Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.09.2020 року у справі №756/7310/17

Постанова

Іменем України

19 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 756/7310/17

провадження № 61-12896св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1,

відповідачі: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович,

розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року у складі судді Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. про визнання права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування запису про державну реєстрацію.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року позов задоволено частково. Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32366200 від 15 листопада 2016 року 17:09:09 щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 46,2 кв. м, житловою площею 24,7 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084563080000.

Скасовано запис, вчинений державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О., про право власності номер 17435168, зареєстрований 11 листопада 2016 року 10:50:58 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46,2 кв. м, житловою площею 24,7 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084563080000 за ПАТ КБ "ПриватБанк". В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк - 10 днів з дня вручення ухвали для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причини пропуску строку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою банку на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наведені в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У серпні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки первісна апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана у межах строку на апеляційне оскарження - 27 червня 2019 року. Крім того, повний текст рішення суду першої інстанції на адресу банку не надходив. Апеляційний суд у порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Підставою відкриття касаційного провадження у вказаній справі є підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України, - порушення норм процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суд встановив, що АТ КБ "ПриватБанк" оскаржувало рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року в апеляційному порядку неодноразово (а. с. 123-128,148-152).

Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року та 04 жовтня 2019 року апеляційні скарги АТ КБ "ПриватБанк" визнані неподаними та повернуті заявнику у зв'язку із неусуненням недоліків, зокрема несплатою судового збору.

24 квітня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом із клопотанням про поновлення строку, на обґрунтування якого зазначило, що первісна апеляційна скарга була подана у межах строку на апеляційне оскарження, проте була повернута у зв'язку з несплатою судового збору. При зверненні до суду із цією апеляційною скаргою банк виконав вимоги щодо сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2020 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року. Апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк - 10 днів з дня вручення ухвали для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причини пропуску строку.

У червні 2020 року на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 18 травня 2020 року банк подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій як на поважну причину пропуску строку посилався на збільшення завантаженості працівників юридичного відділу банку та на збільшення кількості рішень судів, які підлягають оскарженню, що є непереборними обставинами, які перешкоджають банку оскаржувати ці рішення у встановленні законом строки.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України.

Згідно з частиною статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у статті 354 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини 4 статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частини 4 статті 357 ЦПК України.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку судам необхідно враховувати те, що поважними є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює усю сукупність обставин, надаючи відповідну оцінку.

Таким чином, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вмотивовані підстави.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися настаттями 400, 401, 416, 419 ЦПК України процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", № 11681/85).

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов'язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка і Шереметьєв проти України", № 17160/06 та № 35548/06).

У справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою банку, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку доводам АТ КБ "ПриватБанк" щодо наведених ним підстав для поновлення процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції та визнав їх неповажними, оскільки заявник не надав належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року.

Доводи касаційної скарги про те, що банк подав первісну апеляційну скаргу у межах строку на апеляційне оскарження, а тому суд апеляційної інстанції помилково послався на пропуск строку, є безпідставними з огляду на таке.

Необґрунтоване невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

При вирішенні питання про поновлення строку суд дає оцінку обставинам, які були перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а відповідний процесуальний строк може бути поновлено винятково у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Зазначений висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17 (провадження № К/9901/60991/18).

Посилання заявника на те, що до цього часу на адресу банку повний текст рішення суду першої інстанції не надходив, суд не бере до уваги, оскільки початок перебігу строку на апеляційне оскарження рішення, за змістом статті 354 ЦПК України пов'язується з днем проголошення або складення повного судового рішення.

Представник АТ КБ "ПриватБанк" був присутній у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року, а у тексті цього рішення зазначено, що його повний текст складено 07 червня 2019 року.

Заявник тричі звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції, в яких наводив мотиви щодо неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції, що свідчить про ознайомлення банку з повним текстом рішення суду першої інстанції.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, заявник не надав.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2007 року у справі "Станков проти Болгарії", № 68490/01).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний