Історія справи

Постанова

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 591/5092/17

провадження № 61-12199св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Сумський державний університет,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 листопада 2017 року у складі судді Бурди Б. В. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Кононенко О. Ю., Собини О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Сумського державного університету про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення в аспірантурі.

Позовна заява мотивована тим, що з вересня 2016 року він навчався в аспірантурі Сумського державного університету, проте 11 вересня 2017 року на підставі наказу № 0463-V був відрахований за невиконання навчального плану. Підставою винесення наказу про відрахування стало службове розслідування на запит Міністерства освіти і науки України, за результатами якого було встановлено, що семестровий іспит з дисципліни «Англійська мова академічного спрямування» замість нього складений іншою особою. Вважав службове розслідування, з яким він не був ознайомлений, необ'єктивним та упередженим, не погоджувався з його результатами, оскільки 23 травня 2017 року самостійно склав іспит з англійської мови, в індивідуальному навчальному плані здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії викладач, який приймав у нього іспит, виконав запис про здачу іспиту, до 11 вересня 2017 року він не повідомлявся про невиконання навчального плану. Також відповідач не пропонував йому перескласти іспит чи ліквідувати академічну заборгованість, не забезпечив можливої апеляції щодо результатів оцінювання, одним наказом скасував результати іспиту та відрахував з аспірантури за невиконання плану. Крім того, зазначав, що рішення про його відрахування мала приймати вчена рада вищого навчального закладу.

Посилаючись на те, що відповідач порушив процедуру вирішення питання відрахування з аспірантури, не довів невиконання ним навчального плану, ОСОБА_5 просив визнати незаконним та скасувати наказ Сумського державного університету від 11 вересня 2017 року № 0463-V «Про відрахування» та поновити його у складі аспірантів 1 курсу вечірньої форми навчання за спеціальністю 081 «Право» аспірантури Сумського державного університету.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач правомірно видав оспорюваний наказ про відрахування, оскільки іспит з англійської мови замість ОСОБА_5 склала інша особа, особисто індивідуальний навчальний план він не виконав. Підготовка в аспірантурі здійснюється відповідно до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261, яким не передбачено прийняття вченою радою рішення про відрахування аспіранта за невиконання навчального плану.

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 23 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про невиконання позивачем навчального плану та нескладання іспиту є правильним. Суд відхилив доводи ОСОБА_5 про те, що йому не пропонувалось повторно скласти іспит, мотивуючи це тим, що Положенням про організацію освітнього процесу в Сумському державному університеті, затвердженим наказом ректора Сумського державного університету від 22 червня 2017 року № 0452-Т (далі - Положення № 0452-Т), передбачено право здобувача вищої освіти на перескладання іспитів у разі незадовільної оцінки, проте позивач такої оцінки не отримував, а іспит не склав без поважних причин. Крім того, встановлений Положенням № 0452-Т порядок підготовки докторів філософії в аспірантурі не передбачає можливості повторного складання аспірантами іспитів.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до суду касаційної інстанції, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального, просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 листопада 2017 року і постанову Апеляційного суду Сумської області від 23 січня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що фактичні обставини справи встановлені неповно, відповідач не надав до суду екзаменаційну роботу, результати якої були скасовані. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою відсутність висновку чи акта службового розслідування, наявність індивідуального навчального плану здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії, який був виконаний в повному обсязі. На думку ОСОБА_5, відповідно до статті 59 ЦПК України 2004 року складання чи не складання ним іспиту не може підтверджуватись поясненнями будь-яких осіб. Також суди не врахували пояснення одногрупників, які зазначали про його присутність на іспиті; не надали оцінки заяві екзаменатора про скасування результаті іспиту, відмовили у задоволенні клопотання про допит ОСОБА_6, який, за твердженням відповідача, склав іспит замість позивача. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункт 4 частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту», який передбачено відрахування за невиконання навчального плану, та порушили пункт восьмий статті 8 ЦПК України 2004 року, оскільки порядок скасування результатів іспитів аспірантів та відрахування аспірантів з аспірантури у разі скасування результатів іспитів законом не врегульовано. Вважає, що суди не захистили його право на освіту, передбачене статтею 53 Конституції України.

У відзиві, поданому у квітні 2018 року до Верховного Суду, Сумський державний університет просить касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що суди правильно встановили обставини справи та досліджували докази в їх сукупності, обґрунтовано дійшли висновку про невиконання позивачем індивідуального навчального плану у зв'язку із скасуванням результатів іспиту, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» є підставою для відрахування здобувача освіти, яка не ставиться в залежність від обставин та умов невиконання аспірантом індивідуального навчального плану. Також зазначає, що стаття 53 Конституції України не надає позивачу імунітету від відрахування з навчального закладу з підстав, визначених Законом України «Про вищу освіту».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 13 вересня 2016 року ОСОБА_4 був зарахований на 1 курс аспірантури Сумського державного університету на вечірню форму навчання за спеціальністю «Право».

31 липня 2017 року Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України направив лист (запит) до Сумського державного університету щодо можливих протиправних дій аспіранта університету ОСОБА_4 при складанні іспиту з іноземної мови.

На підставі цього запиту Сумський державний університет провів службове розслідування щодо складання 23 травня 2017 року ОСОБА_4 іспиту з дисципліни «Англійська мова академічного спрямування», за результатами якого було встановленого, що цей іспит склала інша особа.

ОСОБА_7 як викладач Сумського державного університету, який 23 травня 2017 року приймав іспит з дисципліни «Англійська мова академічного спрямування», підтвердила факт того, що цей іспит ОСОБА_4 не складався, замість нього його склала інша особа.

11 вересня 2017 року екзаменатор подала письмову заяву про скасування результату іспиту позивача.

Відповідно до наказу ректора університету від 11 вересня 2017 року № 0463-V скасовано результати складання аспірантом ОСОБА_4 іспиту з дисципліни «Англійська мова академічного спрямування», 11 вересня 2017 року ОСОБА_4 відраховано з аспірантури за невиконання навчального плану.

Відповідно до пункту 7 статті 41 Закону України «Про вищу освіти» за погодженням з науковим товариством студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених керівництво закладу вищої освіти приймає рішення про відрахування осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.

Установивши, що ОСОБА_5 не складав іспиту, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що Сумський державний університет мав правові підстави для його відрахування з аспірантури за невиконання навчального плану.

Доводи касаційної скарги стосовно відсутності наказу про проведення службового розслідування є необгрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що це розслідування проводилось на запит Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України як контролюючого органу.

Твердження позивача, що відповідач не задокументував результати розслідування, є безпідставним, оскільки у ході службового розслідування відбирались письмові пояснення у викладача університету, який приймав іспит, ОСОБА_8, який фактично склав за позивача іспит та особисті пояснення у ОСОБА_5

Доводи касаційної скарги про те, що закон не визначає порядок скасування результатів іспитів аспірантів, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Позивач розпочав підготовку в аспірантурі після набрання чинності Порядком підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261 (далі - Порядок № 261).

Порушення строків виконання індивідуального плану наукової роботи без поважних причин, передбачених законодавством, може бути підставою для ухвалення вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) рішення про відрахування аспіранта (ад'юнкта) або докторанта (абзац четвертий пункту 10 Порядку № 261).

Пунктом 4 частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» передбачено відрахування здобувачів вищої освіти за невиконання навчального плану.

Та обставина, що ОСОБА_4 без поважних причин не складав іспиту безумовно свідчить про невиконання ним навчального плану.

Відповідно до пункту 7 статті 10 ЦПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що за відсутності норми закону, яка регулює питання відрахування здобувачів вищої освіти після скасування результатів іспитів, слід застосувати загальну норму пункту 4 частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач позбавив його право перескласти іспит, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, який обґрунтовано виходив з того, що відповідно до Порядку № 261 перескладання іспиту допускається лише у разі незадовільної оцінки, яку ОСОБА_4 не отримував.

Решта доводів касаційної скарги виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 400 ЦПК України, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі.

Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалені у справі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 23 січня 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко І. М. Фаловська С. П. Штелик