Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2019 року у справі №821/1765/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2019 року

м. Київ

справа №821/1765/16

адміністративне провадження №К/9901/45600/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (суддя Варняк С. О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів Шляхтицького О. І., Джабурія О. В., Романішина В. Л. )

у справі № 821/1765/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Людмили Ігорівни,

треті особи: ОСОБА_1, ПАТ "УкрСиббанк

про зобов'язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.09.11.2016 ПАТ "Дельта банк" звернувся з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Л. І. як спеціального суб'єкта, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не накладення заборони на відчуження іпотечного майна при посвідченні договору іпотеки №04.2/21/101/06-НВ від 21.04.2006;

- зобов'язати приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Л. І. зареєструвати належним чином засвідчену заборону на відчуження іпотечного майна - виробничої бази, яка складається з таких об'єктів: адміністративна будівля з ганками (літ А, а, а1, а2), з цегли загальною площею 1411,8 кв. м., блок допоміжних будівель (літ. Б), загальною площею 2849,7 кв. м., блок майстерень (літ. б) з цегли, загальною площею 6,3 кв. м., прохідна (літ. Е) з з/б блоків, загальною площею 8,5 кв. м. ; гараж на 3 машини (літ. Г), з цегли, загальною площею 62,4 кв. м; туалет (літ. М); котельня (ліг. И) з з/б блоків, загальною площею 8,4 кв. м. ; гараж (літ. Н), з цегли, загальною площею 34,0 кв. м. ; гараж (літ. Д), 1/2 цегляні, 1/2 блоки, загальною площею 66,8 кв. м. ; підвал (під літ. К), з цегли, загальною площею 31.6 кв. м. ; вхід у підвал (літ.

Л); 1,2,3,5 - огорожа, 4 - пожежна водойма, І - вимощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з відповідним внесенням записів про заборону відчуження до Державною реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

2. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.01.2017 зобов'язано приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Людмилу Ігорівну зареєструвати належним чином заборону на відчуження іпотечного майна - виробничої бази, яка складається з таких об'єктів: адміністративна будівля з ганками (літ А, а, а1, а2), з цегли загальною площею 1411,8 кв. м, блок допоміжних будівель (літ. Б), загальною площею 2849,7 кв. м, блок майстерень (літ. б) з цегли, загальною площею 6,3 кв. м, прохідна (літ. Е) з з/б блоків, загальною площею 8.5 кв. м, гараж на 3 машини (літ. Г), з цегли, загальною площею 62,4 кв. м; туалет (літ. М); котельня (ліг. И) з з/б блоків, загальною площею 8,4 кв. м; гараж (літ. Н), з цегли, загальною площею 34,0 кв. м. ; гараж (літ. Д), 1/2 цегляні, 1/2 блоки, загальною площею 66,8 кв. м. ; підвал (під літ. К), з цегли, загальною площею 31,6 кв. м; вхід у підвал (літ. Л); 1,2,3,5 - огорожа, 4 - пожежна водойма, І - вимощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з відповідним внесенням записів про заборону відчуження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Не погоджуючись з постановою суду, ПАТ "Дельта банк ", ПАТ "УкрСиббанк", приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Людмила Ігорівна подали апеляційні скарги.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 вирішено:

- апеляційну скаргу ПАТ "Дельта банк" залишити без задоволення;

- апеляційні скарги ПАТ "УкрСиббанк", приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Людмили Ігорівни задовольнити;

- постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 26.01.2017 у справі № 821/1765/16 в частині позовних вимог щодо зобов'язання приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Людмили Ігорівни вчинити реєстраційні дії скасувати;

- ухвалити в цій частині позовних вимог нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" про зобов'язання приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Людмили Ігорівни вчинити реєстраційні дії - відмовити;

- в решті позовних вимог постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 26.01.2017 залишити без змін.

5.30.10.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від
26.01.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
04.10.2017.

6. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2017 відкрито провадження у справі. Відзив від Відповідача не надходив.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.04.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (правонаступником, якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 06.1/21/06-НВ, відповідно до умов якого ВАТ "Кредитпромбанк" відкриває ОСОБА_1 не відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті в межах загальної суми 306000,00 доларів США терміном погашення до 20 квітня 2021 року.

9. Відповідно до іпотечного договору № 04-2/21/101/06-НВ від 21.04.2006 у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 06.1/21/06-НВ ОСОБА_1 передав ВАТ "Кредитпромбанк" правонаступником, якого є ПАТ "Дельта Банк" в іпотеку майнові права на виробничу базу, яка складається з адміністративної будівлі з ганками (літ. А, а, а-1, а-2), з цегли, загальною площею 1411,8 кв. м. ; блока допоміжних будівель (літ. Б) загальною площею 2849,7 кв. м., блока майстерень (літ. б), з цегли, загальною площею 6,3 кв. м. ; прохідної (літ Е), з/б блоків, загальною площею 8,5 кв. м. ; гаражу на 3 машини, загальною площею 62,4 кв. м; туалета (літ. М), котельних блоків, загальною площею 8,4 кв. м., гаражу (літ. Н). з цегли, загальною площею 34,0 кв. м., гаражу з цегли Л з блоків; підвалу (під літ. К) з цегли, загальною площею 31,6 кв. м, входу у підвал (літ Л); 1,2,3,5 - огорожи, 4- пожежної водойми; І - вимощення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

10. Іпотечний договір за № 04.2/21/101/06-НВ від 21.04.2006 посвідчено приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Л. І.

11. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.04.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №06.1/21/06 НВ, відповідно до умов якого ВАТ "Кредитпромбанк" відкриває ОСОБА_1 не відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті в межах загальної суми 306000,00 доларів США терміном погашення до 20.04.2021. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 передав ВАТ "Кредитпромбанк" в іпотеку виробничу базу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується іпотечним договором за №
04.2/21/101/06-НВ від 21 квітня 2006 року, який посвідчено відповідачем - приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Л. І.

Але іпотекодавець свої зобов'язання за договором іпотеки не виконав, тому додаткової угоди до договору іпотеки не укладалось.

13. При оформленні і реєстрації іпотечного договору за № 04.2/21/101/06-НВ від
21.04.2006 відповідачем по справі було здійснено грубе порушення норм діючого на той час законодавства, а саме на час укладання договору іпотеки не зареєстрував відповідне право власності згідно вимог чинного законодавства. Але зазначена стаття ЗУ "Про іпотеку" передбачає реєстрацію обтяження на таке майно із врахування зазначених обставин, що було грубо проігноровано відповідачем. Існує ризик втрати позивачем високоліквідного заставного майна, оскільки за відсутності відповідних заборон в державних реєстрах, ОСОБА_1 може вчинити недобросовісні дії щодо відчуження іпотечного майна на користь третіх осіб, при цьому маючи непогашену заборгованість перед кредитором та іпотекодержателем - ПАТ "Дельта Банк".

14. Відповідач зазначив, що на час посвідчення правочину функція реєстрації була покладена на комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, які здійснюють реєстрацію на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності. Станом на
21.04.2006 подібна операція проведена бути не могла, у зв'язку з тим, що на той період право реєстрації обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна мали лише державні нотаріуси, ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його філії. Просила у задоволенні позову відмовити.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції виходив з того, що станом на 21.04.2006 приватному нотаріусу Сердюк Л. І. не були делеговані повноваження державного реєстратора, вона не реалізовувала державну політику в сфері державної реєстрації, тобто не виконувала функції органу державної влади.

16. Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити реєстраційну дію, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що існував ризик втрати позивачем високоліквідного заставного майна, за відсутності відповідних заборон в державних реєстрах.

17. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що відсутні підстави вважати дії відповідача протиправним та зобов'язати його вчинити реєстраційні дій, оскільки порушення відповідачем приписів наказу Мін'юсту України "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", за умови їх доведеності, яка регламентує діяльність виключно нотаріусів України під час вчинення нотаріальних дій, жодним чином не впливає на правову кваліфікацію його дій як державного реєстратора.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки при оформленні іпотечного договору №04.2/21/І01/06-НВ від
21.04.2006 Відповідач порушила норми законодавства - ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (редакція від 24.01.2006) - предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

19. Також Відповідач порушила розділ 102 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, - одночасно з посвідченням договору про іпотеку, нотаріус, якщо це передбачено договором, накладає заборону на відчуження предмета іпотеки.

20. Твердження суду про те, що Позивач звернувся до Відповідача як до державного реєстратора не відповідає дійсності.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.

22. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004, № 1952-IV (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ~law6~) Державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом.

23. Відповідно до ~law7~ систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав (частина 1); держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (частина 2); адміністратором Державного реєстру прав є центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення. Статут центру державного земельного кадастру затверджує центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (частина 3); державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі.

24. Згідно з ~law8~ (у редакції Закон України, від
26.11.2015, № 834-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") державним реєстратором є нотаріус.

25. За правилами пунктів 1 і 3 розділу 1 Закону України від 04.07.2012 № 5037-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно" внесені зміни до Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII:

- у статті 28:

- частину 1 після слів "нотаріальної дії" доповнити словами "здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- частину другу доповнити словами "функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно";

- у частині четвертій слова "сто п'ятдесят" замінити словом "тисячу";

- доповнено статтею 46-1 такого змісту:

"Стаття 46-1. Повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і який має печатку такого реєстратора.

Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва здійснює пошук у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса".

26. У відповідності до пункту 1 розділу II, Прикінцеві та перехідні положення ~law14~ ~law15~ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім ~law16~, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

27. Згідно з ~law17~ у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

28. На підставі пункту 1.2 положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, передбачено перелік об'єктів нерухомого майна, а саме: нерухоме майно (нерухомість) - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, які невід'ємно пов'язані з нею переміщення яких с неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти.

29. Отже, враховуючи вищевикладене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що 21.04.2006 (на час укладення іпотечної угоди) приватному нотаріусу Сердюк Л. І. не були делеговані повноваження державного реєстратора, вона не реалізовувала державну політику в сфері державної реєстрації, тобто не виконувала функції органу державної влади, оскільки зміни до законодавства, що делегували приватним нотаріусам функції державних реєстраторів відбулися 26.11.2015.

30. Позивач мотивував свою позицію щодо зобов'язання вчинити реєстраційні дії вимогами Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

31. Згідно з ч. 1 розділу 93 наказу Мін'юсту України "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (редакція від 29.08.2005) (надалі - Інструкція) предметом застави можуть бути майно та майнові права.

32. Відповідно до розділу 102 Інструкції одночасно з посвідченням договору про іпотеку нотаріус, якщо це передбачено договором, накладає заборону на відчуження предмета іпотеки за правилами, викладеними в розділі 26 цієї Інструкції.

33. Згідно умов іпотечного договору за № 04.2/21/101/06- НВ від 21.04.2006 (т.1 а. с. 13-16), обтяження Майна іпотекою у відповідності до цього Договору підлягає державній реєстрації за рахунок Іпотекодавця в порядку, встановленому чинним законодавством (пункт 2.3); при посвідченні цього Договору нотаріус накладає заборону на відчуження Майна до моменту повного виконання зобов'язань Іпотекодавцем перед Іпотекодержателем за Кредитним договором (пункт 2.4.)

34. Суд критично ставиться і не бере до уваги аргумент Позивача про те, що ".. ПАТ "Дельта Банк" зверталось з позовом до Відповідача саме як до нотаріуса.." (т.1 а. с. 284), оскільки у своїй позовній заяві (т.1 а. с. 4) Позивач зазначав: "Відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Також, відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у випадках, передбачених ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстратором є нотаріус, яким вчинено таку дію, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження, а тому розгляд позовів щодо оскарження дії або бездіяльності нотаріуса як державного реєстратора прав на нерухоме майно належить до адміністративної юрисдикції".

35. Отже, беручи до уваги вищенаведене, Суд підкреслює, що Позивач у позовній заяві чітко окреслив, що звертається до Відповідача із позовом саме як до державного реєстратора. Тому покликання Відповідача на необґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо оскарження дій Сердюк Л. І. як державного реєстратора є безпідставними.

36. Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги звернуті до відповідача, як до державного реєстратора, предметом спору є саме бездіяльність відповідача як державного реєстратора, а не як нотаріуса.

37. З огляду на положення приписів ~law21~ та Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII, наведені вище законодавчі акти чітко розмежовують повноваження нотаріуса як державного реєстратора у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, так і державного реєстратора без вчинення нотаріальних дій.

38. Аналогічні міркування викладено в листі Міністерства юстиції України від
16.01.2016 №308/8/32-16.

39. Отже, порушення відповідачем приписів наказу Мін'юсту України "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", за умови їх доведеності, яка регламентує діяльність виключно нотаріусів України під час вчинення нотаріальних дій, жодним чином не впливає на правову кваліфікацію його дій як державного реєстратора.

40. Суд зауважує, що в даному випадку дії Сердюк Л. І. як приватного нотаріуса та порушення нею Закону України "Про нотаріат" Позивач повинен оскаржувати до цивільного суду.

41. З огляду на положення статей 4, 6, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" від
05.06.2003 № 898-ІV, ~law25~ та роз'яснень відповідача у іпотечній угоді (пункти 3.1.9,,3.1.10,5.3 Іпотечного договору № 04-2\21\101\06-НВ), представник позивача (іпотекодержателя), та іпотекодавець мали право звернутись до будь-якого державного реєстратора із заявою у встановленій законом формі з проханням здійснити відповідну державну реєстрацію.

42. Таких звернень до відповідача представник позивача не надав, а відповідач заперечував факт наявності такого звернення. За таких умов відсутні підстави вважати дії відповідача протиправним та зобов'язати його вчинити реєстраційні дій.

43. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

44. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

45. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

46. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

47. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, в частині, не зміненій Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 821/1765/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб