Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.01.2020 року у справі №346/1376/19

Постанова

Іменем України

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 346/1367/19

провадження № 61-22988св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий Олег Васильович, Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2,

треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Маркелова Іванна Михайлівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2019 року у складі судді Веселова В. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В., Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), ОСОБА_2, за участю третіх осіб:

Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), приватного нотаріуса Коломийського міського нотаріального округу Маркелової І.

М., про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації предмета іпотеки та скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 04 квітня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О. В. відкрито виконавче провадження № 56109385 на підставі виконавчого листа від 27 лютого 2017 року, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 3 409 736,71 грн заборгованості за договором кредиту, а 24 квітня 2018 року накладено арешт на передане в іпотеку майно - нежитлове приміщення на АДРЕСА_1.

26 грудня 2018 року ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації належного боржнику ОСОБА_1 вищевказаного нерухомого майна за ціною 412 272,00 грн, переможцем торгів визначено ОСОБА_2, якому 11 січня 2019 року видано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації предмета іпотеки на нежитлове приміщення.

Позивач зазначав, що електронні торги проведені з порушенням положень Закону України "Про іпотеку", а саме: з порушенням двомісячного строку з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки приватного виконавця на їх проведення, до початку прилюдних торгів організатор не здійснив в установлений законом строк відповідну публікацію в місцевих друкованих засобах інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а опублікував таку інформацію лише на веб-сайті проведення електронних торгів, чим суттєво обмежив коло осіб, заінтересованих у придбанні даного майна, що в результаті зумовило реалізацію майна за заниженою ціною внаслідок неодноразового проведення торгів через відсутність учасників та проведення торгів з порушенням визначених законом строків.

Також позивач вважав, що проведена оцінка майна не відповідає вимогам Національних стандартів № 1 "Загальних засад оцінки майна і майнових прав", зокрема, оцінювачем не враховано найбільш ефективне використання даного об'єкта, не відображено про включення чи не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість, не застосовано кілька методичних підходів, а застосований оцінювачем порівняльний підхід не обґрунтовано результатами аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно, не в повній мірі зібрано та оброблено вихідні дані та іншу інформацію, необхідну для проведення оцінки, не ідентифіковано об'єкт оцінки та пов'язаних з ним прав, не здійснено аналіз можливих обмежень та застережень, які супроводжували процедуру проведення оцінки та використання її результатів, не надано письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, не вказано строк дії висновку про вартість майна, не проведено особистий огляд об'єкта оцінки.

Посилаючись на вищенаведені порушення норм чинного законодавства щодо підготовки та проведення електронних торгів, які призвели до реалізації належного йому майна за заниженою ціною та з залученням обмеженої кількості заінтересованих осіб, внаслідок чого суми від реалізації майна недостатньо для погашення заборгованості за договором кредиту, позивач просив:

визнати недійсними електронні торги, проведені 26 грудня 2018 року ДП "Сетам", код ЄДРПОУ: 39958500 з реалізації предмета іпотеки, а саме: нежитлового приміщення магазину загальною площею 41,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот 317413), результат яких оформлено протоколом проведення електронних торгів від 26 грудня 2018 року № 378185;

визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки, складений 09 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О. В. ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності від 11 січня 2019 року, зареєстроване в державному реєстрі за № 35 про придбання ОСОБА_2 нежитлового приміщення на аукціоні з реалізації заставленого майна, посвідчене та видане приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Маркеловою І.

М. ;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45024501 від 11 січня 2019 року, номер запису про право власності 29828484.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2019 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звіт про оцінку майна є правильним, оскільки не скасований в установленому законом порядку. ОСОБА_1 звертався з позовом про визнання недійсним звіту про оцінку майна, однак за його заявою така позовна заява залишена без розгляду. У згаданій справі саме за клопотання позивача було вжито заходи забезпечення позову та зупинено проведення електронних торгів, однак після скасування апеляційним судом ухвали про забезпечення позову торги були відновлені.

Електронні торги були проведені з дотриманням Порядку реалізації арештованого майна. Підстав для проведення повторної оцінки майна не було, оскільки строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, що узгоджується з положеннями частини 6 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач як іпотекодавець не був повідомлений про дату проведення торгів; при проведенні оцінки порушені вимоги Національних стандартів № 1 "Загальних засад оцінки майна і майнових прав"; посилання судів на правомірність торгів суперечить вимогам статей 43, 44, 49 Закону України "Про іпотеку", статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", частині 6 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що для забезпечення виконання зобов'язання за договором не відновлювальної кредитної лінії від 04 березня 2008 року № 18-34.8/356, укладеним між Акціонерним комерційним банком "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, останній за договором іпотеки від 04 березня 2008 року передав в іпотеку банку нежитлове приміщення площею 41,4 кв. м на АДРЕСА_1 погодженою вартістю 252 500,00 грн, що є еквівалентом 50 000,00 дол. США за курсом Національного банку України на день укладення іпотечного договору.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 24 листопада 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 3 409 736,71 грн заборгованості за договором кредиту.

Постановою від 04 квітня 2018 року приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області відкрито виконавче провадження за № 56109385 з виконання виконавчого листа № 346/1545/16-ц, виданого 27 лютого 2017 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 3 409 736,71 грн заборгованості за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії від 04 березня 2008 року № 18-34.8/356. Згідно з заявою представника ПАТ "Укрсоцбанк" до стягнення підлягає заборгованість в сумі 3 037 191,46 грн (а. с. 107).

Постановою від 24 квітня 2018 року приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області описано та накладено арешт на нежитлове приміщення - магазин продтоварів загальною площею 41,4 кв. м на АДРЕСА_1 (а. с. 104).

Постановою від 26 червня 2018 року приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання фізичну особу - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 та зобов'язано останнього надати висновок про вартість об'єкта оцінки, а саме магазину продтоварів загальною площею 41,4 кв. м на АДРЕСА_1 (а. с. 102-103).

Згідно із звітом про оцінку майна ФОП ОСОБА_3 від 29 червня 2018 року ринкова вартість об'єкта оцінки становить 513 340 грн (а. с. 85-101).

06 липня 2018 року приватний виконавець подав регіональній філії ДП "Сетам" заявку на реалізацію описаного та арештованого майна (а. с. 82).

10 липня 2018 року ДП "Сетам" повідомило приватного виконавця, ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 про дату проведення електронних торгів та відомості про об'єкт продажу (а. с. 80).

Згідно з листом ДП "Сетам" від 11 липня 2018 року інформацію про проведення електронних торгів по лоту № 291185 - предмет іпотеки (магазин продтоварів загальною площею 41,4 кв. м на АДРЕСА_1) опубліковано в системі "Сетам" (а. с. 81).

В громадсько-політичній газеті "Галичина" та в газеті "Західний кур'єр" від 12 липня 2018 року розміщено оголошення ДП "Сетам" про проведення 08 серпня 2018 року електронних торгів з продажу предметів іпотеки, в тому числі нежитлового приміщення - приміщення магазину продтоварів - лот 291185.

07 серпня 2018 року торги по лоту 291185 було зупинено (а. с. 79) та поновлено 31 жовтня 2018 року на підставі постанови приватного виконавця від 30 жовтня 2018 року про поновлення вчинення виконавчих дій (т. 1 а. с. 211,217,218).

Згідно з протоколом № 369803 проведення електронних торгів призначені на 15 листопада 2018 року торги не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція, у зв'язку з чим була проведена уцінка арештованого майна та визначена вартість майна в сумі - 412 272,00 грн з присвоєнням номера лота - 317413 (а. с. 76-78).

27 листопада 2018 року ДП "Сетам" повідомило приватного виконавця, ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 про дату проведення електронних торгів та відомості про об'єкта продажу після уцінки (а. с. 75).

У громадсько-політичній газеті "Галичина" від 27-29 листопада 2018 року та в газеті "Західний кур'єр" від 29 листопада 2018 року розміщено оголошення ДП "Сетам" про проведення електронних торгів з продажу предметів іпотеки, в тому числі нежитлового приміщення - приміщення магазину продтоварів лот 317413 (а. с. 220,221).

Згідно з протоколом № 378185 проведення електронних торгів від 26 грудня 2018 року переможцем торгів визначено ОСОБА_2 (а. с. 73,74).

Наведені обставини є доказами виконання ДП "Сетам", як організатором проведення торгів, вимог статті 43 Закону України "Про іпотеку" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

09 січня 2019 року на підставі протоколу № 378185 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області складено акт про реалізацію предмета іпотеки (а. с. 67), яким засвідчено придбання ОСОБА_2 магазину продтоварів, а 11 січня 2019 року на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Маркеловою І. М. видано ОСОБА_2 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (право власності на магазин продтоварів) (а. с. 66) та зареєстровано право власності ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 64).

Предметом позову у цій справі є визнання недійсними електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статей 12, 81 ЦПК України.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частини 1 статті 215 ЦК України.

Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною 1 статті 215 ЦК України.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 -3 та 6 статті 203 ЦК України (частинами 1 -3 та 6 статті 203 ЦК України).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

У пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що порушення, допущені державним (приватним) виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1, не погоджуючись з вартісною оцінкою нежитлового приміщення, заперечував чи оскаржував звіт та дії приватного виконавця.

Доказів, які б спростували звіт про незалежну оцінку майна, матеріали справи не містять.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 знав про існування виконавчого провадження, проте дії (бездіяльність) приватного виконавця у встановленому законом порядку не оскаржував.

Частиною 3 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому Частиною 3 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою для оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 6 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

За правилами проведення електронних торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, чинних на момент проведення електронних торгів, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця, в якій зазначається вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна, яка дорівнює вартості майна, визначеній відповідно до законодавства (за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності), що виставляється на електронних торгах.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 та від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16, головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Встановивши, що проведення прилюдних торгів відбулося з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", оскільки реалізація майна здійснена за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який не втратив чинність, з врахуванням того, що відповідно до частини 6 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться, а також те, що під час проведення торгів не було порушення вимог порядку та інших норм законодавства, які вплинули на результати електронних торгів та не було порушено прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у позові.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач як іпотекодавець не був повідомлений про дату проведення торгів не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими судами обставинами щодо розміщення оголошення ДП "Сетам" про проведення електронних торгів з продажу предметів іпотеки, в тому числі нежитлового приміщення - приміщення магазину продтоварів лот 317413.

Необґрунтованими є доводи скарги про те, що при проведенні оцінки порушені вимоги Національних стандартів № 1 "Загальних засад оцінки майна і майнових прав", оскільки системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства або у порядку іншого судочинства.

Вказаний висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).

Доводи скарги про те, що посилання судів на правомірність торгів суперечить вимогам статей 43, 44, 49 Закону України "Про іпотеку", статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", частині 6 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" є необґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій надали належну оцінку всім доводам позивача та дійшли висновку про те, що під час проведення торгів не було порушення вимог порядку та інших норм законодавства, які вплинули на результати електронних торгів та не було порушено прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук І. М. Фаловська