Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.11.2019 року у справі №917/146/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/146/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л. В.,

судді: Кондратова І. Д., Ткач І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К. О.,

за участю представників:

позивача - Ільєнка Є. М,

відповідача - Васильченка К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

на рішення Господарського суду Полтавської області

(суддя - Кльопов І. Г. )

від 14.06.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пелипенко Н. М., судді - Істоміна О. А., Попков Д. О.)

від 15.10.2019,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод",

про зобов'язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

у січні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про зобов'язання відповідача повернути тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251 в комплектності, що відповідає описаній в акті приймання і попереднього зовнішнього огляду за формою ЗРУ-1, складеному 13.07.2018 в рамках договору № 37/024 від 14.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" не виконало свої зобов'язання за договором надання послуг № 37/024 від
14.06.2018 (зокрема, в частині п. п. 3.3,5.6 договору), внаслідок чого ПАТ "Сумихімпром" направило на адресу відповідача лист № 85-2921 від 18.09.2018 про розірвання договору. На думку позивача, договір є розірваним з 21.10.2018 відповідно до п. 6.2.3 договору. Посилається на те, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути переданий за актом приймання і попереднього зовнішнього огляду за формою ЗРУ-1 від 13.07.2018, тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251, однак вказаний тепловоз не повернутий позивачу і перебуває у володінні відповідача. З урахуванням вказаного просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.06.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.

07.11.2019 ПАТ "Сумихімпром" подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень зазначає те, що судами застосовано норми матеріального права, які не підлягали застосуванню - главу 61 ЦК України та не застосовано норми ЦК України, які підлягали застосуванню - ст.ст. 321, 387, 598, 1212 ЦК України (з урахуванням того, що станом на момент розгляду цієї справи договір № 37/024 від 14.06.2018 було розірвано). Вказує на порушення судами і норм процесуального права - ст. 236 ГПК України. Стверджує про відсутність обґрунтування належного надання відповідачем послуг за договором, понесення останнім витрат і збитків, неможливість отримання акту ф. ТУ-25 для пересилання тепловозу коліями загального користування залізниць України. Посилається на постанови Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 916/1701/18, від 14.08.2018 у справі № 910/9055/17, оглядовий лист Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)", постанову Вищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі № 5010/1495/2011-18/65.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" зазначає про безпідставність доводів позивача щодо наявності у нього підстав для розірвання договору в односторонньому порядку. Стверджує, що ним було здійснено повне розбирання тепловозу, його вузлів, агрегатів та інших складових частин для внесення відповідних відомостей в акт дефектації та викликано представників замовника у встановлені договором строки. Однак позивач направив своїх представників лише через 24 дні замість п'яти. Зазначає, що оскільки між сторонами укладено договір № 37/024, за яким було передано відповідний тепловоз для здійснення ремонту, то відсутні підстави для застосування до цих правовідносин ст.ст. 321, 387, 598, 1212 ЦК України. Вказує, що листом № 77-60/161 від 27.11.2018 повідомляв позивача про можливість забрати тепловоз, його вузли, агрегати та інші складові частини з ремонтної бази ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод", але ПАТ "Сумихімпром" тепловоз не забрав. Посилається на постанову Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 924/195/16. Вважає оскаржувані позивачем рішення законними і обґрунтованими, а тому просить їх залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій,
14.06.2018 між ПАТ "Сумихімпром" (замовник) і ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (виконавець) було укладено договір надання послуг № 37/024, за умовами якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату такі послуги: з капітального ремонту вузлів і агрегатів тепловозу ТЕМ2 заводський № 3251 в обсязі КР1 відповідно до "Правил капітального ремонту тепловозів типу ТЕМ2", які є додатком № 1 до цього договору та виконати послуги з продовження строку служби основних несучих конструкцій тепловоза ТЕМ2 заводський № 3251 згідно з технічним рішенням 032.2015.ПТ/Ю ТР, а замовник - оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору.

У п. 1.3.1 договору сторони погодили стислий об'єм та характеристики послуг при виконанні капітального ремонту вузлів і агрегатів тепловозу ТЕМ2 заводський № 3251 в обсязі КР1 (повний об'єм послуг за договором визначений "Правилами капітального ремонту тепловозів типу ТЕМ2", які є додатком № 1 до цього договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна вартість договору орієнтовно складає 7 245 074,40 грн з урахуванням ПДВ 1 207 512,40 грн.

Згідно з п. п. 4.1,4.2 договору замовник здійснює оплату поетапно таким чином: 1 етап - 50% (протягом 5 днів після підписання сторонами акту дефектації); 2 етап - 30% (протягом 5 днів після письмового повідомлення про закінчення ремонту і складання дизель-генератора); 3 етап - 20% (протягом 10 календарних днів з моменту повного складання тепловозу, проведення реостатних випробувань і підписання сторонами акту приймання тепловозу з ремонту на території виконавця).

Затримка оплати з кожного етапу продовжує строк виконання послуг на строк затримки цієї оплати. В цьому випадку надання послуг з ремонту зупиняється та поновлюється після отримання оплати.

За п. 5.4 договору приймання тепловозу в ремонт проводиться представниками замовника та виконавця на території виконавця із складанням акту приймання і попереднього зовнішнього огляду за формою ЗРУ-1, протягом трьох робочих днів з моменту прибуття тепловозу на територію виконавця.

Протягом 15 робочих днів після підписання акту приймання і попереднього зовнішнього огляду тепловозу за формою ЗРУ-1 сторони складають та підписують акт дефектації, в якому вказуються: технічний стан тепловозу; його комплектність; обсяг (перелік) послуг, які необхідні для виконання капітального ремонту понад обсяг послуг (додатковий об'єм послуг), визначеними сторонами (п. 5.6 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, якщо в процесі розбирання об'єктів ремонту, їх вузлів і агрегатів, додатково виявляються частини в стані, що вимагають їх заміни або відсутні деталі, або деталі (складові одиниці) ремонт/відновлення яких не обумовлено цим договором та додатками до договору, які не могли бути виявлені при прийомі тепловоза, виконавець спільно із замовником складають акт дефектації, в якому вказується назва відсутніх деталей (складових одиниць), позначення (тип і номер), характер пошкодження деталей, які вимагають заміни, для спільного оформлення акту дефектації. Виконавець рекомендованим листом (з дублюванням на електронну пошту (e-mail) sayko@sumykhimprom. org. ua), сповіщає замовника, який повинен в п'ятиденний термін направити свого представника до виконавця.

Судами встановлено, що на виконання цього договору 13.07.2018 представниками виконавця в присутності представника замовника прийнято в ремонт тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251 та проведено його попередній зовнішній огляд, про що складено акт № 70-42.5 від 13.07.2018 за формою ЗРУ-1 (а. с. 80-84, т. 1). Після прийняття в ремонт тепловозу ТЕМ2 заводський № 3251 за актом № 70-42.5 від 13.07.2018 до договору № 37/024 від 14.06.2018 за формою ЗРУ-1 фахівцями ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (виконавець) здійснено повне розбирання, мийку вузлів, агрегатів та інших складових частин тепловозу. В процесі розбирання тепловоза фахівцями виконавця було додатково виявлено частини тепловоза в стані, що вимагає їх заміни, відсутність деталей та деталі (складові одиниці), ремонт/відновлення яких не обумовлені договором надання послуг № 37/024 від
14.06.2018 та які не могли бути виявлені під час попереднього зовнішнього огляду тепловозу при прийнятті його в ремонт.

Листом № 77-60/124 від 06.08.2018 ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" викликав уповноважених представників замовника для спільного складання акту дефектації відповідно до п. 3.3 договору № 37/024 від 14.06.2018 (а. с. 85, т. 1).

Замовник листом № 37-2522 від 07.08.2018 просив при проведенні дефектації повідомити: вартість капітального ремонту тепловозу ТЕМ2 з зазначенням вартості вже наданих послуг та вартості додаткових послуг, які необхідно буде виконати (а. с. 308, т. 3), а листом № 37-2532 від 08.08.2018 запропонував виконавцю надати проект акту дефектації для його перевірки замовником на відповідність умовам договору № 37/024 від 14.06.2018. Також, у листі № 37-2532 від 08.08.2018 посилався на те, що 02.08.2018 представники ПАТ "Сумихімпром" прибули на ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" для підписання акту дефектації, однак запропонований акт не відповідав умовам договору № 37/024 від 14.06.2018, зокрема в акт були включені як вузли та деталі, що входять в обсяги робіт за КР-1, так і ті що входять в обсяги додаткових робіт, виявлені в процесі розбирання тепловозу ТЕМ2 № 3251.

Акт не було підписано з огляду на те, що виконавцем, в порушення умов договору надання послуг № 37/024 від 14.06.2018, до проекту акту дефектації були включені вузли та деталі, заміну і ремонт яких передбачено Правилами капітального ремонту тепловозів типу ТЕМ2 (а. с. 86, т. 1).

ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" листом № 77-60/125 від 08.08.2018 вдруге викликав представників ПАТ "Сумихімпром" для спільного складання акту дефектації згідно з п. п. 3.3,5.6 договору № 37/024 від 14.06.2018 (а. с. 309, т. 3) та листом № 77-60/126 від 08.08.2018 направив замовнику проект акту дефектації № 70-42.5.1 до договору № 37/024 від 14.06.2018 (а. с. 87, т. 1).

Замовник своїх представників для спільного складання акту дефектації до виконавця не направив. Однак листом № 37-2613 від 17.08.2018 (а. с. 98, т. 1) повідомив, що під час перевірки запропонованого ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" проекту акту дефектації № 70-42.5.1 до договору № 37/024 від 14.06.2018 виявлено, що в проекті акту дефектації вказано послуги, які не можуть бути додатковими. Надання цих послуг передбачено Правилами капітального ремонту тепловозів типу ТЕМ2 (додаток № 1 до договору).

Листом № 77-60/133 від 22.08.2018 виконавець втретє викликав представників замовника для спільного складання акту дефектації. Разом з листом направив замовнику новий проект акту дефектації № 70-42.5.1, підписаний виконавцем
17.08.2018, а також розрахунок вартості послуг за договором (а. с. 105, т. 1).

Судами встановлено, що лише 30.08.2018 (через 24 дні, замість 5 календарних днів, передбачених п. 3.3 договору) замовник направив до виконавця своїх представників.

Як вбачається з протоколу № 1 від 30.08.2018 наради робочої групи щодо виконання договору № 37/024 від 14.06.2018 у складі представників замовника та виконавця було, зокрема, узгоджено відповідний акт дефектації. Визначено можливі до виконання обсяги додаткових робіт за договором № 37/024 від 14.06.2018, а також здійснено розрахунок ціни додаткових робіт на підставі спільно опрацьованого акту дефектації (а. с. 64, т. 3).

ПАТ "Сумихімпром" відмовилось підписувати спільно опрацьований акт дефектації та направило ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" лист № 85-2921 від
18.09.2018 (а. с. 121-123, т. 1) з повідомленням про розірвання договору № 37/024 від 14.06.2018 згідно з його п. 6.2.3. Також в листі вказувало на те, що ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" до проекту акту дефектації № 70-42.5.1 від 17.08.2018 повторно включило послуги передбачені Правилами капітального ремонту тепловозів типу ТЕМ2, які є додатком № 1 до договору. Просило повідомити дату, коли буде можливо забрати з ремонтної бази ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251, його вузли, агрегати та інші складові частини, а також про витрати, понесені виконавцем за договором надання послуг № 37/024 від 14.06.2018 з їх відповідним обґрунтуваннями.

Листом № 77-60/141 від 25.09.2018 виконавець заперечував щодо розірвання договору № 37/024 від 14.06.2018. Посилався на те, що замовник зволікав щодо направлення своїх представників для спільного складання акту дефектації, відмовлявся підписати спільно опрацьований акт дефектації, що зафіксовано протоколом наради робочої групи № 1 від 30.08.2018. Зазначив, що на цей час роботи з ремонту тепловозу не припинені та виконуються в тій частині, в якій можливо виконувати ремонт без підписання акту дефектації та отримання 1-го етапу оплати за договором. На думку виконавця, посилання замовника на невиконання ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" своїх зобов'язань за договором № 37/024 від 14.06.2018 є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для розірвання договору (а. с. 130-131, т. 1).

У листах № 15-3281 від 16.10.2018 (а. с. 152-153, т. 1), № 15-3625 від 20.11.2018 (а. с. 162-163, т. 1) ПАТ "Сумихімпром" наполягає на тому, що договір надання послуг № 37/024 від 14.06.2018 є розірваним шляхом односторонньої відмови через систематичне невиконання ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" своїх обов'язків за цим договором. Просить повідомити дату коли замовнику буде забезпечена можливість забрати з ремонтної бази тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251, його вузли, агрегати та інші складові частини, а також повідомити про витрати, понесені виконавцем за договором надання послуг № 37/024 від 14.06.2018, з їх відповідним обґрунтуванням.

ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" листом № 77-60/146 від 22.10.2018 (а. с. 159-160, т. 1) заперечив проти розірвання договору № 37/024 від
14.06.2018. Посилався на те, що виконував ремонтні роботи відповідно до умов договору, тоді як ПАТ "Сумихімпром" порушив п. 3.3 договору щодо складення та підписання акту дефектації, чим затримував надання виконавцем послуг з ремонту.

Також листом № 77-60/161 від 27.11.2018 виконавець повідомив замовника про те, що останній може забрати тепловоз, його вузли, агрегати та інші складові частини з ремонтної бази ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" в робочі дні після повної оплати понесених витрат з виконаних робіт та на умовах додаткової угоди до договору № 37/024 від 14.06.2018. З метою визначення та внесення відповідних умов до додаткової угоди, а також розрахунку вартості просило ПАТ "Сумихімпром" надати інформацію яким чином має здійснюватися підготовка тепловозу, його вузлів, агрегатів та інших складових частин до відправлення: насипом на автомобільній транспорт чи насипом на залізничний транспорт (а. с. 200, т. 2).

Судами встановлено, що замовник тепловоз не забрав.

Предметом спору є зобов'язання відповідача повернути тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251 в комплектності, що відповідає описаній в акті приймання і попереднього зовнішнього огляду за формою ЗРУ-1 складеному 13.07.2018 в рамках договору № 37/024 від 14.06.2018.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статей 626, 627, 628 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від
05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Статтями 525, 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановив, що позивачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено невиконання ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" договору № 37/024 від 14.06.2018 (судом першої інстанції встановлено факт виконання частини робіт за вказаним договором). Також встановлено, що ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" здійснив повне розбирання тепловозу, мийку його вузлів, агрегатів та інших складових частин для внесення відповідних відомостей в акт дефектації. Незважаючи на непідписання позивачем акту дефектації, виконавець для виконання зобов'язань за вказаним договором за власні кошти придбав та використав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 323 480,20
грн з ПДВ, про що свідчать наряди на виконання робіт, здавальні накладні, видаткові накладні, бухгалтерські довідки про оплату виконаних робіт.

Крім того, судами зазначено, що ПАТ "Сумихімпром" не скористалося своїм правом щодо ініціювання незалежної кваліфікаційної технічної експертизи з метою встановлення наявності недоліків або порушень відповідачем своїх обов'язків при виконанні ремонтних робіт за договором № 37/024 від 14.06.2018 відповідно до п.
2.11 договору № 37/024 від 14.06.2018.

У п. 3.4 договору № 37/024 від 14.06.2018 сторони погодили, що у випадку відмови замовника від отримання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцю понесені ним витрати за цим договором та забрати тепловоз, його вузли, агрегати та інші складові частин за власний рахунок.

