Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.11.2018 року у справі №826/6662/15
Ухвала КАС ВП від 20.09.2018 року у справі №826/6662/15
Ухвала КАС ВП від 03.12.2019 року у справі №826/6662/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

Київ

справа № 826/6662/15

провадження № К/9901/60965/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року (судді Файдюк В. В., Літвіна Н. М., Чаку Є. В.) про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі також Мін'юст, відповідач), у якому просила:

1.1. визнати протиправними дії Мін'юсту в частині здійснення публічного розголошення відомостей щодо ОСОБА_1, обставин та предмету її звернення до Мін'юсту із заявою (зверненням) від 11 лютого 2015 року, а також результатів розгляду Мін'юстом зазначеного звернення, здійсненого у ході проведення брифінгу 16 березня 2015 року;

1.2. визнати протиправними дії Мін'юсту в частині складання листа-відповіді Мін'юсту від 12 березня 2015 року № І-2687/11.0.2.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 квітня 2018 року в позові відмовив.

3. Позивач оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку.

4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 7 серпня 2018 року зупинив провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року у цій справі до прийняття органом досудового розслідування/судом постанови/ухвали про закриття кримінального провадження №12015000000000153, внесеного в ЄРДР 19 березня 2015 року, або до набрання законної сили судовим рішенням (вироком), ухваленим після закінчення судового розгляду в рамках кримінального провадження №12015000000000153, внесеного в ЄРДР 19 березня 2015 року.

5. При цьому суд апеляційної інстанції установив таке.

5.1. Предметом звернення позивача до суду із зазначеним позовом було допущення відповідачем порушень прав і законних інтересів позивача під час розгляду та вирішення її звернення до Мін'юсту в порядку, передбаченому положеннями Закону України «Про звернення громадян», зокрема, незаконне складання та видача листа-відповіді від 12 березня 2015 року № 1-2687/11.0.2 за наявності іншого раніше складеного та не скасованого листа-відповіді від 13 лютого 2015 року № 1-2687 на одну і ту ж заяву (звернення) позивача від 11 лютого 2015 року.

5.2. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на те, що лист від 13 лютого 2015 року №1-2687 ним не видавався та є підробленим.

5.3. На підтвердження того, що лист Мін'юсту від 13 лютого 2015 року № 1-2687 не є підробленим та є дійсним, позивачем до матеріалів справи було надано висновок експерта від 21 травня 2015 року № 251/1тдд, підготовлений за результатами проведення почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження №12015000000000153.

5.4. Даним висновком експерта не встановлено, що лист Мін'юсту від 13 лютого 2015 року є підробленим, а навпаки міститься висновок про те, що «підпис, нанесений барвником чорного кольору у нижній частині на аркуші №2 листа Міністерства юстиції України від 13.02.2015 №1-2687 (бланк №279716) в рядку «Перший заступник Міністра ОСОБА_2» виконаний ОСОБА_2».

5.5. Також проведеними експертизами № 251/тдд від 21 травня 2015 року та № 309/тдд від 18 червня 2015 року не встановлено ознак внесення змін у текст листа Мін'юсту № 1-2687 (бланк №279716) від 13 лютого 2015 року та підтверджено, що фірмовий бланк Мін'юсту № 279716, на якому надруковано лист Мін'юсту від 13 лютого 2015 року № 1-2687, а також номер « 279716» на зворотній стороні першого аркушу зазначеного листа нанесено плоским способом друку. При цьому «плоский спосіб друку» є способом друку в поліграфії та є характерним для типографського друку.

5.6. Як зазначило Міністерство юстиції України в своєму листі у відповідь на клопотання експерта «загальні бланки Міністерства юстиції України для створення різних видів документів виготовляється друкарським способом. Номер бланку наноситься на зворотному боці на лівому нижньому полі на підприємстві, в якому виготовляються загальні бланки. У Міністерстві юстиції номери на загальні бланки не наносяться».

5.7. Матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про те, що бланк № 279716, на якому надруковано лист Мін'юсту від 13 лютого 2015 року №1-2687, не виготовлявся для Мін'юсту.

5.8. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається на наявність кримінального провадження № 12015000000000153 за фактом підроблення документа (листа Мін'юсту від 13 лютого 2015 року) та вказує на те, що матеріали адміністративної справи не містять належних доказів в підтвердження чи спростування обставин дійсності листа Міністерства юстиції України від 13 лютого 2015 року № 1-2687.

6. На підставі викладеного апеляційний суд зазначив, що матеріали справи не містять відомостей щодо недійсності (підробки) чи дійсності листа Міністерства юстиції України від 13 лютого 2015 року, та дійшов висновку, що інформація по даному питанню має вирішальне значення для розгляду даного спору по суті.

7. За наведених обставин та на підставі висновку про те, що факт підробки документа (листа Міністерства юстиції України від 13 лютого 2015 року) може бути підтверджений або спростований в рамках кримінального провадження №12015000000000153, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 березня 2015 року, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до прийняття органом досудового розслідування/судом постанови/ухвали про закриття кримінального провадження, або до набрання законної сили судовим рішенням (вироком), ухваленого після закінчення судового розгляду в рамках вказаного кримінального провадження.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Мін'юст, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

10. Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на необґрунтованості останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ІІІ. Оцінка Верховного Суду

11. Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

12. За правилом пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

13. Аналіз наведеної норми процесуального закону свідчить про те, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав наявності об'єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, можливе виключно у разі її розгляду саме судом і до ухвалення саме судового рішення у відповідному кримінальному провадженні.

14. Розширене тлумачення вказаної норми шляхом пов'язування підстав для зупинення провадження в адміністративній справі з необхідністю отримання рішення органу досудового розслідування за результатом досудового розслідування кримінального провадження є помилковим.

15. Крім того, за змістом частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

16. Спірні правовідносини, позовні вимоги, підстави позову та предмет доказування у цій справі визначеним частиною шостою статті 78 КАС України обставинам, за яких відповідне процесуальне рішення суду у кримінальному провадженні є обов'язковими для адміністративного суду, не відповідає. Своєю чергою, навіть за умови наявності передбачених указаною нормою обставин, процесуальне рішення органу досудового розслідування не є обов'язковим для адміністративного суду, а відповідні відомості підлягають доказуванню в загальному порядку.

17. При цьому Верховний Суд зауважує, що адміністративні суди не позбавлені можливості перевірити факт достовірності (дійсності) документу у встановленому КАС України порядку.

18. Відтак, відсутня необхідність зажадати завершення розслідування кримінального провадження з метою встановлення преюдиціальних обставин для цієї справи, адже адміністративні суди мають повноваження для встановлення обставин справи, необхідних для розв'язання конфлікту за цим позовом, і ці обставини не є похідними від результату розслідування відповідного кримінального провадження.

19. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про безпідставність зупинення провадження у справі згідно з оскаржуваною ухвалою апеляційного суду.

20. За таких обставин Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

21. Таким чином, з огляду на приписи частини першої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ІV. Судові витрати

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року у справі № 826/6662/15 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич