ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2018 року
Київ
справа №800/54/17
адміністративне провадження №А/9901/116/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року по справі № 800/54/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Назара Івановича про визнання протиправним та скасування рішення про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, -
ВСТАНОВИВ :
7 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовною заявою до Вищої ради юстиції (правонаступник Вища рада правосуддя) про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 12 січня 2017 року № 3/0/15-17 «Про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора України про тимчасове відсторонення судді Київського апеляційного адміністративного суду Петрика І.Й. від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності» (том 1 арк. справи 4-13).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 статті 155 КАС України, які кореспондуються з ч. 3 статті 128 КАС України з мотивів повторної неявки позивача та його представника в судові засідання, призначені судом на 29.06.2017 року та на 13 липня 2017 року без поважних причин (том 3 арк. справи 146-149).
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2017 року, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з апеляційною скаргою на вказане рішення суду, провадження за якою відкрито ухвалою цього ж суду від 18 жовтня 2017 року, як по заяві про її перегляд з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 статті 237 КАС України.
У заяві про перегляд заявник просить вказану ухвалу Вищого адміністративного суду України скасувати і направити справу на новий розгляду до цього суду. Вимоги обґрунтовує грубим порушенням судом норм процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, в обґрунтування заяви зазначив, що позивач був відсутній в судовому засіданні, призначеному на 29.06.2017 року через поважні причини неможливості прибуття до суду, внаслідок перебування у відпустці у період з 26 червня 2017 року по 10 липня 2017 року (для оздоровлення неповнолітніх дітей), про що повідомив суд, шляхом надіслання на адресу суду відповідного клопотання про відкладення розгляду справи. Представники не могли з'явитись до суду також з об'єктивних причин, оскільки: адвокат ОСОБА_3 приймала участь в іншому судовому процесі, а другий представник - ОСОБА_4 на той час перебувала за кордоном, а адвокат ОСОБА_5 без офіційної повістки суду не міг на свій розсуд відлучитися з місця проживання, перебуваючи під домашнім арештом.
Щодо необхідності участі в судовому засіданні, призначеному на 13.07.2017 року заявник зазначив, що його представник - ОСОБА_3 не могла з'явитись до суду 12.07.2017 року, оскільки 13 липня 2017 року о 10 годині 30 хвилин приймала участь у розгляді Печерським районним судом міста Києва питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, про що надіслала відповідну заяву, крім цього, в заяві просила зупинити провадження у справі до набрання законної сили процесуального рішення по кримінальному провадженню № 42017000000000622 від 03.03.2017 року, оскільки воно має суттєве значення для вирішення даної справи) та розглянути клопотання про зупинення у її відсутність та відсутність позивача, та повідомити суд про наступну дату судового засідання.
Крім цього зазначив, що представник позивача в телефонному режимі повідомляла помічника головуючого судді про те, що позивач не зможе з'явитись до суду, оскільки через стан здоров'я він перебуває в поліклініці (том 3 арк. справи 154-157).
Підпунктом 1 пункту першого розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 243 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року N 2136-VIII, у разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд має право а) скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції або б) скасувати судове рішення повністю або частково і закрити провадження у справі повністю або в певній частині.
Вказана справа у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу між суддями передана на розгляд колегії суддів: Васильєвій І.А. (головуючий суддя), ОСОБА_6, ОСОБА_7
Перевіривши матеріали справи, та доводи, викладені заявником в заяві про перегляд судового рішення, колегія суддів вважає, що наявні підстави для її задоволення з огляду на наступне.
В провадженні Вищого адміністративного суду України перебувала справа № 800/54/17, у розгляді якої, у судовому засіданні, призначеному на 31.05.2017 року, оголошено перерву до 9:00 год. 29.06.2017 року, про що повідомлено осіб, які беруть участь у справі (арк. справи 102). Зокрема в судовому засіданні був присутній позивач особисто, який отримав повістку особисто, тобто про наступну дату засідання, призначену на 29.06.2017 року повідомлений судом належним чином.
26.06.2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України, через канцелярію від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з від'їздом позивача на час відпустки за межі Київської області для оздоровлення двох неповнолітніх дітей. Просив не розглядати справу за його відсутності (том 3 арк. справи 107).
Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України, судом визнано неприбуття позивача ОСОБА_1 у судове засідання 29 червня 2017 року таким, що відбулося без поважних причин та продовжено перерву в розгляді даної справи до 9 години 45 хвилин 13 липня 2017 року, повідомивши про це осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з журналу судового засідання від 29.06.2017 року, о 9:14 год. судом в судовому засіданні, призначеному на цю дату, головуючим суддею з'ясовувалась думка присутніх учасників процесу про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, які в судове засідання не з'явились без поважних причин (том 3 арк. справи 111).
ОСОБА_3, - представник позивача ОСОБА_1, 6 липня 2017 року отримала рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення про розгляд Вищим адміністративним судом України о 9 годині 45 хвилин 13 липня 2017 року даної адміністративної справи, що підтверджується її підписом на рекомендованому поштовому відправленні про вручення повістки про виклик до суду (том 3 арк. справи 114).
13 липня 2017 року о 9 годині 40 хвилин представником позивача ОСОБА_3 на адресу суду, через канцелярію подано письмове клопотання, в якому зазначила, що не може з'явитись до суду 13.07.2017 року, оскільки 13 липня 2017 року о 10 годині 30 хвилин приймає участь у розгляді Печерським районним судом міста Києва питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, крім цього, в клопотанні просила суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили процесуального рішення по кримінальному провадженню № 42017000000000622 від 03.03.2017 року, оскільки воно має суттєве значення для вирішення даної справи і розглянути клопотання про зупинення у її відсутність та відсутність позивача, а про дату наступного судового засідання просила їх повідомити у встановленому законом порядку (том 3 арк. справи 116-117).
ВАС України в оскаржуваній ухвалі посилався на те, що про розгляд даної справи 13 липня 2017 року о 9 годині 45 хвилин був повідомлений і позивач ОСОБА_1, який неодноразово наголошував на неможливості розгляду цієї справи у його відсутність, хоча 13 липня 2017 року ні він, ні його представник ОСОБА_3, а ні представник ОСОБА_8 у судове засідання знову не прибули, заяв про розгляд даної справи по суті за їх відсутності не надійшло. ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомив, жодних документів, які б підтверджували поважність причин його повторної неявки до суду не надав.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний закон, чинний на час розгляду даної справи передбачав, що відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Статтею 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки, та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особи, які беруть участь у справі, крім іншого, мають право: знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; заявляти клопотання і відводи, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний припис зазначений у частині 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави суд повинен з'ясувати: 1) чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; 2) чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; 3) чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.
При цьому за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Тобто з аналізу викладеного, неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено.
Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав повторного неприбуття до суду позивача та його представника без поважних причин, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.07.2017 року посилався на те, що, оскільки позивач ОСОБА_1, який був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, 13 липня 2017 року без поважних причин у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, не з'явилися також 29 червня 2017 року та 13 липня 2017 року і його представники, заяв про розгляд даної справи та можливість завершити її розгляд за їх відсутності не надійшло, в ході розгляду справи позивач та його представник ОСОБА_3 неодноразово просили суд про відкладення її розгляду, а ОСОБА_1 наголошував, що розгляд справи без його участі не завершувати, але сам 13 липня 2017 року повторно без поважних причин у судове засідання не з'явився (том 3 арк. справи 148).
З такими висновками, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
26.06.2017 року позивач надіслав на адресу Вищого адміністративного суду України, через канцелярію заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його від'їздом на час відпустки за межі Київської області для оздоровлення двох неповнолітніх дітей. Просив не розглядати справу за його відсутності (том 3 арк. справи 107), на підтвердження чого до заяви додав наказ Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 року № 348 к/тм про надання ОСОБА_1 відпустки у період з 26.06.2017 року по 10.07.2017 року (арк. справи 108).
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які належні документальні докази, що підтверджують виїзд позивача за межі Київської області для оздоровлення двох неповнолітніх дітей. Крім цього, його представник також не з'явилась до суду, про причини неявки суд не повідомила. З огляду на що, колегія суддів погоджується з ВАС України, що перша неявка позивача та його представника до суду відбулась без поважних причин.
Наступне засідання призначене на 13.07.2017 року.
Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_1 отримав повістку про виклик до суду на 13.07.2017 року, лише 14.07.2017 року (том 3 арк. справи 115), а його представник ОСОБА_3 отримала повістку 6.07.2017 року.
Відповідно до частини 10 статті 35 КАС України вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.
Тобто у розумінні ч. 10 статті 35 КАС України позивач був повідомлений про розгляд справи 13.07.2017 року належним чином, та не з'явився до суду.
Колегія суддів вважає, що неприбуття слід визнавати неповажним, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин.
Як встановлено колегією суддів, представник позивача, належним чином обґрунтувала неможливість її прибуття до суду, надіславши клопотання про зупинення, додавши до нього документальне підтвердження, зокрема ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року, якою суд ухвалив забезпечити на 13 липня 2017 року на 10:30 прибуття захисника ОСОБА_9 до суду, а у відповідності до довіреності від 12.07.2017 року, представником ОСОБА_9 є ОСОБА_3 (том 3 арк. справи 137-138).
До того ж представник просила розглянути клопотання за її відсутності та відсутності позивача.
Таким чином, в другому випадку неможливо зробити висновок, що позивач та його представник не з'явились в судове засідання, призначене на 13.07.2017 року, без поважних причин, що виключає повторну, без поважних причин неявку у судове засідання, та неповідомлення суд про причини неприбуття.
Посилання позивача в заяві про перегляд на тому, що представник позивача в телефонному режимі повідомляла помічника головуючого судді про те, що позивач не зможе з'явитись до суду, оскільки через стан здоров'я він перебуває в поліклініці, колегія суддів не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні документальні підтверджуючі докази, а позивач таких суду не надіслав.
Надіслання сторонами клопотань про відкладення та зупинення розгляду справи, а також надсилання будь-яких інших клопотань та заяв, у розумінні вимог статті 49 КАСУ є процесуальним правом сторони.
За таких обставин, суд першої інстанції при залишенні цього позову без розгляду не врахував, що обов'язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду повинна бути саме повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено, та вдруге від позивача та/або його представника не надходило жодної інформації про неможливість прибути до судового засідання.
Отже неповне дослідження ВАСУ вищенаведених обставин при вирішенні питання про повторну неявку позивача та його представника до суду, призвело до порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду без врахування усіх доказів, що є в матеріалах справи, а тому, оскільки ця ухвала суду перешкоджає доступу особи до правосуддя, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву, скасувати судове рішення, та передати справу на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 235-242 243 244-1 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року по справі 800/54/17, - задовольнити.
Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року по справі 800/54/17.
Передати справу №800/54/17 на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:І.А. Васильєва СудС.С. Пасічник В.П. Юрченко