Таким чином, саме у позивача наявний обов'язок забрати з ремонту тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251 у зв'язку з його відмовою від отримання послуг відповідача за вказаним договором.

Судами встановлено, що відповідач не заперечував проти того, щоб позивач забрав переданий в ремонт тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251, про що свідчить лист № 77-60/161 від 27.11.2018 (а. с. 200, т. 2), однак позивач таких дій не здійснив.

Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею тих чи інших дій.

З урахуванням вказаного суди дійшли правильного висновку, що позивачем не було доведено невиконання відповідачем договору № 37/024 від 14.06.2018, порушення відповідачем прав позивача та наявності підстав для зобов'язання відповідача повернути тепловоз ТЕМ2 заводський № 3251 в комплектності, що відповідає описаній в акті приймання і попереднього зовнішнього огляду за формою ЗРУ-1, складеному 13.07.2018 в рамках договору № 37/024 від 14.06.2018.

Щодо аргументів касаційної скарги про те, що договір № 37/024 від 14.06.2018 є розірваним, то судом апеляційної інстанції вказано на те, що з наявного в матеріалах справи листування (листи № 77-60/141 від 25.09.2018, № 77-60/146 від
22.10.2018 (а. с. 130-131,159-160, т. 1) вбачається, що відповідач заперечував проти розірвання договору № 37/024 від 14.06.2018, посилаючись на необґрунтованість твердження позивача про невиконання відповідачем обов'язків за цим договором (роботи з ремонту тепловозу були розпочаті вчасно, не припинені і виконувались в тій частині, в якій можливо виконувати ремонт без підписання акту дефектації). Натомість, саме позивач зволікав з направленням своїх представників для спільного складання акту дефектації та відмовився від підписання акту, який був спільно опрацьований в ході проведеної 30.08.2018 наради робочої групи за участі представників обох сторін.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що судами застосовано норми матеріального права, які не підлягали застосуванню - главу 61 ЦК України та не застосовано норми ЦК України, які підлягали застосуванню - ст.ст. 321, 387, 598, 1212 ЦК України (з урахуванням того, що станом на момент розгляду цієї справи договір № 37/024 від 14.06.2018 було розірвано), то вони є безпідставними з огляду на те, що судами були прийняті рішення при дотриманні норм процесуального права з правильним застосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, що відповідає ст. 236 ГПК України.

Судами при вирішенні спору правильно визначено правову природу укладеного між сторонами договору № 37/024 від 14.06.2018, зі змісту якого (п. 1.1) вбачається, що він є саме договором підряду, що цілком узгоджується з ст. 837 ЦК України.

Зазначення сторонами договору № 37/024 від 14.06.2018, як договору надання послуг, не змінює його правової природи, права і обов'язків сторін за ним і не перетворює його на договір про надання послуг. Оскільки укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, то до нього застосовуються усі норми щодо цього договору, а саме - глава 61 ЦК України.

При цьому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до таких правовідносин положень глави 83 ЦК України.

Також, судами відповідно до вимог ст. 86 ГПК України було ретельно досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, які були достатніми для прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі і доводи касаційної скарги вказаного не спростовують.

Господарськими судами при прийнятті рішень було дотримано принципів змагальності (ст. 13 ГПК України) і рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою і є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Взято до уваги аргументи всіх учасників справи та почуто їх, забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справи "Проніна проти України ", "Серявін та інші проти України").

Недоречними є і посилання позивача на постанови Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 916/1701/18, від 14.08.2018 у справі № 910/9055/17, постанову Вищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі № 5010/1495/2011-18/65, адже у цих справах суди виходили з інших фактичних обставин встановлених судами, ніж ті, що були встановлені при розгляді цієї справи судами.

Крім того, в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не Вищого господарського суду України чи його оглядових листах.

Решта доводів позивача в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 14 червня 2019 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2019 року у справі за № 917/146/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

І. Ткач