Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №810/2878/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №810/2878/16

адміністративне провадження №К/9901/35142/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 (суддя Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 05.09.2017 (судді: Файдюк В.В. (головуючий), Василенко Я.М. Літвіна Н.М.) у справі № 810/2878/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125150001/2016/010051/2 від 11.03.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 05.09.2017, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №125150001/2016/010051/2 від 11.03.2016.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на ненадання позивачем всіх витребуваних документів, а також недостовірність зазначених в документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 05.09.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.11.2013 між ТОВ «Фоззі-Фуд» і AIMON GROUP LIMITED (Китайська Народна Республіка) укладено Контракт купівлі-продажу непродовольчої продукції № 068/13.

З метою митного оформлення товару, отриманого на виконання умов вказаного Контракту, позивач шляхом електронного декларування 09.03.2016 подав до Київської митниці Державної фіскальної служби України електронну митну декларацію № 125150001/2016/701437, згідно якої в режимі імпорт - 40 заявлено такі групи товару:

(1) Іграшкова зброя, матеріал виготовлення - пластмаса: арт. 651087 іграшка дитяча «Водяний пістолет» 23 см.-1584 шт.; арт. 651088 іграшка дитяча «Водяний пістолет» 28 см.-2016 шт.; арт. 651090 іграшка дитяча «Водяний пістолет» 16 см.-9288 шт.; Виробник «Шантоу Сіті Іс Тойз Фекторі», торговельна марка «Шантоу», країна виробництва Китай.

(2) Іграшки у вигляді пластмасового флакону (пластмасової фігурки) з внутрішньою порожниною, яка містить мильний розчин (мильні бульбашки), з ковпачком у верхній частині, що відкручується та з прикріпленою паличкою з отвором для видування мильних бульбашок: арт. 601082 іграшка Мильні бульбашки 55 мл-91872 шт., виробник «SPRING INTERNATIONAL TRADING CO., LIMITED», торговельна марка «SPRING INTERNATIONAL», країна виробництва Китай.

(3) Іграшки у вигляді тварин та інших істот крім людей: арт. 614590 Іграшка Робот-трансформер-4680 шт.; арт. 614592 Іграшка Робот-трансформер-2088 шт.; арт. 614591 Іграшка Робот-трансформер-1920 шт., Виробник «Concord Toys International Limited», торговельна марка «Concord Toys», країна виробництва Китай.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору.

Також позивачем в підтвердження вартості придбаного товару до митного органу було подано товаросупровідні та комерційні документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) 046445 від 02.03.16; коносамент (Bill of Lading) SWA0225156 від 22.01.2016; документ, що підтверджує вартість перевезення (довідка про транспортні витрати) від 04.03.2016; інвойс № FZAMC16004 від 18.01.2016; пакувальний лист №FZAMC16004 від 18.01.2016; страховий поліс № 8399 від 29.02.2016; зовнішньоекономічний договір (контракт) куплі-продажу товарів № 068/13 від 25.11.2013; договір перевезення № 378 від 19.04.2011; інформація про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю - відмітка на CMR; інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю - відмітка на CMR (2730); інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю відмітка на (2761); сертифікат про походження товару від 29.01.2016.

Оцінивши надані до митного оформлення документи, митний орган направив електронне повідомлення декларанту про те, що відповідно до статті 53 Митного кодексу України необхідно подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу необхідно подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У відповідь на електронне повідомлення декларант листом вих. № 362 від 10.03.2016 додатково надав такі документи: прайс-лист від 17.10.2015; комерційну пропозиція 28/11/15 від 28.11.2015; експертний висновок ТТП України № Ц-212 від 10.03.2016; рахунок на перевезення UAIMO271160 від 25.02.2016.

Проте, Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.03.2016 125150001/2016/010051/2, яким збільшено митну вартість за резервним методом по двом групам товару: (1) по першій групі товару вартість становила 4,41 доларів США/кг, після коригування - 5 доларів США/кг; (2) по другій групі товару вартість становила 1,96 доларів США/кг, після коригування - 5 доларів США/кг. Загальна сума донарахування податків становить 86 453,81 грн.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не застосовується митним органом тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, зокрема на вимогу митниці декларантом не надано рахунок витрат на перевезення товару відповідно до п. 6 договору перевезення № 378 від 19.04.2011, який оцінений контролюючим органом як неприйнятний до використання через його якість, надано прайс-лист від відправника товару, а не від виробника. Крім того вказано, що позивачем не було надано всіх додатково витребуваних документів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання позивачем документів, в тому числі і всіх додатково витребуваних документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок

9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, оскільки не містили всіх даних щодо складових вартості товару та мали розбіжності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу не визнання ціни імпортованого товару на ненадання позивачем рахунку витрат на перевезення товару у належній якості (читабельному вигляді) суди відхилили з огляду на те, що копія такого рахунку на перевезення UAIMO271160 від 25.02.2016 міститься в матеріалах справи на підставі якої було встановлено, що його якість задовільна і дозволяє прочитати його зміст, зокрема, і числові значення.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги посилання митниці як на причину неврахування відповідачем наданого прайс-листа з огляду на те, що такий наданий продавцем товару, а не виробником товару, оскільки позивач купив товар саме у продавця, а не у виробника товару. Крім того, суд зазначає, що прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджує вартість імпортованого товару. Натомість такими документом є Контракт та інвойс, що були наданий позивачем під час митного оформлення імпортованого товару.

22. Суди попередніх інстанцій також правильно зазначили, що суть недоліків в оформленні документів митний орган розкрив лише у своїх запереченнях проти позову.

Проте, наведені вище приписи митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Таким чином, посилання відповідача на ряд недоліків, які на його думку є підставою для коригування митної вартості, які не були вказані митницею у рішенні про коригування митної вартості товару, не заслуговують на увагу.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, таке містить виключно посилання на неналежну якість рахунку витрат на перевезення товару та надання прайс-листа від відправника товару, а не від виробника, проте такі судами обґрунтовано були відхилені.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

24. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 05.09.2017 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

28. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 05.09.2017 у справі №810/2878/16 залишити без змін.

Поновити виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду 05.09.2017 у справі №810/2878/16.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду