Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 367/8237/23

провадження № 61-9771св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Міністерство оборони України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко Максим Михайлович, на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва,

у складі судді Букіна О. М., від 11 січня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П., від 20 червня

2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міністерства оборони України про встановлення фактів, що мають юридичне значення і просила суд: встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт ведення спільного господарства ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ; встановити факт наявності взаємних прав та обов`язків, як членів сім`ї між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до моменту його загибелі.

2. Вказувала, що встановлення вказаних фактів потрібно їй для отримання грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 січня

2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду

від 20 червня 2024 року, у відкритті провадження у цивільній справі відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення з цими вимогами в порядку адміністративного судочинства до Київського окружного адміністративного суду.

4. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі, вказав, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав щодо підтвердження певного соціально-правового статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. За предметом та можливими правовими наслідками спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

5. Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, додатково вказав, що встановлення фактів, які мають юридичне значення здійснюється в порядку окремого провадження. При цьому вимога про встановлення факту по своїй суті не може бути предметом розгляду позовного провадження, яке вирішує цивільно-правовий спір між сторонами. В позовному провадження суд може встановити обставини справи, які складають предмет розгляду окремого провадження, зокрема, встановити факт, що має юридичне значення, однак виключно при вирішенні позовних вимог щодо цивільного спору. Відсутність заявленої вимоги про спір обумовлює наявність підстав для закриття позовного провадження у відповідності до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

6. Також апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 мала можливість звернутися до суду цивільної юрисдикції з вимогою про встановлення факту, однак, для цього необхідно подати заяву в порядку окремого провадження. Натомість ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, фактично заявивши адміністративний позов, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат

Марченко М. М. просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

8. 04 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Марченко М. М. подав касаційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 11 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі № 367/8237/23.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які

у вересні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права та порушення норми процесуального права при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у цивільній справі.

12. Зауважує, що такого способу захисту порушеного права як встановлення юридичного факту КАС України, на відміну від ЦПК України, не передбачає. Заявлені вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, не є публічно-правовим спором, а тому не можуть бути розглянуті адміністративним судом.

13. Наголошує, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області

від 20 вересня 2023 року у справі № 367/7212/23 було відмовлено у відкритті провадження у цивільній справ за її заявою про встановлення фактів родинних відносин, спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків, та роз`яснено, що спір може бути вирішено шляхом подання позовної заяви в порядку позовного провадження.

14. Фактично дотримуючись роз`яснень суду вона подала цей позов, натомість суди знов відмовили їй у відкритті провадження у справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

15. У серпні 2024 року Міністерство оборони України подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без змін. Вказує, що вимоги позивачки не підлягають розгляду в позовному провадженні у порядку цивільного судочинства. Зауважує, що позивачка звернулась до суду з позовом, а не із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні. При цьому вважає, що між позивачкою та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги.

Обставини справи встановлені судами

16. Відповідно до Сповіщення сім`ї від 12 травня 2022 року № 825, виданому ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдат ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за Батьківщину поблизу населеного пункту Новоселівка Донецької області. Смерть пов`язана з виконанням обов`язку військової служби.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

17. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

18. Згідно із частиною першою, третьою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

20. У розглядуваній справі ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міністерства оборони України про встановлення факту родинних відносин, спільного проживання та ведення спільного господарства.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

22. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

23. Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

24. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

25. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

26. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

27. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

28. За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

29. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

30. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).

31. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

32. Враховуючи, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, зверненню до адміністративного суду з позовом передує звернення особи до суб`єкта владних повноважень, за наслідками розгляду якого особа набуває права оскаржити до суду адміністративної юрисдикції рішення, дії або бездіяльність такого суб`єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства, визначеним статтею 2 КАС України.

33. Частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.

34. Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.

35. Чинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

36. Отже, відповідно до статті 6 Конвенції судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та статті 315

ЦПК України.

37. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

38. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, вказав, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

39. Однак у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду, відступивши від висновків, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі

№ 290/289/22-ц, вказала, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

40. Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила про неефективність підходу до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

41. Таким чином, висновки суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі з підстав того, що встановлення факту родинних відносин, спільного проживання та ведення спільного господарства, який має правове значення для ОСОБА_1 , виключно у публічно-правових відносинах є помилковими.

42. Також є помилковими висновки апеляційного суду про те, що

ОСОБА_1 заявила адміністративний позов.

43. ОСОБА_1 у цій справі не заявлено вимог, які б підлягали розгляду у порядку адміністративного судочинства.

44. Крім того, Верховний Суд не може залишити поза увагою, те що ОСОБА_1 вже зверталась до суду у порядку окремого провадження із заявою про встановлення фактів родинних відносин, спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків, заінтересована особа: Міністерство оборони України, проте ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 вересня 2023 року було відмовлено у відкритті провадження у справі та роз`яснено заявниці, що спір може бути вирішено шляхом подання позовної заяви в порядку позовного провадження (справа № 367/7212/23). При цьому Ірпінський міський суд Київської області вказав, що після смерті ОСОБА_2 є спадкоємець за законом - його матір ОСОБА_3 .

45. Після відмови у відкритті провадження у справі в порядку окремого провадження, ОСОБА_1 звернулась до суду із розглядуваним позовом.

46. Саме по собі зазначення ОСОБА_1 відповідачем Міністерство оборони України не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

47. У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

48. Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

49. Таким чином, у визначений процесуальним законом строк,

ОСОБА_1 не позбавлена права подати до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача або заміну первісного відповідача, з урахуванням, у тому числі і встановлених у справі № 367/7212/23 обставин наявності інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 .

50. Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

51. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі(частина шоста статті 411 ЦПК України).

52. Зважаючи на викладене, Верховний Суд, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги із скасуванням оскаржених судових рішень та направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко Максим Михайлович,задовольнити.

2. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 11 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович