Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.04.2018 року у справі №910/13193/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/13193/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз",

представник - Кравченко С.В.

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс",

представники в судове засідання не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018

у складі колегії суддів: Іоннікової І.А. (головуючий), Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017

у складі судді Демидова В.О.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс"

про стягнення 2 075 476, 86 грн,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 11.07.2012 дочірньою компанією "Укртрансгаз", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз", замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт", яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс" (далі - ТОВ "Вакула Плюс", виконавець) укладено договір №1207000326 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується у 2012 - 2017 роках за завданням замовника надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ПАТ "Укртрансгаз", які знаходяться на території Київської області, а замовник - прийняти і оплатити зазначені послуги (пункт 1.1 Договору в редакції додаткової угоди від 06.07.2016 №6).

2. Виконавець надає послуги замовнику у відповідності до узгодженого виконавцем і замовником графіку надання послуг (календарного плану) (додаток №2, який є невід'ємною частиною Договору), а також на підставі узгодженого кошторису (додаток №4, який є невід'ємною частиною Договору) і калькуляції вартості послуг (додаток №5, який є невід'ємною частиною Договору) (пункт 1.4 Договору).

3. Відповідно до пункту 4.1 Договору замовник приймає послуги за відповідними актами приймання-передачі наданих послуг, які складаються за результатами виконання кожного окремого етапу, згідно з узгодженим сторонами графіком надання послуг (календарного плану).

4. Згідно з пунктом 4.2 Договору оплата наданих послуг здійснюється протягом 30-ти робочих днів з дати підписання сторонами відповідного(-их) акта(-ів) приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця; розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень.

5. Строк надання послуг за Договором: з дати підписання сторонами Договору до 30.06.2017 (пункт 5.1 Договору в редакції додаткової угоди від 06.07.2016 №6);

6. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг до 30.06.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 10.1 Договору в редакції додаткової угоди від 06.07.2016 №6).

7. Відповідно до додатку №5 до Договору загальна кошторисна вартість послуг з розробки документації із землеустрою по 283 земельним ділянкам з ПДВ становить 3 128 041,45 грн.

8. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій на виконання умов Договору сторонами було підписано ряд актів приймання-передачі послуг, а позивачем було оплачено виконані відповідачем роботи на загальну суму 2 053 676,13 грн.

Обґрунтування позовних вимог

9. 08.08.2017 ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду із позовом до відповідача про стягнення 2 053 676,13 грн безпідставно набутого майна та 21 802,73 процентів за користування чужими грошовими коштами. Позивач мотивує свої вимоги з посиланням на статті 1212, 1214 Цивільного кодексу України, тим, що відповідач у визначений договором строк, а саме до 30.06.2017, взяті на себе зобов'язання згідно з Договором не виконав. При цьому, як стверджує позивач, Договір 30.06.2017 припинив свою дію, що призвело до припинення зобов'язань відповідача по наданню послуг. Позивач вважає, що внаслідок спливу 30.06.2017 строку дії Договору підстава для отримання відповідачем від позивача авансових платежів на загальну суму 2 053 676,13 грн відпала з 01.07.2017, а тому вказана сума має бути повернута позивачу як безпідставно отримана відповідачем на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10. 10.10.2017 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018, в позові відмовлено.

11. Суди дійшли висновків про те, що оскільки між сторонами існують визначені законом правовідносини, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату за виконані за Договором роботи, то вимога ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення з ТОВ "Вакула Плюс" перерахованих коштів як безпідставно отриманих в силу статті 1212 Цивільного кодексу України є необґрунтованою, а отже позовні вимоги про стягнення 2 053 676,13 грн не підлягають задоволенню. Вимога про сплату процентів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягає, оскільки вона є похідною від первісної вимоги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. 05.03.2018 ПАТ "Укртрансгаз" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати прийняті у справі рішення та постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами статей 526, 530, 536, 901, 1212, частини другої статті 1214 Цивільного кодексу України та статті 73, 236 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує, що враховуючи невиконання відповідачем умов Договору та позбавлення у зв'язку із цим позивача можливості отримати послуги за Договором та досягнення кінцевого результату, про який домовились сторони, укладаючи спірний договір, відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти сплачені позивачем як авансові платежі за Договором, у зв'язку з закінченням строку дії Договору та припинення зобов'язань за ним, що був підставою для їх набуття відповідачем, оскільки правова підстава у відповідача для володіння такими грошовими коштами відпала з 01.07.2017 - наступного дня після закінчення строку дії Договору та припинення зобов'язань за ним. Також ПАТ "Укртрансгаз" вважає, що враховуючи закінчення строку дії договору, відносини між сторонами трансформувались із зобов'язальних (договірних) правовідносин у відносини охоронні (позадоговірні, деліктні), які за своєю природою спрямовані на відновлення порушеного права, в тому числі, шляхом повернення майна, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

13. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

14.1. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

14.2. Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

14.3. Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

15. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

15.1. Стаття 73. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

15.2. Стаття 74. Обов'язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

15.3. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Цивільний кодекс України

16.1. Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини.

16.2. Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання

1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

16.3. Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

16.4. Стаття 631. Строк договору

1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

16.5. Стаття 837. Договір підряду

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

16.6. Стаття 1212. Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

17. Господарський кодекс України

17.1. Стаття 180. Істотні умови господарського договору

1.Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

7. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

17.2. Стаття 202. Загальні умови припинення господарських зобов'язань

1. Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

2. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

3. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Посилання скаржника на те, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу авансові платежі у зв'язку із закінченням строку дії договору та припинення зобов'язання за ним, обґрунтовано відхилені судами з огляду на наступне. Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином. З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору виконання відповідачем послуг за Договором та використання їх позивачем є неможливим - відхиляються Судом (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

20. Крім того, також необґрунтованим є посилання ПАТ "Укртрансгаз" на положення статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. У даній справі, судами встановлено, що авансові платежі були набуті відповідачем на підставі укладеного між сторонами Договору про закупівлю послуг за державні кошти. При цьому, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не було встановлено, що укладений між сторонами Договір був розірваний або визнаний судом недійсним. Отже, оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як аванс, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

21. З огляду на викладене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість заявлених позовних вимог ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення з відповідача 2 053 676,13 грн отриманих грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Вимога позивача про стягнення 21 802,73 грн процентів за користування чужими грошовими коштами також правомірно відхилена судами, оскільки така вимога є похідною від первісної.

22. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

24. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі № 910/13193/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк