Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №910/10154/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/10154/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Бистрої Ольги Юріївни

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Сташків Р.Б.),

від 25.10.2017,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Смірнова Л.Г., судді - Дідиченко М.А., Руденко М.А.),

від 06.12.2017,

за позовом фізичної особи - підприємця Бистрої Ольги Юріївни,

до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

про стягнення 85 444,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець Бистра Ольга Юріївна звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення із публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" збитків в розмірі 85 444,00 грн, які полягають у понесених нею витратах внаслідок неналежного проведення відповідачем процедури авторизації платіжних карт в межах виконання укладеного між сторонами договору еквайрингу № 09/05-04-02/5115 від 16.12.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у задоволені позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовується недоведеністю факту протиправної поведінки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". У зв'язку з відсутністю ознак протиправної поведінки у діях відповідача, відсутній і причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками. Не доведена вина ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у заподіянні збитків.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 залишено без змін.

У січні 2018 року ФОП Бистра О.Ю. подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Вказує, що суди не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" порушило ст. 40-1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п. 11 розділу V Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 і, як наслідок, вона має право на відшкодування збитків завданих їй протиправними діями відповідача.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вважає судові рішення обґрунтованими, прийнятими із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Вказує, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", керуючись нормами чинного законодавства та укладеного між сторонами договору еквайрингу № 09/05-04-02/5115 від 16.12.2015, правомірно здійснив затримання покриття (зупинення переказу коштів) на рахунок позивача на час проведення розслідування відповідно до Правил міжнародної платіжної системи "MasterCard" з причин виявлення шахрайських операцій. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" діяв в межах чинного законодавства та умов вказаного договору еквайрінгу, вини у заподіянні збитків не має. Підписаний сторонами договір не передбачає обов'язку відповідача відшкодовувати ФОП Бистра О.Ю. збитки завдані списанням коштів по шахрайській транзакції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Предмет спору у даній справі є стягнення ФОП Бистра О.Ю. збитків, які були нею понесені внаслідок списання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з її банківського рахунку на свою користь грошових коштів у сумі 96 183,76 грн за платіжною МОТО-трансакцією від 14.03.2017, здійсненою в межах правовідносин врегульованих договором еквайрингу №09/05-04-02/5115.

Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що еквайринг - це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

Правовідносини у справі, що переглядається, були врегульовані укладеним 16.12.2015 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" як еквайром та ФОП Бистрою Ольгою Юріївною як торговцем договором еквайрингу №09/05-04-02/5115, за умовами якого торговець зобов'язується приймати до оплати платіжні картки платіжних систем, перелік яких визначений у додатку №3 до договору, а еквайр зобов'язується забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування торговця та проведення розрахунків за операціями, які здійснені між торговцем та держателями з використанням платіжних карток.

Відповідно до умов договору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надав позивачеві POS-термінал (кліше 6463055) для здійснення операцій з використанням платіжних карток, і сторонами було підписано додаткову угоду по МОТО-трансакціям №1 від 16.12.2015 до договору еквайрингу, оскільки діяльність позивача передбачає надання туристичних послуг, налаштування POS-терміналу дозволяли здійснювати трансакції без присутності платіжної картки методом ручного вводу без читання магнітної стрічки або чіпа банківської платіжної карти.

За п. 2.1 додаткової угоди до договору еквайрингу, торговець має право здійснювати прийом в оплату за товари (роботи, послуги) банківських платіжних карток платіжних систем за схемою МОТО-трансакцій та/або здійснювати процедуру предавторизації.

МОТО-трансакція - операція із застосуванням інформації про банківську платіжну карту та її держателя (без наявності платіжної карти/присутності держателя платіжної карти у місці реалізації товарів (робіт, послуг) торговця, що здійснюється в місці реалізації товарів (робіт, послуг) торговця з метою оплати вартості товару (роботи, послуги). Операція здійснюється у ручному режимі із використанням POS-терміналу/імпринтера та за допомогою факсимільного (електронного) повідомлення (п. 1 додаткової угоди до договору еквайрингу).

Господарськими судами встановлено, що 14.03.2017 о 18:42 ФОП Бистра О.Ю. звернулась на лінію центру цілодобової підтримки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і повідомила, що вона проводить платіжну МОТО-трансакцію, проте POS-термінал видав повідомлення: "для завершення операції зверніться до центру авторизації з посиланням на код 120". В ході спілкування, оператором було проінформовано позивача про код авторизації, та позивач здійснив трансакцію на суму 96 183,76 грн.

У подальшому, 15.03.2017 при перевірці ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" наявності шахрайських транзакцій в еквайринговій мережі відповідача за банківськими платіжними картками на сайті платіжної системи "Master Card" в електронному звіті було виявлено, що операція від 14.03.2017 20:27:48 по платіжному терміналу 80153645 (кліше №6463055) торгового підприємства, що належить позивачу, на суму 96 183,76 грн по картці за номером вказаним у її фотокопії (а.с. 51 т. 1) з кодом авторизації 02205Р була заявлена банком емітентом ("Citibank N.F.", США) шахрайською 15.03.2017. Позивачу було направлено електронного листа щодо необхідності скасування шахрайської трансакції та попередження щодо можливого затримання покриття.

З ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", як банка-еквайра, відповідно до Правил міжнародної платіжної системи "Master Card", було списано кошти у сумі 3577,16 дол. США у вигляді зворотного платежу з причини - "шахрайство", що підтверджується випискою з рахунку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Оскільки кошти по "шахрайській" операції були списані з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", то банк утримав на свою користь грошові кошти у сумі 96 183,76 грн в рахунок погашення заборгованості торговця перед відповідачем по вказаній операції.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", для встановлення правомірності переказу еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше ніж на дев'яносто календарних днів. Аналогічні норми містяться і в п. 3 глави X Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705.

Відповідно до п. 4.1 додаткової угоди до договору еквайрингу №09/05-04-02/5115 від 16.12.2015, торговець доручає еквайру затримати переказ коштів на користь торговця в зв'язку з підозрою на здійснення шахрайських трансакцій з використанням банківської платіжної карти на час проведення розслідування по таких операціях, але на термін не більше 180 (сто вісімдесят) діб.

Сторони узгодили у п. 5.3. договору еквайрингу №09/05-04-02/5115 від 16.12.2015, що відповідно до Правил платіжних систем та/або у зв'язку з виконанням цього договору, з торговця можуть бути стягнуті кошти в сумах здійснених між торговцем та держателями операцій з використанням платіжних карток, у тому числі шахрайських операцій, недійсних операцій та кредитових операцій. Зазначені кошти списуються платіжними системами з еквайра та повинні бути відшкодовані еквайру торговцем та/або стягуються з торговця безпосередньо еквайром на користь держателів платіжних карток - клієнтів еквайра (без участі платіжних систем). Торговець зобов'язується сплатити/відшкодувати на користь еквайра суми коштів за зазначеними операціями, а також сплатити всі витрати еквайра, пов'язані із здійсненням відповідних платежів.

Відповідно до п. 5.4 договору еквайрингу №09/05-04-02/5115 від 16.12.2015, з метою виконання торговцем своїх зобов'язань перед еквайром, визначених пунктом 5.3 договору, торговець надає еквайру право утримувати на користь еквайра грошові кошти в розмірі таких зобов'язань (або у сумах еквівалентних їх розміру) із сум, що належить до перерахування на користь торговця згідно з п. 5.2 цього договору, а у випадку їх відсутності або недостатності, торговець зобов'язаний негайно, але не пізніше десяти робочих днів після отримання відповідної письмової вимоги еквайра, сплатити на користь еквайра зазначені у цьому пункті договору кошти.

Згідно з п. 5.5. договору еквайрингу торговець надає еквайру право здійснювати договірне списання коштів з будь-яких рахунків торговця, будь-яких сум, належних до сплати торговцем за договором, у том у числі з метою виконання зобов'язань перед еквайром, визначених пунктом 5.3 договору, сплати на користь еквайра інших платежів, передбачених договором, Правилами платіжних систем або законодавством України.

Також, відповідно до п.11.7 договору еквайрінгу, торговець самостійно несе повну відповідальність (і відповідно звільняє еквайра від будь-якої відповідальності), за операції, що були здійснені через передані торговцю платіжні пристрої, а також за зміст і наслідки таких операцій.

Верховний Суд погоджується із висновками господарський судів, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", керуючись наведеними вище нормами чинного законодавства, умовами договору еквайрингу та додаткової угоди до нього, правомірно здійснив затримання покриття (зупинення переказу коштів) на рахунок торговця (позивача) на час проведення розслідування відповідно до Правил міжнародної платіжної системи по таких операціях та невідкладно повідомив про це позивача. Кошти в сумі 96 183,76 грн, які списані міжнародною платіжною системою "Master Card" з еквайра у зв'язку з проведенням торговцем операції, яка в подальшому за Правилами такої міжнародної платіжної системи визнані шахрайськими, повинні бути відшкодовані еквайру саме торговцем.

Умовами цього ж договору еквайрингу №09/05-04-02/5115 від 16.12.2015 не передбачено обов'язку еквайра відшкодовувати торговцю понесені ним збитки внаслідок визнання шахрайськими проведених ним операцій.

З наведених вище і встановлених господарськими судами обставин не вбачається, що збитки у сумі 85 444 грн спричинені позивачу неправомірними діями ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Позивачем не доведено факт протиправної поведінки банку та її шкідливий результат; у зв'язку з відсутністю ознак протиправної поведінки у діях банку, відсутній і причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками; не доведено вини банку у заподіянні збитків.

Аргумент касаційної скарги, що одержання позивачем коду авторизації від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є дозволом банку (еквайра) на проведення операції із використанням платіжної картки, не спростовує правомірність дій банку по списанню коштів на свою користь в межах умов договору еквайрингу №09/05-04-02/5115 від 16.12.2015 та вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Бистрої Ольги Юріївни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі за № 910/10154/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач