Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.03.2018 року у справі №2-647/2009
Ухвала КЦС ВП від 30.07.2018 року у справі №2-647/2009
Ухвала ККС ВП від 25.01.2018 року у справі №2-647/2009

Постанова

Іменем України

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 2-647/2009

провадження № 61-1804св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М.,

Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

особи, які подали касаційні скарги - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представник осіб, які подали касаційні скарги - ОСОБА_4,

позивач - ОСОБА_5,

відповідач - Золотоніська міська рада,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 21 червня 2016 року у складі судді Василенко Л. І., та касаційну скаргу ОСОБА_3, яка підписана представником ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у складі судді Качан В. О.,

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду справу № 2-647/2009 призначено до судового розгляду

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9 червня 2016 року ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_4, звернувся до апеляційного суду Черкаської області з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що, попереднє звернення ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження помилково було відхилене апеляційним судом ухвалою від 13 липня 2010 року. Крім того, вважає, що пункт 3 статті 297 ЦПК по суті вказує на те, що особа, яка зверталась до суду з питанням про поновлення строку, має право на повторне обґрунтування для поновлення строку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21 червня 2016 року відмовлено представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Золотоніської міської ради про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.

Ухвала апеляційного суду Черкаської області від 21 червня 2016 року мотивована тим, що ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 13 липня 2010 року вже було відмовлено ОСОБА_6 в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року, яка була постановлена колегією суддів у судовому засіданні, відповідно до чинного, на час вчинення процесуальної дії, законодавства. У зв'язку із тим, що поновлення строку на апеляційнеого оскарження, у разі подання повторної апеляційної скарги із заявою про поновлення строку, навіть при наведенні інших підстав для поновлення строку, законом не передбачено, а те, що апеляційна скарга та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, хоча і подана представником ОСОБА_2 - ОСОБА_4, проте в інтересах саме ОСОБА_2, у поновленні строку на апеляційне оскарження та відкритті апеляційного провадження було відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій 25 липня 2016 року, ОСОБА_4 - представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 21 червня 2016 року та направити справу на продовження розгляду до апеляційного суду Черкаської області. Касаційна скарга ОСОБА_4, представника ОСОБА_2, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив в доступі до правосуддя, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також Конституцією України. Крім того, вважає, що законом передбачено можливість неодноразового обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У серпні 2016 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду Черкаської області з апеляційною скаргою на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Золотоніської міської ради про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.

Ухвала апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року мотивована тим, що ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 лютого 2014 року представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_4, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 19 березня 2009 року та ухвалою від 17 березня 2014 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2014 рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

У зв'язку із тим, що 16 серпня 2016 року до апеляційного суду повторно надійшла апеляційна скарга, яка датована 12 серпня 2016 року, від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано, суд апеляційної інстанції застосував пункт 3 частини четвертої статті 297 ЦПК (у редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року) та відмовив у відкритті провадження.

У касаційній скарзі, поданій 9 вересня 2016 року, ОСОБА_4, представник ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року та направити справу на продовження розгляду до апеляційного суду Черкаської області. Касаційна скарга, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив скаржникові в доступі до правосуддя, яке гарантоване пунктом 1 статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Особа, яка подала касаційну скаргу, вважає, що рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року не переглядалось апеляційним судом по суті, а тому відсутні підстави для відмови у відкритті провадження.

У січні 2017 року до суду від ОСОБА_5 надійшло заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3, поданої представником ОСОБА_4, в яких він просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення залишити без змін.

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_4, представника ОСОБА_2, з таких підстав.

Згідно частини першої статті 294 ЦПК (у редакції Закону України № 922-19від 1 квітня 2016 року) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК (у редакції Закону України № 922-19 від 1 квітня 2016 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

У пункті третьому частини четвертої статті 297 ЦПК (у редакції Закону України № 922-19 від 1 квітня 2016 року) встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Відмовляючи ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що поважні причини для поновлення строку відсутні.

Аналіз матеріалів справи № 2-647/2009 свідчить, що ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 13 липня 2010 року було відмовлено ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року. Ухвала апеляційного суду Черкаської області від 13 липня 2010 року ОСОБА_2 не оскаржувалася.

9 червня 2016 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4, тобто майже через шість років, звернувся до апеляційного суду Черкаської області з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що попереднє звернення ОСОБА_2 про поновлення строків помилково було відхилене судом ухвалою від 13 липня 2010 року. Також вказується, що доступ до матеріалів справи ОСОБА_2 отримав лише 20 травня 2010 року, і того ж дня звернувся до апеляційного суду Черкаської області з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року.

Разом із тим ОСОБА_4, представник ОСОБА_2, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказав підстав, які унеможливлювали повторне звернення ОСОБА_4 з апеляційною скаргою на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року, протягом майже шести років (у період з 13 липня 2010 року до 9 червня 2016 року), а також не надав відповідних доказів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Тому суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів також відхиляє доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_4, представника ОСОБА_3, з таких підстав.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 лютого 2014 року ОСОБА_4, представнику ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 19 березня 2009 року та ухвалою від 17 березня 2014 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Оскільки ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року відхилено і рішення залишено без змін, то суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, представника ОСОБА_3, на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

За таких обставин відсутні підстави для скасування ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року.

Тому колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги зашити без задоволення, а оскаржені ухвали залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_4, та касаційну скаргу ОСОБА_3, яка підписана представником ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 21 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат