Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.03.2019 року у справі №2-876/11

Постанова

Іменем України

14 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 2-876/11

провадження № 61-5294св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Максименко Ольга Володимирівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О. В., про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.

Позовна заява мотивована тим, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 грудня 1996 року, який був розірваний рішенням суду від 03 червня 2011 року.

У період шлюбу подружжям набуте майно, що є спільною сумісною власністю. У зв`язку з тим, що між сторонами існує спір з приводу поділу спільного сумісного майна, позивачка звернулась до суду з метою вирішення такого спору, та просила суд, з урахуванням уточнень:

визнати житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок) спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину даного житлового будинку, усунути перешкоди у його користуванні, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 передати їй ключі від вказаного будинку, вселити її у житловий будинок, встановити порядок його користування, надавши в її користування кімнату площею 20.7 кв. м, а в користування відповідача ОСОБА_2 надати кімнату житловою площею 16.8 кв. м, все інше залишити в загальному користуванні;

визнати договір дарування на 4/11 частини житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу, Максименко О. В., зареєстрованого в реєстрі № 3735 недійсним;

поділити майно, набуде за час шлюбу з ОСОБА_2 , виділивши ОСОБА_1 : кухонний гарнітур «Меркс» - 2000,00 грн, мийку кухонну - 100, 00 грн, витяжку «Еріка» - 500,00 грн, духовку АКТ 685 - 100,00 грн, варочну панель «Арістон» - 200,00 грн, пральну машинку EWS 1046 - 500,00 грн, набір тарілок білих - 90,00 грн, підгардінники в залі 4 шт. - 2000,00 грн, ліхтарі в спальні 3 шт. - 1200,00 грн, кахель рожевий 1 м. кв - 120,00 грн, собаки (мач, Сіма) - 800,00 грн, паркан бетонний - 3500,00 грн, паркан з профнастилу - 3500,00 грн, паркан по периметру домоволодіння - 1800,00 грн, ковані вироби на терасі - 200,00 грн, паркан плетений біля клумб та огороду - 200,00 грн, котел «Імергаз» - 10 000,00 грн, ванна пластикова - 4000,00 грн, унітаз, раковина - 3000,00 грн, змішувач у ванну 700,00 грн, змішувач у раковину - 400,00 грн, змішувач на кухню - 400,00 грн, пластикові вікна 5 шт. - 10 000,00 грн, радіатор турецький 5 шт. - 3500,00 грн. Всього на загальну суму 53 310,00 грн;

виділити відповідачу ОСОБА_2 : шафу купе - 5320,00 грн, комод для білизни - 100,00 грн, м`який куточок - 3700,00 грн, кухонний гарнітур «Лілія» - 1580 грн, кондиціонер «Міцубісі» - 6800,00 грн, ковдра біла - 20,00 грн, подушка 4 шт. - 10,00 грн, рушники 4 шт. - 15,00 грн, комплект білизни постільної - 40,00 грн, скатерті - 30,00 грн, покривало велюрове - 100,00 грн, пральна машинка «Малютка» 2 шт. - 360,00 грн, надувний матрац - 160,00 грн, супутникова антена - 1500,00 грн, набір стаканів 3 комплекти - 300,00 грн, мікрохвильову піч - 450 грн, кавоварка - 700, грн, постільна білизна звичайна - 150,00 грн, рушники 3 шт. - 300,00 грн, тюль кухонну - 280,00 грн, карніз кухонний - 100,00 грн, світильник кухонний - 330,00 грн, світильник підвісний кухонний - 360,00 грн, плафони в коридорі 2 шт. - 300,00 грн, світильники в коридорі - 300,00 грн, комбайн «Мрія» - 550,00 грн, кавовий сервіз - 120,00 грн, набір для ванни - 300,00 грн, ліхтарі у ванну 4 шт. - 480,00 грн, світильник у ванну - 300 грн, тюль в кімнатах - 1600,00 грн, світильники в арках 15 шт. - 1700,00 грн, квіти кімнатні - 1500,00 грн, рози садові 60 кущів - 1200,00 грн, ящики овочеві - 500,00 грн, інструменти садові - 100 грн,00, інструменти (перфоратор, дрель) - 1500,00 грн, чайник електричний 120,00 грн, хлібопічка 1300,00 грн, чашки кавові - 100,00 грн, набір ножів в дерев`ній підставці - 180,00 грн, постіль махрова - 130,00 грн, пилосос - 700,00 грн, праска парова - 4000,00 грн, швацька машинка ручна - 200,00 грн, DVD програвач - 400,00 грн, радіатор турецький - 700 ,00 грн, пластик в літній кухні - 500,00 грн, ДВП в літній кухні - 300,00 грн, линоліум 6 кв. м - 700,00 грн, взуття нове чоловіче 12 пар - 3600,00 грн, лакове взуття - 1800,00 грн, білі босоніжки - 800,00 грн, червоні босоніжки - 800,00 грн, бежеві босоніжки - 800,00 грн, туфлі літні сірі - 500,00 грн, туфлі чорні - 500,00 грн, куртка бордова утеплена - 300,00 грн, куртка осіння - 100,00 грн, куртка червона - 100,00 грн, сукня тепла в`язана - 500,00 грн, сукня 10 шт. - 2000,00 грн, светр рожевий - 300,00 грн, білизна - 1000,00 грн, колготки, панчохи - 3000,00 грн, светр 3 шт. - 100,00 грн. кулінарні книги 3 шт. - 300,00 грн, джинси, штани - 100,0,0 грн, пластикові вхідні двері - 7500,00 грн. Всього на суму 74 685,00 грн;

стягнути з ОСОБА_2 21 375 грн в рахунок компенсації різниці в виділеній частині зі спільного майна подружжя. Стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

У лютому 2016 року відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про розподіл спільного майна подружжя та просив суд:

визнати витрати на капітальний ремонт (з урахуванням вартості всіх матеріалів і вартості всіх робіт) - з переплануванням квартири АДРЕСА_2 сумісною спільною власністю подружжя, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вартості вищевказаного капітального ремонту квартири і стягнути з відповідачки на його користь грошову компенсацію за 1/2 частину його вартості;

визнати будівельні матеріали й роботи з малої архітектурної форми, торговельного павільйону на Первомайськом ринку, площею 30 кв. м в АДРЕСА_3 , на території ринку «Першотравневий» (далі -МАФ, торгівельний павільйон), (вартість матеріалів і робіт: брус - 1015,00 грн; валик - 13,50 грн; ванночка - 9,00 грн; ґрунт - 144,00 грн; диск відрізний - 72,00 грн; замок - 78,00 грн; фарба - 56,00 грн; круг - 128,00 грн; відсів - 126,00 грн; пісок - 108,00 грн; петлі - 120,00 грн; пінопласт - 297,00 грн; профнастил - 1872,00 грн; профнастил - 2925,00 грн; ручка дверна - 20,00 грн; саморізи - 72,00 грн; саморізи - 105,00 грн; силікон - 110,00 грн; сталь листова - 780,00 грн; труба профільна 20x20 - 510,00 грн; труба профільна 40x40 - 1885,00 грн; труба профільна 40x40 - 1701,50 грн; цемент - 560,00 грн; електроди - 180,00 грн; електроди - 110,00 грн; круг - 50,00 грн; саморізи - 120,00 грн; петля - 144,00 грн; краска - 150,00 грн; рейка - 315,00 грн; битас - 160,00 грн; саморізи - 120,00 грн; саморізи - 50,00 грн; круг - 126,00 грн; пінопласт - 696,00 грн; піна - 80,00 грн; саморізи - 360,00 грн; виготовлення металовиробів (каркас) - 2520,00 грн; монтажні роботи (складання всієї конструкції) - 13125,00 грн; зачищення, фарбування - 504,00 грн; транспортно - заготівельні витрати - 560,00 грн; бетонні роботи (стяжка) - 1800,00 грн; демонтаж металоконструкції (старий навіс) - 1440,00 грн), ринкова вартістю, якого становить 52 100, 00 грн сумісною спільною власністю подружжя, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вартості матеріалів і робіт, використовуваних при будівлі МАФу, та стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошову компенсацію за 1/2 частину вартості матеріалів, у сумі 25 050,00 грн;

зробити розподіл загального рухомого майна між сторонами в справі, визнавши за ОСОБА_2 право власності на наступне майно: шафу купе - 5000,00 грн; комод - 800,00 грн, м`який куточок - 3700,00 грн; кухонний гарнітур «Лілля» - 1580,00 грн; кондиціонер «Митцубіши» - 3350,00 грн; духовку «Вірпул» - 2090,00 грн; холодильник «Атлант» - 2230,00 грн; пральну машинку «Электролюкс» - 2648,00 грн; телевізор «Самсунг» - 2400,00 грн. Всього на загальну суму 23 798,00 грн. Виділити ОСОБА_2 зазначене майно в натурі, а у випадку відсутності вищевказаного майна, стягнути його вартість із відповідачки ОСОБА_1 ;

ОСОБА_1 виділити в порядку розподілу: стінку виробництва Польщі «Болеро» - 2000,00 грн; м'яку частину «Алекс-Меблі», вартістю 4000, 00 грн; кухонний гарнітур ТМ «Меркс» - 5342, 00 грн; витяжку «Злікг» - 1074,08 грн; варильну панель «Аристон» - 967,00 грн; мийку з нержавіючої сталі - 800,00 грн; телевізор «ЛДЖ» - 1500,00 грн; килимові покриття виробництва Бельгії - 1900,00 грн; стіл журнальний скляний - 900,00 грн; набір посуду з нержавіючої сталі «Бахмайер» у кейсі - 1300,00 грн; подарунковий столовий набір (качани, ложки, ножі) - 700,00 грн; набір посуду «Лумінарх» - 1000,00 грн; набір посуду з нержавіючої сталі Берггоф - 5000,00 грн; подарунковий комплект (постільне-покривало, дві наволочки) - 1800,00 грн; цифровий фотоапарат «Кенон» - 2000,00 грн; обідній гарнітур (скляний стіл і 4 стільців) - 3325,00 грн, покривало велюрове блакитне - 400,00 грн. Всього загальну суму 34 008,08 грн;

стягнути з ОСОБА_1 , на його користь в рахунок компенсації різниці в виділеній частині зі спільного майна подружжя - 5 105,04 грн; зажадати у відповідачки, ОСОБА_1 , його особисте майно, - золоту печатку чоловічу (придбану до шлюбу), вартістю 15 600,00 грн і золотий ланцюжок «Бісмарк», вартістю 21 600,00 грн, у випадку відсутності зазначеного майна стягнути його вартість.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину даного житлового будинку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Задовольняючи частково первісні та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимогах суд першої інстанції виходив з доведеності факту збільшення вартості спірного житлового будинку під час спільного проживання сторін та належності спірного домоволодіння на праві спільної сумісної власності подружжю, визначив їх частки рівними. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 суд дійшов висновку про їх не доведеність.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину даного житлового будинку та в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення компенсації вартості 1/2 частини будівельних матеріалів при будівництві торговельного павільйону та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кожним окремо, право на 1/2 частину поліпшень житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , внаслідок проведених ремонтно-будівельних робіт. Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кожним окремо право на 31,83 % частини незавершеного будівництва даного житлового будинку.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вартість будівельних матеріалів та проведених будівельних робіт по улаштуванню торговельного павільйону МАФу, площею 30 кв. м, розташованого на Первомайському ринку в АДРЕСА_3 , загальною вартістю 52 100,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки будівельних матеріалів та проведених будівельних робіт по улаштуванню торговельного павільйону у розмірі 25 050,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію сплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 79,50 грн та витрати за проведення експертного дослідження в сумі 700,00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання спірного житлового будинку з надвірними будівлями спільною сумісною власністю подружжя та визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину даного житлового будинку, та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції при визначенні часток у спірному домоволодінні рівними, не звернув уваги на той факт, що 4/11 частин домоволодіння, належали відповідачу на праві особистої власності в порядку спадкування, після смерті його матері ОСОБА_4 , на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 17 жовтня 2006 року. Крім того під час спільного проживання сторін за рахунок спільних коштів було збудовано 7/11 житлового будинку, яка складає 63,66% частини домоволодіння, вартість якого станом на вересень 2010 року становила 191 086, 00 грн, тобто частка участі кожного з подружжя у поліпшенні та збільшенні обсягу спільного майна складає 31,83%.

Скасовуючи рішення першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення компенсації вартості 1/2 частини будівельних матеріалів при будівництві торговельного павільйону та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , апеляційний суд виходив з того, що торгівельний павільйон був збудований у період перебування у шлюбі, на будівництво якого подружжям витрачено спільні кошти, а тому відповідач має право на компенсацію 1/2 частини вартості торговельного павільйону.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

11 березня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вартість будівельних матеріалів та проведених будівельних робіт по улаштуванню торговельного павільйону МАФу, загальною вартістю 52 100,00 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки будівельних матеріалів та проведених будівельних робіт по улаштуванню торговельного павільйону МАФу у розмірі 25 050,00 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повним з`ясуванням обставин справи, висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині є незаконними та необґрунтованими, та не відповідають дійсним обставинам справи.

Звіт про оцінку спірного торгівельного павільйону, наданий відповідачем, виконаний 13 лютого 2013 року, тобто майже через два роки після розірвання шлюбу. Звіт виконаний без виходу на місце.

Судом не було враховано, що позивачка за свої особисті кошти купувала будівельні матеріали та проводила будівельні роботи, зокрема в 2012 році була проведена електроенергія, в 2013 році - встановлена охоронна сигналізація та інше.

Крім того, суди не взяли до уваги, що висновком експерта встановлена загальна вартість МАФу, а не вартість будівельних матеріалі, яка була потрачена на його будівництво.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 Цивільно-процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Короткий зміст фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що у період з 07 грудня 1996 року до 03 червня 2011 року сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.

Під час перебування у шлюбі сторони набули нерухоме майно, зокрема за рахунок коштів від спільної трудової діяльності сторонами за спільні кошти збудовано МАФ, площею 30 кв. м, розташованого на Первомайському ринку в АДРЕСА_3 .

Згідно звіту про незалежну оцінку майна вартості спірного торговельного павільйону на території ринку «Першотравневий» становить 52 100,00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Згідно зі статтею 60 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із частиною четвертою статті 368 Цивільного Кодексу України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з частинами першою, другою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно пунктом 3 частиною першою статті 57 СК України, - особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Рішення обґрунтовують належними і допустимими доказами, про що зазначають у мотивах прийнятого рішення з посиланням на конкретні факти.

Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як встановлено судами, та вбачається з матеріалів справи спірний МАФ був побудований ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі за спільні кошти.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна вартості спірного МАФу вартість його становить 52 100,00 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення компенсації вартості 1/2 частини будівельних матеріалів при будівництві торговельного павільйону та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов правильних висновків, оскільки торгівельний павільйон був збудований у період перебування у шлюбі, на будівництво якого подружжям витрачено спільні кошти, а тому відповідач має право на компенсацію 1/2 частини вартості торговельного павільйону.

Доводи касаційної скарги, що судом не було враховано, що позивачка за свої особисті кошти купувала будівельні матеріали та проводила будівельні роботи, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний МАФ було побудовано за її особисті кошти.

Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги що звіт про оцінку спірного торгівельного павільйону виконаний 13 лютого 2013 року, тобто майже через два роки після розірвання шлюбу, а також те, що висновком експерта встановлена загальна вартість МАФу, а не вартість будівельних матеріалі, яка була потрачена на його будівництво, є необґрунтованими, та не можуть бути прийняті колегією до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів на його спростування, а також не заявлялось клопотання про призначення експертизи щодо вартості МАФу та будівельних матеріалів, які були витрачені під час його побудови.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 в спірному торгівельному павільйоні в 2012 році було проведено електроенергію, в 2013 році - встановлено охоронна сигналізація, не заслуговують на увагу, оскільки це свідчить про покращення спірного об`єкту для використання позивачкою у своїй підприємницькій діяльності.

Інші доводи касаційної скарги, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права, незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та до переоцінки доказів, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення в оскаржуваній частині відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в оскаржуваній частині - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вартість будівельних матеріалів та проведених будівельних робіт по улаштуванню торговельного павільйону малої архітектурної форми, площею 30 кв. м, розташованого на Первомайському ринку в АДРЕСА_3 , загальною вартістю 52 100,00 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки будівельних матеріалів та проведених будівельних робіт по улаштуванню торговельного павільйону у розмірі 25 050,00 грн залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко