Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2018 року у справі №816/921/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №816/921/17

адміністративне провадження №К/9901/709/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 (суддя - Клочко К.І.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 (головуючий суддя - Калиновський В.А., судді: Бондар В.О., Кононенко З.О.) у справі № 816/921/17 за позовом Приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод» до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Приватне підприємство «Полтавський ливарно-механічний завод» (далі - ПП «Полтавський ливарно-механічний завод») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2017/00035, видану Полтавською митницею ДФС 07.02.2017; рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2017/000007/2, видане Полтавською митницею ДФС 07.02.2017; рішення Полтавської митниці ДФС вих. № 188/10/16-70-19 від 28.04.2017 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017, позовні вимоги задоволено.

При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх необхідних документів для підтвердження визначеної ним митної вартості ввезеного товару, відсутності підстав коригування митної вартості, недоведеності відповідачем правомірності та обґрунтованості прийнятих рішень.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Полтавська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Київська міська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 52, 53, 54 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, а тому у відповідача у відповідності до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України були підстави для прийняття оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні.

У відзиві на касаційну скаргу ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 22.10.2008 між ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» (покупець) та ТОВ «БелМарк» /м. Бєлгород, Росія/ (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 2008/61 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити товар, визначений у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору /пункт 1.1/.

Пунктами 3.1.1., 4.1. Договору встановлювалося, що умови поставки, ціна товару обумовлюються у Специфікаціях.

03.02.2017 сторонами Договору підписано Специфікацію № 65, згідно із якою передбачено поставку наступного товару: каркас сепаратора 026-10 16 шт., вага 550 кг/шт; крильчатка сепаратора 026-10 17 шт., 230 кг/шт; патрубок завантажувальний Тип-1 7 шт., 85 кг/шт; патрубок завантажувальний Тип-2 11 шт., 120 кг/шт; умови поставки FCA Бєлгород, строк поставки - лютий 2017 року.

07.02.2017 декларантом позивача з метою митного оформлення товару «частини до сепаратора по сортуванню щебня, виготовлені з сірого чавуну СЧ-20 методом литва, бувші у використанні, мають % зношення: від 40 до 80%,каркас сепаратора для сортування щебня 026-10 - 16 штук, крильчатка сепаратора для сортування щебня 026-10 - 17 штук, патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебня Тип-1 - 7 штук, патрубок завантажувальний сепаратора Тип-2 - 11 штук» до Полтавської митниці подано митну декларацію №806020002/2017/201283.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 22.10.2008 № 2008/61 із специфікацією №65 від 03.02.2017 та доповненнями до договору, рахунок фактуру від 03.02.2017 №3, довідку про транспортні послуги від 02.02.2017 №5, міжнародну товарно-транспорту накладну CMR від 03.02.2017 №599420, договір на перевезення від 28.12.2015 №2015/37, висновок Полтавської ТПП від 06.02.2017 №В-263, рахунок-фактуру від 03.02.2017 №03, заявку на транспортне обслуговування від 02.02.2016 №46, договір (контракт) про перевезення від 28.12.2015 №2015/37, копію декларації країни відправлення від 03.02.2017 №10101030/030217/0001310, технічну документацію.

Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Виходячи з вищевикладеного було визначено вартість митного оформлення: мито - 8275,50 грн.; ПДВ - 34757,10 грн.

07.02.2017 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2017/00035 з причин порушення позивачем вимог статті 52 Митного кодексу України в частині правильності визначення митної вартості товару, а також рішення про коригування митної вартості від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2 (а.с.30-31).

У рішенні про коригування митної вартості від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2 митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно статті 64 Митного кодексу України в сумі 1133427,26 рублів Російської Федерації, з розрахунку 77,4993 рублі Російської Федерації за 1 кілограм ваги товару (14625 х 77,4993 = 1133427,26). При цьому за основу визначення митної вартості у вищевказаному розмірі взята митна декларація від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506 із визначеною митною вартістю 1,32 долара США за кг.

У графі 33 рішення зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена на підставі вимог статей 54, 55, 58 Митного кодексу України у зв'язку із виявленою розбіжністю та неповнотою відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме:

1) подану до митного оформлення заявку на транспортне обслуговування від 02.02.2017 №46 неможливо ідентифікувати та віднести до даної поставки, оскільки в ній відсутні будь-які посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37 між ПП «Полтавський ливарно-механічний завод»та ПП «Л.В.С» та не зазначено, згідно з яким товаросупровідним документом здійснено доставку товару (CMR, інвойс);

2) в поданій до митного оформлення заявці на транспортне обслуговування від 02.02.2017 №46 наявні можливі ознаки підробки, печатка ПП «Л.В.С» нанесена на документ шляхом цифрового сканування за допомогою комп'ютерної техніки;

3) в поданому до митного оформлення рахунку про вартість перевезення від 02.02.2016 № 5 відсутні посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37 між ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» та ПП «Л.В.С», а також у вищевказаному рахунку та довідці про транспортні витрати від 02.02.2017 №5 не зазначено, згідно з яким товаросупровідним документом здійснено доставку товару (CMR, інвойс), що не дає можливості ідентифікувати наданий рахунок та довідку як такі, що стосуються даної поставки;

4) відсутні будь-які документи із зазначенням інформації про протяжність маршруту в кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює перевірку заявленої вартості транспортних витрат;

5) Наданий до митного оформлення експертний висновок Полтавської ТПП від 06.02.2017 № В-263 базується на цінових умовах контракту від 13.12.2010 № 2010/68 та специфікацій до даного договору №110 від 26.05.2016, №116 від 09.09.2016, №117 від 26.09.2016, які до митного оформлення не подано. Експертом здійснено вартісний аналіз виключно на підставі цінової інформації, що надана ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» без наведення конкретних джерел, інших постачальників та виробників, що суперечить частині першій статті 61 Кодексу («товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються» виробником товару є ПП «Полтавський ливарно-механічний завод», країна виробництва - Україна). Таким чином, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі зазначених документів, експерт посилається виключно на цінову політику фірми ООО «Белмарк», орієнтовану безпосередньо на ПП «Полтавський ливарно-механічний завод», а не на кон'юнктуру ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на подібні (аналогічні) товари, не зазначені конкретні джерела інформації. Тому документ було прийнято до уваги митним органом, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

6) 07.02.2017 агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_3 до митного оформлення подано митну декларацію № 806020002/2017/201283 на товар «частини до сепаратора по сортуванню щебня», в гр. 31 вищевказаної МД зазначено, що товар має відсоток зношення: від 40% до 80%. Також до митного оформлення подано Експертний висновок підготовлений Полтавською ТПП від 06.02.2017 № В-263 в якому експертом було визначено, що стан каркасів та крильчаток сепаратора для сортування щебня згідно рахунка-фактури від 03.02.2017 № 03 відповідає фізичному зносу 65%, стан патрубків завантажувальних типу 1 та типу 2 сепаратора для сортування щебеню відповідає фізичному зносу 50%. Проте в гр. 31 митної декларації країни відправлення від 03.02.2017 №10101030/030217/0001310 зазначено, що "износ составляет 30-35%". Митний орган ставить під сумніви-інформацію про стан товару (відсоток зношення).

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 становить 0,397 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, що визнана митним органом, становить 1,32 дол. США за кг.

У зв'язку з чим, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України, що ґрунтується на МД від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, яка була визнана митним органом.

07.02.2017 митницею здійснено митне оформлення вищевказаних товарів на підставі поданої позивачем митної декларації № 806020002/2017/201319 із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2017 №806020002/2016/000007/2.

При цьому, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2, позивач 21.04.2017 на підставі частини восьмої статті 55 Митного кодексу України звернувся зі скаргою до Полтавської митниці ДФС.

28.04.2017 Полтавською митницею ДФС прийнято рішення вих. №188/10/16-70-19 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, то судами попередніх інстанцій наведені митницею обставини з'ясовувалися з наданням відповідної оцінки.

Так, судами з'ясовано, ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» було надано товарно-транспорту накладну CMR №599420 від 03.02.2017, договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом №2015/37 від 28.12.2015, довідку про транспортні витрати № 5 від 02.02.2017, видані ПП «Л.В.С.», з яких можна встановити, який товар та в якій кількості перевозився, яка вартість перевезення, а також назви підприємства відправника, отримувача та перевізника, маршрут та автомобіль, що здійснював перевезення.

Щодо посилань митного органу на те, що в поданій до митного оформлення заявці на транспортне обслуговування від 02.02.2017 №46 наявні можливі ознаки підробки, оскільки печатка ПП «Л.В.С.» нанесена на документ шляхом цифрового сканування за допомогою компютерної техніки, судами враховано, що відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів по факту підробки печатки на вказаній заявці, також суду не надано інформацію, що спростовує факт укладення між ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» та ПП «Л.В.С» заявки на транспортне обслуговування у міжнародному напрямі по маршруту: Бєлгород-Полтава від 02.02.2017 №46.

Стосовно доводів митного органу, що в поданому до митного оформлення рахунку про вартість перевезення від 02.02.2016 № 5 відсутні посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37, а також у вищевказаному рахунку та довідці про транспортні витрати від 02.02.2017 №5 не зазначено, згідно з яким товаросупровідним документом здійснено доставку товару (CMR, інвойс), що не дає можливості ідентифікувати наданий рахунок та довідку як такі, на підставі наданих позивачем документів на підтвердження заявленої ним митної вартості з'ясовано, що з них можливо встановити, що рахунок про вартість перевезення від 02.02.2016 № 5 та довідка про транспортні витрати від 02.02.2017 №5 безпосередньо стосуються договору про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 №2015/37 та у своїй сукупності вказані документи дають можливість визначити митну вартість товару.

Стосовно неоднакового зазначення відсотку зношення імпортованого товару в експортній та імпортній декларації, а також в експертному висновку від 06.02.2017 №В-263, підготовленому Полтавською ТПП, з'ясовано, що контрагент - ТОВ «БелМарк» при здійсненні митного оформлення не проводив експертної оцінки товарів, що вивозилися, оскільки цього не вимагає законодавство Російської Федерації, а відповідно вказав процент зносу виходячи із особистої думки декларанта, що не є технічним фахівцем, який може оцінити даний показник. Так само як і уповноважена особа декларанта, що заповнював імпортну декларацію до експертного висновку Полтавської ТПП. А задля фахового підтвердження відсоткового показника зносу ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» було замовлено у Полтавській ТПП експертний висновок, який в свою чергу містить фахові висновки компетентного експерта.

Так, в експертному висновку №В-263 від 06.02.2017 (а.с.26-28) зазначено, що частини сепаратора у кількості 51 штука були в експлуатації, мають фізичний знос що характеризується видимим руйнуванням металу та погіршенням їх технічних властивостей у результаті експлуатації. Каркас сепаратора для сортування щебню 026-10 та крильчатка сепаратора для сортування щебню 026-10 відповідає фізичному зносу 65-80%. Патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебня Тип-1 та Тип-2 відповідає фізичному зносу 40-60%.

Керуючись тим, що знос запчастин не однаковий та принципом «розумної обережності» експерт прийняв знос вищезазначених запчастин 65%, а вартість нових частин сепаратора для сортування щебеню експерт приймав згідно наданих планових калькуляцій виробника - ПП «Полтавський ливарно-механічний завод». Виходячи із співставлення вартості нових запчастин згідно планових калькуляцій виробника та визначеного відсотку зношення, експертом і було обраховано вартість імпортованих товарів, що відображено в експертному висновку №В-263 від 06.02.2017.

Відповідно до специфікації до договору №65 від 03.02.2017 сторонами визначено умови поставки FCA - Бєлгород.

Крім того, зазначений декларантом знос придбаних запчастин був менший, ніж визначений експертом, відповідно, митна вартість ввезеного товару мала бути меншою, ніж визначено декларантом в поданих до митного оформлення документах.

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику названому місці. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Враховуючи наведене, за умовами договору від 22.10.2008 № 2008/61 та специфікації №65 від 03.02.2017 позивач (покупець) зобов'язаний був нести витрати із перевезення товару від м. Белгород, Російська Федерація.

Згідно з пунктом 2 частини одинадцятої статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Встановлено, що до митного оформлення позивачем подано транспортний (перевізний) документ - товарно-транспорту накладну CMR від 03.02.2017 №599420, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів-договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37, укладений позивачем із ПП «Л.В.С.» (перевізник); довідку про транспортні витрати № 5 від 02.02.2017, видану ПП "Л.В.С."; рахунок на оплату міжнародних перевезень від 02.02.2017 №5, заявку від 02.02.2017 № 46.

У довідці ПП «Л.В.С.» від 02.02.2017 №5 зазначалося, що транспортні витрати автомобіля НОМЕР_1 п/п НОМЕР_3 згідно договору 2015/37 від 28.12.2015, прямуючого по маршруту м. Бєлгород (Росія) - м. Полтава (Україна) складають: - від місця завантаження м. Бєлгород (Росія) до п/перех. Гоптовка - Нехотєєвка - 3150 грн., від Гоптовка - Нехотєєвка до місця доставки м. Полтава (Україна) - 7150 грн., загальна сума транспортних витрат - 10300 грн.

При цьому, автомобіль НОМЕР_2 п/п НОМЕР_3 був вказаний у CMR від 03.02.2017 №599420 та інших вищевказаних документах.

На підстави викладеного Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, а відтак про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова ,

Судді Верховного Суду