Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 816/1382/15

адміністративне провадження № К/9901/3274/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. (суддя - Бойко С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015р. (судді - Подобайло З.Г., Григоров А.М., Тацій Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа - ОСОБА_16 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2015 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили:

визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення їх до Переліку вкладників ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк»), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) внести їх до Загального реєстру вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з сумою вкладу, що підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду по 12000 доларів США та 5000 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що вони є вкладниками в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив їх до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує їх право, як вкладників, на отримання гарантованої суми вкладу.

Крім того, посилаються на те, що статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість передачі кредитором своїх прав іншій особі шляхом відступлення права вимоги, а рішенням суду підтверджено, що боржником у зобов'язанні за договором банківського вкладу є саме банк.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015р., в задоволенні позову відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати їх рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що рішення про відкликання банківської ліцензії та початок ліквідації банку було прийнято 19.03.2015р., а договори відступлення права вимоги за депозитним договором між позивачами та третьою особою укладені 23.01.2015р., тобто до формування Уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому цивільний обов'язок щодо позивачів у банку виник до відкриття ліквідаційної процедури.

Крім того, позивач посилається на те, що висновки судів зроблені без всебічного та повного дослідження обставин справи, правильного застосування норм цивільного законодавства і спеціального закону. При цьому наголошує на тому, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій містять різні за змістом мотиви для відмови в задоволенні позову.

Відзиви на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.01.2014р. між третьою особою та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP «Квартальний» №725425/2014 (в доларах США). (том І а.с. 28)

Відповідно до умов цього Договору банк відкриває позивачу вкладний рахунок №26201160003093 для зарахування початкової суми вкладу 150001 доларів США строком на 13 місяців з щомісячною виплатою процентів.

Судами встановлено, що у зв'язку з неповерненням депозитного вкладу у зазначені строки та на вимогу третьої особи, останній звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави із позовом про стягнення банківського вкладу та нарахованих відсотків.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 02.06.2014р. позов задоволено, стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_16 суму банківського вкладу в розмірі 183366 доларів США, відсотків за розміщення банківського вкладу в сумі 3209 доларів США та 3% річних від простроченої суми в розмірі 7285 доларів США. (том І а.с. 31)

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29.10.2014р. у зазначеній вище частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено в силі. (том І а.с. 32 - 34)

Постановою Правління Національного банку України від 03.10.2014р. №631/БТ було заборонено ПАТ «ВіЕйБі Банк», як проблемному банку, проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності вищезазначеною Постановою (тобто до 03.10.2014р.), умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

30.10.2014р. постановою Правління Національною банку України №692/БТ, з відміткою «банківська таємниця», «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 66)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014р. №733 «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБІ Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.11.2014р. прийнято рішення №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБІ Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк» з 21.11.2014р.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015р. №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів 20.03.2015р. прийнято рішення №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБІ Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015р. по 19.03.2016р. (том ІІ а.с. 67 - 68)

23.01.2015р. між третьою особою та позивачами укладено договори про заміну кредитора в зобов'язанні. (том І а.с. 35 - 64)

Згідно пунктів 1.1. та 1.2. цих Договорів третя особа передає позивачам право вимоги по договору банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP «Квартальний» №725425/2014, який укладено між ПАТ «ВіЕйБі Банк» (первісний кредитор) та третьою особою на суму вкладу 12000 та 5000 доларів США.

Судами встановлено, що у зв'язку з укладанням вказаних договорів, позивачами надіслано до Уповноваженої особі Фонду відповідне повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, заяви від кожного нового кредитора про проведення заміни кредитора у зобов'язанні та договори про відступлення права вимоги. (том І а.с. 74 - 75)

Листами від 16.03.2015р. Уповноважена особа Фонду повідомила позивачів про те, що за договором банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP «Квартальний» №725425/2014 від 10.01.2014р. договірні відносини встановлені між третьою особою і банком, а тому відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є саме та фізична особа, з якою або на користь якої укладено договір банківського вкладу, і яка, відповідно, має право на отримання грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених Законом. (том І а.с. 65 - 73)

Крім того, позивачів повідомлено про те, що особа, якій відступлено право вимоги за договором банківського вкладу, не може набути статусу вкладника, який має право на отримання відшкодування за вкладом, а тому повідомлення позивачів не має наслідком внесення необхідних змін до договору банківського вкладу щодо заміни сторони, а отже не дає підстав особі, якій відступлено право вимоги набути статусу вкладника банку.

При цьому також повідомлено про те, що заміна кредитора в зобов'язанні у період тимчасової адміністрації банківської установи є порушенням вимог чинного законодавства, що в подальшому може призвести до порушення черговості та порядку задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, передбаченої у ч. 4 ст. 52 Закону.

23.03.2015р. Уповноваженою особою Фонду надано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Перелік вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. (том ІІ а.с. 3 - 4)

На підставі зазначеного Переліку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб сформовано Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Судами встановлено, що Уповноваженою особою Фонду не включено позивачів до Переліку та Загального реєстру, оскільки договори банківського вкладу банк з ними не укладав, а тому вони не є вкладниками банку і відповідно не мають права на отримання гарантованої суми компенсації.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачі не є вкладниками в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не мають права на отримання гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Враховуючи те, що зобов'язання Фонду по виплаті гарантованої суми до відшкодування державою вкладникам банку суми вкладу у випадку неплатоспроможності банку нерозривно пов'язане з особою такого вкладника, то заміна кредитора у даному зобов'язанні не допускається, а надані позивачами договори про заміну кредитора в зобов'язанні від 23.01.2015р., укладені між ними та третьою особою, не можуть вважатися доказами набуття вказаними особами прав вкладників банку відповідно до статті 515 Цивільного кодексу України.

Крім того, суди виходили з того, що право на отримання гарантованого відшкодування коштів за вкладами мають ті особи, які були вкладниками на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ринку відповідно до статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто з 21.11.2014р. згідно постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014р. №733/БТ «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних», а тому оскільки договори між третьою особою та позивачами про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP «Квартальний» №725425/2014 було укладено 23.01.2015р., то позивачі не є вкладниками в розумінні Закону і не мають права на отримання гарантованої компенсації за рахунок держави зокрема і з цих підстав..

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду судами встановлено, що між позивачами та банком не укладено договорів банківського вкладу, позивачі в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не відповідають вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, протиправна бездіяльність з боку відповідача відсутня, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на договір про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу іншої особи також є безпідставним, оскільки такий договір не характеризує позивача як вкладника та не наділяє його відповідними правами в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі №826/6337/15.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук