ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1799/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Гал Тор"

на рішення Господарського суду Львівської області

(головуючий суддя - Коссак С.М.)

від 05.12.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Якімець Г.Г.; судді: Бонк Т.Б., Матущак О.І.)

від 24.02.2020

у справі № 914/1799/19

за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до Приватного малого підприємства "Гал Тор"

про повернення об`єкту оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості 26 596,78 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного малого підприємства "Гал Тор" (далі - ПМП "Гал Тор") про зобов`язання останнього повернути об`єкт оренди, шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 179,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського, 23 та також стягнення заборгованості в сумі 26 596,78 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з закінченням строку оренди та повідомленням позивачем ПМП "Гал Тор" про припинення правовідносин у зв`язку з закінченням строку оренди, відповідач в порушення умов договору не виконав зобов`язання з повернення об`єкту оренди.

Крім того Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради просить стягнути з ПМП "Гал Тор" заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 22 828,74 грн та неустойку в порядку статті 785 Цивільного кодексу України у розмірі 3 768,04 грн.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 у справі №914/1799/19 позов задоволено частково. Суд зобов`язав ПМП "Гал Тор" повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 179,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського, 23 та стягнув з ПМП "Гал Тор" на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 1 192,10 грн неустойки. У задоволенні решти вимог відмовлено.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №914/1799/19 рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Управлінням комунального майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (орендодавець), правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, та ПМП "Гал Тор" 18.10.1999 укладено договір оренди нежитлових приміщень за №4506 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець на підставі витягу з протоколу №5 засідання конкурсної комісії з питань розподілу нежитлових приміщень від 01.07.1999; експертної оцінки від 04.08.1999 виготовленої ДП "Бюро Львів"; договорів на техобслуговування засобів комп`ютерної техніки від 24.09.1999 та від 30.09.1999 здав, а орендар прийняв в оренду з 08.07.1999 до 08.07.2004 терміном на п`ять років у користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського, 23;

- відповідно до пункту 3 договору розрахунок орендної плати здійснюється у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 та №699 від 18.05.1998. Орендна плата за місяць (опл.міс) становить 205,32 грн + ПДВ з 01.08.1999;

- згідно пункту 5 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. За орендоване приміщення орендар повинен щомісяця до 10 числа сплатити орендну плату за попередній місяць;

- орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації і ПДВ; при припиненні або розірванні договору повернути орендодавцю протягом 15-ти днів звільнений об`єкт оренди по акту прийому-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому договором оренди (пункти 15.1, 15.6 договору);

- договір укладено терміном до 08.07.2004 включно, однак договір неодноразово пролонгувався на той самий термін і на тих самих умовах, востаннє до 08.07.2019, що підтверджується позивачем та встановлено при розгляді справи 914/1084/16;

- Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради направило 10.07.2019 на адресу ПМП "Гал Тор" повідомлення про припинення договору, що підтверджується відбитком штемпеля почтових відправлень на списку згрупованих рекомендованих відправлень від 10.07.2019. Ця обставина відповідачем не спростована.

2.4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що договір оренди нежитлових приміщень №4506 від 18.10.1999 припинив свою дію з 09.07.2019, у зв`язку з чим у відповідача (орендаря) виник обов`язок повернути об`єкт оренди орендодавцю, оскільки орендодавець протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору повідомив орендаря про припинення договору. Поряд з зазначеним суд визнав обґрунтованою вимогу про нарахування неустойки в сумі 1 192,10 грн.

Щодо стягнення орендної плати суд зазначив, що позивачем не доведено існування заборгованості за спірний період, її розмір, відсутність переплати орендної плати, що при цьому могла бути зарахована позивачем у сплату орендних платежів за попередній період чи факт їх повернення.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 у справі №914/1799/19, Приватне мале підприємство "Гал Тор" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Приватного малого підприємства "Гал Тор":

- касаційна скарга подається у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду у повній аналогії;

- також скаржник зазначив, що мають місце інші правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №910/14082/17, від 14.05.2018 у справі №910/20664/17, від 31.05.2018 у справі №910/6490/17, від 26.11.2018 у справі №910/22172/17;

- суди, ухвалюючи оскаржувані рішення не застосували положення частини першої статті 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за якою договір є укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору;

- судами не враховано вчинення сторонами певних дій, а саме нарахування орендних платежів і їх приймання позивачем.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

4.2. Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.3. Як встановлено судами, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 18.10.1999 № 4506, умови якого передбачають передачу відповідачу у строкове платне користування нежитлові приміщення, які є комунальною власністю.

Причиною виникнення спору у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для повернення орендованого нежитлового приміщення та нарахування у зв`язку з цим неустойки.

4.4. Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

4.5. Відповідно до частини першої статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

4.6. Згідно з частинами першою та другою статті 284 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

4.7. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а також, оскільки предметом договору оренди є комунальне майно, правовідносини сторін регулюються і Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

4.8. Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

4.9. Відповідно до статей 12, 13, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

4.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 1 договору оренди нежитлових приміщень сторони погодили, що орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення з 08 липня 1999 року до 08 липня 2004 року терміном на п`ять років у користування.

При цьому судами встановлено, що за умовами договору оренди сторонами не визначено будь якого іншого строку дії договору, аніж той, що зазначений у пункті 1 договору.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладений між сторонами договір оренди неодноразово продовжувався на той самий термін і на тих самих умовах: тобто до 08.07.2009, 08.07.2014 та до 08.07.2019.

4.11. Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

4.12. Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

4.13. Судами встановлено, що 10.07.2019, тобто протягом одного місяця після закінчення встановленого в договорі терміну оренди, Управління комунальної власності надіслало ПМП "Гал Тор" повідомлення про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди №4506 від 18.10.1999 та просило повернути орендоване приміщення протягом 15-ти днів. Надіслання вказаного повідомлення підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 10.07.2019 з поштовим штемпелем та фіскальним чеком.

4.14. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 дійшла висновку, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища.

При цьому зазначила, що негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно та розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

4.15. У справі, що переглядається, судами встановлено, шо Управління належним чином виконало свій обов`язок щодо доведення інформації про припинення дії договору до орендаря, надіславши йому повідомлення.

Таким чином, враховуючи, що протягом місяця після закінчення строку договору мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що такий договір припинився. (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №904/3415/18, від 22.10.2019 у справі №910/3705/19, від 03.12.2019 у справі №910/5868/18, від 25.02.2020 у справі №910/11837/17).

4.16. Доводи касаційної скарги про приймання позивачем орендних платежів, не свідчить про суперечливу поведінку позивача як орендодавця щодо припинення договору оренди, адже користування комунальними майном здійснюється на платній основі. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19.

4.17. Виходячи із фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, обґрунтованим також є висновок про наявність правових підстав для стягнення неустойки на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України. При цьому, зменшуючи розмір неустойки, суди попередніх інстанцій врахували умови договору в частині термінів повернення майна (пункт 15.6. договору).

4.18. Касаційна скарга ПМП "Гал Тор" не містить доводів стосовно оскарження рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні заборгованості зі сплати орендної плати, а тому оскаржувані судові рішення в цій частині не переглядаються Верховним Судом.

4.19. Посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 15.06.2018 у справі №910/14082/17, від 14.05.2018 у справі №910/20664/17, від 31.05.2018 у справі №910/6490/17, від 26.11.2018 у справі №910/22172/17 не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що предмет і підстави позову та фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин у наведених скаржником справах не є аналогічними, так само і спірні правовідносини не є подібними, виходячи з предмету і підстав позову у даній справі.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Приватне мале підприємство "Гал Тор".

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватне мале підприємство "Гал Тор" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №914/1799/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко