Історія справи

Постанова ККС ВП від 14.08.2025 року у справі №639/4310/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 639/4310/24

провадження № 51-5398 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника скаржника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 серпня 2024 року.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 серпня 2024 року було частково задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 08 серпня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді було відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог представник власника майна вказує, що, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 23 серпня 2024 року, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою:

- доводи щодо поважності причин пропуску цього строку, а саме те, що представник брав участь у судовому засіданні лише під час оголошення резолютивної частини судового рішення та не був присутній під час оголошення повного тексту, а копію ухвали слідчого судді він отримав 27 серпня 2024 року, тому, не бувши обізнаним з мотивами прийнятого рішення для подання апеляційної скарги, не мав можливості звернутися вчасно за оскарженням ухвали слідчого судді;

- правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 461/1434/18, згідно з яким видно, що необізнаність заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення.

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги адвоката ОСОБА_6 , просила ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що ця скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права під час ухвалення судових рішень у тій частині, у якій їх було оскаржено.

Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно із ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися положеннями ст. 412 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

За статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає в себе, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення цієї Конвенції знайшли своє відображення також у ст. 55 Конституції України.

Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Воловік проти України» зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 згаданої Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.

Положеннями ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У частинах 2, 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.

З огляду на системний аналіз норм процесуального закону поважними причинами пропущення процесуального строку слід уважати лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, які унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як видно з матеріалів провадження,ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 серпня 2024 року було частково задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 08 серпня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ухвали слідчого судді представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 був присутній у судовому засіданні під час розгляду вказаного вище клопотання та заперечував щодо його задоволення і накладення арешту на майно.

До того ж слідчий суддя, керуючись положеннями, передбаченими ч. 2 ст. 376 КПК України, склав та оголосив лише резолютивну частину ухвали. Повний текст цього рішення було оголошено 26 серпня 2024 року о 13:30 та цього ж дня згідно з матеріалами провадження копію вказаного рішення було направлено електронною поштою адвокатові ОСОБА_6 .

02 вересня 2024 року представник ОСОБА_6 звернувся до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 серпня 2024 року та клопотанням про поновлення йому строку на апеляційне оскарження цього рішення, у якому він зазначав, що пропустив п`ятиденний строк, оскільки не був присутній під час оголошення повного тексту оскаржуваної ухвали, а тому, бувши необізнаним з мотивами прийнятого рішення, не мав можливості його оскаржити належним чином, водночас повний текст судового рішення отримав лише 27 серпня 2024 року. Указане, на переконання адвоката, свідчило про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Закарпатський апеляційний суд, керуючись положеннями статей 395 399 КПК України, ухвалою від 01 жовтня 2024 року відмовив представнику ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 23 серпня 2024 року щодо накладення арешту на майно, зазначивши, що посилання адвоката на поважність причин пропуску строку є необґрунтованими.

Проте колегія суддів уважає, що таке рішення суду апеляційної інстанції не є належним чином обґрунтованим і вмотивованим з огляду на наведене нижче.

Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст цієї ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з тим необізнаність заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Зі змісту оскарженої ухвали випливає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повертаючи апеляційну скаргу, зазначив, що п`ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 23 серпня 2024 року закінчився 28 серпня 2024 року. До того ж суд зауважив, що:

- представник ОСОБА_6 був присутній у судовому засіданні під час проголошення слідчим суддею резолютивної частини ухвали про накладення арешту на майно;

- бувши спеціалістом у галузі права, адвокат ОСОБА_9 не був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою в період з 23 по 28 серпня 2024 року будь-яким процесуальним способом у передбачений законом строк та згодом доповнити її.

Однак така позиція суду апеляційної інстанції, на переконання колегії суддів, не узгоджується з положеннями статей 24 370 КПК України та наведеною вище практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Так, на думку Верховного Суду, суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання представника власника майна про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, належним чином не перевірив та не проаналізував доводів апелянта стосовно того, що 23 серпня 2024 року було проголошено лише резолютивну частину рішення, при цьому відсутність повного тексту (який було оголошено 26 серпня 2024 року) перешкодила адвокату ОСОБА_6 подати апеляційну скаргу з належним обґрунтуванням у межах передбаченого законом п`ятиденного строку на оскарження ухвали слідчого судді.

Крім того, колегія суддів уважає необґрунтованими твердження суду апеляційної інстанції про те, що повний текст ухвали слідчого судді було оголошено в межах строку на апеляційне оскарження (26 серпня 2024 року), а тому в представника був час для вираження своєї незгоди з ухвалою слідчого судді в межах строку на апеляційне оскарження, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 115 КПК України при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Верховний Суд звертає увагу на те, що передбачений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України п`ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, у разі, якщо його відраховувати з моменту проголошення повного тексту цього рішення, а саме з 26 серпня 2024 року, закінчувався 31 серпня 2024 року (неробочий (вихідний) день - субота), а в разі відрахування цього строку з моменту отримання адвокатом ОСОБА_6 копії оскаржуваного судового рішення (27 серпня 2024 року) - 01 вересня 2024 року (неробочий (вихідний) день - неділя), тому з огляду на положення ч. 7 ст. 115 КПК України в обох випадках останнім днем оскарження ухвали слідчого судді було 02 вересня 2024 року (наступний робочий день - понеділок), тобто день, коли представник і подав апеляційну скаргу.

Ураховуючи наведене вище, колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції, формально зазначивши, що апелянт не навів достатніх підстав, які перешкоджали йому вчасно подати апеляційну скаргу, дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.

Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки воно перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для його скасування.

За таких обставин касаційна скарга представника ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 412 433 434 436 438 441 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 серпня 2024 року скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3