (боржника). Тобто, на рівні закону закріплено об'єктивний підхід, оскільки він не пов'язує виникнення обов'язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину.

Навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору, він вважатиметься зобов'язаною особою, якщо об'єктивно цей договір було укладено в інтересах сім'ї та одержане майно було використано в інтересах сім'ї. Такий підхід в першу чергу спрямований на забезпечення інтересів кредиторів. Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-55цс13, а також висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 639/7335/15-ц (провадження № 61-1028св18). За таких обставин згідно з нормами сімейного законодавства умовою належності майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя до об'єктів спільної сумісної власності подружжя, є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані із сім'єю інтереси одного з подружжя."

Встановивши відсутність доказів щодо на підтвердження того, що отримані кошти були використані в інтересах сім'ї саме на купівлю зазначеної квартири суди дійшли обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Висновки Верховного Суду

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені частини 4 статті 65 СК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 3 статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновку щодо застосування норм права викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року у справі № 754/8160/16-ц (провадження № 61-17199св19), колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення в оскаржуваній частині без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 03 лютого 2021 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання спільно набутим майном велосипеда Trek 3700, стягнення половини його вартості та визнання спільно набутим за час шлюбу в інтересах сім'ї зобов'язанням за договором займу залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук