Історія справи

Постанова КГС ВП від 18.04.2023 року у справі №911/3195/21
Постанова КГС ВП від 18.04.2023 року у справі №911/3195/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/3195/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;

за участю представників учасників справи:

позивача - Пилипчук В.Є. (адвокат),

відповідача - Дороніна О.М. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя Черногуз А.Ф.)

від 24.05.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Попікова О.В., судді - Євсіков О.О., Корсак В.А.)

від 23.11.2022

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

про стягнення 28 210 592, 70 грн,

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - Товариство) про стягнення 28 210 592, 71 грн, з яких 25 606 296, 95 грн заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності, 1 674 595, 41 грн пені, 338 539, 58 грн 3% річних та 591 160, 77 грн інфляційних втрат.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору транспортування природного газу №2002000108, укладеного між сторонами 04.02.2020, оскільки відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності на суму 25 606 296, 95 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач також заявив вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

3. Товариство заперечувало проти позовних вимог і зазначало, що відповідач не замовляв у позивача складової послуги транспортування природного газу - послуги замовленої договірної потужності, а відтак і не могло бути жодних обсягів перевищення договірної потужності. При цьому сторони не узгоджували розмір договірної потужності на момент укладення договору, тому у позивача відсутні підстави для заявлення вимог стягнення плати за перевищення договірної потужності. Також відповідач стверджує, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження інформації, вказаної в односторонніх довідках, дані документи не можуть вважатись належними доказами на підтвердження змісту та обсягу господарської операції з перевищення договірної потужності.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 04.02.2020 Оператор ГТС (оператор) та Товариство (замовник) уклали договір №20020001108 транспортування природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого:

- оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 договору);

- послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі (Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п. 2.2 договору);

- обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (п. 2.3 договору);

- приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 договору);

- замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору);

- взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8 договору);

- оператор має право, зокрема, стягувати з замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності (п. 3.1 договору);

- оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком № 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється в порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.1 - 6.3 договору);

- вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті. Тарифи, передбачені п. 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (розділ 7 договору);

- вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розділ потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п. 8.1 договору);

- за результатами остаточної алокації відборів та подач замовника оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до 20-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (п. 8.3 договору);

- у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу (абз. 1 п. 9.2. договору);

- послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг (п. 11.1 - 11.3 договору);

- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сторони добросовісно співпрацюють з метою забезпечення ефективної та безпечної експлуатації і використання газотранспортної системи. Сторона не має права на відшкодування збитків у тій частині, в якій вона могла б їх уникнути в разі вжиття всіх залежних від неї заходів (розділ 13 договору).

5. Додатком № 3 до договору сторони визначили перелік комерційних вузлів обліку газу фактично встановлених у пунктах приймання-передавання газу.

6. Додатки № 1 та № 2 до договору сторони не укладали.

7. Позивач здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності відповідачем за січень - березень 2021 року на загальну суму 26 306 296, 95 грн, а саме: за січень 2021 року на суму 4 754 142, 24 грн, за лютий 2021 року на суму 8 094 372, 49 грн, за березень 2021 року на суму 13 457 782, 22 грн.

8. Позивач через інформаційну платформу направив відповідачу рахунки на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за січень-березень 2021 року на загальну суму 26 306 296, 95 грн (№01-2021-2002000108/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-2002000108/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-2002000108/1000321 від 31.03.2021) та звіти про використання замовленої потужності за цей період. Реєстр відправлених файлів з інформаційної платформи Оператора ГТС долучений до позовної заяви.

9. Також позивач направив відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої договірної потужності) №01-2021-2002000108/1000121 від 31.01.2021 на суму 4 754 142, 24 грн, №02-2021-2002000108/1000221 від 28.02.2021 на суму 8 094 372, 49 грн, №03-2021-2002000108/1000321 від 31.03.2021 - 13 457 782, 22 грн, які підписані, як Оператором ГТС, так і Товариством та скріплені печатками вказаних підприємств.

10. До подання позову відповідач на виконання умов договору сплатив на користь позивача 700 000, 00 грн за перевищення договірної потужності у січні 2021 року.

11. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач сплатив позивачу 5 900 000, 00 грн з призначенням платежу: "за АТ "Київоблгаз" зг.дог. доручення №38S810-8216-21 від 17.05.2021 перевищ. замов. потуж. дог. №2002000108 від 04.02.2020", що підтверджується реєстром платежів на користь Оператора ГТС за період з 06.09.2021 до 24.01.2022.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

12. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.05.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Оператора ГТС основний борг за перевищення потужності за період січня - березня 2021 року в розмірі 19 706 296, 95 грн, 1 674 595, 41 грн пені, 338 539, 58 грн 3 % річних, 591 160, 77 грн інфляційних втрат та 423 158, 89 грн судового збору. Закрито провадження у справі в частині стягнення 5 900 000, 00 грн основного боргу за перевищення потужності за період січня - березня 2021 року на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

13. Судові рішення обґрунтовано таким:

- виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до договору не укладаються;

- визначення потужності подачі природного газу є обов`язковою складовою послуги транспортування природного газу, а отже, без визначення потужності неможлива і функція самого транспортування;

- відповідач не оплатив виставлені позивачем рахунки за січень - березень 2021 на загальну суму 26 306 296, 95 грн (№01-2021-2002000108/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-2002000108/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-2002000108/1000321 від 31.03.2021), що є порушенням п. 8.3 договору;

- надання послуг підтверджується актами наданих послуг №01-2021-2002000108/1000121 від 31.01.2021 на суму 4 754 142, 24 грн, №02-2021-2002000108/1000221 від 28.02.2021 на суму 8 094 372, 49 грн, №03-2021-2002000108/1000321 від 31.03.2021 13 457 782, 22 грн, які підписані обома сторонами;

- про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить відсутність з боку відповідача скарг та заперечень щодо наданих позивачем послуг;

- відповідач на підтвердження наявності обов`язку з оплати за перевищення потужності здійснив декілька оплат (до і після відкриття провадження у справі) саме з таким призначенням платежу (за перевищення замовленої потужності), чим фактично підтвердив перевищення заявленої потужності;

- у частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 5 900 000,00 грн суди закрили провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач оплатив позивачу вказану суму боргу;

- здійснивши перевірку заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних, 3 % річних та пені суд дійшов висновку про їх правомірність та, відповідно, задоволення позовних вимог у цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. 19.12.2022 Товариство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник визначив підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 1, 2, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

15. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме:

- статей 614 626 638 ЦК України, статей 179 180 ГК України, частини восьмої статті 181 ГК України, пункти 1, 5 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, оскільки дійшли помилкових висновків, що погашення відповідачем заборгованості перед позивачем проводилось добровільно; самий лише факт перерахування коштів на виконання умов договору, за наявності заперечень відповідача проти задоволення позову, не може свідчити, що між сторонами відсутній предмет спору, та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, від 22.10.2021 у справі № 910/1878/20, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 та у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16, від 27.05.2020 у справі № 910/5412/19, від 27.01.2020 року у справі № 640/19386/18, від 29.07.2021 року у справі № 580/2317/19, від 04.08.2021 у справі № 903/973/19, від 23.06.2021 у справі № 904/2611/18, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України;

- є вмотивована необхідність для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у п. 8.7, п. 8.20 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, який суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваній постанові, що "Отже, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором. ... Виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до договору не укладаються", та аналогічних висновків, що викладені в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 918/772/21 та від 02.08.2022 у справі № 922/3303/21.

Застосування апеляційним судом висновку, викладеного в п. 8.7., п. 8.20 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, свідчить про дефектність оскаржуваної постанови (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України);

- пунктів 1, 7 глави 3 розділу І, частини першої глави 1 розділу VIII, пунктів 1, 2 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС у взаємозв`язку із частинами першою, другою, третьою статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" в контексті єдиної передбаченої законодавством умови для надання оператором ГТС послуги перевищення замовленої потужності, а саме, що послуга перевищення замовленої потужності є похідною від обсягів природного газу погодженого (замовленого) замовником послуг транспортування та Оператором ГТС згідно з умовами договору та поданого до транспортування (зокрема, від обсягів балансування), а тому, без наявності ресурсу природного газу поданого замовником до транспортування, в тому числі, підтвердження виникнення небалансів - не могло бути послуг перевищення замовленої (договірної) потужності на ці обсяги природного газу. Висновок Верховного Суду з цього питання відсутній, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України;

- статті 13, 14, 73 - 79, 86, 236, 237, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, з тих підстав, що: суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України); необґрунтовано відхилили клопотання про закриття провадження у справі та про зупинення провадження у справі (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України); суди встановили обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів, оскільки позивач не надав первинних документів, які б свідчили про перевищення договірної потужності Товариством у січні - березні 2021 року відповідно до положень Кодексу, з огляду на що складені позивачем односторонні звіти про використання замовленої потужності та рахунки не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу перевищення замовленої (договірної) потужності та, відповідно, вартості цих послуг (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України), що є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.

16. Аргументуючи свою правову позицію, скаржник також посилається на необхідність застосування Регламенту (ЄС) 312/2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах, який був транспонований до законодавства України постановою НКРЕКП від 29.11.2019 №2586, і норми якого, на думку скаржника, істотно відрізняються від положень чинного законодавства України.

17. 14.03.2023 Оператор ГТС подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечував проти вимог касаційної скарги.

18. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:

- договір транспортування не передбачає обов`язкового укладення додатків 1, 2 до договору;

- надання послуг з потужності підтверджується актами наданих послуг №01-2021-2002000108/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-2002000108/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-2002000108/1000321 від 31.03.2021, якими доведено загальний обсяг природного газу та обсяги перевищеної замовленої договірної потужності; актом приймання-передавання природного газу; звітами, завантаженими відповідачем до інформаційної платформи реєстрами файлів за січень, лютий, березень 2021 року (форма № 2, 3); довідками № 1, 3;

- відповідач підтвердив наявність заборгованості з перевищення потужності шляхом часткової її сплати;

- скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, однак наведені доводи не відповідають вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржником не вказані норми права, щодо застосування яких висловився суд касаційної інстанції і від яких виникла необхідність відступити.

19. 20.02.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Клопотання мотивовано необхідністю відступу від правового висновку викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21 та формування єдиної правозастосовчої практики. На думку сторони такі висновки суперечать висновкам, викладеним в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №910/1878/20.

20. 14.03.2023 від позивача надійшли письмові заперечення проти клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати, яке мотивовано тим, що обставини у справі № 910/1878/20 та справі № 921/184/21 не є подібними, оскільки редакції досліджуваних типових договорів були різними. Тому посилання скаржника про суперечність висновків є необґрунтованим.

21. 20.03.2023 від скаржника надійшли додаткові обґрунтування до клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

22. 03.04.2023 до Верховного Суду від Товариства надійшло клопотання про зупинення провадження до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/686/21. Клопотання мотивовано подібністю правовідносин у справі № 918/686/21 і у справі, що переглядається. На думку Товариства, під час розгляду справи № 918/686/21 буде встановлена правова природа перевищення замовленої потужності, зокрема, чи це послуга, чи право; природа обсягів природного газу покладених в основу обрахунку вартості перевищення потужності, що матиме значення для розгляду справи № 911/3195/21.

23. 12.04.2023 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, які мотивовані тим, що справу № 918/686/21 було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виключно з необхідності уточнення висновків Верховного Суду, що стосуються врегулювання добових / місячних небалансів замовників послуг транспортування природного газу.

24. 14.04.2023 від скаржника надійшли додаткові обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

25. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тому перевіряє лише дотримання норм матеріального та процесуального права, на які скаржник посилається як на підстави для обов`язкового скасування судового рішення.

26. Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні з огляду на таке.

27. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

28. Щодо наведених скаржником постанов Верховний Суд зазначає таке:

- у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19 предметом розгляду первісних позовних вимог було питання наявності/відсутності підстав для стягнення вартості послуг з балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в червні 2016 року, за зустрічними позовними вимогами - питання наявності/відсутності підстав для визнання недійсним договору транспортування природного газу і за позовом третьої особи - питання наявності/відсутності підстав для зобов`язання врегулювати небалансу переданого газу;

- у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16 предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для стягнення вартості послуг балансування;

- у постанові Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №910/1878/20 предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для повернення сплаченої замовником вартості замовленої (гарантованої) потужності у квітні 2017 року, з огляду на те, що послуга ненадана відповідачем, як оператором газотранспортної системи, відповідно до умов договору транспортування природного газу. Суд дійшов висновку, що повернення вартості наданих послуг транспортування природного газу не передбачено ні відповідними нормами Закону, ні умовами договору, а повернення вартості наданої послуги замовленої (гарантованої) потужності не передбачено умовами договору незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність;

- у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для стягнення коштів за неналежне виконання договору купівлі-продажу природного газу, з урахуванням приписів Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з огляду на те, що відповідач є учасником процедури врегулювання заборгованості, передбаченої відповідним законом;

- у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №910/5412/19 предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для зобов`язання провести перерахунок вартості послуг балансування;

- у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №640/19386/18 предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної фіскальної служби у м. Києві;

- у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 580/2317/19 предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області;

- у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 903/973/19 предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для стягнення коштів за надані послуги балансування, зокрема, у зв`язку з виявленим позивачем негативних місячних небалансів природного газу за період липня 2018 року - лютого 2019 року;

- у постанові Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 904/2611/18 предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості за надані послуги балансування, зокрема, у зв`язку з виявленим позивачем негативних місячних небалансів природного газу у 2016 - 2017 роках.

29. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядала справи №922/3987/19 та №918/450/20 з мотивів необхідності відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №916/2090/16.

30. За результатами розгляду справи №922/3987/19 та №918/450/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №916/2090/16, оскільки висновок у цій справі ґрунтується на встановлених судами обставинах, зокрема, щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження негативного місячного небалансу відповідача за спірний період.

31. Отже, проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, від 22.10.2021 у справі № 910/1878/20, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16, від 27.05.2020 у справі № 910/5412/19, від 27.01.2020 у справі № 640/19386/18, від 29.07.2021 у справі № 580/2317/19, від 04.08.2021 у справі № 903/973/19 та від 23.06.2021 у справі № 904/2611/18 за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, з огляду на відмінність предмету, підстав позовів та фактично-доказової бази справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається, і тому застосування норм матеріального права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказане для порівняння судове рішення Верховного Суду - релевантним до обставин цієї справи.

32. Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

33. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше, ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

34. Тому посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема у справах №922/3987/19, №910/1878/20, №925/1137/19, №916/2090/16, №910/5412/19, №640/19386/18, №580/2317/19, №903/973/19 та №904/2611/18 не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

35. Щодо посилань скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, суд касаційної інстанції зазначає таке.

36. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21 досліджувала питання застосування норм статей 306 307 315 ГК України до договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, та зробила такі висновки:

- Закон України "При ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування;

- договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором;

- наявні підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи №920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №920/180/19, від 08.12.2021 зі справи №904/949/21, про те що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306 307 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу.

37. Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду висловила правову позицію щодо застосування статей 306 307 315 ГК України до договору транспортування природного газу, з огляду на що Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що договір транспортування природного газу за своїм змістом є договором про надання послуг.

38. Крім того, у справі №921/184/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховний Суд вирішувала питання і про те, чи підлягала стягненню плата за перевищення договірної потужності на період однієї газової доби за договором транспортування природного газу у разі не укладення додатків 1, 2 до договору.

39. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №921/184/21 зробила висновок, що виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до договору не укладаються.

40. Положення пунктів 2.3 і 2.7 договору у справі №921/184/21 та у справі, яка переглядається, є ідентичними.

41. Зі змісту постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21 (у частині вимог про стягнення заборгованості за перевищення потужності) та зміст оскаржуваних судових рішень у справі, що переглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що справа №921/184/21 (ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 щодо критеріїв подібності) є подібною до правовідносин у справі №911/3195/21, у відповідності до змістовного критерію. Тому доводи скаржника щодо неподібності правовідносин у справі №921/184/21 та справі, яка переглядається, відхиляються як необґрунтовані.

42. Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

43. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи № 922/189/18.

44. За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

45. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).

46. Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем, як Оператором ГРМ з розподілу природного газу, знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку 1 відповідачем, як замовником послуг транспортування, не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач, як Оператор газотранспортної системи, надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

47. Можливість замовлення відповідачем потужності на одну добу наперед (можливість отримання послуг) сторони узгодили у пунктах 2.3, 2.7 договору та визначили підстави і порядок виникнення обов`язку з оплати у випадку, коли обсяг використаної потужності перевищує обсяг договірної потужності за результатами звітного місяця (пункт 8.3 договору), а отже, досягли згоди щодо цієї істотної умови.

48. Суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що укладання додатку №1 № 2 до договору є необхідним у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчатої потужності або потужності з обмеженням, відповідно, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

49. При цьому сторони уклали додаток № 3 до договору, відповідно до п. 2.7. якого його укладення є обов`язковим коли замовник є оператором газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу. Відповідач у цій справі є оператором газорозподільної системи, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що укладення додатку № 3 до договору є обов`язковим, в якому перелічено комерційні вузли обліку газу, фактично встановлені в пунктах приймання-передачі газу із зазначенням в ньому максимальні витрати (об`єми) газу комерційним вузлом обліку за добу на стандартних умовах.

50. Так, ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що навіть за умови відсутності укладених додатків 1, 2 до договору не можна вважати, що сторони не погодили умови надання послуг із замовлення добової потужності. При цьому суди врахували, що Товариство використовувало послуги доступу до потужності; Товариство за результатами остаточної алокації відборів та подач Оператором ГТС здійснило розрахунок вартості плати за перевищення потужності за січень - березень 2021 року, розраховані відповідно до пункту 8.4 договору; Оператор ГТС направив на електронну адресу відповідача в інформаційній платформі рахунки та звіти про використання замовленої потужності, а також відповідні акти наданих послуг; доказами використання відповідачем потужності (її обсягів) в точках виходу з ГТС до ГРМ є акти наданих послуг (перевищення замовленої договірної потужності) № 01-2021-2002000108/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-2002000108/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-2002000108/1000321 від 31.03.2021, підписані обома сторонами та скріплені їх печатками і часткова оплата наданих послуг (700 000, 00 грн за перевищення договірної потужності у січні 2021 року до звернення з позовом і 5 900 000, 00 грн під час розгляду справи судом першої інстанції).

51. Отже, враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи судами попередніх інстанцій, а також правове регулювання спірних правовідносин, суди правомірно врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21 та, відповідно, вірно застосували норми права, з огляду на що дійшли висновку про доведеність позовних вимог.

52. Заперечення скаржника стосовно того, що підписані ним акти та здійснена часткова оплата не може вважатися доказом наявності заборгованості, оскільки такі дії він вчиняв задля того, щоб запобігти можливому припиненню послуг з транспортування, визнаються необґрунтованими з огляду на таке.

53. Суди встановили, що акти наданих послуг не містять жодних заперечень проти розміру та вартості наданих послуг з перевищення потужності, про які відповідач міг заявити у порядку, передбаченому пунктом 11.3 договору. Таким правом він не скористався. У здійснених Товариством оплатах чітко визначено призначення платежу, а саме: за перевищення потужності за договором. Інших обставин, які б свідчили про заперечення Товариства щодо отримання послуги потужності чи його обсягу до звернення Оператора ГТС з позовом до суду, суди попередніх інстанцій не встановили.

54. Отже, доводи касаційної скарги у цій частині не знайшли свого підтвердження.

55. Ураховуючи подібність справ, підстави для закриття касаційного провадження, відкритого згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, відсутні. При цьому суди попередніх інстанцій ухвалили рішення у справі у відповідності до наведених висновків, а тому доводи скаржника не знайшла свого підтвердження.

56. Щодо необхідності для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у від 15.07.2022 у справі №921/184/21,від 30.08.2022 у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 у справі №922/3303/21, а також передачу справи на об`єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд касаційної інстанції виходить з такого.

57. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

58. За змістом вказаної норми, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №904/3807/19).

59. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та постанови Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13).

60. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Тому для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

61. Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

62. Водночас скаржник у касаційній скарзі у контексті приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України не навів вагомих і достатніх аргументів, які б свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, від 30.08.2022 у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 у справі № 922/3303/21, а саме: не доведено наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту).

63. Фактично доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до власного суб`єктивного тлумачення скаржником норм права, якими врегульовано спірні правовідносини та власних заперечень скаржником висновків Верховного Суду, які викладені у постановах зі справ №921/184/21, №918/772/21, №922/3303/21. У той же час доводи відповідача не містять фундаментальних обґрунтувань, щодо підстав для відступу від правової позиції, яка міститься в зазначених постановах.

64. За своїм змістом посилання скаржника на "дефектність" судового рішення, як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та незгоду з висновками судів попередніх інстанцій, які були зазначені в оскаржуваних у даній справі судових рішеннях.

65. Отже, Товариство не мотивувало та не довело обґрунтовану необхідність для відступу від правових висновків і те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та/або порушили норми процесуального права.

66. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, та підстави, які б могли свідчити про мотивовану необхідність для відступу від правових висновків Верховного Суду (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту), а також для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.

67. Щодо доводів скаржника про необхідність формування правового висновку Верховний Суд зазначає, що правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах з підстав, зазначених у касаційній скарзі, наразі сформований і викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21. Підстав для формування аналогічного чи то відмінного правового висновку у спірних правовідносинах суд не вбачає.

68. В якості ще однієї з підстави для подання касаційної скарги Товариство визначило пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що судові рішення у справі оскаржуються з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

69. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

70. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.

71. Під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстав касаційного оскарження, визначених у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд встановив необґрунтованість підстав касаційного оскарження у цій частині.

72. Водночас не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, з огляду на мотиви, викладені у цій постанові. Суди попередніх інстанцій надали оцінку обставинам та наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73 - 80 86 300 ГПК України.

73. Посилання скаржника на необґрунтоване відхилення його клопотань про закриття (у зв`язку з не врахуванням положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу") та зупинення провадження (у зв`язку з розглядом справи про стягнення заборгованості за небаланси) визнаються безпідставними з огляду на таке.

74. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості.

75. Взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість (частина третя статті 4 вказаного Закону).

76. Обставин укладення Товариством договору про організацію взаєморозрахунків між учасниками, суди попередніх інстанцій не встановили, відповідно і підстави припинення спірних правовідносин між сторонами відсутні. А тому доводи скаржника про наявність підстав для закриття провадження у справі є необґрунтованими.

77. Стосовно зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №911/3154/21, то суди попередніх інстанцій встановили, що предметом розгляду у вказаній справі є стягнення з відповідача вартості негативних добових небалансів за період з лютого по березень 2021 року .

78. Верховний Суд зазначає, що надання доступу до потужності (розподіл потужності) і послуги балансування є окремими послугами договору транспортування природного газу і обставини щодо перевищення договірної потужності можуть бути встановлені в окремому провадження. А тому суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що Товариство не довело, яким чином вирішення справи №911/3154/21 вплине на розгляд цієї справи, чи які обставини, встановлені у справі №911/3154/21 не можуть бути встановлені у цій справі.

79. Щодо посилань скаржника на те, що обставини справи встановлені на підставі неналежних доказах, то вони не відповідають дійсності, оскільки наявність заборгованості Товариства перед Оператором ГТС встановлено на підставі таких доказів: рахунків №01-2021-2002000108/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-2002000108/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-2002000108/1000321 від 31.03.2021 (передбачених пунктом 8.3 договору); актів наданих послуг (перевищення замовленої договірної потужності) №01-2021-2002000108/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-2002000108/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-2002000108/1000321 від 31.03.2021 (передбачених пунктами 11.1 - 11.3 договору).

80. При цьому вказані акти підписані обома сторонами, що спростовує доводи скаржника про односторонній характер наданих Оператором ГТС документів і такі акти є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

81. За таких обставин, Верховний Суд відхиляє доводи Товариства щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

82. Щодо заявленого клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду, то колегія суддів зазначає таке.

83. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

84. Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16).

85. Товариство у клопотанні про передачу справи № 911/3195/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не наводить вагомих, вмотивованих, обґрунтованих та достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність відступу від правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21, на підставі якої вже сформована усталена практика, а також яка, як було зазначено вище, підлягає врахуванню у справі, яка розглядається.

86. Доводи скаржника у цій частині є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та незгоду з висновками Верховного Суду, які були зазначені у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21.

87. З урахуванням наведеного, клопотання Товариства про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не підлягає задоволенню.

88. Також справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про що клопотав скаржник у судовому засіданні, посилаючись на мотиви касаційної скарги щодо необхідність застосування Регламенту (ЄС) 312/2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах, який був транспонований до законодавства України.

89. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, на яку посилається скаржник, зроблено висновок про значення висновків Секретаріату Енергетичного Співтовариства для встановлення змісту актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" та застосування положень Договору про функціонування Європейського Союзу судами.

90. Наведені висновки стосуються правовідносин, які склались на ринку електричної енергії. Натомість правовідносини у справі, яка переглядається, стосуються ринку природнього газу, тобто не є подібними до тих, які розглядала Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/9627/20, а тому не можуть бути враховані у цій справі.

91. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.

92. Водночас скаржник, наводячи положення Регламенту (ЄС) 312/2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах та Кодексу ГТС, чітко не зазначає норму права щодо якої наявне неефективне правове регулювання і не наводить належного обґрунтування виключної правової проблеми. У зв`язку з цим Верховний Суд не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

93. Щодо заявленого клопотання про зупинення касаційного провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №908/2504/21 з огляду на таке.

94. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

95. У цій справі спір виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з Товариства на користь Оператора ГТС заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності.

96. Водночас підставою для передачі справи №918/686/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказано таке:

"Колегія суддів вважає за необхідне уточнити правовий висновок щодо застосування п. 3 розд. ХІІІ, п. 3 гл. 3 розд. ХІV Кодексу ГТС, вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів".

97. З огляду на викладене, а також межі касаційного розгляду та підстави касаційного оскарження, ураховуючи предмет оскарження та вимоги касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про неподібність справ №918/686/21 та №911/3195/21 (що переглядається), та відповідно про відсутність у цій справі підстав для зупинення касаційного провадження до прийняття судового рішення у справі №918/686/21, а тому клопотання Товариства про зупинення провадження не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

98. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

99. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

100. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

101. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

2. Відмовити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у задоволенні клопотання про передачу справи на об`єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Відмовити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у задоволенні клопотання про передачу справи на Велику Палату Верховного Суду.

4. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2022 у справі № 911/3195/21 - без змін.

5. Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 911/3195/21.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

О. Кібенко