Історія справи

Ухвала ККС ВП від 19.05.2020 року у справі №127/20917/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 127/209117/19

провадження № 51-1913 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С. Б.,

суддів Булейко О. Л., Іваненка І. В.,

за участю:

секретаря

судового засідання Письменної Н. Д.,

прокурора Костюка О. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Книжника Ярослава Валерійовича на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вінниці, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, жителя того ж міста (АДРЕСА_2), раніше не судимого на підставі статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 309 КК, частиною 3 статті 311 КК.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 309 КК, частиною 3 статті 311 КК та призначено йому покарання: за частиною 1 статті 309 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за частиною 3 статті 311 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. На підставі частини 1 статті 70 КК визначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.

Згідно з вироком, ОСОБА_1, маючи прямий умисел на незаконне зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини - амфетамін, всупереч Законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", реалізовуючи свій злочинний умисел, в невстановленому слідством місці та у невстановлений час незаконно придбав та зберігав прекурсори - фенілнітропропен та фенілацетон.

Загальна маса вилученого під час обшуку прекурсору фенілнітропропен становить 63,95 г, що вважається особливо великим розміром. Загальна маса вилученого прекурсору фенілацетон становить 1,23 мл.

Крім того, ОСОБА_1, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, всупереч Законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", реалізовуючи свій злочинний умисел, в невстановленому слідством місці та у невстановлений час, незаконно придбав подрібнену речовину рослинного походження, яка, згідно з висновком експерта № 276 від 03 березня 2019 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою 8,53 г (у перерахунку на висушену речовину) та зберігав її в своєму помешканні для власного вживання без мети збуту, і яку в подальшому викурював за допомогою пристрою для куріння, виготовленого з двох фрагментів поліетиленових пляшок та металевого виробу конусоподібної форми із отворами, на внутрішніх стінках яких залишилося нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке, згідно з висновком експерта № 379 від 02 липня 2019 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, масою (у перерахунку на суху речовину) 0,157 г.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, та короткий зміст заперечень

У касаційній скарзі захисник Книжник Я. В. не погоджується із ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, вимагає її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

В обґрунтування своїх вимог адвокат стверджує, що суд апеляційної інстанції не повідомив засудженого та його захисника належним чином про дату та час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, розглянув апеляційну скаргу за їх відсутності, проте, в оскарженій ухвалі суд зазначив, що всі учасники судового розгляду були повідомлені належним чином.

Невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого адвокат Книжник Я. В. убачає в тому, що судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали не було враховано наявність на утриманні засудженого малолітньої дитини та непрацюючої хворої дружини, що, на думку захисника, слід вважати пом'якшуючою обставиною. Крім того, адвокат вважає, що судом не розглянуто можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без реального відбування призначеного покарання з урахуванням тих обставин, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Заперечень від інших учасників кримінального провадження до Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Зазначив, що матеріали кримінального провадження містять підтвердження належного повідомлення захисника та його підзахисного про день та час розгляду апеляційної скарги. Вважає, що покарання призначене у відповідності до вимог статті 65 КК.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися.

Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з вимогамистатті 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частин 1 та 2статті 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частин 1 та 2статті 438 КПК.

Частина 1 статті 412 КПК України передбачає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог Частина 1 статті 412 КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи адвоката Книжника Я. В. щодо неналежного повідомлення його та його підзахисного ОСОБА_1 про дату та час апеляційного розгляду кримінального провадження №127/20917/19 не знаходять свого підтвердження.

Відповідно до частини 1статті 405 КПКапеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою31 розділу V КПК України.

Згідно з частиною 4статті 405 КПКнеприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Відповідно до частини 1 статті 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

При перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що Вінницьким апеляційним судом 24 грудня 2019 року було направлено копії ухвали про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду на 15 січня 2020 року адвокату Книжнику Я. В. та його підзахисному ОСОБА_2. Згідно з рекомендованими повідомленнями, зазначеними особами поштові відправлення було отримано особисто, про що свідчать їх підписи на повідомленнях про вручення поштового відправлення від 26 грудня 2019 року та 28 грудня 2019 року.

Посилання адвоката Книжника Я. В. на те, що повідомлення апеляційного суду ОСОБА_2 було надіслано на адресу, за якою він не проживав на момент призначення судового розгляду, також спростовується матеріалами кримінального провадження.

Так, згідно з вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року у кримінальному провадженні №127/20917/19, до набрання зазначеним судовим рішенням законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді домашнього арешту залишено без змін. За таких обставин апеляційний суд направив копію ухвали про призначення апеляційного розгляду саме на ту адресу, за якою щодо обвинуваченого здійснювався запобіжний захід.

Навіть з урахуванням того факту, що, ухвалою від 28 грудня 2019 року у іншому кримінальному провадженні №127/34788/19 щодо ОСОБА_1 було вирішено застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - рекомендоване повідомлення про вручення копії ухвали Вінницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року було ним отримано саме 28 грудня 2019 року. Таким чином, застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 у іншому кримінальному провадженні № 127/34788/19 жодним чином не вплинуло на його належне повідомлення про закінчення підготовки та призначення до апеляційного розгляду кримінального провадження № 127/20917/19.

За встановлених обставин колегія суддів не вбачає підстав для визнання процедури повідомлення засудженого ОСОБА_1 та його захисника Книжника Я. В. про призначення апеляційного розгляду кримінального провадження №127/20917/19 неналежною.

Посилання адвоката Книжника Я. В. на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого також спростовуються в оскарженому судовому рішенні. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що призначене ОСОБА_1 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення відповідає вимогам статей 50, 65 КК, а доводи апеляційної скарги адвоката про те, що судом першої інстанції призначено покарання, яке за своєю суворістю не відповідає особі обвинуваченого та тяжкості кримінальних правопорушень суд апеляційної інстанції розглянув та визнав необґрунтованими, адже встановив, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд першої інстанції виконав вимоги статті 65 КК, врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, та лише одну наявну обставину (а не дві, як вказано в апеляційній скарзі), що пом'якшує покарання, а саме - щире каяття засудженого.

З оскарженого судового рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції в повній мірі дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального закону, на підставі чого дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 лише в умовах ізоляції від суспільства та погодився із покаранням, призначеним судом першої інстанції, згідно з вимогами статті 70 КК, в межах санкції частини 1 статті 309 та частини 3 статті 311 КК, у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, яке є необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових злочинів засудженим ОСОБА_1. Таким чином, підстав для зміни або скасування вироку в частині призначеного судом першої інстанції покарання, апеляційним судом не встановлено, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

З огляду на викладене, доводи адвоката Книжника Я. В. вбачаються колегії суддів необґрунтованими, а тому в задоволенні його касаційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Книжника Ярослава Валерійовича на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. Б. ФомінО. Л. БулейкоІ. В. Іваненко