Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/2163/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 (головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І., Галушко Н.А.) та рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 (суддя Гоменюк З.П.) у справі № 914/2163/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут"

про стягнення 52 093,93 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 47 236,94 грн,

(розгляд касаційної скарги здійснювався у порядку письмового провадження на підставі приписів частини 4 статті 301 ГПК України, у зв'язку з тим, що суд визнав справу № 914/2163/17 такою, що має виняткове значення для скаржника)

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (далі - Відповідач) про стягнення 52 093,93 грн, з яких: 40 383,32 грн - основний борг, 5 400,26 грн - пеня; 961,35 грн - 3% річних, 5 349 грн - інфляційні втрати.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем договірних зобов'язань з оплати наданих Позивачем послуг з транспортування природного газу за період з травня по грудень 2016 року, що підтверджується відповідними щомісячними актами наданих послуг. При цьому отримані протягом січня - квітня 2016 року послуги з транспортування газу були оплачені Позивачем частково.

3. ТОВ "Львівгаз збут" (далі - позивач за зустрічним позовом) подало зустрічний позов до ПАТ "Укргазвидобування" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення помилково сплачених авансових платежів в розмірі 47 236,94 грн.

4. Зустрічний позов мотивовано тим, що ціна за транспортування газу, по підписаних актах наданих послуг, входить в ціну природного газу, яку ТОВ "Львівгаз збут" купує у ТОВ "РГК Трейдінг".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 40 383,32 грн основного боргу, 5 400,26 грн пені, 961,35 грн 3% річних, 5 349 грн інфляційних втрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

6. Судове рішення мотивовано тим, що укладений між ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Львівгазвидобування" (газотранспортним підприємством) та ТОВ "Львівгаз збут" (замовником) договір на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами №47Н/15 від 23.06.2015 (далі - Договір) є договором надання послуг, а не договором перевезення.

7. Положення Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газотранспортної системи не поширюються на правовідносини між сторонами за Договором. При цьому Позивач не є оператором газотранспортної системи в розумінні положень вказаного законодавства, оскільки не здійснює господарську діяльність в рамках укладеного між сторонами Договору із залученням магістральних газопроводів, які є обов'язковою складовою газотранспортної системи. У даному випадку транспортування газу за договором здійснюється внутрішньопромисловими трубопроводами, які не є частиною магістрального газопроводу та, відповідно, газотранспортної системи.

8. За умови чинності Договору та наявності доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань з оплати послуг з транспортування газу - отриманих та не оплачених останнім актів наданих послуг за травень-грудень 2016 року, заявлені вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

9. Стосовно зустрічних позовних вимог, суд зазначив, що Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів помилкового перерахування коштів в сумі 47 236,94 грн та вимог до Відповідача за зустрічним позовом про повернення помилково перерахованих коштів.

10. Крім того, Позивач надає Відповідачеві послуги по транспортуванню (переміщенню) природного газу (власником якого він не є) внутрішньопромисловими трубопроводами на договірних засадах, що узгоджені між сторонами, а ціна такого транспортування (переміщення) узгоджена сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток №1до Договору).

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 рішення суду першої інтенції залишено без змін.

12. Мотиви прийняття постанови апеляційного господарського суду та встановлені обставини справи є тотожними з вищенаведеним обґрунтуванням та обставинами, встановленими місцевим господарським судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічну позовну заяву задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

14. Суди неправильно застосували ст.ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та не взяли до уваги, що спірний Договір містить ознаки договору перевезення, а така послуга не може надаватись без згоди замовника, яким є Відповідач, водночас, матеріали справи не містять доказу наявності завдання Відповідача на транспортування відповідного обсягу природного газу. Зазначене, на думку Відповідача, свідчить про те, що за спірними рішеннями з нього стягнуто кошти за послуги, які фактично Позивачем не надавались.

15. Крім того, акти наданих послуг є непідписаними та не можуть підтверджувати факт надання послуг з транспортування газу.

16. Також, Відповідач посилається на висновки викладені в постанові Вищого господарського суду від 28.11.2017 у справі №910/244/17.

Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу

17. Укладений між сторонами договір не містить умов про те, що замовник повинен щомісячно замовляти певний обсяг послуг; ним не визначено і механізму підтвердження наявності у замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів.

18. ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Львівгазвидобування" надавало ТОВ "Львівгаз Збут" послуги з транспортування природного газу згідно умов укладеного договору № 47Б/15 від 23.06.2017 на основі підтверджених оператором газотранспортної системи (ПАТ "Укртрансгаз") номінацій, в т.ч. по бюджетних споживачах Відповідача. Підтвердження оператором ГТС номінацій по споживачах Відповідача є підтвердженням того, що останній передав Позивачу природний газ, придбаний ним у ТОВ "РГК Трейдінг" згідно укладеного договору № ЛВЗ-Б-02-2016-26 від 28.12.2015, та відповідно є його замовленням на надання послуг з транспортування (п.п.2.2. - 2.7. Договору).

19. Посилання Відповідача на судові рішення у справі № 910/244/17 є необґрунтованим, оскільки обставини у вказаній справі та у даній справі не є аналогічними.

20. Також, Позивач просить врахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 21.02.2018 у справі №910/7194/17, від 10.04.2018 у справі № 910/7197/17, від 15.03.2018 у справі №904/9755/16, від 20.04.2018 у справі №909/247/17, від 15.05.2018 у справі №914/1853/17.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

21. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

22. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції встановлених обставин справи, зокрема, щодо факту надання Позивачем Відповідачеві послуг з транспортування природного газу на підставі договору на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами №47Н/15 від 23.06.2015 за період травень-грудень 2016 року на суму 40 383,32 грн, що не є компетенцією суду касаційної інстанції, враховуючи вимоги статті 300 ГПК України.

23. Доводи скаржника викладені в п. 13 Постанови спростовані судами попередніх інстанцій, якими встановлено, що факт надання послуг Позивачем за Договором за період травень-грудень 2016 року, незважаючи на непідписання Відповідачем актів наданих послуг за цей період, підтверджується актами передачі-приймання природного газу за період травень-грудень 2016 року, підписаними між ГПУ "Львівгазвидобування" та ПАТ "Львівгаз" про прийняття природного газу, зведеними реєстрами місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до ГРС Львівгаз EIS код 56X220000000001J від ГПУ "Львівгазвидобування" за період травень-грудень 2016 року.

24. Колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо неправильного застосування судами ст. 307 ГК України, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, договір на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами №47Н/15 від 23.06.2015 не є договором перевезення, а є договором надання послуг, оскільки в межах укладеного договору ПАТ "Укргазвидобування" не здійснює транспортування природного газу магістральними трубопроводами та/чи газотранспортною системою, а по суті надає послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, тому вказаний вид діяльності не підпадає під ліцензування та обмеження, встановлені Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/7194/17, від 10.04.2018 у справі №910/7197/17, від 15.05.2018 у справі № 914/1853/17).

25. Посилання Відповідача на висновки викладені в постанові Вищого господарського суду України від 28.11.2017 у справі №910/244/17 колегією суддів відхиляються, оскільки, як вірно зазначає Позивач у відзиві, обставини справи №910/244/17 не є аналогічними обставинам у даній справі та стосуються правовідносини з транспортування природного газу газотранспортною системою, складовою якої є магістральні газопроводи, що врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортних систем. Водночас, сфера дії зазначених нормативно-правових актів не охоплює правовідносин щодо переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами, про що свідчать положення статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" та статті 2 Закону України "Про трубопровідний транспорт".

26. Суд відхиляє аргумент скаржника про неправильне застосування судами ст.526 ЦК України, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували той факт, що Відповідач замовляв у Позивача послуги з транспортування природного газу, оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, підставою для надання послуг за Договором (п.п. 1.2, 2.1) сторонами не визначено безпосереднє замовлення таких послуг Відповідачем.

27. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга Відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №914/2163/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.