Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.07.2021 року у справі №910/269/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 910/269/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Колос І. Б., Селіваненка В. П.,

розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Україна"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення, поданої під час розгляду апеляційної скарги,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Україна"

до Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини"

про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.10.2019 № 61-р/т.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Україна" (далі - ТОВ "Корум Україна", позивач, скаржник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК Україїни, відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.10.2019 №61-р/тк (далі - Рішення №61-р/тк) у частині, що стосується ТОВ "Корум Україна", за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю ДК 021:2015:43122000-4 - Врубові машини для добування вугілля чи гірських порід (Торги №1, лот №1, лот №2), проведених Державним підприємством "Львіввугілля" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" UA-2017-06-30-001927-b);

- визнати недійсним пункт 2 резолютивної частини Рішення №61-р/тк;

- визнати недійсним пункт 4 резолютивної частини Рішення №61-р/тк у частині, що стосується ТОВ "Корум Україна", за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю ДК 021:2015:42417000-2 - Елеватори та конвеєри (Торги №2), проведених Державним підприємством "Львіввугілля" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" UА-2017-07-18-000176-а);

- визнати недійсним пункт 5 резолютивної частини Рішення №61-р/тк;

- визнати недійсним пункт 7 резолютивної частини Рішення №61-р/тк у частині, що стосується ТОВ "Корум Україна", за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю ДК 021:2015:43122000-4 - Врубові машини для добування вугілля чи гірських порід (Торги №3, лот №1, лот №2, лот №3, лот №4), проведених Державним підприємством "Львіввугілля" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" UА-2017-09-28-001474-с);

- визнати недійсним пункт 8 резолютивної частини Рішення №61-р/тк.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення підлягає визнанню недійсним судом у частині, яка стосується прав та обов'язків позивача, в зв'язку з: невідповідністю висновків, викладених АМК України у рішенні, обставинам справи; недоведенням АМК України обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неповним з'ясуванням відповідачем обставин, які мають значення для справи; порушенням АМК України норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

1.3. Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2020 у позові ТОВ "Корум Україна" відмовлено повністю; витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

1.4. Рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2020 у справі №910/269/20 оскаржено в апеляційному порядку.

2. Стислий виклад судових рішень попередніх інстанцій

2.1. ТОВ "Корум Україна" 29.09.2021 до суду апеляційної інстанції подано заяву про забезпечення позову, в якій воно просило вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення №61-р/тк.

2.2. Заяву мотивовано тим, що АМК України внесено у зведені відомості щодо спотворення результатів торгів ТОВ "Корум Україна", що, у свою чергу, позбавляє останнє можливості брати участь у тендерних торгах та, як наслідок, отримувати прибуток. У заяві ТОВ "Корум Україна" зазначає про те, що на сьогоднішній день відомості про позивача стосовно Рішення №61-р/тк містяться на сайті та унеможливлюють участь позивача у процедурі закупівлі. Такі дії, в свою чергу, ставлять під загрозу господарську діяльність позивача. Частиною 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу АМК України.

2.3. Ухвалою Північного апеляційного господдарського суду від 29.09.2021 (колегія суддів у складі: Коротун О. М., Майданевич А. Г., Сулім В. В. ) у задоволенні заяви ТОВ "Корум Україна" про забезпечення позову відмовлено.

2.4. Ухвалу суду мотивовано тим, що право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМК України за заявою, поданою до суду відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не може розглядатись як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову, окрім того, відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, отже, забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження позивачем діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Корум Україна" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення; ухвалити нове рішення про задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення дії Рішення №61-р/т.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частин 3 , 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частини 11 статті 137 ГПК України.

4.2. Скаржник не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що заявлені заходи забезпечення позову за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, оскільки зупинення дії оскаржуваного Рішення №61-р/т та визнання його недійсним є різними правовими інститутами.

4.3. За твердженням скаржника, наявність оскаржуваного Рішення №61-р/т відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" зобов'язує замовника прийняти рішення про відмову позивачу в участі у процедурі закупівлі та відхилити його тендерну пропозицію. Водночас ТОВ "Корум Україна" позбавлене основного засобу отримання прибутку через позбавлення права брати участь у процедурах державних закупівель. Рішення №61-р/т фактично усуває ТОВ "Корум Україна"від участі в публічних закупівлях, інформацію про які опубліковано і в яких останнє має намір взяти участь.

4.4. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

4.5. АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх судових інстанцій

5.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є питання правильності застосування судами попередніх судових інстанцій статей 136, 137 ГПК України у вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення АМК у частині, що стосується ТОВ "Корум Україна".

5.2. Згідно з матеріалами справи ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову ТОВ "Корум Україна".

5.3. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 136 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

5.4. Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

5.5. Верховний Суд зауважує, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

5.6. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.

5.7. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог.

5.8. Як правильно наголосив суд апеляційної інстанції, рішення органів АМК України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

5.9. Водночас згідно з частиною 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перегляду відповідно до частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом АМК України відповідно до частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" чи господарським судом не визначено інше.

5.10. Разом з тим, відповідно до частини 5 вказаної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу АМК України.

5.11. Верховний Суд зазначає, що частина 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються частина 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і згідно з якою дія рішення органу АМК України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМК України за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову.

5.12. Водночас забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження діяльності ТОВ "Корум Україна" на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною, а за своїми наслідками таке забезпечення позову є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, що не допускається положеннями частини 11 статті 137 ГПК України.

5.13. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 зі справи № 916/492/19, від 14.11.2019 зі справи № 914/938/19, від 01.04.2020 зі справи № 912/2156/19, від 15.06.2020 зі справи № 910/13158/19 та від 18.03.2021 зі справи № 910/13451/20, яка і була врахована апеляційним судом у розгляді заяви ТОВ "Корум Україна" про забезпечення позову.

5.14. З огляду на наведене Верховний Суд не вбачає порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у прийнятті оскаржуваної ухвали, у тому числі норм частин 3 , 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і частини 11 статті 137 ГПК України, на які ТОВ "Корум Україна" посилається у касаційній скарзі.

5.15. Безпідставними також є твердження відповідача про невирішення судом апеляційної інстанції питання зустрічного забезпечення позову, з огляду на те, що частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про незаконність ухвали апеляційного суду.

5.16. Оскільки вирішення питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду є правом суду, а не його обов'язком, та зважаючи, що відповідач не заявляв клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення, підстав стверджувати про порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час розгляд заяви позивача про забезпечення позову немає.

5.17. Інші доводи касаційної скарги ТОВ "Корум Україна" правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не впливають на них.

5.18. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала апеляційного суду зазначеним вимогам відповідає.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Позивач не спростував висновків суду апеляційної інстанції, покладених в основу оскаржуваної ухвали, а також не довів неправильного застосування ним норм матеріального та порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування ухваленого у справі судового рішення.

6.2. З огляду на зазначене касаційну скаргу ТОВ "Корум Україна" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства.

7. Судові витрати

7.1. Понесені ТОВ "Корум Україна" у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі №910/269/20 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Україна" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко