Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2018 року

Київ

справа №821/301/17

адміністративне провадження №К/9901/41990/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року

у справі № 821/301/17

за позовом ОСОБА_2

до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 року № 31345-13, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, Херсонська ОДПІ) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Цюрупинської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 30.06.2016 року № 31345-13 (арк. справи 3-4).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року позов задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 30.06.2016 року № 31345-13.

Задовольняючи позов, та скасовуючи податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган не правомірно нарахував позивачу суму транспортного податку, оскільки об'єктом оподаткування транспортним податком на 2016 рік були легкові автомобілі вартістю понад 1 033 500 грн, а відповідачем не надано суду доказів, що вартість автомобіля позивача станом на 01.01.16 перевищує 1 033 500 грн, та не надано доказів того, що відповідач отримав будь-який розрахунок вартості автомобіля позивача від Мінекономрозвитку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року змінено постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року з мотивів задоволення позову. Суд апеляційної інстанції вважає, що для застосування у 2016 році нового транспортного податку в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIІI, такий новий транспортний податок повинен був бути запроваджений Верховною Радою України до 01 липня 2015 року, а до 15 липня 2015 року місцеві ради повинні були прийняти та оприлюднити відповідні рішення про запровадження цього податку на своїй території. Проте позивача повідомлено про новий податок менше, аніж за півроку, оскільки Великокопанівською сільською радою рішення № 135 «Про внесення змін до місцевих податків і зборів на 2016 рік» яким затверджено Положення про транспортний податок згідно додатку № 3 прийнято на шостій сесії сьомого скликання 17 лютого 2016 року (арк. справи 84-87).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційну скаргу відповідач обґрунтував тим, що судами не враховано, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIІІ внесені зміни до діючого транспортного податку та визначено, що об'єктом оподаткування транспортним податком за цим законом стала нова категорія легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому вказаний Закон набрав чинності з 01.01.2016 року. Позивач є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, а відтак обов'язок позивача щодо сплати транспортного податку у 2016 році виник саме з 01.01.2016 року.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.345 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Відповідач в касаційній скарзі просив суд повідомити про дату, та час судового засідання, що не є тотожнім клопотанню про розгляд справи за його участю, з огляду на викладене справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог суд встановив наступне.

Позивач є власником автомобіля BMW модель X5, реєстраційний номер НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 2993 куб. см, 2014 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого центром ДАІ 8050.

Цюрупинською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області позивачу було нараховано транспортний податок з фізичних осіб згідно прийнятого 30 червня 2016 року податкового повідомлення-рішення № 31345-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік у сумі 25 000 грн.

Відповідно до квитанції від 27.07.2016 року № 0.0.591618587.1 ОСОБА_2 сплатив у повному обсязі, визначену йому податковим органом суму транспортного податку (арк. справи 6).

21.02.2017 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів приходить до висновку, що касаційна не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Законом України 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року, зокрема підпункт 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 викладено в такій редакції: 267.2.1. об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, місцеві ради повинні були оприлюднити рішення про встановлення транспортного податку до 15 липня 2015 року, проте, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, Великокопанівською сільською радою рішення «Про внесення змін до місцевих податків і зборів на 2016 рік» яким затверджено Положення про транспортний податок прийнято лише 17 лютого 2016 року № 135, що не відповідає процедурі прийняття радою рішень.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі № 821/301/17, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко