Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.09.2020 року у справі №820/6278/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 820/6278/16

адміністративне провадження № К/9901/4794/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Борівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року (суддя Гуляєва Г. М. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (колегія суддів: Курило Л. В., Присяжнюк О. В., Русанова В. Б. ) у справі № 820/6278/16 за позовом а позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (законний представник неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації державної прикордонної служби України №83 від 22 червня 2016 року "Про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", членам сім'ї, батькам та утриманцям померлого підполковника ОСОБА_8,

- зобов'язати Адміністрацію державної прикордонної служби України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членам сім'ї, батькам та утриманцям померлого підполковника ОСОБА_8.

Постановою Борівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Адміністрації державної прикордонної служби України №83 від 22 червня 2016 року "Про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", членам сім'ї, батькам та утриманцям померлого підполковника ОСОБА_8.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги прийнято на підставі ч.1 ст.16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення. Також вказує, що не залучено відповідачем Луганський прикордонний загін, де безпосередньо проходив службу загиблий ОСОБА_8 та позивачем не надано довідку про обставини загибелі.

Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2018 року відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що підполковник ОСОБА_8 в період з 27 травня 2015 року по 06 червня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону на території Луганської області, а саме- н. п. Станиця Луганська Луганської області.

Заочним рішенням Борівського районного суду від 14.07.2015 встановлено факт проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з квітня 2009 по 06.06.2015.

Як убачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до акту №439 про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби від 09.07.2015 підполковника ОСОБА_8, причина нещасного випадку: додаток до наказу АДПСУ від 11.04.06 №282 п.30 - травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.

За висновками акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався
06.06.2015 р. о 21.30 год. на впс н. п. "Станично-Луганське-2" Луганської обл., комісією, що провела спеціальне розслідування, встановлено, що нещасний випадок, зі смертельним наслідком, що стався зі старшим оперуповноваженим прикордонного оперативно-розшукового відділення відділу прикордонної служби "Станично-Луганське-2" прикордонної комендатури 3 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України підполковником ОСОБА_8, під час несення служби по охороні кордону на ділянці відповідальності впс "Станично-Луганське-2" в складі "ПП" на автомобілі "Кугуар", внаслідок якої сталася ДТП з перекиданням транспортного засобу та загибеллю військовослужбовця ОСОБА_8 "гемоторакс, травма серця, гостра анемія"; відповідно до вимог п.2.6 "Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків та аварій у Державній прикордонній Службі України", затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.04.06 р. №282, нещасний випадок кваліфікується як пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.

Крім того, відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця (протокол №37 від 15.09.2015) та витягу з наказу №462-ос від 28.09.2015 начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, травма і причина смерті ОСОБА_8 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

У жовтні 2015 року позивач звернулася до відповідача з проханням здійснити виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Рішенням №83 Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.06.2016 відмовлено у призначенні виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам, утриманцям померлого ОСОБА_8, посилаючись на те, що його смерть пов'язана з вчиненням останнім адміністративного правопорушення. Про прийняте рішення повідомлено ОСОБА_1 листом від 12 липня 2016 року №11/6487.

Не погодившись з рішенням №83 від 22.06.2016, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не доведено, що загибель ОСОБА_8 сталася внаслідок вчинення ним адміністратвиного правопорушення, а навпаки судами встановлено протилежне. Відтак сім'я загиблого військовослужбовця має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII мають право на її отримання.

Згідно з ~law11~ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

За змістом ~law12~ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках зазначених у ~law13~.

Згідно ~law14~ у випадках, зазначених у ~law15~, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Водночас ~law17~ передбачає, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком, зокрема, вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення.

Судами встановлено, що ОСОБА_8 проходив військову службу та приймав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області та під час несення служби по охороні кордону на ділянці впс "Станично-Луганське-2" в складі "ПП2 на автомобілі "Кугуар", внаслідок якої сталася ДТП з перекиданням транспортного засобу, загинув.

Доводи відповідача про те, що на час прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги існувала постанова військової прокуратури Луганського гарнізону від 25.06.2015, відповідно до якої загибель ОСОБА_8 є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки листом Військової прокуратури сил АТО від 13.09.2016 проінформовано про те, що постанова від 25.06.2015 про закриття кримінального провадження скасована Військовою прокуратурою сил АТО як передчасна та необґрунтована.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не надано жодних доказів про те, що смерть підполковника ОСОБА_8 була наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення.

Стосовно доводів касаційної скарги, що позивачем не надано довідку про обставини загибелі, суд зазначає, що вказана підстава не була відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги і відповідач зазначив її лише в касаційній скарзі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (долі Порядок № 975),

Згідно пункту 10 Порядку № 975 документи для призначення вказаної одноразової допомоги подаються за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган). Вказаним пунктом і передбачено перелік документів, що подаються.

Відповідно до п.12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до п.13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відтак, колегія суддів звертає увагу, що Порядком № 975 чітко визначено, що головним розпорядником коштів та суб'єктом, хто приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги є Адміністрація Державної прикордонної служби України, а відтак доводи про необхідність залучення відповідачем Луганського прикордонного загону є безпідставними.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Постанову Борівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук