Історія справи

Постанова КЦС ВП від 06.03.2023 року у справі №309/2329/20
Постанова КЦС ВП від 06.03.2023 року у справі №309/2329/20

Постанова

Іменем України

06 березня 2023 року

м. Київ

справа № 309/2329/20-ц

провадження № 61-130св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний реєстратор Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області Горщар Михайло Васильович, ОСОБА_2 , Велятинська сільська рада Хустського району Закарпатської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2022 року у складі судді Сідей Я. Я. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Мацунича М. В., Кондора Р. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного реєстратора Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області Бонтлаба С. В. (далі - державний реєстратор Бонтлаб С. В.), Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області (далі - Велятинська сільська рада) про скасування реєстрації права власності на земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1336 га, на АДРЕСА_1 .

Із метою присвоєння земельній ділянці кадастрового номера та державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку, він замовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Технічну документацію на земельну ділянку виготовлено та присвоєно їй кадастровий номер 2125381400:01:014:0186, а 03 лютого 2020 року зареєстровано за ним право на цю ділянку у Державному земельному кадастрі.

З метою внесення відомостей про земельну ділянку до державного реєстру прав на нерухоме майно, 12 березня 2020 року він звернувся до державного реєстратора Бонтлаб С. В. із заявою про державну реєстрацію прав на земельну ділянку. Листом від 17 березня 2020 року № 02-36/243 Вишківською селищною радою його повідомлено про те, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є заява про заборону вчинення реєстраційних дій від 05 березня 2020 року № 38812787.

18 березня 2020 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2125381400:01:014:0186 зареєстровано за ОСОБА_3 .

Проте державний реєстратор Вишківської селищної ради з 12 по 17 березня 2020 року про зупинення реєстраційних дій його не повідомляв та рішення про відмову в державній реєстрації прав йому не надавав, а натомість зареєстрував право власності на його земельну ділянку за ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, позивач просив скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 2125381400:01:014:0186.

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача, у якому просив замінити первісного відповідача державного реєстратора Бонтлаб С. В. належним відповідачем - державним реєстратором Горщарем М. В., та залучити співвідповідачів ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 .

Крім того, у цій заяві позивач уточнив свою позовну вимогу та просив припинити право власності на земельну ділянку площею 0,1339 га, кадастровий номер 2125381400:01:014:0186, з наступним внесенням змін у Поземельну книгу та вилученням запису про право власності на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено первісного відповідача державного реєстратора Бонтлаба С. В. належним відповідачем - державним реєстратором Горщарем М. В., а також залучено до участі в цій справі як співвідповідача ОСОБА_2 .

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 незаконно отримав у власність земельну ділянку. Позивачем також не надано суду доказів того, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1336 га, кадастровий номер 2125381400:01:014:0186, належним чином оформлена і знаходиться у нього у власності.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач подав клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 за яким реєструвалася спірна земельна ділянка, при цьому доказів, що останній помер, як це стверджував ОСОБА_1 , і що єдиним його спадкоємцем є саме ОСОБА_2 матеріали справи не містять, як і не містять будь-яких доказів, що за співвідповідачем ОСОБА_2 реєструвалася спірна земельна ділянка.

Водночас позивачем хоч і заявлялося клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача останнього власника спірної земельної ділянки - ОСОБА_4 , проте такого місцевим судом до участі у справі залучено не було, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості визначати суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що місцевий суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частина третя статті 411 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини, встановлені судами

На підставі рішення Х сесії 23 скликання Велятинської сільської ради народних депутатів від 11 вересня 1997 року ОСОБА_1 виданий Державний акт на право приватної власності на землю від 23 червня 2003 року серії ЗК-013 20905, на земельні ділянки загальною площею 0,2955 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 18426. Відповідно до плану зовнішніх меж одна земельна ділянка становить 0,146 га, а інша - 0,1495 га, що загалом складає 0,2955 га.

У січні 2020 року на замовлення позивача виготовлена Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1336 га.

Згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03 лютого 2020 року (на заяву/запит ОСОБА_1 ), земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:014:0186, площею 0,1336 га, на АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, інформація про зареєстроване право на неї в Державному земельному кадастрі відсутня.

Відповідно до листа державної реєстраторки Бонтлаб С. В. від 17 березня 2020 року за № 02-36/243, ОСОБА_1 повідомлено про відсутність законних підстав для проведення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2125381400:01:014:0186 через наявність заяви про заборону вчинення реєстраційних дій від 05 березня 2020 року за № 38812787.

Рішенням державної реєстраторки Бонтлаб С. В. від 31 березня 2020 року за № 51838262, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 27 березня 2020 року за реєстраційним номером 39125394, відмовлено заявнику в державній реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з реєстраційним номером 2057476021253, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2125381400:01:014:0186, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки є суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 березня 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:014:0186, площею 0,1336 га, на АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, зареєстрована цього ж дня на праві приватної власності за ОСОБА_3 , на підставі рішення державного реєстратора Горщара М. М. за індексним номером 51686784 від 18 березня 2020 року.

25 березня 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:014:0186, площею 0,1336 га, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Кузьо М. В., зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_6 .

03 лютого 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:014:0186, площею 0,1336 га, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Чіжмарем С. І., зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 .

Надалі за заявою ОСОБА_4 від 03 березня 2021 року спірна земельна ділянка поділена Відділом у Хустському районі ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області на дві окремі земельні ділянки площами 0,1004 га та 0,0332 га з присвоєнням їм кадастрових номерів, відповідно, 2125381400:01:014:0207 і 2125381400:01:014:0208, які були зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_4 , на підставі рішень державного реєстратора Фізера В. В. за індексними номерами 57292785, 57292046 від 25 березня 2021 року.

Отже, починаючи з лютого 2021 року зареєстрованим власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_4 .

Правове обґрунтування

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У справі, що переглядається, судами встановлено, що вперше спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:014:0186, площею 0,1336 га, що розташована на АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, була зареєстрована за ОСОБА_3 .

Проте позивачем вимог до ОСОБА_3 пред`явлено не було.

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням у якому просив замінити первісного відповідача державного реєстратора Бонтлаб С. В. належним відповідачем - державним реєстратором Горщарем М. В., та залучити співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено первісного відповідача державного реєстратора Бонтлаба С. В. належним відповідачем - державним реєстратором Горщарем М. В., а також залучено до участі в цій справі як співвідповідача ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що до участі у розгляді справи не залучено належних відповідачів, оскільки у матеріалах справи відсутні докази про те, що спірна земельна ділянка реєструвалася за ОСОБА_2 , як і відсутні докази, що батько ОСОБА_3 , за яким було зареєстровано цю земельну ділянку, помер.

Оскільки позов ОСОБА_1 спрямовано на захист права власності на земельну ділянку, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що позивач пред`явив позов не до тих осіб, з ким безпосередньо існує матеріально-правовий спір, а саме не до ОСОБА_4 , особи за якою зареєстроване право власності на земельну ділянку, а тому обґрунтовано відмовлено у задоволені позову.

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Аналогічний висновок щодо суб`єктного складу учасників справи зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 14-233цс18, Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18.

Доводи заявника про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання про залучення співвідповідача ОСОБА_4 до участі у справі Верховний Суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 заяви про виправлення описки в ухвалі Хустського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2021 року не подавав, в апеляційній скарзі доводів про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо незалучення до участі у розгляді справи ОСОБА_4 за його клопотанням не наводив, тому у суді касаційної інстанції не може покликатися на такі обставини в обґрунтування підстав для скасування судових рішень.

Верховним Судом враховано висновки, сформульовані у таких справах.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (пункти 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).

У пункті 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 вказано, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

У постанові Верховного Суду у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17 зроблено висновок про те, що спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства. Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним таких односторонніх правочинів як: видача довіреності - належним відповідачем є особа, яка видавала довіреність, а не нотаріус чи нотаріальна контора; прийняття спадщини - належним відповідачем є особа, яка приймає спадщину, а не нотаріус чи нотаріальна контора (висновок Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 201/16327/16-ц).

Отже, з урахуванням викладених норм та послідовної практики суду касаційної інстанції, обґрунтовано виходячи з того, що спір у позивача є саме із фізичними особами, за якими було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку та органом державної влади, який прийняв рішення про передачу цієї земельної ділянки ОСОБА_3 , Верховний Суд виходить з того, що цей спір підлягає розгляду як такий, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншими особами, а тому позовні вимоги не можуть бути звернені до державного реєстратора Горщара М. В., якого позивач зазначив співвідповідачем.

Хоча у цій справі державний реєстратор Горщар М. В. на підставі ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2021 року за клопотанням ОСОБА_1 помилково залучений до участі у справі замість первісного відповідача державного реєстратора Бонтлаба С. В., проте це не вплинуло на правильність висновку судів про відмову у позову з підстав незалучення належного відповідача - ОСОБА_4 .

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження не знайшли своє підтвердження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, судові рішення відповідають вимогам вмотивованості.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 401 402 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний