Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.08.2019 року у справі №917/1635/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/1635/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огороднік К. М. - головуючий, Багай Н. О., Бенедисюк І. М.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.,

за участю представника АТ "НАК "Нафтогаз України" - адвокат Незнамова Т. О. (дов. від 17.05.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019

та рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019

у справі № 917/1635/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго"

про 1157809,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України, позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (далі - КПТГ "Гадячтеплоенерго", відповідач) 1157809,42 грн, з яких: 891833,95 грн. основного боргу, 90843,37 грн. - пеня, 38023,49 грн. 3% річних, 137108,61 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на несвоєчасне та не в повному обсязі виконання відповідачем умов договору № 3761/1617-БО-24 від 27.10.2016 в частині оплати вартості переданого природного газу протягом за період з
01.10.2016 по 31.05.2018.

З посиланням на норми ст.ст. 193, 218, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 611, 612, 625, 655, 692 ЦК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 у справі №917/1635/18 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з КПТГ "Гадячтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 45421,69 грн. пені, 38023,49 грн. 3% річних, 137108,61 грн. - інфляційних втрат, 17367,14 грн. судового збору. Закрито провадження у справі в частині стягнення 891833,95 грн. основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.

Судом встановлено, що відповідач під час розгляду справи сплатив суму основного боргу перед позивачем, предмет спору в цій частині відсутній, тому провадження в частині стягнення 891833,95 грн. основного боргу підлягає закриттю.

Судом встановлено та прийнято до уваги обставини, які є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, врахувавши які, задовольнив частково позовні вимоги в цій частині та зменшив неустойку (пеню) на 50%.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 у справі №917/1635/18 залишено без змін.

Правова позиція судів першої та апеляційної інстанції

Рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 у справі №917/1635/18 обґрунтоване посиланням на норми ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625, 655 ЦК України, ст.ст. 173, 174, ч. 2 ст. 231 ГК України та мотивоване тим, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, оскільки відповідачем факт порушення строків виконання своїх зобов'язань за договором № 3761/1617-БО-24 від 27.10.2016 не заперечується.

Водночас, враховуючи клопотання КПТГ "Гадячтеплоенерго" про зменшення розміру пені та штрафу, місцевий господарський суд на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України дійшов висновку про часткове його задоволення та зменшив розмір пені на 50%.

Місцевий господарський суд врахував, що відповідач є суб'єктом надання комунальних послуг, а також погашення на момент винесення рішення суми основної заборгованості за спірний період.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Господарського суду Полтавської області щодо наявності виняткових підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 50%, при цьому, врахував інтереси позивача та зазначив, що зменшення штрафних санкцій є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором та з урахуванням справедливого балансу між інтересами кредитора і боржника, оскільки пеня це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому.

При цьому судами враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 № 7/рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

27.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - постачальник) та Комунальним підприємством теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (надалі - споживач) укладено договір №3761/1617-БО-24 постачання природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п.1.2 Договору).

Згідно п.3.1 Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі (п.3.4 Договору).

В п. 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.8.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 4331379,36 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств (акти приймання-передачі природного газу в копіях залучені до матеріалів справи).

Позивач стверджує, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував свої грошові зобов'язання, на підтвердження чого додав до матеріалів справи довідку по операціях за Договором № 3761/1617-БО-24 за період з 01.10.2016 по
31.05.2018.

За даними позивача, заборгованість відповідача за отриманий природний газ за Договором № 3761/1617-БО-24 від 27.10.2016 та Додатковими угодами до нього склала 891833,95 грн.

За даних обставин, позивач нарахував відповідачеві 90843,37 грн пені, 137108,61
грн інфляційних, 38023,49 грн. 3% річних.

Звертаючись до суду з позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що у зв'язку із несвоєчасним розрахунком відповідачем за отриманий природний газ позивачем відповідачу нараховані пеня, 3% річних, інфляційні втрати та штраф у зазначених у позовній заяві сумах.

Після звернення позивача до суду з позовом, відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу у повному обсязі, що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку КПТГ "Гадячтеплоенерго" за 09.11.2018 - сплата 31833,95 грн., за 06.12.2018 - сплата 100000,00 грн., за 26.12.2018 - 100000,00
грн. та платіжними дорученнями: № 2874 від 10.01.2019 на суму 175000,00 грн. ; № 2878 від 11.01.2019 на суму 175000,00 грн. ; № 2883 від 14.01.2019 на суму 158000,00 грн. ; № 2890 від 15.01.2019 на суму 102000,00 грн; № 2894 від
17.01.2019 на суму 50000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 у справі №917/1635/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 45 421,68 грн, прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення неустойки у сумі 45 421,68 грн, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити.

Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 525, 526, 551, 599, 625 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України.

Також скаржник зазначає про відсутність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, оскільки суд вправі зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають до стягнення зі сторони, що порушила зобов'язання лише у виняткових випадках.

Позивач стверджує, що судами при зменшенні розміру неустойки не враховано інтереси позивача, оскільки суди взяли до уваги лише доводи відповідача, не з'ясувавши при цьому, чи були заподіяні позивачу збитки неналежним виконанням зобов'язання, а також не було оцінено розмір таких збитків.

У відзиві на касаційну скаргу КПТГ "Гадячтеплоенерго" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувалися суди

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11, статті 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, які є обов'язковими для виконання сторонами.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між сторонами спору існують договірні відносини, які виникли з Договору № 3761/1617-БО-24 укладеного
27.10.2016 та Додатковими угодами до нього.

На порушення умов договору відповідач за поставлений природний газ своєчасно не розрахувався, суму основної заборгованості відповідачем повністю погашено після звернення позивача до суду з відповідним позовом.

З позовної заяви вбачається, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило стягнути з відповідача 90843,37 грн. пені. Відповідач у клопотанні (вих. 01-05/11-1 від
15.01.2019) просив відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення 50% пені, посилаючись на низку обставин, які унеможливили виконання зобов'язання.

За приписами частини 1 статті 230 ГК України, пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції в касаційному порядку оскаржені лише в частині відмови у стягненні неустойки у сумі 45421,68 грн, тобто в частині розміру зменшеної неустойки (пені) на 50%.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Водночас відповідач зазначає, що знаходиться у тяжкому фінансовому стані і є єдиним постійно діючим підприємством міста, що постачає теплову енергію в школи, лікарні, дитячі дошкільні заклади, житлові будинки. Затверджені НКРЕКП та органами місцевого самоврядування тарифи на теплову енергію протягом 2017-2018 років не покривали всіх фактичних витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що призвело до утворення різниці у тарифах на теплову енергію і як наслідок - до збитковості підприємства.

На підтвердження скрутного фінансового становища КПТГ "Гадячтеплоенерго" надано звіти про фінансові результати, які знаходяться в матеріалах справи, згідно яких збитки підприємства за І півріччя 2917 року - 1194,0 тис. грон, за 2017 рік - 4016,0 тис. грн, за 9 місяців 2018 року - 3587,0 тис. грн.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій встановили, що хоча й розмір заявленої пені не є досить надмірним, але у будь якому випадку сплата штрафних санкцій зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, однак впливають на можливість вчасного та якісного постачання теплової енергії населенню та державним органам.

При цьому зазначили, що збитки, які поніс позивач, є мінімальними, тоді як штрафні санкції, які позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням бюджетного фінансування КПТГ "Гадячтеплоенерго" будуть для нього надмірно великими.

До того ж відповідачем повністю погашено основну заборгованість в сумі за отриманий природний газ, що свідчить про усвідомлення відповідачем необхідності розрахунку з позивачем та відповідальності за невиконання своїх зобов'язань.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18.

Враховуючи викладене, а також повне погашення основної заборгованості за спірним договором, обставини фінансового стану КПТГ "Гадячтеплоенерго", яке є єдиним постійно діючим підприємством міста, що постачає теплову енергію в школи, лікарні, дитячі дошкільні заклади, житлові будинки, з урахуванням його бюджетного фінансування, суди дійшли висновку про винятковість обставин, на які посилається підприємство та можливості застосування статті 233 ГК України до спірних правовідносин.

Таким чином, судами застосовано власні повноваження щодо зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій при повному дослідженні усіх необхідних на те умов, а тому й підстав для зміни чи скасування судових рішень у цій частині Верховний Суд не вбачає.

Посилання в касаційній скарзі на те, що: судами не враховано інтереси Компанії та особливі обставини її діяльності; матеріалами справи не доведено важкого фінансового стану товариства; посилання підприємства на важкий фінансовий стан не можуть вважатися винятковими обставинами для зменшення пені та штрафу в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України, Верховним Судом не приймаються, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами судів попередніх інстанцій.

Досліджуючи питання можливості зменшення штрафних санкцій, суди правильно прийняли до уваги обставини, що вплинули на виконання зобов'язання, поведінку винної сторони, причини неналежного виконання зобов'язання та відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження завдання позивачу збитків та те, що відповідач повністю розрахувався за поставлений позивачем газ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки в сумі 45 421,68 грн прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 у справі № 917/1635/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К. М.

Судді Бенедисюк І. М.

Багай Н. О.