Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.08.2019 року у справі №464/2067/18

Постанова

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа №464/2067/18

провадження №61-15101св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Львівського апеляційного суду від 04 липня 2019 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2018 року публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк", банк) звернулось до ОСОБА_1,

ОСОБА_2 з позовом, у якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 49 023,90 доларів США, що еквівалентно 1 296 682,16
грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору, укладеного 12 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк "), яке є правонаступником ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі

119 938 доларів США на умовах, визначених договором, строком повернення 12 червня 2023 року.

3. Виконання умов кредитного договору забезпечено договором іпотеки від 12 червня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_1, та договором поруки, укладеним того ж дня між банком та

ОСОБА_2, за умовами якого остання зобов'язалася відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

4. Позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином, допустив утворення заборгованості, яку позивач просив стягнути у судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 липня 2018 року у складі судді Чорної С. З. позов задоволено.

6. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором від 12 червня 2008 року в розмірі 49 023,90 доларів США, що еквівалентно

1 296 682,16 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в порушення умов кредитного договору позичальник ОСОБА_3 не виконав зобов'язання в частині погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого допустив утворення заборгованості. 01 грудня 2017 року банк звертався з письмовою вимогою до відповідачів про погашення заборгованості, однак такі залишилися без реагування.

8. Оскільки ОСОБА_3 доказів належного виконання умов договору не надав, а також відсутні дані, що невиконання зобов'язань за договором сталося не з його вини, останній здійснював погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання ним боргу за кредитним договором і обов'язків, які виникли з даного договору, а відповідач ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що порука з будь-яких причин припинилася, суд першої інстанції прийшов висновку про солідарне стягнення виниклої заборгованості.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Львівського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєдналася ОСОБА_2, задоволено. Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким

ПАТ "ОТП Банк" відмовлено у задоволенні позову про солідарне стягнення із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 12 червня 2008 року в розмірі

49 023,90 доларів США, що еквівалентно 1 296 628,16 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довів, що внаслідок неналежного виконання позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість по кредиту і наданий ним розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону. Доводи відповідачів про відсутність заборгованості на час звернення позивача з вимогами про дострокове погашення заборгованості та звернення з позовом до суду, наявність переплат - не спростовані належними та допустимими доказами.

11. Апеляційний суд також указав, що кредитним договором передбачено дату остаточного погашення кредиту 12 червня 2023 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року, ПАТ "ОТП Банк" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду не узгоджуються з матеріалами справи та фактичними обставинами.

14. Апеляційним судом не враховано, що розрахунок заборгованості виконано виходячи з умов кредитного договору, фактично виданої суми кредиту та фактичного повернення, що висвітлено у первинних документах, які були використані про проведені такого нарахування. Позичальник здійснював погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання ним боргу за кредитним договором і обов'язків, які виникли з даного договору.

15. Аргументом касаційної скарги указано те, що позичальником не надано доказів належного виконання ним кредитного договору, а також відсутні дані, що невиконання зобов'язань за договором сталося не з його вини.

16. Касаційна скарга також містить посилання на відсутність доказів припинення поруки.

Доводи інших учасників справи

17. У спільному відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечили проти доводів скарги, просили її залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. Зазначили, що постанова апеляційного суду грунтується на засадах верховенства права, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду 21 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

19. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20.12 червня 2008 року на підставі кредитної заявки ОСОБА_1 між ним та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 119 938 доларів США строком

до 12 червня 2023 року зі сплатою 2,49% річних за користування кредитними коштами.

21. Відповідно до умов вказаного договору позичальник зобов'язався сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом щомісячно згідно графіка погашення кредиту.

22.12 червня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ "ОТП Банк ", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом іпотеки є чотирьохкімнатна квартира

АДРЕСА_1. Також 12 червня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов'язалася відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

24.10 листопада 2016 року на адресу відповідачів кожному окремо банком направлялись досудові вимоги, у яких банк ставив питання про дострокове погашення заборгованості за кредитом у сумі

44 440,65 доларів США та 1 163,47 доларів США заборгованості по процентах.

25. Заборгованість по кредиту станом на 30 серпня 2017 року склала

49 023,90 доларів США, що еквівалентно 1 296 682,16 грн, із яких:

44 440,65 доларів США заборгованість по кредиту і 4 583,25 доларів США заборгованість по процентах.

26.01 грудня 2017 року банк повторно звертався з письмовою вимогою до відповідачів про погашення заборгованості, однак такі залишилися без реагування.

27. Згідно розрахунку в різні періоди застосовувалася різна процентна ставка (10,49% і 7,12%).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

28. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

29. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

30. Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

32. Частиною 1 статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

33. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення з

позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 30 серпня 2017 року у розмірі

49 023,90 доларів США, що еквівалентно 1 296 682,16 грн, із яких:

44 440,65 доларів США заборгованість по кредиту і 4 583,25 доларів США заборгованість по процентах.

Щодо стягнення заборгованості з позичальника

35. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

36. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

37. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

38. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

39. Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

40. Згідно із частиною 1 статті 598 ЦК Українизобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

41. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

42. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

43. За частиною 1 статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

44. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

45. Відповідно до вимог частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України.

46. При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.

47. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

48. Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до Статтею 1050 ЦК України.

49. За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

50. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

51. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.

52. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

53. У справі, яка переглядається судами установлено, що 10 листопада

2016 року на адресу відповідачів кожному окремо банком направлялись досудові вимоги, у яких банк ставив питання про дострокове погашення заборгованості за кредитом у сумі 44 440,65 доларів США та

1 163,47 доларів США заборгованості по процентах (а. с. 58,62).

54. Вказаними досудовими вимогами банком витребувано повернення коштів за кредитом достроково, чим змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору та вважається, що строк виконання договору в повному обсязі настав.

55. Таким чином кредитор згідно вимог частини 2 статті 1050 ЦК України змінив строк виконання кредитного договору та після цього має право лише на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, передбачених договором.

56. Оскільки кредитор використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, то з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі і право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також неустойки (пені), обумовленої цим договором, припинилося.

57. За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідачів процентів, нарахованих після зміни строку виконання основного зобов'язання є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

58. Положеннями статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

59. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд зазначав, що з умов кредитного договору вбачається, що плаваюча процентна ставка, про яку домовились сторони, складається з фіксованого відсотка (2,49%) в сумі з FIDR (пункт 3 договору). Разом з тим позивач не надав доказів того, у якому розмірі застосовувалася процентна ставка при визначенні розміру заборгованості у різні періоди. З пункту 7.4 частини № 2 кредитного договору вбачається, що детальний розпис сукупної вартості кредиту визначається банком в додатках до цього договору. Додатки до договору, у яких міститься такий детальний опис сукупної вартості кредиту, не надані. Також позивачем не надано розрахунку заборгованості та первинних документів, на підставі яких такий розрахунок проведено. Суд першої інстанції такі документи не досліджував, розрахунок заборгованості не перевіряв, а взяв до уваги наданий банком розрахунок (а. с. 4), який не містить відомостей, що дають можливість перевірити його правильність і відповідність умовам договору, оскільки у цьому розрахунку наявні відомості лише про дату, суму погашення і суму заборгованості. На обґрунтування наявності заборгованості саме в такому розмірі докази не надані.

60. Разом із тим, апеляційний суд не вказав, якими доказами спростовується розмір заборгованості за кредитним договором визначений у досудовій вимозі від 10 листопада 2016 року.

61. Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою те, що аргументуючи заяву про перегляд заочного рішення позичальник ОСОБА_1 посилався на безпідставне нарахування процентів після зміни кредитором 10 листопада 2016 року умов і строку дії кредитного договору. При цьому не спростовував розмір заборгованості по кредиту.

62. Зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів виконання досудової вимоги від 10 листопада 2016 року та оспорення позичальником кредитного договору, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з позичальника заборгованості, визначеної у досудовій вимозі

від 10 листопада 2016 року за кредитом у загальному розмірі

45 604,12 доларів США.

Щодо стягнення заборгованості з поручителя

63. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

64. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина 1 статті 553 ЦК України).

65. Вимога статті 526 ЦК України щодо обов'язку виконувати зобов'язання належним чином поширюється і на акцесорні (забезпечувальні) договори та сторін таких договорів.

66. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

67. Згідно з положеннями частини 4 статті 559 ЦК України ( (у редакції, чинній на момент виниклих правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

68. Умовами договору поруки сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором (пункт 4.1). Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань у повному обсязі (пункт
4.2).

69. Тобто, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, а наявна в договорі стаття 4, якою встановлено, що порука втрачає чинність після повного виконання боргових зобов'язань, не може вважатися строком його дії, оскільки не відповідає змісту статей 251, 252 ЦК України, де визначено, що настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається саме календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

70. Крім того, слід зауважити, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

71. Ураховуючи те, що надісланням 10 листопада 2016 року ПАТ "ОТП Банк" використало право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, тобто, такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання на 10 листопада 2016 року, а до суду з цим позовом до поручителя звернувся лише у квітні 2018 року, зі спливом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, визначених частиною 4 статті 559 ЦК України, тобто порука припинилася.

72. Оскільки ПАТ "ОТП Банк" вимог про стягнення з поручителя сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України не заявляв, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

73. Частиною 1 статті 412 ЦПК України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

74. Згідно з частинами 2 та 3 статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

75. Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме частини 2 статті 1050, статей 1048, 1049, частини 4 статті 559 ЦК України в редакції, чинній на момент виниклих правовідносин, тому ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити частково.

2. Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 липня

2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.

3. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитом у розмірі 45 604,12 доларів США, із яких: 44 440,65
доларів США заборгованість за кредитом; 1 163,47 доларів США заборгованість по процентах.

4. У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська

С. П. Штелик