Історія справи

Постанова

Іменем України

21 серпня 2018 року

м. Київ

справа №461/11565/15

провадження № 61-15972св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В.І.,

учасники справи:

заявник - публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, подану в інтересах публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 лютого 2016 року в складі судді Тулик І. І. та на увалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2016 року в складі колегії суддів: Фазикош Г. В., Панька В. Ф., Бисаги Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позову ПАТ «Ідея Банк» зазначало, що 23 травня 2012 року уклало з ОСОБА_5 кредитний договір, відповідно до умов якого надало ОСОБА_5 кредит в сумі 79 676, 65 грн на купівлю транспортного засобу зі строком погашення до 23 травня 2017 року. Цього ж дня сторони уклали договір застави, предметом якого став автомобіль ВАЗ 212140, 2012 рокувипуску, реєстраційний номер А00456ВР. Станом на 08 травня 2015 року відповідач не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в сумі 90 501,90 грн. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив звернути стягнення на предмет застави.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки заборгованість у відповідача перед позивачем за кредитним договором погашена, підстави для звернення стягнення на предмет застави відсутні.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права.

У червні 2016 року ПАТ «Ідея Банк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх судових інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки довідка про погашення заборгованості не є доказом відсутності заборгованості за кредитним договором, а підтверджує, що кредитний договір є діючим. Матеріали позовної заяви підтверджують наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що є підставою для звернення стягнення на предмет застави. Крім того, на час подання касаційної скарги у відповідача виникла нова заборгованість за кредитним договором.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2016 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано справу.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

11 квітня 2018 року справа передана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що 23 травня 2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір на суму 76 676,65 грн, з виплатою 17,99 %, зі строком погашення до 23 травня 2017 року, для придбання транспортного засобу марки ВАЗ 212140, 2012 року випуску.

Цього ж дня сторони уклали договір застави, за яким відповідач передав у заставу банку зазначений автомобіль.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 06 травня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 90 501,90 грн.

Відповідно до умов договору застави у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави, а також має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором та (або) договором застави.

Аналогічні норми містяться у статті 572 ЦК України.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває права звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до довідки ПАТ «Ідея Банк» від 29 січня 2016 року №9/953 станом на 29 січня 2016 року боржник ОСОБА_5 простроченої заборгованості за кредитним договором не має.

Установивши, що заставодавець простроченої заборгованості за кредитним договором не має, оскільки він частково погасив заборгованість та здійснює платежі згідно з графіком платежів, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет застави.

Доводи касаційної скарги про те, що довідка від 29 січня 2016 року не є доказом погашення заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки відсутність простроченої заборгованості за кредитним договором підтвердив представник позивача в апеляційній скарзі, а наявність нової заборгованості за кредитним договором на час подання касаційної скарги не є предметом розгляду в даній справі.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І.Журавель

В. І. Крат