Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.10.2019 року у справі №803/2725/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №803/2725/15

адміністративне провадження №К/9901/13001/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року (суддя Лозовський О. А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року (колегія у складі суддів: Судової-Хомюк Н. М., Святецького В. В., Коваля Р. Й.) у справі № 803/2725/15 ( № 876/10481/15) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі позивач, Підприємець) звернулась до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Волинської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач безпідставно застосував другорядний резервний метод визначення митної вартості товару, так як для митного оформлення товару додатково додані усі необхідні документи для підтвердження митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) товарів, що імпортуються.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про наявність у митного органу достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості оцінюваного товару за ціною договору (контракту).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 2 березня 2015 року позивачем ввезено на митну територію України товар - яблука свіжі врожаю 2014 року, клас якості II, калібр 65 мм сорт Idared - вагою нетто 20 280 кг за ціною 1,20 польських злотих за 1 кг на загальну суму 24 336,00 польських злотих, придбаного згідно із контрактом купівлі - продажу від 23 лютого 2015 року №29/2015/PL, укладеного із фірмою "Elefant Owoce Agnieszka Strach" (Польща), за інвойсом від 26 лютого 2015 року № 46/02/2015.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом подані на митний пост "Луцьк" Волинської митниці ДФС наступні документи:

- контракт від 23 лютого 2015 року № 29/2015/PL;

- рахунок-фактура (інвойс) від 26 лютого 2015 року №46/02/2015;

- ВМД від 2 березня 2015 року №205070000/2015/008051;

- декларація митної вартості (ДМВ-1) від 2 березня 2015 року №205070000/2015/8051;

- міжнародна товарно-транспортна накладна від 26 лютого 2015 року CMR серії А №064853;

- сертифікат про походження товару від 26 лютого 2015 року №PL/MF/AK 084262;

- карантинний дозвіл від 12 лютого 2015 року №15/00987;

- сертифікат якості від 26 лютого 2015 року №КО.8231.1.465.2015;

- прайс-лист від 23 лютого 2015 року;

- копія декларації країни відправлення від 28 лютого 2015 року № 15PL302010Е0018991;

- експертний висновок Волинської торгово-промислової палати №В-106 від 27 лютого 2015 року, а також інші документи, перелічені в графі 44 МД.

В графах 12,45 ВМД від 2 березня 2015 року №205070000/2015/008051 вказано митну вартість товару яблук свіжих врожаю 2014 року у розмірі ~money0~, що є еквівалентом 24 336 польських злотих, тобто 1,20 польських злотих за 1 кг.

За вказаною ВМД позивачу відмовлено у прийнятті митної декларації, у зв'язку із невідповідністю заповнення граф 12,45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України, неподанням додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, та прийняттям рішення від 2 березня 2015 року №205000011/2015/000015/1, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 2 березня 2015 року №205070000/2015/00023.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості ввезеного товару та враховуючи інформацію щодо його вартості згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України Волинською митницею ДФС 2 березня 2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000015/1, згідно якого Волинською митницею ДФС визначено митну вартість товару яблук свіжих врожаю 2014 року за ціною 1,8352 польських злотих за 1 кг, що становить 37 217,86 польських злотих за партію товару вагою 20 280 кг.

У картці відмови відповідач роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12,45 ВМД у відповідність до рішення про визначення митної вартості від 2 березня 2015 року №205000011/2015/000015/1.

Контролюючим органом у графі "Для відміток митного органу" ВМД від 2 березня 2015 року №205070000/2015/008051 було зроблено запис про необхідність надання документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, зокрема: банківські платіжні документи про оплату товару; розрахунок ціни (калькуляцію).

Уповноважена особа декларанта, ознайомившись з вимогою митного органу про надання додаткових документів здійснила запис: "Буду приймати рішення, згідно положень Митного кодексу України. На даний момент таких документів немає. Прошу випустити товар у вільний обіг".

2 березня 2015 року позивачем подано нову ВМД №205070000/2015/008141, вказавши у ній в графах 12,45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену в інвойсі від 26 лютого 2015 року №46/02/2015, розрахунок митних платежів здійснювався, виходячи із митної вартості, визначеної митним органом.

Митне оформлення проводилося за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань грошової застави.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 3 статті 52 Митного кодексу України визначено право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Частиною 3 статті 52 Митного кодексу України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до Частиною 3 статті 52 Митного кодексу України.

Згідно із частинами 8 і 9 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені частинами 8 і 9 статті 55 Митного кодексу України.

Позивачем на підтвердження ціни товару та обґрунтування його митної вартості надано митному органу експертний висновок Волинської торгово-промислової палати від 27 лютого 2015 року № В-106, який містить відомості про якісні характеристики яблук, а також дані з інтернет-сайтів, які містять інформацію щодо реалізації аналогічного товару на території України

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що митним органом обґрунтовано не взято до уваги експертний висновок Волинської торгово-промислової палати, оскільки відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30 жовтня 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що застосуванню другорядного методу передувала процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.

Результати даної процедури та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості, що передують резервному відображені в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 02.03.2015 № 205000011/2015/000015/1.

Відповідно до частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена на основі резервного методу, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях.

При здійсненні митного оформлення товару за ВМД від 2 березня 2015 року №205070000/2015/008051 митним органом використано цінову інформацію ЄАІС Державної митної служби України та митні декларації від 2 лютого 2015 року №205070000/2015/3734 та від 20 лютого 2015 року № 10025002/2015/53807.

Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у митного органу достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості оцінюваного товару за ціною договору (контракту).

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 803/2725/15 ( № 876/10481/15) залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду