Історія справи

Постанова КАС ВП від 30.01.2026 року у справі №160/10190/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року

м. Київ

справа № 160/10190/24

адміністративне провадження № К/990/1439/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Желєзного І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 160/10190/24

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року (колегія суддів у складі: суддя-доповідач - Головко О.В., судді: Білак С.В., Ясенова Т.І.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів попередніх інстанцій

1. 19.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому позивач просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за піднайом житла відповідно до рапорта позивача № 1472 від 02.02.2024;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом житла відповідно до рапорта позивача № 1472 від 02.02.2024.

2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що у період з 21.09.2023 по 15.03.2024 проходив військову службу за контрактом у В/ч НОМЕР_1 . Звертався до відповідача із рапортом № 1472 від 02.02.2024 щодо здійснення компенсації за піднайом житла, однак цей рапорт не розглянуто В/ч НОМЕР_1 . У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 позовну заяву задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо розгляду рапорта позивача № 1472 від 02.02.2024 з питання нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за піднайом житла та зобов`язано відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі позивач просив поновити строк на апеляційне оскарження, вказуючи, що копію рішення суду першої інстанції отримав 26.09.2024. Крім того ОСОБА_1 просив урахувати, що після отриманого поранення тривалий час перебував на лікуванні та не мав можливості звернутися із апеляційною скаргою у визначений законом строк.

5. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.12.2024 визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із апеляційною скаргою, апеляційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та підтвердженням таких обставин належними доказами.

5.1. Залишаючи без руху апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції вказав, що копію рішення суду першої інстанції, із урахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вручено позивачу 02.08.2024 (надіслано до електронного кабінету), кінцевий тридцятиденний строк на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку припадає на 02.09.2024, з апеляційною скаргою позивач звернувся 10.12.2024. Щодо доводів позивача про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зауважив, що з 20.08.2024 по 02.09.2024 скаржник не перебував на стаціонарному лікуванні і не надав доказів неможливості звернення до суду з апеляційною скаргу протягом вказаного періоду, а також у періоди з 03.09.2024 по 17.10.2024 та з 31.10.2024 по 09.12.2024 (включно) - періоди, які не охоплюються перебуванням на стаціонарному лікуванні.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 зазначена апеляційна скарга у зв`язку з неусуненням недоліків, визначених ухвалою суду від 16.12.2024, повернута апелянту.

7. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції зауважив, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху надіслана скаржнику до його електронного кабінету та доставлена 16.12.2024 о 22:36, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, проте недоліки апеляційної скарги не були усунені апелянтом у встановлений строк (з урахуванням забезпечення права апелянта на направлення документів поштовим засобом зв`язку).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

8. Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою.

8.1. Касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України, яка визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, серед яких, зокрема ухвала про повернення апеляційної скарги.

8.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження касатор зазначає, що не мав можливості у встановлений судом апеляційної інстанції строк усунути недоліки апеляційної скарги та просить урахувати, що є учасником бойових дій та діючим військовослужбовцем, перебуває на довгостроковому лікуванні після важкого поранення голови (закрита черепно-мозкова травма), на підтвердження чого долучив відповідні медичні документи.

8.3. За доводами скаржника вказані обставини є поважними причинами, які унеможливили вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скарго, а також у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху десятиденний строк усунути недоліки апеляційної скарги.

9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мартинюк Н.М., судді Загороднюк А.Г., Кашпур О.В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2025 відкрито касаційне провадження № К/990/1439/25 за касаційною скаргою позивача.

11. Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (касаційна скарга від 13.01.2025) доставлена в Електронний кабінет В/ч НОМЕР_1 13.01.2025 о 14.12, а ухвала про відкриття касаційного провадження від 24.01.2025 доставлена 24.01.2025 о 21:27, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

12. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що, відповідно до статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

13. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.09.2025 № 1151/0/78-25, у зв`язку з перебуванням судді Мартинюк Н. М. у відпустці по вагітності та пологах, що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді: Соколов В.М., Желєзний І.В.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 24.10.2025 справу № 160/10190/24 прийнято до провадження, а ухвалою від 28.01.2026 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція Верховного Суду Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

17. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства гарантоване право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

18. Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним та за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

19. Норми, які регламентують подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

20. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

21. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.

22. Статтею 295 КАС України визначено таке:

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

23. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

24. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

25. Імперативні приписи частина третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.

26. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

27. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

28. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

29. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

30. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

31. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

32. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

33. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

34. Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

35. При цьому, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та встановити спосіб і строк їх усунення.

36. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

37. Зі змісту частини третьої статті 298 КАС України слідує, що у разі визнання судом неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження способом усунення такого недоліку є подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

38. Суд вважає за необхідне надати оцінку дотриманню процесуального закону при постановленні ухвали від 16.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до суду апеляційної інстанції та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки саме і лише у зв`язку із визнанням неповажними причини пропуску ОСОБА_1 процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 Третій апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу позивача без руху, а у подальшому ухвалою від 09.01.2025 повернув її апелянту.

39. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

40. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника щодо наявності поважних причини пропуску строку на апеляційне оскарження є прийнятні з огляду на таке.

42. Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 16.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, установив, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 ОСОБА_1 отримав, із урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України, 02.08.2024, з апеляційною скаргою звернувся 10.12.2024, пропустивши строку на апеляційне оскарження.

43. Поряд із цим суд апеляційної інстанції визнав неповажними зазначені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження оскільки у період з 02.08.2024 (початок строку на апеляційне оскарження) по 02.09.2024 (останній день на апеляційне оскарження) позивач не перебував на стаціонарному лікуванні та не надав доказів неможливості звернення до суді із апеляційної скарги. Апеляційний суд вказав, що позивач не надав доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до апеляційного суду в періоди з 03.09.2024 по 17.10.2024 та з 31.10.2024 по 09.12.2024, які не охоплюються перебуванням апелянта на стаціонарному лікуванні.

44. Крім того апеляційний суд зауважив, що довідки Військово-лікарської комісії щодо наявності потреби в наданні відпустки, не є доказами наявності поважних причин пропуску строку, адже такі документи носять рекомендаційний характер та не підтверджують безпосереднє перебування позивача у відпустці для лікування після поранення.

45. За наведених обставин Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що вказані у клопотанні причини пропуску строку є неповажними, позаяк не є об`єктивно непереборними, та такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

46. Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

47. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду.

48. Водночас, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції не повно встановив обставини, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення позивача до суду із апеляційною скаргою, виходячи із наступного.

49. Заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказував, що є діючим військовослужбовцем та проходив військову службу з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

50. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, Указами Президента України строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та триває до тепер.

51. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

52. Варто зауважити, що як убачається із довідки Військово-лікарської комісії № 7922 від 18.09.2024 ОСОБА_1 у наслідок вибухової травми отримав: вогнепальне осколкове дотичне черепно-мозкове поранення у виличній ділянці, забій головного мозку ІІ ступеня, геморагічний забій правої скроневої та лобної ділянок, пневмоцефалію, дірчастий перелом скроневої кістки справа, травматичну артеріовенозну фістулу інфраорбітально справа, акубаротравматичне ураження вух у вигляді повної правобічної глухоти, хронічну лівобічну сенсоневральну приглухуватість з легким порушенням слуху ліворуч при середній втраті слуху 100дБ, 22дБ зліва, вогнепальне осколкове поранення носа, придаткових пазух носа з вогнепальним переломом стінок правої основної та гайморових пазух зі зміщенням уламків в порожнину пазухи, з наявністю сторонніх тіл металевої щільності в кістковій частині перетинки носа, викривлення перетинки носа з порушенням функції, посттравматичний мастоїдит, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення м`яких тканин грудної клітки справа (непроникаючі), обох стегон, лівої кісті з вогнепальним уламковим переломом V п`ясткової кістки у вигляді зміцнілих післяопераційних (29.07.2024 - ПХО вогнепальних ран) рубців, післятравматичну енцефалопатію ІІ ступеня з ділянкою кістозно-атрофічних змін правої скроневої частки, зі стійким цефалгічним та церебрастенічним синдромами, помірною координаторною недостатністю, консолідуючий уламковий перелом V п`ясткової кістки лівої кисті з больовим синдромом та тимчасовим порушенням функції. Отримані травми, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 № 370, відносяться до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини.

53. Крім того, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 посилався на те, що у період строку на апеляційне оскарження лікувався в умовах стаціонару, а також потребував відпустки для лікування після поранення.

54. На підтвердження своїх доводів щодо наявності поважних причин, що унеможливили вчасно звернутися до суду, позивач долучав до апеляційної скарги такі документи:

1) виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного лікування) хворого № 12198 (31060) про лікування в умовах стаціонару у період з 29.07.2024 по 05.08.2024, у якому, зокрема, вказано, що позивач 26.07.2024 постраждав у результаті вибуху снарядів та йому рекомендовано продовжити лікування у військовому госпіталі;

2) виписку № 2905/626 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого про лікування позивача в умовах стаціонару з 05.08.2024 по 19.08.2024 та про потребу у відпустці для лікування після поранення на 30 календарних днів;

3) довідку Військово-лікарської комісії від 19.08.2024 № 1047/162 про отримання травми тяжкого ступеню, яка пов`язана з проходженням військової служби та про потребу у наданні відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів;

4) довідку Військово-лікарської комісії від 18.09.2024 № 7922 про отримання травми тяжкого ступеню та потребу у відпустці для лікування після поранення терміном на 30 календарних днів;

5) довідку Військово-лікарської комісії від 30.10.2024 № 5403 про причинний зв`язок захворювання, у якій вказано, що захворювання пов`язане з проходженням військової служби та про потребу у відпустці після хвороби на 30 календарних днів;

6) виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 37742 про лікування позивача в умовах стаціонару у період з 18.10.2024 по 30.10.2024, у якій вказано про потребу у наданні відпустки після хвороби на 30 календарних днів.

55. Як убачається із зазначених документів, які позивач долучав до апеляційної скарги та яким суд апеляційної інстанції надав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, вони вказують на те, що після ухвалення рішення судом першої інстанції 26.07.2024 ОСОБА_1 отримав травму тяжкого ступеня унаслідок поранення, яка пов`язана із проходженням військової служби та захистом Батьківщини, що підтверджується відповідними медичними документами, у період строку на апеляційне оскарження лікувався в умовах стаціонару, а також потребував відпустки для лікування після поранення.

56. Вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин та є підставою для поновлення судом такого строку, відповідно до частини третьої статті 295 КАС України.

57. Варто зауважити, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

58. Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі № 120/16601/21-а та інших.

59. Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху, суд апеляційної інстанції, посилався на положення частини третьої статті 298 КАС України, якою передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

60. Інших підстав для залишення апеляційної скарги без руху Третім апеляційним адміністративним судом не встановлено.

61. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

62. Водночас Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.01.2025, у зв`язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, посилаючись на положення частини другої статті 298 КАС України та частину четверту статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу позивачу.

63. Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 298 КАС України, якою передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

64. Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025, за встановлених обставин у цій справі, постановлена з порушенням вимог процесуального права.

65. Постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала суду про повернення апеляційної скарги порушує право заявника на апеляційне оскарження та, за обставин неврахування судом апеляційної інстанції наведених позивачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

66. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

67. Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 і направлення справи для продовження розгляду до цього ж суду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року скасувати, а справу № 160/10190/24 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов І.В. Желєзний