Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.07.2018 року у справі №607/10379/17

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 607/10379/17

провадження № 61-38730св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне підприємство "СЕТАМ",

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна", Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк",

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2018 року у складі судді Братасюка В. М. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 рокуу складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ", Підприємство), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна" (далі - ТОВ "Рікое Україна"), Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (далі - ПАТ "Західінкомбанк"), про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з торгів, посилаючись на те, що 27 липня 2017 року ДП "СЕТАМ" провело прилюдні електронні торги з реалізації належного йому нерухомого майна - нежитлових приміщень ремонтної майстерні і контрольно-пропускного пункту, які розташовані по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лота 224493). Вважає, що електронні торги були проведені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки він як сторона виконавчого провадження не був повідомлений про результати оцінки спірного майна. Визначена суб'єктом оціночної діяльності ціна приміщень не відповідала їх дійсній вартості. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: визнати недійсними вказані електронні торги; визнати недійсним протокол № 278341 проведення електронних торгів, сформований 11 серпня 2017 року; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з торгів, видане 08 вересня 2017 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Береш С. М.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, та не надав доказів порушення ДП "СЕТАМ" процедури реалізації майна на електронних торгах. Доводи позивача про те, що його не було повідомлено про результати оцінки спірного майна та не отримано його згоди на передачу нежитлових приміщень на реалізацію за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, не свідчать про порушення процедури проведення електронних торгів, а вказують на незгоду ОСОБА_1 саме з діями державного виконавця до призначення торгів. Однак дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Крім того, 20 червня 2017 року Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Тернопільський РВ ДВС) надіслав позивачу за місцем його проживання копію висновку про вартість майна від 18 травня 2017 року. Згідно з роздруківкою з сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень копія вказаного висновку була вручена члену сім'ї отримувача 26 червня 2017 року.

Отже, навіть за умови перебування ОСОБА_1 в період з 21 по 27 червня 2017 року за межами України, звіт про оцінку отримали члени його сім'ї, а відтак у нього як сторони виконавчого провадження була об'єктивна можливість оскаржити цей звіт в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У липні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для скасування результатів електронних торгів є не лише порушення норм закону під час проведення торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Згідно із звітом про оцінку майна від 18 травня 2017 року, виготовленим суб'єктом оціночної діяльності на замовлення Тернопільського РВ ДВС, вартість нежитлових приміщень складає 805 590 грн. Однак вматеріалах справи є звіт про оцінку майна від 25 вересня 2017 року, виготовлений на замовлення позивача, за яким вартість нежитлових приміщень становить 1 720 086 грн. Таким чином, суди попередніх інстанцій безпідставно відхилили доводи ОСОБА_1 про реалізацію спірного майна за заниженою ціною. Позивач не отримував 26 червня 2017 року звіт про оцінку майна від 18 травня 2017 року та не був з ним ознайомлений, оскільки в період з 21 по 27 червня 2017 року перебував за межами України, про що свідчать відмітки в його паспорті для виїзду за кордон. Факт отримання вказаного звіту саме членами сім'ї ОСОБА_1 нічим не підтверджений. Крім того, матеріали справи не містять доказів направлення Тернопільським РВ ДВС на адресу позивача звіту від 18 травня 2017 року, оскільки відсутній опис вкладень з переліком вмісту відповідного листа.

Особлива ставка не може бути вищою суми, яка у сто разів перевищує стартову ціну лоту. Згідно з протоколом № 278341 проведення електронних торгів стартова ціна реалізації лоту була визначена в розмірі 805 590 грн, тому особлива ставка не могла бути вищою за 80 590 000 грн. Однак учасником № 3 була запропонована особлива ставка в розмірі 1 000 000 000 грн, яку організатор торгів, незважаючи на існуючі нормативні обмеження, прийняв та визнав цього учасника переможцем.

Вказана обставина свідчить про порушення ДП "СЕТАМ" процедури реалізації майна на електронних торгах, на що не було звернено уваги судами попередніх інстанцій.

У серпні 2018 року ДП "СЕТАМ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що процедура реалізації майна на електронних торгах відповідала вимогам Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок). Сторона виконавчого провадження вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони. 20 червня 2017 року Тернопільський РВ ДВС надіслав вказане повідомлення за місцем проживання позивача. Однак ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій державного виконавця у випадку його незгоди з оцінкою майна.

У серпні 2018 року ТОВ "Рікое Україна" також подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню. ОСОБА_1 не скористався своїм правом наоскарження дій державного виконавця у випадку його незгоди із оцінкою майна. Доводи позивача про те, що прийнявши особливу ставку, яка перевищила у сто разів стартову ціну лоту, ДП "СЕТАМ" грубо порушило процедуру проведення прилюдних торгів, є неспроможними, оскільки вказана обставина не вплинула на результати торгів.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

07 вересня 2018 року справа № 607/10379/17 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ЦК України.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити статті 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судами встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2013 року позов ПАТ "Західінкомбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. З метою погашення заборгованості за кредитним договором від 28 вересня 2007 року № 2809\07-08 в сумі 1 354 839,61 грн звернено стягнення на предмет іпотеки -належні ОСОБА_1 нежитлові приміщення ремонтної майстерні і контрольно-пропускного пункту, які розташовані по АДРЕСА_1, із застосуванням процедури продажу шляхом проведення прилюдних торгів, з визначенням ціни реалізації в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою Тернопільського РВ ДВС від 10 червня 2015 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим на підставі вищевказаного судового рішення.

18 травня 2017 року на замовлення Тернопільського РВ ДВС фізичною особою-підприємцем Мацьківом О. Г. було складено звіт про оцінку майна, за яким визначено ринкову вартість нежитлових приміщень ремонтної майстерні і контрольно- пропускного пункту, яка склала 805 590 грн без врахування податку на додану вартість.

20 червня 2017 року Тернопільський РВ ДВС надіслав позивачу за місцем його проживання копію звіту (висновку) про вартість майна від 18 травня 2017 року.

В період з 21 по 27 червня 2017 року ОСОБА_1 перебував за межами України, про що свідчать відмітки в його паспорті для виїзду за кордон серії НОМЕР_1.

Згідно з роздруківкою із сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень копія вказаного висновку була вручена члену сім'ї отримувача 26 червня 2017 року.

21 червня 2017 року Тернопільський РВ ДВС подав до ДП "СЕТАМ" заявку на проведення реалізації арештованого нерухомого майна - нежитлових приміщень ремонтної майстерні і контрольно-пропускного пункту, які розташовані по АДРЕСА_1 з визначенням загальної початкової ціни предмета реалізації в сумі 805 590 грн.

27 липня 2017 року ДП "СЕТАМ" провело електронні торги, на яких були реалізовані вищевказані нежитлові приміщення (реєстраційний номер лота 224493).

Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 27 липня 2017 року № 278341 переможцем торгів визначено учасника № 4 (ТОВ "Рікое Україна"). Підстава визначення переможця: невнесення суми (1 000 000 000 грн) за придбане майно попередньо визначеним переможцем (учасником № 3). Ціна продажу лота склала 937
000 грн.

18 вересня 2017 року приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Береш С. М. видав ТОВ "Рікое Україна" свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частини 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про такі результати.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною 4 статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 -3 , 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 ЦК України).

Разом з тим, оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частин 1 , 2 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження") здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Згідно з пунктом 2 розділу VII "Особливості реалізації окремих видів майна" Порядку реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку". Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Пунктом 1 розділу VIIІ "Оформлення результатів електронних торгів" Порядку передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до статей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що ОСОБА_1 не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, та не надав доказів порушення ДП "СЕТАМ" процедури реалізації майна на електронних торгах. Доводи позивача про те, що його не було повідомлено про результати оцінки спірного майна та не отримано його згоди на передачу нежитлових приміщень на реалізацію за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, не свідчать про порушення процедури проведення електронних торгів, а вказують на незгоду ОСОБА_1 саме з діями державного виконавця до призначення цих торгів.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 57, 58, 59, 60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно відхилили доводи ОСОБА_1 про реалізацію спірного майна за заниженою ціною, є неспроможними, оскільки в разі, якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в окремий, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", спосіб. Як зазначено вище, дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення прилюдних торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Позивач не надав доказів на підтвердження наявності порушень, які могли вплинути на результати торгів, тобто не довів порушення його прав і законних інтересів.

Аргументи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення державним виконавцем боржника про результати оцінки спірного майна та не отримання ним згоди на передачу нежитлових приміщень на реалізацію за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, не стосуються правил проведення прилюдних торгів.

Посилання в касаційній скарзі на те, що ДП "СЕТАМ" порушило процедуру реалізації майна, оскільки, незважаючи на існуючі нормативні обмеження, прийняло запропоновану учасником № 3 особливу ставку в розмірі 1 000 000 000 грн, у зв'язку з чим цей учасник був визнаний переможцем торгів, не заслуговують на увагу, так як ОСОБА_1 не посилався на цю обставину, як на підставу своїх вимог, тому вона не була предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

Крім того, вказане порушення не вплинуло на результати електронних торгів і не свідчить про порушення прав і законних інтересів позивача.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 303, 304 ЦПК України 2004 року перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону.

Тобто суди дотрималися принципу оцінки доказів, згідно з яким суди на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи аналізують і оцінюють докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

Згідно з частиною 3 статті 401 та частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов