Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.05.2019 року у справі №359/6058/17

Постанова

Іменем України

12 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 359/6058/17

провадження № 61-9080св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1,

відповідач - Обслуговуючий кооператив "Заміський клуб",

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н.

В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

Обслуговуючого кооперативу "Заміський клуб" (далі - ОК "Заміський клуб", кооператив) про стягнення неустойки.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 24 липня 2015 року між нею та ОК "Заміський клуб" укладений договір № 24/07/2015 про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі (далі - договір про сплату пайових внесків), за умовами якого вона зобов'язалася сплатити до кооперативу пайовий внесок у розмірі та порядку, встановленому зазначеним договором та додатками до нього, а кооператив за рахунок її пайових внесків та пайових внесків інших асоційованих членів кооперативу зобов'язався організувати будівництво, побудувати і здати в експлуатацію об'єкт будівництва, а саме: багатоповерховий житловий будинок АДРЕСА_1, у строк до 17 січня

2016 року, та передати усі документи на квартиру АДРЕСА_2, на умовах, встановлених договором.

Станом на 09 лютого 2016 року вона повністю сплатила передбачений умовами договору пайовий внесок у розмірі 317 088,22 грн.

22 лютого 2016 року між нею та відповідачем укладена додаткова угода № 1 до договору, відповідно до якої сторони виклали у новій редакції пункт 2.2. договору, змінивши характеристики об'єкту будівництва в сторону його зменшення.

У повідомленні від 22 червня 2017 року вих. № 17-23/2206 відповідач довів їй до відома, що будинок АДРЕСА_1, прийнятий в експлуатацію, і кооператив готує документи до виконавчого комітету сільської ради для внесення питання про присвоєння поштових адрес квартирам.

Відповідно до повідомлення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 19 липня 2017 року № 02-32-993, новозбудованому житловому будинку у АДРЕСА_1 було присвоєно адресу виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області при оформленні права власності на житловий будинок його попереднім власником. ОК "Заміський клуб" проводив реконструкцію житлового будинку та здійснив введення в експлуатацію реконструйованого об'єкту вже із закріпленою за ним поштовою адресою.

Незважаючи на введення реконструйованого об'єкта будівництва в експлуатацію, ОК "Заміський клуб" не надав їй усіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_3.

Оскільки відповідач не забезпечив введення об'єкта будівництва в експлуатацію у строки, визначені пунктом 7.4.4. договору, ОК "Заміський клуб" відповідно до пункту 8.2.1. зобов'язаний сплати неустойку у формі штрафу, що становить 68
000,00 грн.

Посилаючись на наведене ОСОБА_1, з урахування уточнених позовних вимог, просила стягнути з ОК "Заміський клуб" на її користь неустойку у розмірі 68 000,00 грн.

У жовтні 2017 року ОК "Заміський клуб" звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про розірвання договору про сплату пайових внесків.

Зустрічні позовні вимоги мотивував тим, що 21 листопада 2016 року

ОСОБА_1 звернулася на адресу кооперативу із заявою вх. № 001-2/21-11 про відмову від заброньованого за нею приміщення за адресою: АДРЕСА_4.

Повідомленням від 28 листопада 2016 року вих. № 01-23/28-11, яке відповідач отримала 12 грудня 2016 року, кооператив проінформував, що її заява про відмову від заброньованого приміщення розглянута, квартира знята з броні. Одночасно їй було направлено проєкт додаткової угоди про розірвання договору про сплату пайових внесків.

У подальшому, квартиру АДРЕСА_3 було заброньовано за іншим членом кооперативу - ОСОБА_2.

У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від приміщення, 21 грудня 2016 року загальними зборами кооперативу прийнято рішення (протокол № 45) про виключення ОСОБА_1 з числа членів кооперативу, про що 23 грудня

2016 року їй було додатково надіслано повідомлення з проханням повернути підписаним примірник додаткової угоди про розірвання договору про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі.

ОСОБА_1 не оскаржувала рішення про виключення її з членів кооперативу та зняття квартири з броні, припинила сплачувати членські внески, не приймала участі у загальних зборах членів кооперативу. Внесені позивачем пайові внески не були їй повернуті лише тому, що вона не активувала надіслану їй картку для виплат.

Оскільки ОСОБА_1 відмовилася від заброньованої квартири, кооператив мав підстави для розірвання договору в односторонньому порядку, а тому ОК "Заміський клуб" просив визнати розірваним договір № 24/07/2015 про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі від 24 липня 2015 року, укладений між кооперативом та ОСОБА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОК "Заміський клуб" на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 48 000,00 грн.

Зустрічний позов ОК "Заміський клуб" задоволено. Розірвано договір № 24/07/2015 про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі

від 24 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОК "Заміський клуб".

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОК "Заміський клуб" порушив виконання зобов'язання за договором про сплату пайових внесків у частині строків здачі в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту, а тому наявні правові підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 неустойки у формі штрафу, у розмірі 4
000,00 грн за кожний повний місяць затримки строку здачі відповідачем багатоквартирного житлового будинку в експлуатацію. Оскільки рішенням загальних зборів ОК "Заміський клуб" від 21 грудня 2016 року

ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу у зв'язку з її відмовою від заброньованого приміщення, суд дійшов висновку, що з січня 2017 року права позивача щодо дотримання строків здачі в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту не можна вважати порушеними, а тому на її користь підлягає стягненню неустойка лише за період з січня 2016 року по грудень

2016 року, у розмірі 48 000,00 грн.

Суд також вважав обгрунтованими вимоги зустрічного позову ОК "Заміський клуб" про розірвання договору про сплату пайових внесків, оскільки ОК "Заміський клуб" у передбаченому договором порядку розглянув подану ОСОБА_1 заяву від 21 листопада 2016 року про відмову від приміщення та повідомив ОСОБА_1 про її задоволення, а тому подальше зверненняпозивачадо ОК "Заміський клуб" про відкликання заяви про відмову від приміщення, та про намір залишитися асоційованим членом кооперативу, не має правового значення. Зважаючи на те, що умовами договору про сплату пайових внесків передбачено, що відмова від заброньованого приміщення здійснюється шляхом розірвання договору, тоді як ОСОБА_1 не визнає факт припинення взаємних прав та обов'язків сторін на підставі поданої нею заяви про вихід із членів кооперативу, суд вважав наявними підстави для розірвання зазначеного договору.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОК "Заміський клуб" скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОК "Заміський клуб" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про розірвання договору про сплату пайових внесків відмовлено.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що задовольняючи зустрічний позов ОК "Заміський клуб" про розірвання договору про сплату пайових внесків, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про фактичне розірвання договору про сплату пайових внесків унаслідок направлення ОСОБА_1 до кооперативу заяви від 21 листопада 2016 року про відмову від заброньованого нею приміщення за адресою: АДРЕСА_4, та повернення їй паю, а також прийняття такої відмови кооперативом. Відповідно до пунктів 4.2., 4.2.6. договору, до моменту оформлення права власності на приміщення та земельну ділянку учасник має право відмовитися від приміщення або передати свої права та обов'язки третій особі.

Відмова від приміщення, земельної ділянки здійснюється шляхом розірвання договору. Розірвання договору оформляється письмово. Оскільки, відповідно до умов договору про сплату пайових внесків, угода про розірвання договору повинна бути вчинена письмово, тоді як ОСОБА_1 відмовилася підписати угоду про розірвання договору, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони у встановленій формі досягли згоди про розірвання договору.

У розумінні умов договору про сплату пайових внесків, суд вважав, що заява ОСОБА_1 від 21 листопада 2016 року про відмову від приміщення може розглядатися лише як вираз її намірів на розірвання договору.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, у якій вона просила скасувати постанову Київського апеляційного суду

від 24 січня 2019 року та залишити в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд з посиланням на статтю 651 ЦК України дійшов помилкового висновку про неправомірність розірвання ОК "Заміський клуб" договору про сплату пайових внесків на підставі заяви ОСОБА_1

від 21 листопада 2016 року про відмову від заброньованого за нею приміщення за адресою: АДРЕСА_4. Зазначеного висновку, суд дійшов залишивши поза увагою, що ОК "Заміський клуб" діяв відповідно до умов укладеного між сторонами договору: задовольнив заяву ОСОБА_1

від 21 листопада 2018 року про відмову від заброньованого за нею приміщення; 28 листопада 2016 року направив їй проєкт додаткової угоди про розірвання договору, примірник якої з підписом ОСОБА_1 запропонував повернути на адресу кооперативу; зняв приміщення з броні та виключив її з членів кооперативу, а тому обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що права та обов'язки сторін за договором припинилися, він є розірваним. Положення договору про сплату пайових внесків не передбачають можливості відкликання учасником кооперативу раніше поданої заяви про відмову від заброньованого приміщення, а тому відкликання ОСОБА_1 13 грудня

2016 року поданої нею 21 листопада 2016 року заяви про відмову від заброньованого приміщення, як правильно вказав суд першої інстанції, не створило правових наслідків для сторін зазначеного правочину. Ураховуючи наведене та відмову ОСОБА_1 у письмовій формі оформити фактичне припинення дії договору про сплату пайових внесків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог ОК "Заміський клуб" про розірвання договору.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

від ОСОБА_1, у якому вона просила залишити касаційну скаргу

ОСОБА_2 без задоволення, посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанцій є законною та обгрунтованою, ухваленою на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що наявне у матеріалах справи листування між сторонами договору про сплату пайових внесків не можна оцінювати як досягнення ними у письмовій формі домовленості про його розірвання. Вказала на те, що вона чітко та своєчасно, до моменту розгляду загальними зборами кооперативу її заяви від 21 листопада 2016 року про відмову від заброньованого приміщення, повідомила відповідача про відкликання зазначеної заяви, та небажання припиняти договірні відносини з кооперативом.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції у липні 2019 року.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду першої інстанції у частині вирішених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення неустойки у апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому у касаційному порядку не переглядається.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що 24 липня 2015 року між ОК "Заміський клуб" та ОСОБА_1 (учасник) укладений договір № 24/07/2015 про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі, за умовами якого учасники кооперативу сплачують кооперативу пайові внески у рівних долях у розмірі та порядку, встановленому договором та додатками до нього, а кооператив за рахунок пайових внесків учасника та пайових внесків інших асоційованих членів кооперативу зобов'язується організувати будівництво об'єкту будівництва (багатоповерховий житловий будинок зблокованого типу з вбудованими приміщеннями у Бориспільському районі), побудувати та здати його в експлуатацію до 17 січня 2016 року, та в рахунок сплачених пайових внесків учасника передати у власність учаснику усі передбачені договором документи, на приміщення у вказаному об'єкті будівництва, а саме: квартиру

АДРЕСА_2, на умовах встановлених договором.

Станом на 09 лютого 2016 року ОСОБА_1 повністю сплатила пайовий внесок у розмірі 317 088,22 грн.

22 лютого 2016 року між ОК "Заміський клуб" та ОСОБА_1 укладена додаткова угода № 1 до договорупро сплату пайових внесків, згідно з якою сторони вирішили викласти у новій редакції пункт 2.2. договору, змінивши характеристики об'єкту будівництва в сторону його зменшення.

21 листопада 2016 року ОСОБА_1 направила ОК "Заміський клуб" заяву

вих. № 001-2/21-11 про відмову від заброньованого нею приміщення за адресою: АДРЕСА_4, у якій просила зняти квартиру з бронювання та повернути їй сплачені пайові внески у повному обсязі. Повідомила також, що пошук третьої особи для переуступки паю вона має намір здійснювати самостійно, у разі можливості просила кооператив сприяти у пошуку третьої особи.

28 листопада 2016 року ОК "Заміський клуб", за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 21 листопада 2016 року про відмову від заброньованого приміщення, направив їй повідомлення за вих. № 01-23/28-11 про задоволення її заяви, зняття приміщення з броні, а також проєкт додаткової угоди про розірвання договору про сплату пайових внесків.

У подальшому приміщення за адресою: АДРЕСА_5, було заброньовано за іншим членом кооперативу - ОСОБА_2.

13 грудня 2016 року ОСОБА_1 направила на адресу ОК "Заміський клуб" заяву про відкликання попередньої заяви від 21 листопада 2016 року № 001-2/21-11.

21 грудня 2016 року загальними зборами ОК "Заміський клуб" прийнято рішення (протокол № 45) про виключення ОСОБА_1 з числа членів кооперативу, про що 23 грудня 2016 року їй надіслано повідомлення за № 01-4/23-12 з проханням повернути підписаним направлений їй примірник додаткової угоди про розірвання договору про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до

І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Київській області 08 червня 2017 року, завершено реконструкцію житлового будинку під 12-ти квартирний житловий будинок у АДРЕСА_1.22 червня 2017 року за вих. № 17-23/2206, ОК "Заміський клуб" повідомило ОСОБА_1 про введення будинку

АДРЕСА_1 в експлуатацію.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_2 висновків апеляційного суду не спростовують.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог частиною 1 статті 626 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОК "Заміський клуб", як на підставу вимоги про визнання розірваним договору про сплату пайових внесків, укладеного між кооперативом та ОСОБА_1, посилався на те, що сторони у передбаченому договором порядку досягли згоди щодо розірвання договору з ініціативи ОСОБА_1, яка до моменту оформлення права власності відмовилася від заброньованого за нею приміщення за адресою: АДРЕСА_4, а тому зважаючи на ухилення її від оформлення розірвання договору у письмовому порядку, наявні підстави для визнання такого договору розірваним у судовому порядку.

У розділі 4 "Розірвання договору" договору про сплату пайових внесків сторони дійшли згоди визначили порядок розірвання зазначеного договору, як з ініціативи кооперативу, так і з ініціативи учасника.

Відповідно до пункту 4.1. одностороннє розірвання цього договору може здійснюватися кооперативом у випадку порушення учасником строку, визначеного графіком платежів (додаток № 1 до договору) та/або у розділі 3 більш ніж на тридцять календарних днів та/або порушення учасником заборони щодо самовільного перепланування приміщення (у тому числі і одноразового).

Пунктом 4.2. договору про сплату пайових внесків регламентовано порядок розірвання договору унаслідок відмови учасника від приміщення або передачі ним своїх прав та обов'язків третій особі, до моменту оформлення права власності на приміщення та земельну ділянку, а саме:

- для відмови від приміщення та земельної ділянки учасник звертається до кооперативу із письмовою заявою, у якій зазначає дані про приміщення та земельну ділянку, причини відмови від приміщення, відомості про особу, яка має намір вступити до кооперативу (у випадку, якщо учасник знайшов таку особу) (підпункт
4.2.1);

- учасник, що має намір передати пай (поступається правами), направляє кооперативу письмове повідомлення про намір зробити поступку не менш ніж за 30 календарних днів до дати майбутньої передачі паю (поступки прав) (підпункт
4.2.2);

- кооператив розглядає заяву учасника протягом 30 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення узгоджує з пайовиком місце і час підписання трьохсторонньої угоди про визнання прав вимоги особи, що вказана пайовиком як особа, якій він передає свої прав та обов'язки за цією угодою (підпункт 4.2.3.);

- з моменту підписання трьохсторонньої угоди у вищезазначеному порядку всі права та обов'язки за цією угодою переходять до нової особи, яка повністю замінює пайовика у правовідносинах за даною угодою, а пайовик втрачає всі свої права, які випливають з чинної угоди (підпункт 4.2.4.);

- у разі передачі пайовиком третій особі прав за цим договором, у разі відсутності заборгованості зі сплати внесків, третя особа набуває прав за цією угодою без зобов'язання щодо оплати вступного внеску (підпункт 4.2.5.);

- відмова від приміщення, земельної ділянки здійснюється шляхом розірвання цього договору. Розірвання цього договору оформлюється сторонами письмово.

Обов'язковою умовою розірвання цього договору є сплата учасником збитків, розмір яких визначений пунктом 8.3.3. цього договору (підпункт 4.2.6.);

- у випадку відмови учасника від приміщення та земельної ділянки, учасник зобов'язується сплатити кооперативу збитки, розмір яких визначений пунктом
8.3.3. цього договору, до моменту припинення його дії (підпункт 4.2.7.);

- у випадку відмови учасника від приміщення та земельної ділянки, грошові кошти/пайові внески, отримані від нього, повертаються кооперативом протягом 10 днів за умови укладення тристороннього договору та якщо учасник або кооператив знайде іншу особу, яка має намір вступити до кооперативу та оплачувати пайові внески до кооперативу за приміщення. Якщо учасник відмовився від приміщення і не має можливості укласти трьохсторонню угоду, внесені пайові внески повертаються в максимально короткі строки, але не довше 2 років (підпункт 4.2.8.).

Таким чином, згідно з положеннями укладеного між сторонами договору про сплату пайових внесків, сторони визначили, що кооператив наділений правом на одностороннє розірвання договору виключно у випадках неналежного виконання учасником обов'язку зі сплати пайових внесків чи порушення заборони самовільного перепланування приміщення. В усіх інших випадках, зокрема у випадку розірвання договору з ініціативи учасника кооперативу унаслідок відмови від заброньованого приміщення, сторони дійшли згоди, що таке розірвання відбувається виключно за згодою сторін шляхом укладення у письмовій формі двосторонньої або трьохсторонньої угоди (у разі наявності особи, якій учасник передає свої права та обов'язки за вказаною угодою).

Установивши, що сторони у погодженій договором про сплату пайових внесків формі не досягли згоди щодо розірвання договору з ініціативи ОСОБА_1, про що свідчить відсутність укладеної між ними у письмовій формі додаткової угоди про розірвання договору про сплату пайових внесків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що договір про сплату пайових внесків не може вважатися розірваним.

Посилання заявника на те, що апеляційний суд не надав належної оцінки тому факту, що саме ОСОБА_1 ініціювала питання про розірвання договору про сплату пайових внесків, направивши до моменту оформлення права власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_4, на адресу кооперативу заяву

від 21 листопада 2016 року про відмову від приміщення, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки пунктом 4.2.6. договору чітко передбачено, що відмова учасника від приміщення здійснюється шляхом розірвання договору, що оформлюється сторонами письмово, тоді як

ОСОБА_1 відмовилася від підписання проєкту додаткової угоди про розірвання договору про сплату пайових внесків, та невдовзі направила до кооперативу заяву про відкликання її заяви від 21 листопада 2016 року про відмову від заброньованого нею приміщення.

Узагальнюючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржуване судове рішення грунтується на повно з'ясованих апеляційних судом обставинах справи, зокрема умовах укладеного між сторонами договору про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі від 24 липня 2015 року, а тому доводи касаційної скарги про безпідставне скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, є необгрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що судове рішення апеляційної інстанції є законним та обгрунтованим, доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак