Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №569/4988/18
Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 569/4988/18
провадження № 61-48404св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама»,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області, у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Бондаренко Н. В., від 27 листопада 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» (далі - ОК «ЖБК «Рівненська брама»).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області, у складі судді Панас О. В., від 30 травня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано майнове право за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_4, який не брав участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, посилаючись на вирішення оскарженим судовим рішенням його прав та обов'язків.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 27 листопада 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 травня 2018 року закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про його права, обов'язки або інтереси, оскільки право позивача на спірний об'єкт нерухомості виникло раніше, ніж право ОСОБА_4 На час виникнення між учасниками справи договірних правовідносин ОСОБА_3 не було відомо про те, що на предмет цього договору претендуватиме інша особа, яка не є його стороною. Відповідачем визнано позов, що, як вважав суд апеляційної інстанції, свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що під час відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 судом апеляційної інстанції було встановлено, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси останнього, як особи, яка не приймала участі у справі. На момент укладення договору між позивачем та відповідачем майнове право на спірну квартиру мала інша особа - ОСОБА_5, яка набула це право раніше за ОСОБА_3 на підставі договору від 15 березня 2017 року. ОСОБА_5 відступила своє право на спірну квартиру ОСОБА_4, отже висновки апеляційного суду про те, що позивач набув майнові права на спірну квартиру раніше за заявника, є помилковими.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на дотримання судом норм процесуального права під час її постановлення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою у цій справі та витребувано справу із Рівненського міського суду Рівненської області.
16 січня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОК «ЖК «Рівненська брама» про визнання майнових прав, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 27 листопада 2018 року призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом апеляційної інстанції встановлено, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 травня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано майнове право за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 03 травня 2017 року між ОСОБА_3 та ОК ЖБК «Рівненська брама» було укладено договір пайової участі у будівництві № 51/3, за умовами якого позивач як пайовик вступив, а відповідач прийняв його в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової і громадської забудови по АДРЕСА_1, загальною проектною площею 59,56 кв.м на дев'ятому поверсі у третій секції об'єкта.
Апеляційний суд встановив, що об'єкт нерухомості не був введений в експлуатацію на час розгляду справи.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_4, який не брав участі у справі, зазначив, що 15 березня 2017 року між ОК «ЖБК «Рівненська брама» та ОСОБА_5 було укладено договір № 51/3 пайової участі у будівництві квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_5 на протязі березня-квітня 2017 року сплатила на користь ОК «ЖБК «Рівненська брама» 100 % пайового внеску. 06 травня 2017 року між ОСОБА_4 як новим пайовиком та ОСОБА_5 як первісним пайовиком укладено договір відступлення права вимоги за договором № 51/3 від 15 березня 2017 року пайової участі у будівництві зазначеної квартири.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестування та фінансування однієї квартири в об'єкті будівництва кількома інвесторами можливе виключно за умови укладення між ними договору в письмовій формі, в якому визначаються частка кожного інвестора та порядок внесення ним відповідної інвестиції.
Апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та не розглянувши його апеляційну скаргу по суті, не взяв до уваги, що існує спір щодо майнових прав на один і той самий об'єкт будівництва - квартиру, будівельний номер АДРЕСА_1, оскільки встановлено, що майнові права на зазначену квартиру були предметом договорів про пайову участь у будівництві, які були укладені як між відповідачем та позивачем, так і між відповідачем та ОСОБА_5, яка відступила своє право ОСОБА_4, а тому висновок апеляційного суду про те, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалось питання про права та обов'язки ОСОБА_4 є помилковим.
Колегія суддів також не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що визнання позову відповідачем безумовно свідчить про обґрунтованість позовних вимог, оскільки за змістом частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд Апеляційного суду Рівненської області.
У відповідності до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадку скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 27 листопада 2018 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
Ю. В. Черняк