Історія справи

Постанова КЦС ВП від 06.01.2026 року у справі №210/1612/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року

м. Київ

справа № 210/1612/24

провадження № 61-671св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради на рішення Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року в складі судді Сільченко В. Є. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2025 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради (далі - КП «Криворізька МКЛ № 2» КМР) та просила стягнути з відповідача на її користь 852 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві.

На обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року з її матір`ю ОСОБА_2 , молодшою медичною сестрою операційною з надання екстреної допомоги операційного блоку в т.ч. банку крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР стався смертельний нещасний випадок.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 09:30 год в КП «Криворізька МКЛ №2» КМР форми Н-1/П від 03 березня 2023 року, затвердженого 08 березня 2023 року, комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався у результаті її падіння з пральної машини, оскільки під час виконання генерального прибирання кімнати брудної білизни вона не використала швабру з довгою ручкою.

Вказаний нещасний випадок зі смертельним наслідком визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до акту форми Н-1/П, особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони гігієни праці, є: ОСОБА_3 , сестра господиня операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, яка порушила вимоги пункту 2.25 посадової інструкції № 42/22/28-5 сестри господині операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, затвердженої генеральним директором 26 липня 2022 року; ОСОБА_4 , сестра медична операційна старша операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, яка порушила вимоги пунктів 2.4, 2.20 посадової інструкції №48/22/28-2 сестри медичної операційної старшої операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня МКЛ № 2» КМР, затвердженої генеральним директором 26 липня 2022 року.

Як вбачається з відповіді завідувача Криворізького районного відділу комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 16 лютого 2023 року № 122 про надання витягу з висновку експерта судово-медичної експертизи № 31 від 04 січня 2023 року трупа ОСОБА_2 , її смерть настала від закритої тупої травми живота, яка супроводжувалась ушкодженням селезінки, та призвела до розвитку геморагічного шоку. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа метиловий, етиловий, ізопрополіновий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені.

Таким чином, під час роботи в КП «Криворізька МКЛ №2» КМР з її матір`ю ОСОБА_2 стався нещасний випадок - вона отримала виробничу травму, яка стала причиною її смерті. Внаслідок смерті матері їй завдано глибокі моральні страждання, що призвело до незворотних негативних змін у її особистому житті та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки нещасний випадок із матір`ю стався на виробництві, вона має право на відшкодування моральної шкоди, а обов`язок такого відшкодування покладається на КП «Криворізька МКЛ №2» КМР.

Враховуючи тяжкість завданої позивачу моральної шкоди, глибину та характер моральних страждань, потребу в додаткових зусиллях для організації свого життя, втрату рідної людини, розмір моральної шкоди ОСОБА_1 визначила в еквіваленті до 120-кратного розміру мінімальної заробітної плати: 7 100,00 грн х 120 = 852 0000,00 грн.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2025 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Криворізька МКЛ №»» КМР на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй смертю матері ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві, грошові кошти в сумі 500 000,00 грн без відрахування з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що КП «Криворізька МКЛ №2» КМР є особою, що несе відповідальність з відшкодування моральної шкоди дочці померлої ОСОБА_2 , оскільки її смерть сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві. Врахувавши характер і тривалість моральних страждань позивача у зв`язку зі смертю рідної людини, істотність вимушених змін в її житті, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2025 року КП «Криворізька МКЛ № 2» КМР звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2025 року й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі № 439/1213/18-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також оскаржило судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Суди попередніх інстанцій не дослідили усіх докази, які мають значення для вирішення справи, не надали їм належну оцінку, не проаналізували судову практику у подібних правовідносинах, чим порушили принцип розумності та справедливості, та дійшли помилкових висновків про часткове задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції не врахував висновки комісії спеціального розслідування, створеної наказом Південно-Східного міжрегіонального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 10 січня 2023 року № 21/ПС, відповідно до яких основною причиною настання нещасного випадку є невиконання ОСОБА_2 вимог інструкцій з охорони праці.

Підприємство не вчиняло протиправні дії, які б знаходились у причинному зв'язку з ушкодженням ОСОБА_2 здоров'я, що спричинило смерть, та заподіянням моральної шкоди позивачу.

Суди не врахували, що позивач не проживала разом з матір'ю з 2019 року. ОСОБА_1 не має права на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері, оскільки не є членом сім'ї померлої.

Розмір відшкодування не відповідає критеріям розумності та справедливості, усталеній судовій практиці та моральним стражданням позивача.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

21 лютого 2025 року справа № 210/1612/24 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивачка була дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 на момент смерті працювала на посаді молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові в КП «Криворізька МКЛ №2» КМР.

Згідно з актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 09:30 год в КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, вказаний нещасний випадок, що стався з молодшою медичною сестрою ОСОБА_2 , визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом.

Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони і гігієни праці, відповідно до пункту 8 акту від 03 березня 2023 року вказані: ОСОБА_3 , сестра господиня операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, яка порушила вимоги пункту 2.25 посадової інструкції № 42/22/28-5 сестри господині операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, затвердженої генеральним директором 26 липня 2022 року; ОСОБА_4 , сестра медична операційна старша операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, порушила вимоги пунктів 2.4, 2.20 посадової інструкції №48/22/28-2 сестри медичної операційної старшої операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР затвердженої генеральним директором 26 липня 2022 року.

Комісією із спеціального розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок з молодшою сестрою операційного блоку, т.ч. банк крові ОСОБА_2 стався у результаті її падіння з пральної машини, оскільки під час виконання генерального прибирання кімнати брудної білизни ОСОБА_2 не використовувала швабру з довгою ручкою.

Згідно з відповіддю завідувача Криворізького районного відділу комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 16 лютого 2023 року № 122 про надання витягу з висновку експерта судово-медичної експертизи №31 від 04 січня 2023 року трупа гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що смерть її настала від закритої тупої травми живота, яка супроводжувалась ушкодженням селезінки, та призвела до розвитку геморагічного шоку. Згідно МКХ - код основної причини смерті S36.0. Код зовнішньої причини захворювання та смертності - W19. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа метиловий, етиловий, ізопрополіновий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або на уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).

Згідно зі статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України. Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди.

У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У цій справі встановлено, що нещасний випадок із смертельним наслідком, в результаті якого загинула ОСОБА_2 , стався в робочий час, при виконанні нею трудових обов`язків у КП «Криворізька МКЛ № 2» КМР.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди дочці померлої ОСОБА_1 .

Врахувавши характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, незворотність втрати, істотність вимушених змін у житті, суди дійшли правильного висновку про стягнення з КП «Криворізька МКЛ № 2» КМР на користь ОСОБА_1 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначеній у касаційній скарзі постанові.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу КП «Криворізька МКЛ № 2» КМР залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко