Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 640/10622/21

адміністративне провадження № К/990/1652/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №640/10622/21

за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції містобудування України, Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Міністерства розвитку громад та територій України - про визнання протиправними та скасування розпорядження, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка В.В., суддів Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції містобудування України (далі - відповідач-1), Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Міністерства розвитку громад та територій України (далі - третя особа), з вимогами: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року №187-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної інспекції містобудування України»; визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції містобудування України №14-ОС від 23 березня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами від 31 березня 2021 року; поновити ОСОБА_1 на посаді голови Державної інспекції містобудування України; стягнути з Державної інспекції містобудування України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеною прогулу у розмірі 29149,44 грн.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року відкрито провадження в цій адміністративній справі.

3. Згодом позивачем подано клопотання про заміну сторони у справі, а саме - Державної інспекції містобудування України на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України. Таке клопотання обґрунтовано тим, що 19 серпня 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення Державної інспекції містобудування України, а раніше - 20 травня 2021 року - до цього Реєстру внесено запис про реєстрацію Державної інспекції архітектури та містобудування України, яка, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року №1340, визначена суб`єктом управління індивідуально визначеного майна, зокрема Державної інспекції містобудування України. Позивач уважає, що Державна інспекція архітектури та містобудування України є правонаступником Державної інспекції містобудування України, адже до неї перейшли майнові права та обов`язки останньої.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково: залучено Державну інспекцію архітектури та містобудування України співвідповідачем у справі (далі - відповідач-3); відмовлено у задоволенні клопотання в іншій частині.

5. На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, оскільки вона винесена з порушенням вимог процесуального законодавства. Позивач указує, що існують підстави для заміни сторони у справі - Державної інспекції містобудування України на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року вказане апеляційне провадження закрито.

8. Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що згідно з частиною другою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

9. Водночас статтею 294 КАС України серед переліку ухвал, що підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, не визначено ухвали суду першої інстанції про відмову в заміні сторони її правонаступником.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

10. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати.

11. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що, відповідно до пункту 20 частини першої статті 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

12. На думку скаржника, з аналізу вказаної норми процесуального закону вбачається, що апеляційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції як про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, так і про відмову у заміні сторони. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №2-3627/09 (провадження №61-16520сво18).

13. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 12 січня 2022 року.

14. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Кашпур О.В.

15. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року в справі №640/10622/21.

16. Від відповідача-2 надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.

ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування

17. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

18. Відповідно до частин першої та другої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

19. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (частина третя статті 293 КАС України).

20. Перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, встановлений статтею 294 КАС України.

21. Згідно з цієї статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

22. Частиною першою статті 305 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

ІV. Позиція Верховного Суду

23. Як уже зазначалося, у цій справі ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року, серед іншого, відмовлено у заміні сторони її правонаступником. Не погоджуючись із цим, позивач подав апеляційну скаргу. Шостий апеляційний адміністративний суд, закриваючи апеляційне провадження в справі, уважав, що оскарження вказаної ухвали окремо від рішення суду не передбачено статтею 294 КАС України.

24. Суд указує на помилковість зазначеного висновку з огляду на таке.

25. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

26. У постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №1718/2-а-834/11 зроблено висновок, що «зі змісту пункту 20 частини першої статті 294 КАС України випливає, що процесуальним законом право на апеляційне оскарження відповідних ухвал суду не поставлено в залежність від результату вирішення процесуального питання судом першої інстанції.

27. Таким чином, пункт 20 частини першої статті 294 КАС України слід розуміти так, що у адміністративному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції, як про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, так і про відмову у заміні сторони».

28. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва 07 жовтня 2021 року апеляційному оскарженню не підлягає, а, отже, і про наявність підстав для закриття апеляційного провадження, що призвело до порушення норм процесуального права.

29. При цьому, Суд звертає увагу на те, що конструкція пункту 20 частини першої статті 294 КАС України, яким передбачено можливість оскарження ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, є аналогічною положенням пункту 28 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.

30. Водночас Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі №2-3627/09 (провадження №61-16520сво18), аналізуючи положення пункту 28 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України, також зазначила про те, що зміст цього пункту не містить заборони апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

31. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

33. З огляду на викладене касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

34. Суд не оцінує посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року не переглядалася судом апеляційної інстанції, що виключає можливість її перегляду судом касаційної інстанції.

V. Судові витрати

35. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

36. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

37. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

38. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

39. Судові витрати не розподіляються.

40. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: С.А. Уханенко

О.В. Кашпур