Історія справи

Постанова

Іменем України

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 646/2424/17

Провадження № 51 - 363 км 17

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражника М.В.,

прокурора Хейлик Н.М.,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060000366 від 19 лютого 2017 року, щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 185 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Крестьянінової І.А. на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 87 гривень 96 копійок процесуальних витрат за проведення судової експертизи.

Арешт з автомобіля НОМЕР_1, а також 2 мішків білого кольору з металевими виробами жовтого і сірого кольору, картонної коробки з багатожильним дротом, які було вилучено під час огляду місця події 19 лютого 2017 року, ухвалено скасувати з набранням вироком законної сили.

Прийнято рішення щодо речових доказів, у тому числі, автомобіль НОМЕР_1 після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_1, а 2 мішки та картонну коробку з металевими виробами після набрання вироком законної сили вважати повернутими їх законному володільцю.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, перебуваючи на посаді електромеханіка Основ'янського району електропостачання, у невстановлений час на території відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Основа» за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна, 1, здійснював встановлення нового обладнання, а старі матеріали, а саме брухт міді та алюмінію, склав у власну шафу в приміщенні роздягальні виробничого підрозділу Локомотивного ДЕПО «Основа».

18 лютого 2017 року ОСОБА_1 прибув на зазначену територію для чергування та о 22 годині дістав із шафи два полімерні мішки з металобрухтом та склав їх у багажне відділення свого автомобіля марки «Hyundai Santa Fe» д.н. НОМЕР_1. Наступного дня 19 лютого 2017 року о 08 годині ОСОБА_1 на зазначеному автомобілі вивіз брухт міді і алюмінію з території виробничого підрозділу Локомотивного ДЕПО «Основа», тим самим таємно викрав металобрухт міді у вигляді лому металу вагою 34 кг 200 г та алюмінію у вигляді лому металу вагою 6 кг, загальною вартістю 3 906 гривень, чим спричинив виробничому підрозділу Локомотивного ДЕПО «Основа» матеріальну шкоду на вказану суму.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2017 року вирок суду першої інстанції за апеляційними скаргами заступника прокурора Харківської області Мельника О.В. та прокурора у кримінальному провадженні Прокопенко О.С. залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з урахуванням внесених змін прокурор просить зазначену ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що належний ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_1 був знаряддям злочину, оскільки саме на ньому засуджений вивіз металобрухт з території виробничого підрозділу Локомотивного ДЕПО «Основа» , а тому суд повинен був застосувати положення статей 96-1, 96-2 КК України. Указує на те, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог статей 413, 414, 419 КПК України не надав відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора про те, чому зазначений автомобіль, завдяки якому ОСОБА_1 вчинив злочин, не визнано судом знаряддям, та не застосував спеціальну конфіскацію. Вважає покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень таким, що не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності та справедливості, а також не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 185 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ОСОБА_1 ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості є безпідставними.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який офіційно працевлаштований, за місце роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, проживає з матір'ю, яка є інвалідом ІІ групи і перебуває на його утриманні. Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, судом встановлено не було. Крім того, судом було враховано позицію представника потерпілого про відсутність до ОСОБА_1 претензій майнового характеру.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 у випадку призначення йому покарання в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу.

Покарання, призначене ОСОБА_1, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Разом з тим, доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме щодо невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України є обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, заступник прокурора Харківської області Мельник О.В. у своїй апеляційній скарзі посилався на незастосування спеціальної конфіскації у порядку, передбаченому статтями 96-1, 96-2 КК України, до належного ОСОБА_1автомобіля НОМЕР_1, який був знаряддям злочину, оскільки саме на ньому засуджений вивіз металобрухт з території виробничого підрозділу Локомотивного ДЕПО «Основа», і який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Проте, суд апеляційної інстанції не надав мотивованих відповідей на такі доводи апеляційної скарги саме виходячи із положень статей 96-1, 96-2 КК України та в ухвалі не зазначив підстав, з яких їх визнано необґрунтованими.

Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України при розгляді апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області Мельника О.В. і дійшов передчасного висновку про законність вироку суду першої інстанції в цій частині.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Крестьянінової І.А. - задоволенню частково.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Крестьянінової І.А. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Марчук О.П. Могильний