Історія справи

Постанова КГС ВП від 16.02.2022 року у справі №910/6837/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/6837/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Уркевича В. Ю., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Лихошерст І. Ю.,

за участю представників:

позивача - Ільчик М. Ю. (в порядку самопредставництва), Подоляка Р. Ю. (в порядку самопредставництва),

відповідача-1 - Іщенко Г. М. (адвокат), Поліщука Б. В. (адвокат),

відповідача-2 - не з`явилися,

третіх осіб - не з`явилися,

прокуратури - Голуба Є. В. (посвідчення від 11.01.2020 № 054750),

розглянув касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 (суддя Лиськов М. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (головуючий - Куксов В. В., судді Тищенко А. І., Шаптала Є. Ю.) у справі

за позовом першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до: 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський",

2) Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Шейк-Сейкіна Олексія Анатолійовича,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного музею народної архітектури та побуту України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат",

про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та державної реєстрації права оренди.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2020 року перший заступник прокурора міста Києва (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, Міськрада, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський" (далі - СТОВ Агрокомбінат "Хотівський", Товариство, Агрокомбінат, відповідач-1) і Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Шейк-Сейкін Олексія Анатолійовича (далі - державний реєстратор Шейк-Сейкін О. А., Держреєстратор, відповідач-2) про: 1) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36815534 від 29.08.2017 (далі - рішення від 29.08.2017, оспорюване рішення), прийнятого державним реєстратором Шейк-Сейкіним О. А. про реєстрацію за СТОВ Агрокомбінатом "Хотівський" права оренди земельної ділянки площею 18,8525 га, кадастровий номер 800000000:79:098:0034, розташованої на вул. Академіка Заболотного у місті Києві (далі - спірна земельна ділянка); 2) скасування державної реєстрації права оренди Агрокомбінату на спірну земельну ділянку, проведеної Держреєстратором (запис № 22073728 від 28.08.2017), з посиланням на положення статті 14 Конституції України, статей 12 13 15 16 317 319 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 9 122 124 134 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 3, 18, 22, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на 28.08.2017), статей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 6 Закону України "Про оренду землі", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

2. Позовна заява обґрунтовується незаконною реєстрацією за відповідачем-1 права оренди на спірну земельну ділянку з огляду на те, що Товариство без належних правових підстав, за відсутності волевиявлення Київради, без відповідного рішення про відведення Агрокомбінату землі у користування та без укладення нового договору оренди землі, у 2017 році зареєструвало за собою право оренди на спірну земельну ділянку на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004 (далі - договір оренди від 02.08.2004), об`єктом оренди за яким вказана земельна ділянка взагалі не була, що порушує право територіальної громади міста Києва на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021, позов задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 15 16 204 316 317 626 628 ЦК України, статей 9 122 124 141 ЗК України, статей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 5, 6 Закону України "Про оренду землі", статей 3, 22, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на 28.08.2017), статей 13 14 73- 77 86 238 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) з 02.08.2004 у відповідача-1 відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою площею 18,8525 га, сформованою як об`єкт цивільних прав у 2009 році, оскільки Агрокомбінат не надав як доказів про виникнення у нього після 02.08.2004, так і доказів щодо поновлення права оренди на спірну земельну ділянку та будь-яких інших речових прав стосовно вказаної земельної ділянки; 2) спірна земельна ділянка не була об`єктом оренди за договором оренди від 02.08.2004 (з урахуванням договорів про внесення змін від 05.12.2005 та від 04.08.2009), а матеріали справи не містять доказів про існування будь-якого з передбачених частиною 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документів, які свідчили б про наявність підстав для державної реєстрації за Товариством права користування спірною земельною ділянкою станом на 28.08.2017.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статті 141 ЗК України, статей 5, 6 Закону України "Про оренду землі", статей 27, 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 51 74 75 77 86 236 ГПК України, наголошуючи, що: 1) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 5, 6 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах (щодо наявності прав орендаря за умов повернення земель комунальної власності у користування орендаря у зв`язку зі скасуванням рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого такі землі були вилучені з користування такого орендаря); 2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 27, 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою за наслідками повернення земель комунальної власності у користування орендаря у зв`язку зі скасуванням рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого такі землі були вилучені з користування такого орендаря, та за умови поновлення дії договору оренди земельної ділянки, на підставі якого здійснено державну реєстрацію); 3) суди не дослідили всіх зібраних у справі доказів, зокрема, рішення Київради від 01.10.2007 № 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва", рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/3723/14 за участю Агрокомбінату (в цьому судовому рішенні міститься висновок про поновлення дії договору оренди від 02.08.2004 в редакції, чинній станом на 01.10.2007, в тому числі щодо спірної земельної ділянки площею 18,8525 га, яка в складі земельної ділянки площею 96,5564 га, кадастровий номер 8000000000:79:098:0005, перебувала у користуванні Товариства з 2004 року), а також доказів сплати орендної плати за орендовані земельні ділянки, починаючи з 2004 року, по теперішній час; 4) суди встановили обставини добровільної відмови Товариства від орендованої (спірної) земельної ділянки на підставі недопустимих доказів і ці обставини не мають преюдиціального значення та не можуть бути підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 50/175, позаяк СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" не брало участі у справі № 50/175 (не було стороною чи третьою особою).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Заступник Генерального прокурора України у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ Агрокомбінату "Хотівський" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/6837/20 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 02.02.2022.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги СТОВ Агрокомбінату "Хотівський" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/6837/20 до 16.02.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 23.10.2003 Київрада прийняла рішення "Про оформлення права користування земельними ділянками" № 117/990, згідно з пунктом 5 якого оформлено СТОВ Агрокомбінату "Хотівський", за умови виконання пункту 5.1 цього рішення, право довгострокової оренди на 25 років земельних ділянок загальною площею 1108,66 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Голосіївського району м. Києва за рахунок частини земель, закріплених за сільськогосподарською артіллю імені Мічуріна згідно з державним актом на вічне користування землею колгоспами від 10.01.1953, з них: ділянка № 1 - площею 32,29 га; ділянка № 2 - площею 150,27 га; ділянка № 3 - площею 94,44 га; ділянка № 4 - площею 186,37 га; ділянка № 5 - площею 152,91 га; ділянка № 6 - площею 100,39 га; ділянка № 7 - площею 207,23 га; ділянка № 8 - площею 106,81 га; ділянка № 9 - площею 77,95 га.

Пунктом 5.1 зазначеного рішення передбачено Товариству:

виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 ЗК України;

у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельними ділянками;

забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельних ділянок;

вирішити питання пайової участі відповідно до рішення Київради від 27.02.2013 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва";

у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному нормативами забудови м. Києва та з рахуванням ПДП Голосіївського району м. Києва.

10. 02.08.2004 між Київрадою (орендодавець) та СТОВ Агрокомбінатом "Хотівський" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. за реєстраційним № 800 та зареєстрований 29.10.2004 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 79-6-00247, за умовами пунктів 1.1, 2.1, 3.1, 6.1, 6.2, 11.1, 11.6 якого орендодавець на підставі рішення Київради від 23.10.2003 № 117/990 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором. Об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельні ділянки з наступними характеристиками: місце розташування - в межах Голосіївського району м. Києва; розмір - загальна площа складає 1493433 м2, з них: земельна ділянка з кадастровим номером - 8000000000:79:098:0005 - 1013530 м2; земельна ділянка з кадастровим номером - 8000000000:79:101:0001 - 345041 м2; земельна ділянка з кадастровим номером - 8000000000:79:102:0001 - 71679 м2; земельна ділянка з кадастровим номером - 8000000000:79:491:0092 - 63183 м2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 25 років. Передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору. Всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку. Розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

11. 05.12.2005 між позивачем і відповідачем-1 укладено договір про внесення змін до договору оренди від 02.08.2004, відповідно до якого змінено площу переданих земельних ділянок за цим договором.

12. Згідно з пунктом 5 рішення Київради від 01.10.2007 № 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва" Міськрада вирішила: "Передати обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець", за умови виконання пункту 6 цього рішення, у власність земельну ділянку площею 42,90 га для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва за рахунок частини земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінату "Хотівський", наданих відповідно до пункту 5 рішення Київської міської ради від 23.10.2003 № 117/990 "Про оформлення права користування земельними ділянками", право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 29.10.2004 за № 79-8-00247".

На підставі зазначеного рішення між Київрадою та СТОВ Агрокомбінатом "Хотівський" укладено договір від 04.08.2009 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, за умовами якого площі земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:098:0005, зменшено.

13. Згодом за рахунок поділу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:098:0005, третіми особами сформована нова (спірна) земельна ділянка, кадастровий номер № 8000000000:79:098:0034.

14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 50/175, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011, визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київради від 01.10.2007 № 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва", визнано недійсними видані обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006288 та № 006289, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за №№ 07-8-00175, 07-8-00176, визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011933, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00403, визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011931, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00402, визнано відсутність в обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання забудовників", Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний край" права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, площею 18,8525 га, кадастровий номер: 8000000000:79:098:0034, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 48003178,13 грн; вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, площею 24,0450 га, кадастровий номер: 8000000000:79:101:0001, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 53877631,50 грн. В іншій частині позову (про зобов`язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру про визнання недійсним оскаржуваного рішення Київради та державних актів на право власності на землю площею 42,90 га, розташовану за адресою: вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва) відмовлено.

15. 08.10.2015 Київрада прийняла рішення № 191/2094 "Про розірвання договору оренди земельних ділянок від 29.10.2004 № 79-6-00247 (з урахуванням додаткових угод про внесення змін і доповнень до договору оренди земельних ділянок від 08.12.2005 № 79-6-00378, від 15.11.2007 № 79-6-00556 та від 06.08.2009 № 79-6-00709)", яким відповідно до статей 9 83 93 ЗК України, статті 32 Закону України "Про оренду землі", пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та враховуючи звернення СТОВ Агрокомбінату "Хотівський" від 04.03.2015 № 25, Міськрада вирішила:

1. Розірвати за умови виконання пункту 2 цього рішення договір оренди земельних ділянок (кадастровий номер 8000000000:79:098:0033) площею 5,3854 га та (кадастровий номер 8000000000:79:102:0001) площею 1,1767 га від 29.10.2004 № 79-6-00247 (з урахуванням додаткових угод про внесення змін і доповнень до договору оренди земельних ділянок від 08.12.2005 № 79-6-00378, від 15.11.2007 № 79-6-00556 та від 06.08.2009 № 79-6-00709), укладений між Київрадою та СТОВ Агрокомбінатом "Хотівський" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Голосіївського району м. Києва на підставі пункту 5 рішення Київради від 23.10.2003 № 117/990 "Про оформлення права користування земельними ділянками" (справа № А-21802).

2. Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський":

2.1. Повернути Київраді земельні ділянки на умовах, визначених договором оренди від 29.10.2004 № 79-6-00247 (з урахуванням додаткових угод про внесення змін і доповнень до договору оренди земельних ділянок від 08.12.2005 № 79-6-00378, від 15.11.2007 № 79-6-00556 та від 06.08.2009 № 79-6-00709).

2.2. Сплатити Київраді орендну плату за шість місяців з моменту прийняття цього рішення, якщо протягом зазначеного періоду не надійде пропозицій від інших осіб на укладання договору оренди цих земельних ділянок на тих самих умовах.

3. Земельні ділянки, зазначені в пункті 1 цього рішення, віднести до земель запасу.

4. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації):

4.1. Проінформувати СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" про прийняття цього рішення.

4.2. Вжити заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Києва на земельні ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:098:0033) площею 5,3854 га та (кадастровий номер 8000000000:79:102:0001) площею 1,1767 га в межах Голосіївського району м. Києва.

16. З інформаційної довідки від 06.05.2020 № 208328250 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру потек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 28.08.2017 державним реєстратором Шейк-Сейкіним О. А. зареєстровано за СТОВ Агрокомбінатом "Хотівський" право оренди земельної ділянки площею 18,8525 га, кадастровий номер 800000000:79:098:0034, на вул. Академіка Заболотного у місті Києві.

Підставою виникнення іншого речового права зазначено: Договір оренди земельної ділянки, серія та номер: 800, виданий 02.08.2004, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербаков В. З.; Договір про внесення змін та доповнень до Договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 883, виданий 05.12.2005, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербаков В. З; Акт приймання-передачі земельних ділянок, серія та номер: б/н, виданий 29.10.2004, видавник: сторони договору.

Підставою внесення запису зазначено: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36815534 від 29.08.2017, Шейк-Сейкін О. А., Філія Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у м. Києві.

17. Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що, на думку Прокурора, Товариство за відсутності волевиявлення Київради, оформленого відповідним рішенням про відведення землі у користування Агрокомбінату та без укладення нового договору оренди землі у 2017 році незаконною зареєструвало за собою право оренди на спірну земельну ділянку на підставі договору оренди від 02.08.2004, об`єктом оренди за яким вказана земельна ділянка взагалі не була, що порушує право територіальної громади міста Києва на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.

Позиція Верховного Суду

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

19. В основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність виникнення у Товариства права на оренду спірної земельної ділянки в зв`язку з її формуванням як об`єкта цивільних прав лише в 2009 році, що унеможливлює її входження до складу об`єкта оренди за договором оренди від 02.08.2004 та зумовлює відсутність передбачених частиною 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для державної реєстрації відповідачем-2 права оренди Агрокомбінату на вказану земельну ділянку в серпні 2017 року та, як наслідок, свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому суди також послалися на встановлену судовими рішеннями в справі № 50/175 обставину припинення права користування Товариством спірною земельною ділянкою в зв`язку з добровільною відмовою землекористувача від орендованої земельної ділянки згідно з листом-згодою від 18.06.2007 № 228, яка (обставина) відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України має преюдиціальне значення при вирішенні цього господарського спору.

20. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про незаконність проведеної відповідачем-2 державної реєстрації права оренди СТОВ Агрокомбінатом "Хотівський" на спірну земельну ділянку з огляду на таке.

21. Товариство у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

22. Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на 28.08.2017), на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування якої у подібних правовідносинах посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

23. Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

24. Як вбачається з матеріалів справи та достеменно встановлено судами попередніх інстанцій, Прокурор довів належними та допустимими доказами порушення прав територіальної громади міста Києва на користування та розпорядження спірною земельною ділянкою комунальної власності внаслідок прийняття державним реєстратором Шейк-Сейкіним О. А. рішення від 29.08.2017 про державну реєстрацію за СТОВ Агрокомбінатом "Хотівський" права оренди на спірну земельну ділянку, яка в зв`язку з набранням законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 50/175, яким було визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київради від 01.10.2007 № 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва", повернулася до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а не в користування Товариства за договором оренди від 02.08.2004, оскільки з огляду на формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав лише в 2009 році ця земельна ділянка не була та об`єктивно не могла бути предметом договору оренди від 02.08.2004, який набрав чинності з 29.10.2004, а тому у відповідача-2 були відсутні підстави для вчинення спірної реєстраційної дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на 28.08.2017).

25. При цьому колегія суддів зауважує на врахуванні апеляційним судом презумпції правомірності правочину, закріпленої статтею 204 ЦК України, оскільки з матеріалів справи не вбачається та скаржником не доведено оспорювання та визнання недійсним у судовому порядку укладеного між Київрадою та Товариством договору від 04.08.2009 про внесення змін до договору оренди від 02.08.2004, за умовами якого зменшено площі орендованих земельних ділянок в тому числі земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:098:0005, та після укладення якого (договору від 04.08.2009), у подальшому за рахунок поділу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:098:0005, було сформовано нову (спірну) земельну ділянку, кадастровий номер № 8000000000:79:098:0034.

Наведеним спростовується передчасне посилання скаржника на те, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/3723/14 (за участю Київради та СТОВ Агрокомбінату "Хотівський") міститься висновок про поновлення дії договору оренди від 02.08.2004 в редакції, чинній станом на 01.10.2007, в тому числі нібито щодо відновлення права Товариства на оренду спірної земельної ділянки площею 18,8525 га, яка в складі земельної ділянки площею 96,5564 га, кадастровий номер 8000000000:79:098:0005 (її площу раніше було зменшено з 1013530 м2 до 965564 м2 на підставі договору від 05.12.2005 про внесення змін до договору оренди від 02.08.2004), перебувала у користуванні Товариства з 2004 року.

26. Крім того, відповідно до частин 4, 7 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

27. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (аналогічну правову позицію викладено у пункті 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

28. Велика Палата Верховного Суду в пункті 7.10 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, формулюючи висновок щодо необхідності чіткого розмежування обставин, що мають преюдиціальне значення, та правової оцінки судом обставин, зазначила, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

29. За таких обставин касаційна інстанція відхиляє помилкові посилання скаржника на вміщений в рішенні Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/3723/14 (за участю Київради та СТОВ Агрокомбінату "Хотівський") висновок про поновлення дії договору оренди від 02.08.2004 в редакції, чинній станом на 01.10.2007, оскільки зазначений висновок передусім є наслідком надання судом правової оцінки певному факту при розгляді іншої справи, але не свідчить про встановлення фактів, що мають преюдиціальне значення в розумінні частини 4 статті 75 ГПК України.

Тим більше, що предметом спору в справі № 910/3723/14 були зовсім інші земельні ділянки, але аж ніяк не спірна земельна ділянка.

30. Згідно зі статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на 28.08.2017), на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування якої у подібних правовідносинах посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

31. Колегія суддів зазначає, що наслідком ухвалення у справі № 50/175 судового рішення про визнання недійсним рішення Київради від 01.10.2007 № 349/3183 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" для житлової забудови по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва" та встановлення факту відсутності права власності на вказані земельні ділянки у ОКЖК "Тарасівець", ТОВ "Чарівне містечко", ТОВ "Об`єднання забудовників" та ТОВ "Чарівний край" є внесення до державного земельного кадастру відомостей про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київради у встановленому чинним законодавством порядку, а не автоматичне повернення спірної земельної ділянки в користування Товариства на умовах договору оренди від 02.08.2004, з якого (користування) вказана земельна ділянка вибула згідно з договором про внесення змін від 04.08.2009, який є чинним та недійсним не визнавався.

32. З мотивів, викладених у пункті 31 цієї постанови, та зважаючи на те, що в основу оскаржуваних судових рішень про задоволення позову покладено висновок про те, що спірна земельна ділянка, яку сформовано в 2009 році, взагалі не була предметом договору оренди від 02.08.2004, що виключає підстави для реєстрації речових прав на неї, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на 28.08.2017), наразі Верховний Суд не вбачає необхідності у формуванні у цій справі правового висновку як щодо питання застосування положень частини 1 статті 5 і частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" (щодо наявності прав орендаря за умов повернення земель комунальної власності у користування орендаря у зв`язку зі скасуванням рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого такі землі були вилучені з користування такого орендаря), так і щодо питання застосування норм статей 27, 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою за наслідками повернення земель комунальної власності у користування орендаря у зв`язку зі скасуванням рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого такі землі були вилучені з користування такого орендаря, та за умови поновлення дії договору оренди земельної ділянки, на підставі якого здійснено державну реєстрацію).

Водночас суди попередніх інстанцій цілком правомірно не застосували до спірних правовідносин положення статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", позаяк особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності регулюються статтею 28 цього Закону.

33. Що стосується норм частини 1 статті 5 і частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі", то вказані норми регулюють підстави та порядок набуття орендарями права оренди земельної ділянки, а не порядок поновлення таких прав у разі визнання недійсними чи скасування судом рішень уповноважених органів про передачу земельних ділянок державної та комунальної власності в приватну власність.

34. Крім того, на час прийняття Держреєстратором оспорюваного рішення в серпні 2017 року правовідносини поновлення договору оренди землі регулювалися статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020), а не статтями 5, 6 цього Закону чи статтями 27, 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що також виключає підстави для формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування зазначених скаржником норм матеріального права в спірних правовідносинах.

35. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведених скаржником норм права викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 916/1852/20, від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19, від 01.02.2022 у справі № 910/1305/21).

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України

36. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на: 1) відсутність дослідження судами всіх зібраних у справі доказів, зокрема, рішення Київради від 01.10.2007 № 349/3183 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Тарасівець" земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва" та доказів сплати орендної плати за орендовані земельні ділянки, починаючи з 2004 року, по теперішній час; 2) встановлення судами на підставі недопустимих доказів обставин добровільної відмови Товариства від орендованої (спірної) земельної ділянки, які (обставини) не мають преюдиціального значення та не можуть бути підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 50/175, позаяк СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" не брало участі в справі № 50/175 (не було стороною чи третьою особою).

37. Дійсно, у розумінні пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження є передбачене пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу процесуальне порушення, яке полягає у недослідженні судом зібраних у справі доказів.

38. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

39. Натомість зміст касаційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи Товариства зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів, але, як зазначено вище, скаржник при цьому належним чином не обґрунтував у своїй касаційній скарзі наявність хоча б однієї з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

40. За таких обставин колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій всіх зібраних у справі доказів за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

41. Водночас Верховний Суд відхиляє твердження скаржника про встановлення судами на підставі недопустимих доказів обставин добровільної відмови Товариства від орендованої (спірної) земельної ділянки, які (обставини) не мають преюдиціального значення та не можуть бути підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 50/175, ухваленого без участі СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" як сторони чи третьої особи, з огляду на таке.

Так, на думку скаржника, недопустимим доказом у цій справі є рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 50/175.

42. Однак колегія суддів враховує, що за змістом частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

43. Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

44. Пунктами 1- 4 частини 4 статті 238 ГПК України передбачено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі; 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

45. Виходячи з системного аналізу змісту положень статей 86 237 238 ГПК України судове рішення якраз ухвалюється за наслідками оцінки належних, допустимих і достовірних доказів в їх сукупності, а тому саме по собі не може вважатися допустимим чи недопустимим доказом.

46. Отже, інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови.

47. Колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про те, що не мають преюдиціального значення та не можуть бути підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 50/175 обставини добровільної відмови землекористувача від орендованої земельної ділянки згідно з листом-згодою від 18.06.2007 № 228 та зумовленого цим припинення права користування Товариством спірною земельною ділянкою в силу статті 141 ЗК України, позаяк СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" не брало участі в справі № 50/175 (не було стороною чи третьою особою).

Адже за змістом частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

48. Відповідно до статті 51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

49. Наразі СТОВ Агрокомбінат "Хотівський", до якого пред`явлено позов Київрадою (брала участь у справі № 50/175) та стосовно якого (Агрокомбінату) встановлено зазначені обставини судовим рішенням у справі № 50/175, не брало участі в зазначеній справі, чим спростовується помилковий висновок про можливість врахування вказаних фактичних обставин як таких, що мають преюдиціальне значення (схожий висновок викладено в пункті 52 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16).

50. Разом з тим, ураховуючи вимоги частини 2 статті 309 ГПК України, за змістом якої не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування правильних по суті судових рішень з одних лише формальних міркувань, позаяк саме по собі одночасне правомірне посилання судів першої та апеляційної інстанцій на відсутність жодних передбачених законом підстав для державної реєстрації відповідачем-2 права оренди Агрокомбінату на спірну земельну ділянку як таку, що не була об`єктом оренди за договором оренди від 02.08.2004, що не спростовано скаржником, та на помилкове преюдиціальне значення обставини добровільної відмови землекористувача від орендованої земельної ділянки згідно з листом-згодою від 18.06.2007 № 228 та зумовленого цим припинення права користування Товариством спірною земельною ділянкою, не вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішення та постанови про задоволення позову.

Схожий висновок щодо недопустимості скасування правильного по суті рішення з одних лише формальних міркувань, а саме з підстав помилкового врахування судом певних обставин як таких, що мають преюдиціальне значення, викладено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 522/21300/14-ц.

51. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на доведеність порушення прав територіальної громади міста Києва на користування та розпорядження спірною земельною ділянкою внаслідок прийняття державним реєстратором Шейк-Сейкін О. А. незаконного рішення від 29.08.2017 про державну реєстрацію за СТОВ Агрокомбінатом "Хотівський" права оренди на спірну земельну ділянку, дійшли правильного висновку щодо задоволення позову в повному обсязі.

52. З мотивів, наведених раніше у цій постанові, Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами заступника Генерального прокурора України, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

54. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що зумовлено відсутністю у Верховного Суду підстав для формування у цій справі висновку щодо питання застосування норм частини 1 статті 5 і частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі", статей 27, 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що, в свою чергу, виключає як закриття касаційного провадження в цій справі, так і скасування оскаржуваних судових рішень із зазначених підстав.

55. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

56. Зважаючи на те, що всі наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а не закривати касаційне провадження у відповідній частині, оскільки за змістом пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

57. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваних рішення та постанови.

Розподіл судових витрат

58. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/6837/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді В. Ю. Уркевич

Ю. Я. Чумак

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського процесуального кодексу України постанова оформлена суддею Чумаком Ю. Я.