Історія справи

Постанова

Іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 713/3620/2012

провадження № 61-1000 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.

учасники справи:

позивачі: Закарпатський міжрайонний природоохоронний прокурор, Закарпатська обласна державна адміністрація, державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області,

представник прокуратури Закарпатської області - Лемак Р. В.,

відповідачі: Хустська міська рада Закарпатської області, міськрайонне управління Держкомзему у м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, ОСОБА_3;

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня 2015 року, постановлену в складі суддів: Собослой Г. Г., Павліченка С. В., Бондаренко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2012 року Закарпатський міжрайонний природоохоронний прокурор, діючи в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області звернувся до суду з позовом, у якому просив: скасувати рішення Хустської міської ради від 3 грудня 2008 року № 1041 в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_3; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку щодо посвідчення права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, нормативно-грошовою оцінкою 33 258,71 грн, яка розташована за межами населеного пункту Хуст Закарпатської області; зобов'язати міськрайонне управління Держкомзему у м. Хуст та Хустівському районі Закарпатскьої області скасувати державну реєстрацію вказного вище державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, виданого на ім'я ОСОБА_3

Позовну заяву мотивовано тим, що приймаючи 3 грудня 2008 року рішення № 1041 про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) в

м. Хуст (с. Кіреші) Закарпатської області, яка знаходиться за межами населеного пункту м. Хуст, Хустська міська рада Закарпатської області вийшла за межі наданих повноважень. Позивач зазначав, що наведене рішення ради суперечить вимогам статтей 38, 118 ЗК України.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області

від 10 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора, діючого в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області, відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області 22 жовтня 2013 року рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 10 червня

2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора задоволено.

Скасовано рішення Хустської міської ради від 3 грудня 2008 року № 1041 в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га в

м. Хуст (с. Кіреші) Закарпатської області для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки). Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку щодо посвідчення права власності ОСОБА_3 Зобов'язано міськрайонне управління Держкомзему у м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області скасувати державну реєстрацію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га.

У квітні 2015 року Хустська міська рада Закарпатської області звернулася до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд рішення апеляційного суду Закарпатської області 22 жовтня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що стали відомі обставини, які є істотними для справи і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи. Зокрема, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року залишено без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду

від 20 травня 2014 року, визнано законним рішення Хустської міської ради від 16 червня 2007 року № 342 «Про затвердження проекту кварталу малоповерхової забудови садибного типу в с. Кіреші» на основі якого ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Заявник вважав наведену обставину нововиявленою обставиною, оскільки вона не була досліджена при розгляді даної справи.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня

2015 року заяву Хустської міської ради Закарпатської області про перегляд рішення апеляційного суду Закарпатської області 22 жовтня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 22 жовтня

2013 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 10 червня

2013 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого

2015 року залишено без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, яким відмовлено Закарпатському міськрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, діючому в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області у визнанні недійсним рішення Хустської міської ради від 16 червня

2007 року №342 «Про затвердження проекту кварталу малоповерхової забудови садибного типу в с. Кіреші» на основі якого рішенням сесії від 28 жовтня 2008 року №521 ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно розробленого, погодженого та затвердженого кварталу малоповерхової забудови садибного типу в с. Кіреші на земельній ділянці № 50. Вказане рішення сесії має істотне значення для вирішення даної справи, так як воно не було досліджено при розгляді даної справи.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заступник прокурора Закарпатської області просить скасувати ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня 2015 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що визначені заявником та прийняті апеляційним судом підстави перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами не є такими у розумінні статті 361 ЦПК України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року.

Касаційна скарга містить посилання на те, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року, як підстава для перегляду рішення апеляційного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами не існувала на час розгляду даної справи по суті, оскільки постановлена майже через рік після ухвалення апеляційним судом Закарпатської області рішення і не могла бути ним урахована.

Решта доводів касаційної скарги зводиться до порушення апеляційним судом Закарпатської області процедури відкриття провадження у справі про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не було подано.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

21 грудня 2017 року наведена вище цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частина третьою статті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Згідно положень статті 423 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Аналогічні норми були викладені в статті 361 ЦПК України, яка діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику а також обставини, які виникли після скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (пункти другий та третій частини другої статті 423 ЦПК України).

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

За змістом пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в такому акті зазначено про надання йому зворотної сили.

Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що прийняті апеляційним судом підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не є такими у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки нормативний акт, на якому ґрунтувалось судове рішення, не був скасований чи змінений постановою Закарпатського окружного адміністративного суду Львівської області від 20 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року.

За викладених обставин ухвала апеляційного суду Закарпатської області

від 11 червня 2015 року не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня 2015 року задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька Судді С. Ю. Мартєв В. В. Пророк І. М. Фаловська С. П. Штелик