Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №214/2732/17

Постанова

Іменем України

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 214/2732/14

провадження № 61-37013св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді Прасолова В. М.,

від 10 травня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

Красвітної Т. П., від 17 квітня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спростування недостовірної інформації.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вони є сусідами з відповідачем, між ними склались неприязні стосунки та конфлікти.

05 квітня 2011 року відповідач спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 та привласнив собі кувалду вартістю 186 грн, яка належала ОСОБА_2. На думку ОСОБА_1, внаслідок протиправних дій відповідача йому було завдано моральну шкоду. ОСОБА_2 зазначала, що відповідач поширює недостовірну інформації стосовно її родини, а саме те, що під час Великої Вітчизняної війни у родині позивачів був поліцай. Внаслідок таких дій відповідача, який звинуватив родину позивачів у зраді батьківщині, їй було завдано моральну шкоду.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди за ушкодження здоров'я, 27,51 грн - витрат за проведення медогляду; стягнути на користь ОСОБА_2 186 грн за втрату кувалди; визнати розповсюджену у середині 2014 року

ОСОБА_3 інформацію ОСОБА_4 про існування у родині ОСОБА_2 у роки Великої Вітчизняної війни поліцая недостовірною, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 150 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації. У подальшому позивачі змінили, уточнили і доповнили свої вимоги та просили також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на проїзд і явку до суду 06 липня 2016 року у розмірі 1 967 грн, стягнути з відповідача кошти за відрив від звичайних занять по 115,35 грн на користь кожного з позивачів, 178,10 грн - інфляції за втрату майна - молота, 2 756 грн - за відрив від звичайних занять, 1 тис. грн моральної шкоди за втрату майна-молота, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 756 грн за відрив від звичайних занять та 246,60 грн інфляційних втрат, судових витрат, на користь ОСОБА_2 2 756 грн за відрив від звичайних занять та 246,60 грн - інфляційних втрат, судових витрат. Додатково просили стягнути з ОСОБА_3 на користь

ОСОБА_1 30 тис. моральної шкоди за спричинення легких тілесних ушкоджень та 8
308,30 грн за відрив від звичайних занять на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 186,00 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 150,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач неправомірно заволодів майном ОСОБА_2, у зв'язку з чим завдав їй моральну та майнову шкоду, отже позовні вимоги у цій частині визнані обґрунтованими. На підтвердження інших позовних вимог позивачі не надали належних та допустимих доказів, а тому підстави для їх задоволення відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено у частині розмірі моральної шкоди з 150,00 до 500,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розмір моральної шкоди має бути збільшений з 150,00 грн до 500,00 грн, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що районним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено обґрунтоване рішення.

Позивачі не надали доказів на підтвердження інших позовних вимог та не довели факт поширення відповідачем недостовірної інформації про родину ОСОБА_2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 травня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської від 17 квітня 2018 року, а справу передати на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що районний та апеляційний суди не з'ясували у повному обсязі фактичні обставини справи та дійшли неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення всіх заявлених позовних вимог. Судами було порушено норми процесуального права, справа розглянута неповноважним судом. У прохальній частині касаційної скарги заявники просить постановити окрему ухвалу щодо судді районного суду та судді суду апеляційної інстанції.

Пояснення на касаційну скаргу не можуть бути прийняті до розгляду, оскільки були подані до Верховного Суду поза межами строку на касаційне оскарження.

У прохальній частині касаційної скарги заявники порушують питання про розгляд справи за їх участю.

Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, повідомлення учасників не передбачено ЦПК України, підстави для задоволення клопотання про розгляд справи за участю ОСОБА_2, ОСОБА_1 відсутні.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

07 вересня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 квітня 2011 року ОСОБА_1 намагався кабелем поміряти розмір ділянки відповідача, оскільки не був згоден з замірами, проведеними перед цим експертом, міряв розмір домоволодіння відповідача, користувався при проведенні замірів кувалдою, яка належала ОСОБА_2

Відповідач, будучи незгоден з тим, що ОСОБА_1 здійснює заміри ділянки домоволодіння ОСОБА_3, наступив на кабель, став тягнути кабель на себе, а ОСОБА_1 не відпускав кабель, забіг за стовп, в який вперся руками та чинив супротив, і в цей момент ОСОБА_1 поранив руки.

Відповідач заніс до себе в дім кувалду, яку ОСОБА_1 залишив на вулиці і яка належала ОСОБА_2

Відповідач не розповідав іншим особам про те, що в родині позивачів був поліцай.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За змістом частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 22 ЦК України передбачено що, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням її майна; відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичний особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, частково задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив із того, що відповідач протиправно заволодівши майном ОСОБА_2, завдав їй майнову та моральну шкоду, а тому позивач обґрунтовано, відповідно до вимог статей 15, 16 ЦК України, звернулася до суду за захистом її прав, порушених внаслідок заволодіння відповідачем її майном. Змінюючи розмір моральної шкоди, суд апеляційної інстанцій правильно врахував обставини, які мають суттєве значення, глибину та характер фізичних та душевних страждань, вік позивача та дотримався вимог розумності і справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

З огляду на зазначені положення закону, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, встановивши, що позивачі не довели факту поширення відповідачем інформації про наявність у родині позивачів поліцая під час Великої Вітчизняної війни, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали оцінки та не дослідили належним чином докази у справі зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Колегією суддів не встановлено підстав для постановлення окремих ухвал щодо суддів першої та апеляційної інстанцій.

Клопотання заявників про визнання обґрунтованими зазначених ними підстав для відводу судді першої інстанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки клопотання позивачів про відвід судді було розглянуто у порядку, передбаченому ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених за результатами апеляційного перегляду, та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович