Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.01.2019 року у справі №915/931/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/931/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

(головуючий суддя - Коваль С.М., судді: Мавродієва М.В., Смородінова О.Г.)

від 16.07.2018

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Аленін О.Ю., судді: Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.)

від 13.12.2018

у справі № 915/931/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут"

до Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія України", Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"

про стягнення вартості безпідставно набутого майна у вигляді 51 722 тис. куб.м. природного газу на суму 503 867,45 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" (далі - ТОВ "Миколаївгаз Збут") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (далі - НУК ім. адм. Макарова) про стягнення вартості безпідставно набутого майна у вигляді 51 722 тис.куб.м. природного газу на суму 503 867, 45 грн.

1.2.Позов обґрунтований закінченням строку дії договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 1141021UKXAB027 від 27.02.2017 та споживанням відповідачем в березні 2017 року без оформлення договірних відносин природного газу. Порушенням відповідачем порядку зміни постачальника, а також не вчиненням дій щодо самостійного припинення споживання природного газу без укладання договору.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.07.2018 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення мотивоване тим, що ТОВ "Миколаївгаз Збут" звернулось до суду з вказаним позовом на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, проте судом першої інстанції було встановлено, що договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 1141021UKXAB027 від 27.02.2017, вважається продовженим в силу п. 11.2 договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що природний газ в об'ємі 51 722 тис. куб. м. на загальну суму 503 867, 45 грн отримано відповідачем в межах договірних правовідносин у передбаченій чинним законодавством формі, а отже, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення статті 1212 Цивільного кодексу України, якими передбачено зобов'язання особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно. З огляду на викладене, суд першої інстанції визнав, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права у справі не відповідає обставинам спору.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.07.2018 залишено без змін. При цьому судом апеляційної інстанції на підставі статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено такі фактичні обставини справи:

- між ТОВ "Миколаївгаз Збут" (постачальник) та НУК ім. адм. Макарова (споживач) 27.02.2017 було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141021UKXAB027, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність споживача у 2017 році природний газ в обсязі 150 тис. куб.м., а споживач прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (пункти 1.1, 1.2 Договору);

- пунктом 8.3. договору передбачено, що у разі наміру змінити постачальника, споживач повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках перед постачальником за цим договором та підписати з ним додаткову угоду про розірвання договору постачання газу або його призупинення в частині постачання газу;

- сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 лютого 2017 р. по 28 лютого 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункти 11.1, 11.2 договору);

- пунктом 11.4 договору сторони передбачили, що припинення чи розірвання договору можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однією із сторін на підставі та в порядку встановлених чинним законодавством України та договором;

- звертаючись із даним позовом до суду ТОВ "Миколаївгаз Збут" зазначило, що у березні 2017 року поставлено НУК ім. адм. Макарова природний газ в об'ємі 51 722 тис. куб. м. на загальну суму 503 867, 45 грн, тобто дана поставка газу, на думку позивача, відбулась коли укладений між сторонами договір № 1141021UKXAB027 від 27.02.2017 припинив свою дію, у зв'язку з чим, ТОВ "Миколаївгаз Збут" просило суд стягнути з відповідача 503 867, 45 грн, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України;

- відповідно до наявного у матеріалах справи Акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу від 31.03.2017 НУК ім. адм. Макарова у березні 2017 року було фактично спожито 61,479 тис. м. куб. природного газу;

- відповідно до наявного у матеріалах справи листа НУК ім. адм. Макарова адресованого ПАТ "Миколаївгаз" від 04.04.2017 НУК ім. адм. Макарова повідомив, що в березні 2017 ним було використано природного газу загальним об'ємом 61,479 тис. м. куб., з яких

19,232 тис. м. куб. на постачання природного гагу для потреб не побутових споживачеві за договором №10 від 27.02.2017 з ТОВ "Енергія України",

32,490 тис. м. куб. на виробництво теплової енергії для населення за договором №00531/17-ТЕ(Т)-22 від 29.12.2016 за НАК "Нафтогаз України"

9,757 тис. м. куб. за договором №114 1021 UKX DB 017 від 27.12.2016 з ТОВ "Миколаївгаз Збут";

- наявними матеріалами справи підтверджується, що 29.12.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та НУК ім. адм. Макарова укладено договір постачання природного газу №00531/17-ТЕ-(Т)-22, на виконання умов якого, в березні 2017 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а НУК ім. адм. Макарова прийняв 32, 490 тис.куб.м природного газу, на суму 192 678, 70 грн, яка була сплачена відповідачем у повному обсязі. Також, 27.02.2017 між ТОВ "Енергія України" та НУК ім. адм. Макарова було укладено договір про постачання природного газу № 10, на виконання умов якого, в березні 2017 року ТОВ "Енергія України" передало, а НУК ім. адм. Макарова прийняв 19,232 тис.куб.м природного газу, на суму 180 780, 80 грн, яка була сплачена відповідачем у повному обсязі;

- окрім того, листом від 24.03.2017 за вих. №122-пг ТОВ "Енергія України" просило ЦДД ПАТ "Укртрансгаз" врахувати місячну номінацію природного газу на березень 2017 станом на 24.03.2017. Додатками до вказаного листа є місячна номінація замовника послуг у якій зокрема зазначено обсяг газу у розмірі 40, 000 тис. м. куб. Миколаївгаз та плановий розподіл природного газу по споживачах ТОВ "Енергія України", де вказано обсяг споживання НУК ім. адм. Макарова у розмірі 40, 000 тис. м. куб.;

- вказаний об'єм газу також підтверджується наявною у матеріалах справи алокацією про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Миколаївгаз", в якій вказано підтверджений обсяг номінацій ТОВ "Миколаївгаз Збут" у розмірі 330, 841 тис. м. куб., ТОВ "Енергія України" 40, 000 тис. м. куб., а також звітом про поділ фактичного обсягу природного газу в якому зазначено, що підтверджений обсяг на місяць (номінація) ТОВ "Миколаївгаз Збут" для НУК ім. адм. Макарова у розмірі 1, 691 тис. м. куб. (вказаний об'єм природного газу відображено у номінації замовника послуг на березень 2017). Також у вказаному звіті відображено підтверджений обсяг на місяць (номінація) ТОВ "Енергія України" для НУК ім. адм. Макарова у розмірі 40, 000 тис. м. куб. та 9,757 тис. м. куб. підтверджений обсяг на місяць (номінація) ТОВ "Миколаївгаз Збут" для НУК ім. адм. Макарова.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про те, що останній поставив відповідачу в березні 2017 року природний газ в об'ємі 51 722 тис. куб. м. на загальну суму 503 867, 45 грн є спростованими, оскільки належними доказами підтверджено, що газ в зазначеному обсязі (32,490 + 19,232 = 51,722) був поставлений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (32,490 тис.куб.м) та ТОВ "Енергія України" (19,232 тис.куб.м), за який відповідач розрахувався в повному обсязі.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що договір з ТОВ "Миколаївгаз Збут" передбачає замовлені обсяги природного газу виключно на лютий 2017 року. Разом з тим листом від 21.02.2017 № 64-01/525 університет повідомив ТОВ "Миколаївгаз Збут" про тендерну перемогу ТОВ "Енергія України" і, враховуючи наявну заборгованість перед ТОВ "Миколаївгаз Збут", просив укласти договір на купівлю природного газу з ТОВ "Енергія України", тобто ТОВ "Миколаївгаз Збут" було завчасно повідомлене про можливість укладення договору з ТОВ "Енергія України".

Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи вбачається, що у березні 2017 року ПАТ "Миколаївгаз" отримало від ПАТ "Укртрансгаз" на електронну адресу електронний файл "Погоджені Оператором ГРС місячні номінації ЗПТ від 30.03.2017", в якому було зазначено, що постачальник природного газу ТОВ "Миколаївгаз Збут" підтверджує номінацію по категорії споживання бюджет для споживача НУК ім. адм. Макарова в розмірі лише 2, 392 тис.куб.м. та в даному обсязі позивач поставив відповідачу природний газ, про що не заперечує відповідач. При цьому постачальник природного газу ТОВ "Енергія України" підтверджує номінацію по категорії споживання бюджет для споживача НУК ім. адм. Макарова в обсязі 40, 00 тис.куб.м.

Листом від 03.04.2017 № MkzЗ.О- СЛ-3718-0417 ТОВ "Миколаївгаз Збут" просило ПАТ "Миколаївгаз" не приймати заведену номінацію для НУК ім.адм. Макарова для потреб непобутових споживачів від ТОВ "Енергія України" та здійснити алокацію в березні на ТОВ "Миколаївгаз Збут".

Листом від 10.04.2017 № MkzЗ.О-СЛ-4071-0417 ТОВ "Миколаївгаз Збут" просило університет підписати акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 року і провести розрахунки посилаючись на договір від 27.02.2017 № 1141021UKXAB027, хоча відповідно до цього договору університет не замовляв обсяги природного газу у ТОВ "Миколаївгаз Збут" і вже були виставлені рахунки на оплату від ТОВ "Енергія України".

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Миколаївгаз Збут" не доведено належними та допустимими доказами того, що товариство замовляло у ПАТ "Миколаївгаз" у березні 2017 року номінацію для НУК ім.адм. Макарова в обсязі заявленому в позовній заяві, а саме - 51,722 тис.куб.м., а отже позовні вимоги позивача є необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

2.4. Спростовуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції також зазначив таке:

- наявними матеріалами справи спростовуються твердження позивача про поставку природного газу відповідачеві у березні 2017, у зв'язку з чим відхилено доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінку другому реченню п. 11.2 договору №1141021UKXAD027 від 27.02.2017 та не звернув увагу, що погодження планових обсягів споживання природного газу на березень 2017 року між сторонами договору не відбулось, що виключає автоматичну пролонгацію договору на наступний календарний рік;

- не прийнято до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на відповідь ПАТ "Укртрансгаз" від 14.03.2018, в якій останній, як оператор ГРС підтвердив реалізацію природного газу в березні 2017 року, саме з ресурсу ТОВ "Миколаївгаз Збут" в обсязі 51 722 тис.м.куб. природного газу, оскільки апелянтом не доведено, що саме вказаний обсяг природного газу був поставлений ним у березні 2017 року НУК ім. адм. Макарова;

- при цьому ПАТ "Миколаївгаз", згідно з листом від 14.06.2017, не заперечувало, що була здійснена одночасна номінація з боку ПАТ "Укртрансгаз" споживачу НУК ім. адм. Макарова від різних постачальників, в тому числі від ТОВ "Енергія України" та НАК "Нафтогаз України" на березень 2017 року. Алокація була здійснена ПАТ "Укртрансгаз" на постачальника ТОВ "Миколаївгаз Збут" вже після постачання обсягів газу за березень іншими постачальниками, з якими по факту були проведені розрахунки згідно наданих актів приймання-передачі обсягів природного газу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 та рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.07.2018, ТОВ "Миколаївгаз Збут" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судами попередніх інстанцій не було взято до уваги та не надано відповідної оцінки відповіді ПАТ "Укртрансгаз" від 14.03.2018 у вигляді клопотання, згідно з якою ПАТ "Укртрансгаз" як оператор ГРС підтвердив реалізацію природного газу в березні 2017 року саме з ресурсу ТОВ "Миколаївгаз Збут" в обсязі 51 722 тис.м.куб. природного газу;

- судами попередніх інстанцій не надано оцінки відповіді Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг за № 6300/16.3.2/7-17 від 09.06.2017 з висновками, що ПАТ "Миколаївгаз" в березні 2017 року правомірно здійснив алокацію фактичних обсягів природного газу спожитих НУК ім. адм. Макарова на ТОВ "Миколаївгаз Збут", у зв'язку з чим у ТОВ "Енергія України" виник позитивний небаланс, який було врегульовано відповідно до пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС шляхом закачування природного газу в обсязі небалансу в газосховище та оформлення його в односторонньому порядку;

- єдиним належним та допустимим доказом фактичної поставки природного газу конкретним постачальником конкретному споживачеві є алокація, проте ТОВ "Енергія України" та ПАТ НАК "Нафтогаз України" не мають алокацій по споживачу - НУК ім. адм. Макарова на березень 2017 року. Так, судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме: статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийнято до уваги докази, які не стосуються предмета доказування, і, при цьому, не надано оцінки належним доказам у даній справі;

- судом апеляційної інстанції порушено норми статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги і постановив фактично нове рішення із зазначенням інших підстав для відмови в позові, повністю змінив мотивувальну частину рішення, не встановивши при цьому жодних порушень судом першої інстанції;

- як суд першої, так і суд апеляційної інстанції не надали оцінки другому реченню п. 11.2 договору №1141021UKXAD027 від 27.02.2017 та не звернули увагу, що погодження планових обсягів споживання природного газу на березень 2017 року між сторонами договору не відбулось, що виключає автоматичну пролонгацію договору на наступний календарний рік.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу НУК ім. адм. Макарова просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому відповідач зазначає, що на березень 2017 року для нього як споживача було погоджено номінації від різних постачальників, у тому числі від ТОВ "Енергія України" та НАК "Нафтогаз України", наявність діючих договорів із зазначеними постачальниками та зібрані у справі докази підтверджують обґрунтованість здійснення оплати за поставлений природний газ на користь ТОВ "Енергія України" та НАК "Нафтогаз України".

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Миколаївгаз Збут" до НУК ім. адм. Макарова про стягнення вартості безпідставно набутого майна у вигляді 51 722 тис.куб.м. природного газу на суму 503 867, 45 грн, у зв'язку із споживанням відповідачем в березні 2017 року без оформлення договірних відносин природного газу саме з ресурсу позивача.

4.2. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.

Номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх EIC-кодів. Для побутових споживачів допускається визначення в номінації загального обсягу постачання газу, але із зазначенням їх EIC-кодів (пункт 2 глави 1 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності) (абзац 44 пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності) (абзац 49 пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями розділу 8 Глави ХІ Кодексу газотранспортної системи, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин було врегульовано процедуру перевірки відповідності номінацій.

Так, якщо різними замовниками послуг транспортування будуть подані номінації (місячні номінації) для віртуальних точок входу/виходу з/до газорозподільної системи для одного і того самого споживача або його комерційної точки обліку або групи споживачів у відповідному періоді, оператор газотранспортної системи протягом 3-х годин, а у випадку місячних номінацій - протягом 1-го робочого дня надсилає відповідним замовникам послуг транспортування уточнюючий запит про надання копій (в електронному вигляді, факсимільним зв'язком тощо) або оригіналів підтверджуючих документів, які підтверджують згоду споживача щодо постачання природного газу тим чи іншим замовником у відповідному періоді. При цьому строк попереднього розгляду номінації подовжується на період надання замовником послуг транспортування відповідних документів. До з'ясування обставин алокація обсягів природного газу щодо споживача здійснюється відповідно до даних замовника, що постачав природний газ споживачу до виникнення конфліктної ситуації.

Якщо за результатами з'ясування обставин будуть підтверджені дані нового постачальника, оператор газотранспортної системи здійснює корегування попереднього добового балансування, за винятком закритих місячних періодів.

Якщо замовники послуг транспортування нададуть однакові за своєю суттю документи, підтверджені споживачем, з яких неможливо визначити, хто має постачати газ споживачу у відповідному періоді, оператор газотранспортної системи підтверджує номінацію замовнику, що постачав природний газ споживачу до виникнення конфліктної ситуації.

4.3. Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що у березні 2017 року ПАТ "Миколаївгаз" отримало від ПАТ "Укртрансгаз" на електронну адресу електронний файл "Погоджені Оператором ГРС місячні номінації ЗПТ від 30.03.2017", в якому було зазначено, що постачальник природного газу ТОВ "Миколаївгаз Збут" підтверджує номінацію по категорії споживання бюджет для споживача НУК ім. адм. Макарова в лише 2, 392 тис.куб.м. При цьому постачальник природного газу ТОВ "Енергія України" підтверджує номінацію по категорії споживання бюджет для споживача НУК ім. адм. Макарова в обсязі 40, 00 тис.куб.м.

Окрім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, ПАТ "Миколаївгаз", згідно з листом від 14.06.2017, не заперечувало, що була здійснена одночасна номінація з боку ПАТ "Укртрансгаз" споживачу НУК ім. адм. Макарова від різних постачальників, в тому числі від ТОВ "Енергія України" та НАК "Нафтогаз України" на березень 2017 року.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Миколаївгаз Збут" не доведено належними та допустимими доказами того, що товариство замовляло у ПАТ "Миколаївгаз" у березні 2017 року номінацію для НУК ім. адм. Макарова в обсязі, заявленому у позовній заяві - 51, 722 тис. куб.м

Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що 29.12.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та НУК ім. адм. Макарова укладено договір постачання природного газу №00531/17-ТЕ-(Т)-22, на виконання умов якого, в березні 2017 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а НУК ім. адм. Макарова прийняв 32, 490 тис.куб.м природного газу, на суму 192 678, 70 грн, яка була сплачена відповідачем у повному обсязі. Також, 27.02.2017 між ТОВ "Енергія України" та НУК ім. адм. Макарова було укладено договір про постачання природного газу № 10, на виконання умов якого, в березні 2017 року ТОВ "Енергія України" передало, а НУК ім. адм. Макарова прийняв 19,232 тис.куб.м природного газу, на суму 180 780, 80 грн, яка була сплачена відповідачем у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Миколаївгаз Збут" не доведено постачання ним природного газу саме в обсязі 51 722 тис.м.куб. у березні 2017 року НУК ім. адм. Макарова.

4.4. Алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу (абзац 3 пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 глави ХІІ Кодексу газотранспортної системи, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, алокація обсягів природного газу для кожного замовника послуг транспортування в окремих точках входу, за винятком віртуальних точок входу з газорозподільної системи (точки надходження газу від газодобувних підприємств чи виробників біогазу, підключених до газорозподільної системи) та точок входу (як віртуальних так і фізичних) від газовидобувних підприємств, здійснюється оператором газотранспортної системи.

4.5. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що алокація була здійснена ПАТ "Укртрансгаз" на постачальника ТОВ "Миколаївгаз Збут" вже після постачання обсягів газу за березень іншими постачальниками, з якими по факту були проведені розрахунки згідно наданих актів приймання-передачі обсягів природного газу.

4.6. Щодо доводів касаційної скарги пор порушення судом апеляційної інстанції статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийнято до уваги докази, які не стосуються предмета доказування, і, при цьому, не надано оцінки належним доказам у даній справі, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує зокрема такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з наведеного, рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Отже, господарські суди зобов'язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції визначено відповідну сукупність належних доказів, які містяться в матеріалах справи, та на підставі яких повно і всебічно з'ясовано обставини справи, які входять до предмета доказування.

Інші доводи касаційної скарги в частині оцінки доказів колегією суддів відхиляються, оскільки в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.7. Доводи касаційної скарги щодо того, що як суд першої, так і суд апеляційної інстанції не надали оцінки другому реченню п. 11.2 договору №1141021UKXAD027, колегією суддів відхиляються, оскільки судом апеляційної інстанції з цього приводу обґрунтовано зазначено, що наявними матеріалами справи спростовуються твердження позивача про поставку природного газу відповідачеві у березні 2017, а отже й відсутні підстави для застосування положень даного договору до спірних правовідносин сторін, враховуючи також те, що договір з ТОВ "Миколаївгаз Збут" передбачає замовлені обсяги природного газу виключно на лютий 2017 року.

4.8. Також доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції статті 269 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до частини 2 статті 308 Господарського процесуального кодексу України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Окрім того, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина 2 статті 311 Господарського процесуального кодексу України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.07.2018 у справі № 915/931/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська