Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.04.2022 року у справі №235/6684/20

Постанова

Іменем України

05 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 235/6684/20

провадження № 61-18665св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,

відповідачі: Східне міжрегіональне управління Державної служби України

з питань праці, Державне підприємство «Селидівугілля» в особі ВП «Шахта «Котляревська» Державне підприємство «Селидівугілля», Первинна профспілкова організація працівників вугільної промисловості України шахти «Котляревська», Селидівська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості України,

треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня

2021 року у складі судді Хмельової С. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Кішкіної І. В., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - УВД ФСС України в Донецькій області) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - СМУ Держслужби України

з питань праці), Державного підприємства «Селидівугілля» (далі -

ДП «Селидівугілля» в особі Виробничого підприємства «Шахта «Котляревська» ДП «Селидівугілля» (далі - ДП «Селидівугілля» в особі ВП «Шахта «Котляревська»), Первинної профспілкової організації працівників вугільної промисловості України шахти «Котляревська» (далі - ППО ПВП України шахти «Котляревська»), Селидівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України (далі - Селидівська ТОППВП України) про визнання неправомірним та скасування акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, визнання нещасного випадку зі смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 липня 2020 року т. в. о. начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Зуб Г. В. затверджено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 23 грудня 2018 року

о 17 год. 21 хв. на ВП «Шахта «Котляревська» з прохідником 5 розряду

ОСОБА_3 , за формою Н-1/П.

Цей акт складено відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337).

На момент настання нещасного випадку процедура проведення розслідування

та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій,

що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства) визначалася Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), який втратив чинність з 01 липня 2019 року.

Із 01 липня 2019 року набрав чинності Порядок № 337.

Оскільки під час проведення розслідувань нещасних випадків, що сталися

до 01 липня 2019 року, для визначення нещасного випадку пов`язаним

чи непов`язаним з виробництвом повинен застосовуватися нормативно-правовий акт, під час дії якого стався цей нещасний випадок, на думку позивача під час вирішення питання, чи пов`язаний з виробництвом нещасний випадок,

що стався з ОСОБА_3 , повинен був застосовуватися порядок № 1232,

а не порядок № 337.

Під час проведення розслідування зазначеного нещасного випадку, комісією

зі спеціального розслідування встановлено, що причиною смерті потерпілого була гостра ішемічна хвороба серця: гостра коронарна недостатність (висновок від 24 грудня 2019 року № 89 Селидівського відділення судово-медичної експертизи, судово-медичний експерт Приходько С. Є.).

Як відповідно до підпункту 13 пункту 15 Порядку № 1232, що діяв на момент настання нещасного випадку, так і відповідно до пункту 52 Порядку № 337,

що діяв на час проведення розслідування, раптове погіршення стану здоров`я потерпілого або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу має бути підтверджено медичним висновком.

Медичний висновок щодо встановлення зв`язку між погіршенням стану здоров`я працівника та впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування або обстеження потерпілого у формі рішення лікарсько-експертної комісії на запит роботодавця та/або голови комісії. У такому запиті та доданих до нього матеріалах мають міститися необхідні відомості про обставини нещасного випадку, результати дослідження умов праці і виробничого середовища, зокрема кількісні і якісні характеристики небезпечних, шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, які передували настанню нещасного випадку.

На час звернення з позовом у Донецькій області діє Державне підприємство «Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості Міністерства охорони здоров`я України» (далі - ДП «НДІ Медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України»), який здійснює медичну практику згідно з ліцензією від 21 березня 2013 року

№ 196914, проводить санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу згідно зі свідоцтвом МОЗ України

від 14 серпня 2015 року № 0922 та відповідно з наказом МОЗ України № 133 має право встановлювати причинно-наслідковий зв`язок раптового погіршення стану здоров`я працівника або його смерті з умовами праці під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

У межах розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 , комісією зі спеціального розслідування було одержано експертний медичний висновок ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» від 27 вересня 2019 року № 10, відповідно до якого: «... експертна комісія інституту вважає,

що враховуючи пато-морфологічні ознаки та судово-гістологічне дослідження кусочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_3 причина смерті встановлена некоректно...».

Крім того, Експертна комісія ДП «НДІ медико-екологічних проблем Донбасу

та вугільної промисловості МОЗ України» (далі - ДП «НДІ Медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України») вивчила

та проаналізувала надані документи та прийшла до висновку, що раптове погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 зі смертельним наслідком, яке сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи вказану причину смерті та характеристику трудових обов`язків, що виконувалися протягом зміни, з умовами праці

не пов`язаний.

У свою чергу висновки експерта Селидівського відділення судово-медичної експертизи мають виключно відомості про причину смерті, а саме, про захворювання, внаслідок якого настала смерть.

Незважаючи на наявність експертного медичного висновку ДП «НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України»

від 27 вересня 2019 року № 10, яким чітко встановлено, що причина смерті ОСОБА_3 не пов`язана з умовами праці, 4 члени комісії зі спеціального розслідування ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) дійшли висновку про те, що нещасний випадок зі смертельним наслідком,

що стався з ОСОБА_3 , пов`язаний з виробництвом.

2 члени комісії ( ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ) проголосували проти визнання зазначеного нещасного випадку як такого, що пов`язаний з виробництвом. Акт за формою Н-1/П було написано вищезазначеними особами з викладенням окремої думки, що є невід`ємною частиною акту.

Визнання нещасного випадку більшістю членів комісії зі спеціального наслідування нещасного випадку (4 з 6 членів) таким, що пов`язаний

з виробництвом, незважаючи на наявність обов`язкового медичного висновку протилежного змісту, свідчить про те, що акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 23 грудня 2018 року о 17 год. 21 хв. на ВП «Шахта «Котляревська» з прохідником 5 розряду ОСОБА_3 , за формою Н-1/П

є протиправним, нечинним та підлягає скасуванню. Результат спеціального розслідування є необ`єктивним, а дії окремих членів комісії зі спеціального розслідування мають ознаки кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, зокрема, службового підроблення.

Також позивач категорично не погоджується з причинами настання нещасного випадку (розділ 5 акта за формою Н-1/П), оскільки вони не мають причинно-наслідкового зв`язку з природньою смертю ОСОБА_3 .

Відповідно до частини третьої пункту 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені

в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь

у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати протиправним, нечинним

та скасувати акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався

23 грудня 2018 року о 17 год. 21 хв. на ВП «Шахта «Котляревська» з прохідником 5 розряду ОСОБА_3 , за формою Н-1/П; визнати цей нещасний випадок

зі смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

від 22 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції,

з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 23 грудня 2018 року о 17 год. 21 хв. на ВП «Шахта «Котляревська» з прохідником 5 розряду ОСОБА_3 ,

за формою Н-1/П, відповідає вимогам законодавства. Комісія провела розслідування відповідно до порядку № 337, що був чинним на час проведення розслідування.

Суд зазначив, що на момент настання нещасного випадку проведення розслідування було врегульовано Порядком проведення розслідування

та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

від 30 листопада 2011 року № 1232, але 01 липня 2020 набрав чинності Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 17 квітня 2019 року № 337, отже, оскільки комісія розпочала роботу 26 грудня 2018 року, а закінчила 29 липня 2020 року, то проведення розслідування правомірно проводилось відповідно до Порядку № 337, чинного на час проведення розслідування.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У листопаді 2021 року УВД ФСС України в Донецькій області подало

до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня

2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року

і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вважає, що само по собі перебування на робочому місці під час нещасного випадку не обумовлює характер нещасного випадку як такого, що пов`язаний

з виробництвом.

Вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що експертний медичний висновок не має враховуватись в обов`язковому порядку. На думку заявника, лише медичний висновок може встановлювати зв`язок або його відсутність між погіршенням стану здоров`я працівника із впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості

та напруженості трудового процесу, тому лише медичний висновок

є визначальним для встановлення обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і цей висновок є єдиним доказом того, що смерть потерпілого сталась саме внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Вказує, що суди не врахували, що в експертному медичному висновку

від 27 вересня 2019 року № 10, складеному Експертною комісією ДП «НДІ Медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» як спеціалізованим медичним закладом, йдеться про те, що раптове погіршення стану здоров`я потерпілого ОСОБА_3 зі смертельним наслідком, яке сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи причину смерті та характеристику трудових обов`язків, що виконувалися протягом зміни, з умовами праці не пов`язаний.

Особа, яка подає касаційну скаргу, зазначає також, що сам по собі факт перебування на робочому місці при настанні нещасного випадку не обумовлює характер нещасного випадку як такого, що пов`язаний з виробництвом.

Вважає, що в цій ситуації має застосовуватися Порядок № 1232, а не Порядок

№ 337.

Також вказує на те, що суд неправомірно замінив відповідача з Головного управління Держпраці у Донецькій області на Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, оскільки останнє не є правонаступником Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вважає, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 689/2426/18 (провадження

№ 61-13510св19), від 26 червня 2018 року у справі № 242/1065/16-ц (провадження № 61-13585св18), від 29 березня 2018 року у справі

№ 212/8369/15-ц (провадження № 61-1345св18), від 13 березня 2019 року

у справі № 524/4478/17 (провадження № К/9901/57650/18) тощо.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ДП «Селидівугілля» в особі ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидівугілля» вказує на обґрунтованість доводів касаційної скарги і просить її задовольнити, судові рішення скасувати

та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вважає, що при вирішенні позову суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували доводи про те,

що причинно-наслідковий зв`язок між виникненням погіршення стану здоров`я та нещасним випадком на виробництві має підтверджуватись виключено медичним висновком спеціалізованого медичного закладу.

Суди неправомірно не взяли до уваги доводи позивача про те, що незважаючи на наявність Експертного медичного висновку ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» від 27 вересня 2019 року № 10, яким чітко встановлено, що причина смерті ОСОБА_3 не пов`язана з умовами праці,

4 члени комісії зі спеціального розслідування дійшли помилкового висновку про те, що нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався з ОСОБА_3 пов`язаний з виробництвом.

У відзиві на касаційну скаргу Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці вказує на законність і обґрунтованість прийнятих у справі судових рішень і просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Зазначає, що Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правомірним правонаступником Головного управління Держпраці

у Донецькій області.

Особа, яка подає відзив, звертає увагу на те, що комісія зі спеціального розслідування провела розслідування нещасного випадку і зробила висновок

на підставі всіх зібраних під час розслідування доказів. Рішення прийнято

з урахуванням принципу домінуючого значення прав людини на безпечні належні умови праці шляхом голосування відповідно до вимог закону.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що 23 грудня 2018 року під час перебування на робочому місці

та виконання трудових обов`язків на ВП «Шахта «Котляревська» із прохідником

5 розряду ОСОБА_3 стався нещасний випадок, внаслідок якого настала смерть потерпілого.

Згідно з висновками експертів № 101 та № 89 Селидівського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи, причиною смерті стала гостра ішемічна хвороба серця: гостра коронарна недостатність.

Відповідно до Експертного медичного висновку від 27 вересня 2019 року № 10, наданого ДП «НДІ Медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України», причиною смерті стала гостра ішемічна хвороба серця. Згідно з цим висновком, раптове погіршення стану здоров`я

зі смертельним наслідком, враховуючи причину смерті, з умовами праці

не пов`язане.

Комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві розпочала роботу

26 грудня 2018 року, а закінчила 29 липня 2020 року.

30 липня 2020 року т.в.о. начальника Головного управління Держпраці

у Донецькій області Зуб Г. В. затвердила акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 23 грудня 2018 року о 17 год. 21 хв. на ВП «Шахта «Котляревська» з прохідником 5 розряду ОСОБА_3 , за формою Н-1/П.

Згідно з цим актом розслідування, прийнятим на підставі акта огляду місця нещасного випадку, технологічної документації та первинної медичної документації, висновка судово-медичної експертизи від 20 лютого 2019 року

№ 101, висновка ДП «НДІ Медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» від 27 вересня 2019 року № 10, показань свідків нещасного випадку, письмових пояснень свідків, комісія шляхом голосування дійшла висновку про те, що випадок смерті на виробництві, який стався

з прохідником 5 розряду дільниці ПР-1 ВП «Шахта «Котляревська» ОСОБА_3 під час перебування на підземних роботах, згідно з підпунктом 6 пункту 52 Порядку № 337 пов`язаний з виробництвом.

До оспорюваного акта розслідування долучено окремі думки директора

ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» та страхового експерта

з охорони праці відділу з профілактики страхових випадків УВД ФСС України

в Донецькій області, в яких викладено незгоду з рішенням комісії.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом спору у цій справі є оскарження акта форми Н-1/П, відповідно

до якого випадок смерті на виробництві, що стався з прохідником 5 розряду дільниці ПР-1 ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_3 під час перебування на підземних роботах, згідно з підпунктом 6 пункту 52 Порядку № 337 пов`язаний з умовами праці.

Відповідно до вимог статей 1, 3, частини четвертої статті 43, частин першої

та другої статті 46 Конституції України Україна як соціальна держава, зміст

і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини

та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника; право

на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принцип соціального захисту громадян втілений у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також

у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у статті 12 Європейської соціальної хартії 1996 року зазначається, що держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо

їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Законом України «Про охорону праці», на підставі яких затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві на момент настання нещасного випадку

у цій справі, на 28 грудня 2018 року, визначалася Порядком № 1232. Із 01 липня 2019 року набрав чинності Порядок № 337.

Суд установив, що як Порядком № 1232 (підпункт 13 пункту 15), так і Порядком № 337 (підпункт 6 пункту 52) обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, в тому числі, є: раптова смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів

та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком.

Як відповідно до Порядку № 1232, так і відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, у тому числі, провести відповідне розслідування та з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані

чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом.

Відповідно до пункту 34 Порядку № 337, чинного на час прийняття рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом, таке рішення приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Згідно з вказаними нормами закону, комісія під час проведення розслідування вивчає всі обставини нещасного випадку.

Слід зазначити, що Закон не вказує, що для вирішення питання, чи є нещасний випадок таким, що пов`язаний чи не пов`язаний із виробництвом, комісія має брати до уваги лише медичний висновок.

Відповідно до підпункту 6 пункту 52 Порядку № 337, обставиною, згідно з якою нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнається пов`язаним з виробництвом, є раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування

на підземних роботах або після підйому на поверхню з даною ознакою,

що підтверджено медичним висновком.

Цей пункт не вимагає обов`язкового встановлення причинно-наслідкового зв`язку між умовами праці та раптовою смертю саме внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво (реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому на поверхню,

що підтверджено медичним висновком, а зазначає, що це є обставиною, відповідно до якої нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом.

Підтвердження медичним висновком впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу вимагається у разі раптового погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків,

або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку, і про це чітко зазначено

у підпункті 7 пункту 52 Порядку № 337.

Медичним висновком, на який посилається позивач, підтверджено, що раптове погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 зі смертельним наслідком, яке сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 , сталось під час перебування на підземних роботах, його причиною є гостра ішемічна хвороба серця: гостра коронарна недостатність.

До того ж чіткий перелік обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними

з виробництвом, визначено у пункті 53 Порядку № 337 і таких обставин комісія

у цій справі не встановила.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційного суду не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що експертний медичний висновок від 27 вересня

2019 року № 10, складений Експертною комісією ДП «НДІ Медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» як спеціалізованим медичним закладом, яка дійшла висновку, що раптове погіршення стану здоров`я потерпілого ОСОБА_3 зі смертельним наслідком, яке сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи причину смерті та характеристику трудових обов`язків, що виконувалися протягом зміни, з умовами праці не пов`язаний,

а також те, що сам по собі факт перебування на робочому місці при настанні нещасного випадку не обумовлює характер нещасного випадку як такого,

що пов`язаний з виробництвом.

Підпункт 6 пункту 52 Постанови № 337 чітко визначає, що смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах є обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом.

Такі положення містить як Порядок № 1232, так і Порядок № 337.

Доводи щодо неправомірності заміни відповідача з Головного управління Держпраці у Донецькій області на Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, оскільки останнє не є правонаступником Головного управління Держпраці у Донецькій області, були предметом оцінки апеляційного суду й на них дана обґрунтована відповідь, зокрема було роз`яснено,

що постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» прийнято рішення ліквідувати як юридичні особи публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головне управління Державної служби з питань праці у Луганській області, утворити Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як юридичну особу публічного права.

Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці,

що утворюється згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступником Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області

та Головного управління Державної служби з питань праці у Луганській області, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Головне управління Держпраці України в Донецькій області перебуває в процесі припинення з 29 вересня 2020 року, а також наявні відомості щодо проведення державної реєстрації юридичної особи - Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, дата запису - 13 жовтня 2020 року.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань праці від 12 січня

2021 року № 1, «Про можливість забезпечення здійснення повноважень

та виконання функцій» та наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 12 січня 2021 року № 04, Головне управління Держпраці у Донецькій області з 13 січня 2021 року припинило здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики

у відповідних сферах та з 13 січня 2021 року Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці почало здійснення повноважень

та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про застосування судами норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у зазначених у касаційній скарзі постановах Верховного Суд,

на увагу не заслуговують, оскільки ухвалені у цій справі рішення не суперечать цим висновкам.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення

є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів

не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

від 22 червня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду

від 26 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська