Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Київ

справа №200/15250/21

адміністративне провадження №К/990/6867/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного підприємства «АБЗ»

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року (суддя-доповідач Казначеєв Е.Г., судді: Блохін А.А., Геращенко І.В.)

у справі за позовом Приватного підприємства «АБЗ»

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство «АБЗ» (надалі - Позивач, ПП «АБЗ», скаржник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі - Відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 8 жовтня 2021 року №11719/05-99-07-13 та №11720/05-99-07-13.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПП «АБЗ» посилалось на безпідставність висновків проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, які слугували підставою для збільшення податкових донарахувань по податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість згідно з оскаржуваними у справі індивідуальними актами.

1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

ПП «АБЗ» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.

Згідно з цією ухвалою підставою повернення апеляційної скарги слугувало те, що матеріали адміністративної справи, яка надійшла до апеляційного суду, не містять оригіналу апеляційної скарги підписаної особою, яка її подала, тобто, скаргу подано до суду без дотримання її форми, визначеної статтею 296 КАС України та з відсутнім електронним цифровим підписом. Тому, апеляційну скаргу повернуто заявникові відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

1.3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги ПП «АБЗ» звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року з підстав порушення норм процесуального права і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Посилаючись на норму частини десятої статті 44 КАС України, відповідно до якої подання документа у паперовій формі передбачає скріплення власноручним підписом учасника справи (його представника), скаржник наполягає, що апеляційну скаргу було подано саме у паперовій формі шляхом її надіслання через відділення ПАТ «Укрпошта» цінним листом №3302711579386 з описом вкладення, яка була скріплена власноручним підписом представника Позивача, а копія апеляційної скарги для Відповідача - виготовлена шляхом копіювання апеляційної скарги.

Стверджує, що апеляційним судом безпідставно узято до уваги лише подану копію апеляційної скарги, як і безпідставно вказано на те, що апеляційна скарга подана без дотримання її форми та з відсутнім електронним цифровим підписом, оскільки накладення електронного цифрового підпису на документ у паперовій формі не передбачено.

Також скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норму пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, якою встановлено повернення як процесуальний наслідок подання апеляційної скарги без підпису особи, оскільки цим судом було констатовано, що примірник апеляційної скарги містить відсканований графічний підпис представника Позивача.

1.4. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на подану касаційну скаргу Відповідач, цитуючи зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду, зазначає про обґрунтованість висновків апеляційного суду щодо повернення апеляційної скарги з підстав відсутності у матеріалах справи оригіналу апеляційної скарги підписаної особою, яка її подала, тобто подання скарги до суду без дотримання її форми, визначеної статтею 296 КАС України та з відсутнім електронним підписом. При цьому додає, що копія апеляційної скарги для Відповідача, на виконання норм КАС України, також повинна містити власноручний підпис особи, яка подає таку скаргу.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

За правилами пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення апеляційного суду у межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіряючи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права колегія суддів зазначає таке.

За змістом оскаржуваної ухвали апеляційного суду підставою для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України слугували висновки про те, що матеріали справи не містять оригіналу апеляційної скарги підписаної особою, яка її подала, тобто, скаргу подано до суду без дотримання її форми, визначеної статтею 296 КАС України та з відсутнім електронним цифровим підписом.

Роблячи висновки про наявність процесуальних підстав для повернення апеляційної скарги апеляційний суд виходив з того, що адміністративна справа містить копію апеляційної скарги, замість її оригіналу, з відсканованим графічним підписом без використання електронного цифрового підпису.

Натомість скаржником стверджується, що апеляційну скаргу було ним подано саме в паперовій формі зі скріпленням власноручним підписом її оригіналу. При цьому, як зазначає скаржник, саме копію апеляційної скарги було виготовлено шляхом копіювання з оригіналу з відсканованим графічним підписом заявника апеляційної скарги.

Отже, визначальним у цій справі є з`ясування обсягу та вигляду поданих скаржником документів до суду апеляційної під час реалізації права апеляційного оскарження судового рішення.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено у статті 296 КАС України, згідно з пунктом 9 частини другої якої в апеляційній скарзі зазначається, з-поміж іншого, перелік матеріалів, що додаються.

Своєю чергою, загальні правила ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України визначено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 (надалі - Інструкція №814).

Як встановлено у пункті 4 розділу ІІ Інструкції №814 відповідальний працівник суду у день надходження кореспонденції перевіряє цілісність конверта (пакета), відповідність адресування, із дотриманням правил безпеки розкриває конверт (пакет), перевіряє відповідність вкладень опису (наявність додатків до документа).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №814 конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.

Згідно з пунктом 8 розділу VII Інструкції №814 внутрішній опис судової справи (додаток 6) як засіб фіксування наявності документів та розміщення їх у справі здійснюється на внутрішньому боці обкладинки і може бути продовжений на окремих аркушах, які з цією метою підшиваються до справи першими, та включає порядковий номер, реєстраційний індекс документу, дату, коротку назву документа, номер аркушів справи, примітки.

Документ, що підтверджує відсутність додатка до позовної заяви, апеляційної (касаційної) скарги, долучається до справи.

Якщо до справи підшита копія, а не оригінал документа, то про це обов`язково зазначається в описі.

Аналіз наведених положень Інструкції №814 дає підстави вважати, що відсутність певного документа як додатка до позовної заяви/апеляційної скарги передбачає складання відповідальним працівником суду відповідного акта під час здійснення перевірки відповідності вкладень опису (наявність додатків до документа) й долучення такого акта до справи. Підшивання до справи копії документа замість його оригіналу також передбачає обов`язкове зазначення про це у внутрішньому описі судової справи.

На підтвердження своїх доводів щодо подання суду оригіналу апеляційної скарги з власноручним підписом представника скаржником додано до касаційної скарги копію накладної ПАТ «Укрпошта» №3302711579386 та опису вкладення у цінний лист №3302711579386, у якому серед переліку вкладення у цінний лист вказано, з-поміж іншого: « 1. Апеляційна скарга на 13 арк., кількість предметів - 1, оголошена цінність - 1», « 4. Копія апеляційної скарги для Відповідача на 13 арк., кількість предметів - 1, оголошена цінність - 1».

Однак, серед документів, підшитих до цієї справи, відсутній відповідний акт щодо відсутності у матеріалах апеляційної скарги оригіналу апеляційної скарги підписаної особою, яка її подала, як і відсутні відповідні відмітки у внутрішньому описі судової справи щодо приєднання до справи копії апеляційної скарги, замість її оригіналу.

За наведеного висновки апеляційного суду про те, що в матеріалах справи міститься лише копія апеляційної скарги, замість її оригіналу, не видаються переконливими. Так, констатуючи подання апеляційної скарги у вигляді копії апеляційним судом не вказано, зокрема, про наявність двох примірників апеляційної скарги у вигляді копій з відсканованим графічним підписом заявника зважаючи на те, що згідно з описом у цінний лист апелянтом було подано апеляційну скаргу у двох примірниках - оригінал і її копію (як стверджує скаржник). Натомість апеляційним судом враховано наявність лише одного примірника поданої апеляційної скарги, згадки про другий примірник апеляційної скарги і його форму (оригінал чи її копія) оскаржувана ухвала апеляційного суду не містить. Водночас, як вже йшлося, матеріали справи не містять й відповідного акта про відсутність вкладень.

Поряд з цим, визначаючи підставою повернення апеляційної скарги те, що матеріали справи не містять оригіналу апеляційної скарги підписаної особою, яка її подала, апеляційним вказано на відсутність електронного цифрового підпису. Також апеляційний суд звернув увагу, що матеріали справи не містять підтвердження реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) скаржника на час звернення до суду із скаргою та подання скарги в електронній формі через Електронний кабінет.

В аспекті наведеного Суд звертає увагу на те, що положеннями статті 44 КАС України передбачено скріплення електронним підписом учасника справи (його представника) документів, які подаються виключно в електронній формі

Згідно з абзацами 22-23 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

На підставі наказу Державної судової адміністрації від 1 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 1 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі - пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему «Електронний суд», під час якої пілотним судам та учасникам процесу варто дотримуватися вимог «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції в частині функціонування цих підсистем.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет» є альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником (постанови Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі №620/10864/21, від 16 лютого 2023 року у справі №372/1425/22).

Посилання Відповідача на висновки Верховного Суду в ухвалі від 16 січня 2020 року у справі №200/10469/19-а є безпідставними, оскільки касаційну скаргу, щодо якої касаційним судом констатовано наявність відсканованого графічного підпису без використання електронного цифрового підпису, у тій справі було надіслано на електронну адресу суду касаційної інстанції. Натомість у цій справі апеляційна скарга подавалась апелянтом у паперовому вигляді й апеляційним судом зроблено висновок про недотримання саме її паперової форми.

Отже, висновки апеляційного суду у цій справі щодо недотримання паперової форми апеляційної скарги поданням її копії замість оригіналу з тих підстав, що апеляційна скарга містить відсканований графічний підпис без використання електронного цифрового підпису, не ґрунтуються на нормах процесуального закону, якими не встановлено та не передбачено використання електронного цифрового підпису при поданні документів у паперовій формі.

Враховуючи вищевикладене Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, зважаючи на положення статті 353 КАС України, касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Керуючись статтями 345 349 353 355 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «АБЗ» задовольнити.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх