Постанова

Іменем України

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 761/36413/20

провадження № 61-10756св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги

та медицини катастроф»,

третя особа - генеральний директор комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Шарко Оксана Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - КНП КОР «КОЦЕМД МК»), третя особа - генеральний директор КНП КОР «КОЦЕМД МК» Шарко О. М., в якому просив суд

визнати неправомірним та скасувати наказ генерального директора КНП КОР «КОЦЕМД МК» Шарко О. М. від 16 жовтня 2020 року № 14-с про застосування до нього, ОСОБА_1 , фельдшера виїзної бригади, дисциплінарного стягнення у вигляді догани за невиконання наказу про відсторонення від роботи та недотримання вимог медичної етики, деонтології, загальних морально-етичних норм поводження.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року у складі судді Савицького О. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ генерального директора

КНП КОР «КОЦЕМД МК» Шарко О. М. від 16 жовтня 2020 року № 14-с

про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_2 , фельдшера виїзної бригади, за невиконання наказу про відстрочення від роботи та недотримання вимог медичної етики, деонтології, загальних морально-етичних норм поводження. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, КНП КОР «КОЦЕМД МК» 05 жовтня 2021 року через суд першої інстанції подало апеляційну

скаргу (зареєстрована у суді першої інстанції 12 жовтня 2021 року

за вх. № 95065/21), яка надійшла до суду апеляційної інстанції 25 жовтня 2021 року. Крім того, КНП КОР «КОЦЕМД МК» надіслало на електронну адресу апеляційного суду аналогічну апеляційну скаргу на рішення суду

від 22 червня 2021 року, яка була зареєстрована в апеляційному суді

11 жовтня 2021 року за вх. № 113336/21.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року апеляційну скаргу КНП КОР «КОЦЕМД МК» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року, яка була зареєстрована

12 жовтня 2021 рокуза вх. № 95065/21 та подана через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду, повернуто особі, яка її подала, так як законодавством не передбачено подання двох аналогічних апеляційних скарг від однієї і тієї самої особи на одне судове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року апеляційну скаргу КНП КОР «КОЦЕМД МК» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року (зареєстровану

в апеляційному суді 11 жовтня 2021 року за вх. № 113336/21) залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою КНП КОР «КОЦЕМД МК» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня

2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КНП КОР «КОЦЕМД МК», третя особа - генеральний директор КНП КОР «КОЦЕМД МК» Шарко О. М., про визнання неправомірним та скасування наказу відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що заявником вимоги ухвали апеляційного суду від 08 листопада 2021 року про залишення його апеляційної скарги без руху не виконано, а саме не надано належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка підтверджується відповідними доказами. Заявник також не зазначив про інші поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі КНП КОР «КОЦЕМД МК», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року клопотання КНП КОР «КОЦЕМД МК» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено КНП КОР «КОЦЕМД МК» строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Києва.

У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до КНП КОР «КОЦЕМД МК», третя особа - генеральний директор КНП КОР «КОЦЕМД МК» Шарко О. М., про визнання неправомірним та скасування наказу, за касаційною скаргою КНП КОР «КОЦЕМД МК» на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга КНП КОР «КОЦЕМД МК» мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не звернув уваги на те, що повне рішення суду першої інстанції не було вручено відповідачеві у день його проголошення або складення. Крім того, КНП КОР «КОЦЕМД МК» не отримувало копію повного рішення суду першої інстанції у порядку, встановленому положеннями ЦПК України. Відповідно до пункту 1

частини першої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Тобто поважною причиною, на підставі якої відбувається обов`язкове поновлення строку на апеляційне оскарження, є невручення у день проголошення або складення рішення суду, якщо подання апеляційної скарги відбулося протягом тридцяти днів з дня вручення особі, яка подає апеляційну скаргу, повного рішення суду. Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 591/2522/17, провадження № 61-48091св18, які є незмінними. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року КНП КОР «КОЦЕМД МК» отримало 10 вересня 2021 року, що підтверджується відміткою суду першої інстанції про дату виготовлення копії рішення

та матеріалами справи. Апеляційна скарга на вказане рішення було подано 05 жовтня 2021 року, а отже, подана з дотриманням тридцятиденного строку для обов`язкового поновлення строку на його апеляційне оскарження. Про вказані обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та правові висновки Верховного Суду неодноразово повідомлялося суду апеляційної інстанції, проте зазначене апеляційний суд не прийняв до уваги.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1

на касаційну скаргу КНП КОР «КОЦЕМД МК», в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним

та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Відповідачем процесуальні строки протягом розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій порушувалися системно. Із повним текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідач мав можливість ознайомитися в Єдиному державному у реєстрі судових рішень, чого не зробив. У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі

№ 2103/490/2012, провадження № 61-2396св18, на яку вірно послався апеляційний суд, зазначено, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких

випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга КНП КОР «КОЦЕМД МК»підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

У жовтні 2021 року КНП КОР «КОЦЕМД МК» звернулося до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду

м. Києва від 22 червня 2021 року. У доданому до апеляційної скарги клопотанні заявник також просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.

Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у цій справі.

Верховний Суд не може погодитися з таким висновком апеляційного суду.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його

справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі N 1-33/2007 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

У рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року (вступна та резолютивна частини) зазначено, що повний його текст буде складено протягом п`яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини (а. с. 130).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій

статті 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частини третя, п`ята статті 272 ЦПК України).

За змістом частини одинадцятої статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктом 15.14 пункту 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення»

до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Наведені норми свідчать про те, що суд першої інстанції зобов`язаний

в силу вимог закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив, зокрема, у постановах: від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, провадження № К/19901/30419/20, від 19 лютого 2021 року у справі

№ 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, провадження № К/9901/35167/20, від 09 квітня 2021 року у справі

№ 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20. Така судова практика є незмінною і для апеляційного суду не викликало великих труднощів ознайомитися із нею.

Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Апеляційним судом встановлено, що КНП КОР «КОЦЕМД МК» було обізнано про розгляд справи 22 червня 2021 року (а. с. 127-129).

Враховуючи викладене, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (постанова Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі

№ 205/1129/19).

Проте апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, належним чином не встановив, чи наявні у справі докази вручення

КНП КОР «КОЦЕМД МК» копії рішення Шевченківського районного суду

м. Києва від 22 червня 2021 року.

Обізнаність КНП КОР «КОЦЕМД МК» про час і місце розгляду справи, а саме 22 червня 2021 року, не спростовує факту недотримання судом першої інстанції процедури надіслання повного тексту судового рішення стороні, як і не свідчить про ознайомлення сторони зі змістом такого рішення та його мотивами.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові

від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20.

Неотримання повного тексту судового рішення унеможливлює мотивування апеляційної скарги згідно вимог статті 356 ЦПК України.

Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити й таке.

Згідно з матеріалами справи, яка переглядається, 22 червня 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до КНП КОР «КОЦЕМД МК» задоволено частково.

У вказаному судовому рішенні (вступна та резолютивна частини) зазначено, що повний його текст буде складено протягом п`яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини(а. с. 130).

Згідно з пунктом 1 Розділу І «Загальні положення» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814, (далі - Інструкція) вихідна кореспонденція - документи, які направляються за межі суду.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Приймання та реєстрація документів» Інструкції передбачено, що реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів, тощо). Реєстрація в АСДС здійснюється відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року

№ 30, із змінами (далі - Положення про АСДС).

Згідно з пунктами 1-5 Розділу XIV «Опрацювання та надсилання вихідних документів» Інструкції вихідна кореспонденція суду приймається, перевіряється і відправляється канцелярією після її реєстрації в АСДС відповідно до Положення про АСДС.

Вихідні документи обробляються канцелярією і надсилаються адресатам централізовано в день їх одержання від структурного підрозділу (виконавця) або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов в кінці робочого часу (неробочий час).

Вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового та електронного зв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами.

Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється канцелярією відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (із змінами).

Під час прийому від виконавців вихідних документів працівники канцелярії обов`язково перевіряють: правильність оформлення документа (склад і розміщення в ньому всіх реквізитів); наявність і правильність зазначення адреси; наявність на документі відмітки про додатки; наявність усіх необхідних підписів на документі та додатках до нього; наявність віз на копії вихідного документа, що залишається у справах; наявність і повноту додатків; відповідність кількості примірників кількості адресатів.

У разі виявлення недоліків, канцелярія повертає документ виконавцю для доопрацювання.

Відповідальність за правильність зазначення реквізитів на вихідних документах несе виконавець документа.

Не допускається відправлення або передача документів без реєстрації в АСДС. Для кожного документа автоматично формується його вихідний номер.

Вихідний номер документа, що підлягає надсиланню, формується автоматично АСДС таким чином у листуванні щодо інших документів вихідний номер складається з номера номенклатури справ суду, в якому зберігаються матеріали, із зазначенням через правобічну похилу риску номера за порядком у межах кожної номенклатури і через правобічну похилу риску - поточного року.

Крім того, при надходженні до суду поштових повідомлень (про отримання або неотримання процесуальних документів, що направляються учасникам судового процесу, або запитів у справі), працівник суду вносить до АСДС відомості щодо наявності відповідної інформації про отримання (або неотримання) документів та передає такі повідомлення працівнику, який оформлює справу, для приєднання до матеріалів справи у хронологічному порядку (пункт 5 розділу VII Інструкції).

У матеріалах справи наявний супровідний лист Шевченківського районного

суду м. Києва від 14 липня 2021 року (а. с. 136), який не підтверджує направлення копії повного рішення суду від 22 червня 2021 року КНП КОР «КОЦЕМД МК» до відома, так як не містить ані зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ані конверту, який мав повернутися на адресу суду.

Натомість, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження КНП КОР «КОЦЕМД МК» зазначило, що повний текст рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року було отримано 10 вересня 2021 року, про що свідчить відмітка суду першої інстанції про виготовлення копії рішення суду (а. с. 160, 161-163), а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Зазначені обставини були залишені поза увагою апеляційного суду й не спростовані ним.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження

за апеляційною скаргою КНП КОР «КОЦЕМД МК» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, за відсутності інформації щодо результатів розгляду його справи, про що свідчать дані про отримання ним судового рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії»).

Крім того апеляційний суд залишив поза увагою й те, що із практики

ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь

у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Посилання апеляційного суду, як і ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу, на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 2103/490/2012, провадження № 61-2396св18,

є безпідставними і помилковими, так як у вказаному судовому рішенні якраз навпаки скасовано ухвалу апеляційного суду, який не поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду. А посилання апеляційного суду на рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» не свідчить про те, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, може це зробити не маючи повного тексту судового рішення, якого і не було.

До цієї справи вказане рішення ЄСПЛ є нерелевантним.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою

для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк