Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.09.2019 року у справі №826/3354/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2019 року

Київ

справа №826/3354/14

адміністративне провадження №К/9901/39201/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Саприкіної І. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів:

Огурцова О. П., Арсірія Р. О., Кузьменка В. А. від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:

Пилипенко О. Є., Глущенко Я. Б. та Шелест С. Б. від 11 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" (далі - ТОВ "Дівоча башта - 20011", позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Інспекції щодо складання та винесення протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності, припису, акта перевірки від 07 листопада 2013 року, постанов про накладення штрафів від 26 листопада 2013 року;

- визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 листопада 2013 року № З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, З-2611/3-7/10-92/2611/08/04.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за результатами перевірки не пред'явив (не направив) позивачу акт перевірки, протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості подати зауваження щодо змісту даних рішень та пояснення з доказами щодо відсутності правопорушення. Позивач стверджує, що виявлені порушення спростовуються сертифікатом відповідності № 00001794, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 28 січня 2011 року, згідно з яким закінчене будівництво об'єкта Ресторанний комплекс "Бакінський бульвар" відповідає проектній документації та вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил і який підтверджує готовність об'єкта до експлуатації, що свідчить про протиправність постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково, зокрема: визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 листопада 2013 року № З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, № З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, № З-2611/3-7/10-92/2611/08/04.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню; щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за наслідками розгляду матеріалів справи, з урахуванням висновку експерта ПП "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз" Вець В. В. № 49 від 12 травня 2015 року, суди дійшли висновку про спростовання тверджень відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 10 травня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/3354/14, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я. О.

Учасники справи письмових клопотань не заявляли.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області у присутності адміністратора ОСОБА_1 та на підставі звернення Головного Управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/31-848 від 02 жовтня 2013 року, направлення від 20 вересня 2013 року № 4350.13/08/01 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ "Дівоча башта - 20011", яке зареєстроване за адресою: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15, за результатами якої складено акт від 07 листопада 2013 року, в якому відображено наступне: "Станом на 07 листопада 2013 року на земельній ділянці загальною площею 1,4294 га за адресою: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15, яка належить на підставі договору оренди земельної ділянки площею 0,32 га від 08 листопада 2006 року, зареєстрованого у Підгірцівській сільській раді за № 24 від 16 травня 2007 року, договору оренди земельної ділянки площею 0,3004 га від 21 березня 2006 року, зареєстрованого у Підгірцівській сільській раді № 25 від 15 вересня 2007 року та державного акта на право власності Серія ЯЖ № 691815 від 15 червня 2006 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів № 010991600772 побудований у 2011 році та експлуатується ресторанний комплекс "Бакінський бульвар". Цільове призначення земельних ділянок "Будівництво готельно-ресторанного комплексу". Замовник будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011".

Проектною документацією, яка надана замовником будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011" передбачено будівництво ресторану площею 1100,8 кв. м, готелю площею 238,3 кв. м, адміністрації площею 35,9 кв. м, доготовчого цеху для літніх залів комплексу площею 96,5 кв. м, залу для мало-мобільних верств населення площею 44,98 кв. м, літнього залу № 1 площею 73,2 кв. м, будинку охорони площею 10,6 кв. м, котельні площею 12,9 кв. м, громадської вбиральні площею 26,7 кв. м, альтанки площею 20,2 кв. м, опорного пункту пожежного приміщення площею 67,2 кв. м. Проектна документація на будівництво ресторанного комплексу "Бакінський бульвар" розроблена ТОВ ВВП "Термо". Головним архітектором проекту ОСОБА_2 ДП "Укрдержбудекспертиза" виданий позитивний висновок № 178-2010/АБ від 16 грудня 2010 року щодо проекту "Будівництво ресторанного комплексу "Бакінський бульвар". Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 28 січня 2011 року видано сертифікат відповідності № 00001794.

Будівлі готелю побудовано з порушенням затверджених проектних рішень, а саме, відповідно до проектної документації, розробленої ТОВ ВВП "Термо" та затвердженої замовником, готель на 12 місць (поз. № 13 по ГП) прямокутної форми, розмірами між осями 7,0х40,27 м і складається з однієї одноповерхової будівлі, а по факту побудовано три окремі одноповерхові будівлі з мансардою загальною площею 238,3 кв. м, чим порушено статтю 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У 2011 році замовником будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011" виконані будівельні роботи з будівництва 4-ї будівлі готелю площею 75,04 кв. м на підставі проектної документації, розробленої ТОВ ВВП "Термо" та декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованій в Інспекції № КС08311027588 від 11 серпня 2011 року. 08 грудня 2011 року Інспекцією зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з добудови приміщень готелю ресторанного комплексу "Бакінський бульвар" № КС14311097252.

За результатами перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2013 року № 1-Л-З-0711/1858, № 1-Л-З-0711/1964, № 1-Л-З-0711/1857.

26 листопада 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- № З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, якою ТОВ "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 103230 грн;

- № З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, якою ТОВ "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 51651 грн;

- № З-2611/3-7/10-92/2611/08/04, якою ТОВ "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 103230 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що під час перевірки встановлено суттєві розбіжності фактично збудованого об'єкта з вимогами технічної документації, відтак, вважає, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскільки виявлені порушення є підставою для застосування штрафних санкцій.

Також скаржник зазначає, що висновок експерта за результатами будівельно-технічної експертизи № 49 від 12 травня 2015 року, який прийнято до уваги судами попередніх інстанцій, є хибним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Від інших учасників справи заперечення або відзиву на касаційну скаргу ДАБІ України не надходило, що відповідно до частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 3 статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини 4 статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 2 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку № 533).

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що службовими особами відповідача відповідно до направлення від 20 вересня 2013 року № 4350.13/08/01, виданого на підставі звернення Головного Управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/31-848 від 02 жовтня 2013 року, проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено: акт перевірки від 07 листопада 2013 року, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2013 року № 1-Л-З-0711/1858, № 1-Л-З-0711/1964, № 1-Л-З-0711/1857 та постанови про накладення штрафів від 26 листопада 2013 року № З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, № З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, № З-2611/3-7/10-92/2611/08/04. При цьому, копію припису № С-0711/1 від 07 листопада 2013 року, на яку вказував відповідач, до суду не надано.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Згідно із статтею 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю. Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно із статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (частина восьма).

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

В частині 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 4) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; 6) експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З аналізу вищенаведених статей вбачається, що будівництво об'єктів дозволяється на підставі проектної документації на будівництво об'єктів та реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, а експлуатація закінченого будівництвом об'єкта дозволяється з дати реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в той же час будівництво та експлуатація об'єктів без отримання вищенаведених дозвільних документів забороняється, а до суб'єкта містобудування застосовується відповідальність, зокрема, у вигляді штрафів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, виявлені порушення спростовуються сертифікатом відповідності № 00001794, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 28 січня 2011 року, згідно якого закінчене будівництво об'єкта "Ресторанний комплекс "Бакінський бульвар" відповідає проектній документації та вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил і який підтверджує готовність об'єкта до експлуатації.

Крім того, на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якого сформовано висновок експерта ПП "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз" Вець В. В., згідно якого (висновок № 49 від 12 травня 2015 року) об'єкт будівництва "Ресторанний комплекс "Бакінський бульвар", що розташований за адресою: 08710, Київська область, Обухівський район, с.

Підгірці, вул. Столичне шосе, 15", відповідає проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

При цьому колегія суддів враховує, що достовірність експертного висновку № 49 від 12 травня 2015 року скаржником під сумнів не ставиться.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, оскільки вони не були доведені належними та допустимими доказами під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, та погоджується на цій підставі з висновком судів про те, що винесені постанови про накладення штрафів підлягають скасуванню, оскільки правопорушення, зафіксовані в акті перевірки від 07 листопада 2013 року, на підставі якого й винесено оскаржувані постанови, не підтвердились. Тобто ДАБІ України як суб'єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини 2 статті 77 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.

Оскільки судом касаційної інстанції не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення судами першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до частини 1 статті 350 КАС України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3,341,345,349,350,355,356,359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

І. В. Саприкіна