Історія справи

Постанова

Іменем України

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 646/7515/19

провадження № 61-19864св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року у складі судді Теслікової І. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про перебудову самочинно реконструйованого об`єкта нерухомого майна та приведення його у попередній стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником нежитлових приміщень цокольного поверху № 30, 30а, 30б, 30в, 31, 31а, 31б, З1в, 31г, 31д загальною площею 97,6 кв. м у літ. «А-5», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 52-1-:-52-5, що розташовані над її приміщеннями, є ОСОБА_2 .

Вказувала, що 13 вересня 2019 року невідомі особи почали здійснювати прибудову сходів, що ведуть до вікна приміщення відповідача.

На прохання її представника надати документи, що надають їм право здійснювати вказані роботи, було надано роздруківку з реєстру повідомлень про початок будівельних робіт, в якому міститься запис про реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт, а саме реконструкцію торгівельних приміщень, однак, з зазначеної роздруківки не вбачається, чи реконструкція є лише внутрішньою, чи включає в себе також обладнання приміщень окремим входом, у зв`язку з чим і здійснюється встановлення цих сходів. На прохання надати для ознайомлення проект представниками забудовника було відмовлено в наданні додаткових документів.

16 вересня 2019 року нею було подано на ім`я начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради заяву про проведення позапланової перевірки вказаного об`єкту будівництва.

12 жовтня 2019 року, не дивлячись на вказане звернення, відповідачем було здійснено будівельні роботи по встановленню вхідних дверей в належні їй приміщення з майдану Захисників України, тобто в місці прибудованих раніше сходів.

29 жовтня 2019 року на адресу надійшов лист начальника Інспекції, в якому зазначено, що Інспекцією проведено позаплановий захід на об`єкті: «Реконструкція торгівельних приміщень (нежитлові приміщення першого поверху №52-:-52-5) у житловому будинку АДРЕСА_2 », за результатами якого наказом Інспекції № 416 від 11 жовтня 2019 року скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061192332198.

Отже, згідно наказу Інспекції № 416 повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061192332198 скасовано 11 жовтня 2019 року, а встановлення вхідних дверей здійснено 12 жовтня 2019 року, тобто без існування дозволу на початок проведення будівельних робіт.

Проте, не дивлячись на скасування повідомлення про початок будівельних робіт, відповідач продовжує здійснювати будівельні роботи в зазначених приміщеннях.

З наданої копії скасованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт вбачається, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не потребуються відповідно до пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Згідно пункту 25 вказаного Переліку не потребують містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Також в повідомленні зазначається, що підстави використання земельної ділянки не зазначаються у зв`язку з реконструкцією будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані згідно частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зазначала, що навіть якщо існує проект на проведення реконструкції вказаних приміщень, то він передбачає лише внутрішню реконструкцію та ніяк не передбачає встановлення окремого входу з прибудовою сходів.

При цьому було направлено адвокатські запити до ТОВ «Експертний будівельно-інжиніринговий центр» та головного інженера ОСОБА_4 з метою отримання копії проекту, копії договору авторського нагляду та інформації, хто є замовником проекту.

Проте, станом на момент звернення до суду з цим позовом відповідь на вказаний запит та запитувані документи на адресу адвокатського бюро так і не надійшли.

Вказувала, що сходи встановлено таким чином, що вони перекривають вікно у її приміщення, вона повністю позбавлена можливості доступу до вікна та до «приямків», в яких воно розміщено, для його обслуговування, очищення від снігу, що призведе до промокання стіни та її руйнування.

Прибудувавши вказані сходи, забудовник фактично здійснив захоплення частини земельної ділянки, належної територіальній громаді, а саме частини тротуару для проходу пішоходів.

Окрім цього, дії відповідача суперечать суспільним інтересам, а саме інтересам власників сусідніх квартир, що підтверджується їхньою колективною заявою, відповідно якої вони занепокоєні безпекою свого життя у цьому будинку після проведення реконструкції та оснащення приміщень окремого входу, шляхом його облаштування в несучій стіні будинку.

Таким чином, зазначала, що реконструкція проводиться без будь-яких дозвільних документів із можливим порушенням будівельних, протипожежних та санітарних норм, стандартів і правил, з невідомих матеріалів, із захопленням тротуару, за відсутності осіб, відповідальних за дотримання технологій з будівництва, авторського та технічного нагляду, відсутності інформації про матеріали, що використовуються, дотримання протипожежних та санітарних норм, що може привести до вкрай негативних наслідків, аварій, пожеж тощо, що у свою чергу порушує права позивача на вільне і безпечне володіння і користування своїм майном, а також загрожує життю та здоров`ю інших власників квартир цього будинку.

З урахування викладеного просила суд зобов`язати відповідача здійснити за власні кошти перебудову самовільно реконструйованих нежитлових приміщень 1-го поверху № 52-1-:-52-5 загальною площею 39,7 кв. м, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , шляхом приведення їх у попередній стан, а саме демонтування сходів та вхідних дверей з майдану Захисників України.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності за здійснення самочинного будівництва, та що неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення перебудови. Суди вказали, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством заходи, а саме перебудова. Також, суди зазначили, що позивачем не доведено, чим саме порушуються її права, не надано належних доказів, що є можливість погіршення умов власників квартир в будинку та позивача. Крім того, що відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України правом заявляти позов про знесення самовільного будівництва наділені лише відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 травня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 490/7945/14-ц, провадження № 61-598св19, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, вказуючи, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством України заходи, не врахували, що позивач у позовній заяві просила суд зобов`язати відповідача здійснити саме перебудову, а не знесення самочинного будівництва.

При цьому нею було використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Також посилається на те, що в мотивувальній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 520/12034/19 встановлено порушення прав позивача.

Отже, враховуючи те, що позивач звернулась до суду із вимогою про зобов`язання здійснити перебудову, а не знесення об`єкта самочинного будівництва, використавши всі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності за здійснення самочинного будівництва, доведеності порушення своїх прав, суди ухвалили судові рішення, які не відповідають вимогам закону.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від Департаменту інспекційної роботи виконавчого комітету Харківської міської ради, у якому останній просив оскаржувані судові рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень цокольного поверху № 30, 30а, 306, 30в, 31, 31а, 31б, 31в, 31г, З1д загальною площею 97,6 кв. м в літ. «А-5», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 52-1-:-52-5 загальною площею 39,7 кв. м є ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлено про початок виконання будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а саме реконструкцію торгівельних приміщень (нежитлових приміщень першого поверху № 52-1-:-52-5) у житловому будинку АДРЕСА_1 , вид будівництва - реконструкція, код об`єкту- 1230.1, технічний нагляд - ОСОБА_5 , сертифікат АТ № 005650, проектна документація розроблена ТОВ «Експертний будівельно - інжиніринговий центр», під керівництвом головного інженеру проекту ОСОБА_4 , містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані - не потребують, відповідно до пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 06 листопада 2017 року, № 289, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2017 року за № 1437/31305, у графі земельна ділянка використовується для будівництва на підставі - не зазначається у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту будівель без змін їх зовнішні геометричних розмірів їх фундаментів у плані згідно частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, загальна площа будівлі відповідно до проектної документації: 39,7 кв. м.

Згідно відповіді начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі заяви ОСОБА_6 від 16 вересня 2019 року проведено позаплановий захід на об`єкті: «Реконструкція торгівельних приміщень (нежитлові приміщення першого поверху № 52-1-52-5) у житловому будинку АДРЕСА_2 », за результатами якого наказом Інспекції № 416 від 11 жовтня 2019 року скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061192332198.

Згідно копії направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26 вересня 2019 року № 912н встановлено, що на підставі наказу (розпорядження) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 1 від 02 січня 2019 року, № 397 від 26 вересня 2019 року та звернення ОСОБА_1 від 16 вересня 2019 року (вх. № Г-4-424/0/248-19 від 16 вересня 2019 року) направлено головного спеціаліста для здійснення позапланової перевірки «Реконструкція торгівельних приміщень (нежитлові приміщення першого поверху № 52-1-:-52-5) у житловому будинку АДРЕСА_1 ».

Відповідно до наказу від 11 жовтня 2019 року № 416 скасовано право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого № ХК 061192332198 на об`єкт: «Реконструкція торгівельних приміщень (нежитлові приміщення першого поверху № 52-1-:-52-5) у житловому будинку АДРЕСА_1 ».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року визнано протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо перевірки законності проведення будівельних робіт громадянки ОСОБА_2 щодо реконструкції нежитлових приміщень першого поверху № 52-1-:-52-5 у житловому будинку АДРЕСА_1 , а також дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час проведення будівельних робіт за вказаною адресою.

Вказаним рішенням зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради вжити заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо перевірки законності проведення будівельних робіт громадянки ОСОБА_2 щодо реконструкції нежитлових приміщень першого поверху № 52-1-:-52-5 у житловому будинку АДРЕСА_1 та, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки скласти відповідний протокол та видати припис про зупинення будівельних робіт, пов`язаних з реконструкцією нежитлових приміщень першого поверху № 52-1-:-52-5 у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року по справі № 520/12034/19 скасовано в частині зобов`язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки скласти відповідний протокол та видати припис про зупинення будівельних робіт, пов`язаних з реконструкцією нежитлових приміщень першого поверху № 52-1-:-52-5 у житловому будинку №1 , що знаходиться по майдану Захисників України в м. Харкові, ухвалено постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року по справі № 520/12034/19 залишено без змін.

Харківським окружним адміністративним судом було встановлено відсутність дозвільної документації, відповідальних за дотримання технологій з будівництва, відсутність інформації про матеріали що використовуються.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Згідно частини четвертої статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі порушення своїх прав власник згідно зі статтею 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений або приведений у попередній стан особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16 386 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть також бути особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва або приведення у попередній стан інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3 15 16 ЦК України, статті 4 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-180цс14, а також неодноразово була підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 127/27333/16-ц (провадження № 61-663св18), від 24 липня 2019 року у справі № 369/8107/15-ц (провадження № 61-30914св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 685/1537/17-ц (провадження № 61-13076св19), від 10 червня 2020 року у справі № 127/11492/16-ц (провадження № 61-40353св18).

У зв`язку з наведеним, колегія суддів не погоджується з позицію судів попередніх інстанцій, що звернення до суду позивача є передчасним через ненадання доказів того, що використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності за здійснення самочинного будівництва.

В той же час, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що позивачем не доведено, чим саме порушуються її права, не надано належних доказів, що є можливість погіршення умов для використання нею її нежитлових приміщень та інших власників квартир.

Колегія суддів погоджується зі вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що вона є власником нежитлових приміщень цокольного поверху, а відповідач володіє на праві власності нежитловими приміщеннями першого поверху. До належних відповідачу нежитлових приміщень встановлено окремий вхід з прибудовою сходів. Посилалась на те, що сходи встановлено таким чином, що вони перекривають вікно у її приміщеннях, вона повністю позбавлена можливості доступу до вікна та до «приямків», в яких воно розміщено, для його обслуговування, очищення від снігу, що призведе до промокання стіни та її руйнування. При цьому, зазначала, що реконструкція проводиться без будь-яких дозвільних документів, із можливим порушенням будівельних, протипожежних та санітарних норм, стандартів і правил, з невідомих матеріалів із захопленням тротуару. Отже, порушено її права на вільне і безпечне володіння і користування своїм майном.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом із тим, позивачем, всупереч вказаних положень закону під час розгляду справи не надано доказів про настання або загрозу настання негативних наслідків, вказаних у позовній заяві, тобто не доведено порушення її прав.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що суди відповідно до положень частини четвертої статті 82 ЦПК України не врахували рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 520/12034/19 не можуть бути прийняті судом, оскільки із вказаних судових рішень випливає та судами встановлено, що права позивача порушено бездіяльністю Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, порушення прав позивача відповідачем у вказаних судових рішеннях не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, оскільки такі ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович