Історія справи

Постанова

Іменем України

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 753/3880/20

провадження № 61-5465св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року в складі колегії суддів Шебуєвої В. А., Верланова С. М., Матвієнко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У лютому 2020 року ОСОБА_1 (до зміни прізвища - ОСОБА_3 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 , укладений 10 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2027.

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд розірвати шлюб з ОСОБА_1 , укладений 10 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2027; після розірвання шлюбу відновити відповідачеві дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Також у червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення режиму окремого проживання подружжя.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2027, розірвано.

Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2027, розірвано.

Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя відмовлено.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та призначено справу до розгляду.

03 червня 2022 року ОСОБА_2 подав заяву про зупинення провадження в справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), посилаючись на те, що він перебуває у складі Збройних Сил України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року провадження у справі зупинене до припинення перебування ОСОБА_2 у складі 5 роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1 Окремого батальйону територіальної оборони № 137 військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, переведеної на воєнний стан.

Ухавала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до довідки командира 5 роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1 Окремого батальйону територіальної оборони № 137 від 31 травня 2022 року ОСОБА_2 на підставі контракту добровольця територіальної оборони з 24 березня 2022 року перебуває у складі 5 роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1 Окремого батальйону територіальної оборони № 137 військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та виконує завдання відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву», бере участь у відрядженнях на схід України, у зв'язку з чим на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

20 червня 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року та передати справу на розгляд апеляційному суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що згідно з наданою ОСОБА_2 довідкою останній перебуває у складі 5 роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1, проте доброволець добровольчого формування територіальної громади безпосередньо до складу Збройних Сил України не входить. Такі твердження заявник мотивує посиланням на Закон України «Про основи національного спротиву».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.

21 липня 2022 року справа № 753/3880/20 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до довідки командира 5 роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1 Окремого батальйону територіальної оборони № 137 від 31 травня 2022 року ОСОБА_2 на підставі контракту добровольця територіальної оборони з 24 березня 2022 року перебуває у складі 5 роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1 Окремого батальйону територіальної оборони № 137 військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та виконує завдання відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву», бере участь у відрядженнях на схід України.

У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Зупинення провадження у справі -це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що відповідно до довідки командира 5 роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1 Окремого батальйону територіальної оборони № 137 від 31 травня 2022 року ОСОБА_2 на підставі контракту добровольця територіальної оборони з 24 березня 2022 року перебуває у складі 5 роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1 Окремого батальйону територіальної оборони № 137 військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та виконує завдання відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву», бере участь у відрядженнях на схід України.

Верховний Суд не погоджується з указаним висновком апеляційного суду з огляду на таке.

За приписами пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (в редакції, чинній станом на дату постановлення апеляційним судом оскаржуваної ухвали) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру:

Генеральний штаб Збройних Сил України;

Командування об`єднаних сил Збройних Сил України;

види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;

окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили;

окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки;

органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.

Сили територіальної оборони Збройних Сил України - окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони (пункт 15 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву» порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування добровольчих формувань територіальних громад визначаються Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.

У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.

З аналізу указаних законодавчих норм убачається, що добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, а не військовим формуванням. Здійснення діяльності добровольчих формувань під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також перехід їх за певних умов в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України не свідчить про перебування членів добровольчих формувань у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Більш того, Верховний Суд звертає увагу на те, щочленство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою, оскільки відсутні докази на підтвердження наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені змістом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Також ОСОБА_2 звернувся до суду касаційної інстанції з клопотаннями про зупинення касаційного провадження у справі у зв'язку з його перебуванням у складі інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Проте, ураховуючи наведене вище, такі клопотання задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали

ОСОБА_2 у поданих до суду касаційної інстанції поясненнях просить постановити окрему ухвалу за фактом вчинення представником ОСОБА_1 - адвокатом Слєпухою О. С. кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за умисне (свідоме) невиконання судового рішення, яку направити до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва (далі - Дарницьке УП ГУ НП м. Києва) та зобов'язати внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за указаним фактом.

За приписами статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина друга статті 262 ЦПК України).

Верховний Суд, вирішуючи касаційну скаргу по суті, не встановив зловживання представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Слєпухою О. С. процесуальними правами, порушення нею процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків або іншого порушення законодавства, що могло б стати підставою для постановлення окремої ухвали.

Також ОСОБА_2 у клопотанні про постановлення окремої ухвали просить суд касаційної інстанції зобов'язати Дарницьке УП ГУ НП м. Києва внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення.

Проте клопотання ОСОБА_2 про зобов'язання внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, що входить до компетенції органу досудового розслідування, не підлягає вирішенню судом під час розгляду цивільної справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 рокускасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а передає справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_2 про зупинення касаційного провадження та про постановлення окремої ухвали відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов