Постанова

Іменем України

04 червня 2020 року

м. Київ

справа № 643/3144/17

провадження № 61-37967св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іваненко Євген Володимирович, на постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 травня 2018 року в складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Кіся П. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 4

в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, визнання спадщини відумерлою, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що за фактом незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 зареєстровано кримінальне провадження за статтею 190 КК України.

Під час кримінального провадження встановлено, що 12 червня 2015 року між ОСОБА_3 , від імені якого діяв на підставі довіреності

ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . За умовами цього договору ОСОБА_1 прийняв у власність вказану квартиру. Разом з тим, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до укладення спірного правочину. Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Вказував, що оскільки зі смертю особи, припиняється її правоздатність, укладення договору купівлі-продажу спірної квартири здійснено всупереч вимогам матеріального права. Крім того, прокурор вважав вказаний правочин таким, що порушує публічний порядок. Зазначив, що перебування спірної квартири у володінні ОСОБА_1 порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, які випливають з встановленого статтею 1277 ЦК України порядку визнання спадщини відумерлою.

На підставі викладеного керівник Харківської місцевої прокуратури № 4

в інтересах держави в особі Харківської міської ради просив: визнати договір купівлі-продажу від 12 червня 2015 року недійсним; визнати спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , відумерлою; визнати право власності на спірну квартиру за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради; витребувати вказану квартиру від добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 04 грудня

2017 року (в складі судді Короткого І. П.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу квартири недійсним у зв`язку з порушенням публічного порядку відсутні, оскільки докази, надані прокурором на підтвердження позовних вимог, не доводять вини, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Також, докази, надані прокурором на підтвердження позовних вимог, не доводять, що вказана квартира є відумерлою спадщиною, що Харківська міська рада є власником вказаної квартири, а відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів цією квартирою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 02 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання спадщини відумерлою, ухвалено в цій частині нове судові рішення про задоволення вказаних вимог.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 12 червня

2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Міссіяж О. А. (реєстровий № 2055), про продаж ОСОБА_3 ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .

Визнано спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті

ОСОБА_3 та складається з квартири АДРЕСА_1 , відумерлою.

В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3 360 грн з кожного на користь прокуратури Харківської області у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги, що крім статті 228 ЦК України правовою підставою позову прокурора є порушення судом загальних умов законності правочину, передбачених у статтями 203, 215 ЦК України, і всупереч вимог статті 263 ЦПК України не дослідив встановлені обставини на відповідність вказаним нормам матеріального права.

На день укладення спірного договору власник квартири вже помер, внаслідок чого припинилися його правоздатність, а також право його представника вчиняти правочини від його імені, що призвело до відчуження спірного майна особою, яка не мала на це права. Перехід права власності відбувся з порушенням вимог закону, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 215 ЦК України.

Після смерті ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались, тому наявні підстави для визнання спадщини відумерлою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іваненко Є. В., просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У решті постанова апеляційного суду не оскаржується, тому відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядається.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що факт незаконності заволодіння спірною квартирою органами досудового слідства не доведений, досудове розслідування триває, вирок суду не постановлений, тому доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях. Крім того, Харківська міська рада не є стороною спірного правочину, а позивачем не обґрунтовано, яким саме чином порушено права вказаного органу місцевого самоврядування внаслідок укладення оспорюваного у цій справі договору купівлі-продажу.

Твердження прокурора про те, що спірна квартира вибула із володіння власника поза його волею є безпідставним, оскільки на час укладення угоди Харківська міська рада не була власником цього майна.

Визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою з передачею спірної квартири у власність територіальної громади при наявності власника майна, право якого не оспорено, не відповідає вимогам закону. Позовні вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради про визнання відумерлою спадщини є передчасними і не підлягають до задоволення.

Прокуратура не уповноважена на подання позовної заяви з вимогою визнання спадщини відумерлою. Суди не дослідили обставин, чому з позовною заявою звернувся керівник місцевої прокуратури, а з апеляційною скаргою - заступник прокурора області.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

28 грудня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до актового запису про смерть ОСОБА_3 помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру, наданою Третьою Харківською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Між ОСОБА_3 , від імені якого діяв на підставі довіреності

ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 12 червня 2015 року укладено договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 , відповідно до якого останній набув у власність вказану квартиру.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX)підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 1269, частини першої

статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Положеннями статті 1277 ЦК України визначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

З наданої нотаріальною конторою інформації судами встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась і свідоцтво про право власності на спадщину не видавалось.

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 та складається з квартири АДРЕСА_1 , є відумерлою, тому відповідно до правил 1277 ЦК України має бути передана територіальній громаді м. Харкова.

Частинами першою, третьою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суди встановили, що спірний правочин від імені ОСОБА_3 вчинено після його смерті.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (стаття 658 ЦК України).

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Пунктом 6 частини першої статті 248 ЦК України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі смерті довірителя або повіреного (пункт 3 частини першої статті 1008 ЦК України).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що на день укладення спірного правочину власник квартири вже помер, внаслідок чого припинилися його правоздатність, а також право його представника вчиняти правочини від його імені, що спричинило до відчуження спірного майна особою, яка не мала на це права, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що перехід права власності відбувся з порушенням вимог закону, що є підставою для визнання вищевказаного договору купівлі-продажу недійсним відповідно до

статті 215 ЦК України.

При цьому, апеляційний суд вірно встановив, що оспорюваними правочинами порушуються інтереси Харківської міської ради, яка відповідно до вимог статті 1277 ЦК України зобов`язана подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що Харківська міська рада не є стороною спірного правочину, тому не може його оспорювати, оскільки відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Харківська міська рада є особою, інтерес якої полягає у реалізації положень статті 1277 ЦК України та переходу спірної квартири у власність територіальної громади.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що прокурор не наділений повноваженнями звертатися до суду з цим позовом, оскільки прокурор заявивши позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у тексті позовної заяви обґрунтував, на його думку, нездійснення заходів Харківською міською радою на відновлення прав територіальної громади міста Харкова щодо визнання спадщини відумерлою (тобто навів підставу для представництва інтересів держави), а також обґрунтував, у чому, на переконання позивача, полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову).

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження

№ 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 посилався на те, що Харківською міською радою відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 до звернення до суду з цим позовом не вживалися заходи захисту у судовому порядку порушених прав територіальної громади міста Харкова, відповідні позови до відповідачів до судів не пред`являлись. Наведене є підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява

№ 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції та не є достатніми для скасування постанови апеляційного суду. Апеляційним судом на підставі належним чином оцінених доказів у сукупності досліджено підстави звільнення позивача та не встановлено порушення вимог чинного законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іваненко Євген Володимирович, залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 травня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький