Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.12.2019 року у справі №809/605/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2019 року

Київ

справа №809/605/17

адміністративне провадження №К/9901/18043/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 у складі судді Григорука О. Б. та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у складі колегії суддів: Гулиди Р. М. (головуючий), Кузьмича С. М., Улицького В. З. у справі №876/7034/17 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" про стягнення заборгованості

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі - УПФ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" (надалі - ВАТ "Автоливмаш") про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2015 по 01.08.2015 в сумі 52520,54 грн.

2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від
19.05.2017, яку залишено без змін ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

3.1. ВАТ "Автоливмаш" зареєстроване як юридична особа та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

3.2. УПФ надіслано ВАТ "Автоливмаш" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б "- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період 01.04-08.2015, за якими загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам даного підприємства складає 52520,54 грн.

3.3. Проте, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від
19.12.2003 у справі №Б-7/282 було введено процедуру санації боржника ВАТ "Автоливмаш" та визначено інвесторів санації - Державну компанію з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України (надалі - ДК "Укрекокомресурси") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Куфур" (надалі - ТОВ "Куфур").

3.4. За планом санації інвестори взяли на себе зобов'язання по задоволенню всіх вимог кредиторів згідно з реєстром, викупу цілісного майнового комплексу майна боржника, а також перепрофілювання виробництва, технічного переоснащення для випуску спеціалізованих ліній по утилізації сміття, збереженню робочих місць, тощо.

3.5. У відповідності до пункту 1.6 договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" при викупі в процесі відновлення платоспроможності боржника від 23.07.2004 ДК "Укрекокомресурси" і ТОВ "Куфур" є правонаступниками усіх майнових прав та зобов'язань цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" без обмежень.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до вимог чинного законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, повинні відшкодовувати правонаступниками ВАТ "Автоливмаш".

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем - УПФ, подано касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що у випадку спірних правовідносин відсутній акт прийому-передачі грошових зобов'язань з чітким розмежуванням та визначенням заборгованості чи здійснення поточних платежів, зокрема до Пенсійного фонду України, відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш", за умовами якого до правонаступників перейшли майнові права і зобов'язання цього цілісного майнового комплексу, а тому саме відповідач має сплатити зазначену заборгованість.

6. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує положення частин 1, 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - ~law8~), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абзац 1). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами ~law9~ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" (абзаци 1-3 підпункту 1).

9. ~law13~ набрав чинності з 01.01.2004, до цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР).

10. Пунктом 1 статті 2 Закону №400/97-ВР в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б " - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є об'єктом оподаткування для усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетних, громадських та інші установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників та філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку (абзац 4).

11. Пунктом 1 статті 4 Закону №400/97-ВР у відповідній редакції встановлено, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 100% від об'єкта оподаткування (абзац 3).

12. Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція).

13. За змістом пункту 6.4 Інструкції в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

14. Водночас, пунктами 6.2-6.3 Інструкції передбачено, що в разі, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із зарахуванням періодів роботи, передбачених ~law17~, що дають право на пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж був набутий. У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять його правонаступники.

15. При цьому, відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

16. За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.

17. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що до правонаступників ВАТ "Автоливмаш ", якими виступають ДК "Укрекокомресурси" і ТОВ "Куфур", перейшли всі його майнові права та зобов'язання як цілісного майнового комплексу без виключень.

18. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що внаслідок продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" та зміни його власника, з урахуванням положень пункту 6.3 Інструкції, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.04.2015 по
01.08.2015.

19. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах, за участю цих самих осіб, була висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2018 у справі №809/733/17, від 20.09.2019 у справі №809/602/17, від 25.06.2019 у справі №809/569/17, від 11.07.2019 у справі №809/1128/17.

20. Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

21. За змістом частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

23. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення.

24. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від
19.05.2017 та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №876/7034/17 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.
Івано-Франківську Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" про стягнення заборгованості - залишити без змін.

25. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В. М.

Судді Єзеров А. А.

Чиркін С. М.